ЛЕКЦІЯ 1 ТЕМА МЕТОДИ НАУКОВОЇ АГРОНОМІЇ 1 Класифікація

ЛЕКЦІЯ 1 ТЕМА: МЕТОДИ НАУКОВОЇ АГРОНОМІЇ 1. Класифікація та характеристика методів досліджень наукової агрономії. 2. Вимоги до польового досліду. 3. Розробка загальної схеми наукового дослідження, методики та робочого плану досліду.

1. Класифікація та характеристика методів досліджень наукової агрономії. Загальнонаукові методи досліджень Із загальнонаукових методів в агрономії найчастіше застосовують такі: гіпотези, експеримент, спостереження. Гіпотеза — наукове припушення, істинне значення якого є невизначеним. Експеримент — метод пізнання, за допомогою якого в штучних, але контрольованих умовах досліджуються об'єкт та процеси, що відбуваються в ньому. В експерименті перевіряються гіпотези, які висуваються при плануванні досліду.

Таблиця 1. 1. Характеристика сучасних видів експериментів Вид експерименту Якісний Мета експерименту Приклад Виявлення передбаченого гіпотезами чи теоріями явища (є чи немає) Так, згідно з характеристикою чи стійкий один сорт пшениці до ураження сажкою, другий до вилягання. Кількісний (вимірювальни й) Дослідження кількісних показників (маса, ц; цукристість, білковість, ураженість, % тощо) певних властивостей об’єкта Так, при вивченні попередників для культури визначають її врожайність, якість продукції, ступінь ураженості шкідниками, хворобами та ін. Змішаний Вивчення показників якісної та кількісної мінливості Так, з’ясовують морозостійкий сорт чи ні, та одночасно визначають його врожайність.

Експеримент має певні переваги порівняно з іншими методами: 1) в експерименті досліджуваний об'єкт перебуває в штучних умовах, не чекаючи, поки вони з'являться у природі — зрошують або удобрюють рослини, висівають насіння різними нормами, у різні строки, захищають посіви від хвороб і шкід ників за допомогою різних хімічних препаратів тощо; 2) в одному досліді можна вивчати кілька явищ і тоді дослід стає багатофакторним. Спостереження — цілеспрямоване зосередження уваги дослідника на явищах експерименту або природи, їх кількісна та якісна реєстрація. Метою спостережень у науковій агрономії є виявлення кращих елементів агротехніки, технологій, сортів, грунтів тощо, які сприяють підвищенню врожаю та покращенню його якості.

Основними вимогами спостереження є такі: 1) одержання однозначних результатів досліджень; 2) об'єктивність, тобто можливість контролю за допомогою повторного спостереження; 3) використання для спостереження точних приладів; 4) правильна інтерпретація результатів спостережень. 2. 2. Спеціальні методи досліджень • До спеціальних методів досліджень належать ті, які застосовують у науковій агрономії, тому їх ще називають конкретно науковими. • До цієї групи належать такі основні методи: лабораторний, вегетаційний, лізиметричний, вегетаційно польовий,

Лабораторний метод застосовують для аналізу рослин, їх середовища в лабораторних умовах з метою вивчення взаємодії між рослиною та умовами навколишнього середовища, оцінки якості врожаю, вивчення обміну речовин у рослинах, дослідження фізичних, хімічних та мікробіологічних властивостей грунту тощо. Вегетаційний метод — дослідження рослин, які виро щують у скляних будиночках при контрольованих умовах зовнішнього середовища строком від кількох днів до кіль кох місяців. Лізиметричний метод — дослідження рослин і влас тивостей грунту в полі з метою вивчення балансу вологи і елементів живлення. Проводять дослідження у лізиметрах, які періодично зважують. Вегетаційно-польовий метод — дослідження рослин безпосередньо у полі в металевих посудинах без дна (у циліндрах). Цей метод є проміжним між вегетаційним і польовим.

Польовий метод дослідження — це проведення польових дослідів (експериментів). • Він є основним методом наукової агрономії, бо саме за його допомогою пов'язуються теоретичні дослідження з практичними: на основі його даних розробляються рекомендації агрозаходів, технологій і сортів для сільськогосподарського виробництва. Основне завдання польового методу — виявлення достовірних різниць між варіантами досліду, кількісна оцінка впливу факторів життя на врожайність рослин та якість продукції.

2. Вимоги до польового досліду. 1. Принцип єдиної логічної відміни. За цим принципом (правилом) дослідник може змінювати лише фактор, який вивчається, за умови постійності інших умов досліду. 2. Правило доцільності. Відповідно до правила доцільності боротьбу з хворобами рослин проводять лише у посівах тих сортів чи у варіантах досліду, де поширені хвороби. Якщо серед певних сортів чи в окремих варіантах досліду хвороб немає, застосування фунгіцидів недоцільне. 3. Типовість досліду. Відповідно до цієї вимоги дослід необхідно проводити у таких умовах, які б відповідали природній зоні, грунтам, особливостям культури і сорту, рівню механізації процесів обробітку грунту, заляганню ґрунтових вод, організаційно економічним умовам тощо.

4. Придатність умов для досліду. Наприклад, планується дослід з вивчення дози мінеральних добрив від 30 до 150 кг/га діючої речовини. Площа досліду має типові схил, грунт, підґрунтя, рівень ґрунтових вод. За рік до проведення досліду на всій площі було внесено повне мінеральне добриво з розрахунку по 180 кг/га діючої речовини. Однак така площа для досліду непридатна, тому : що на фоні ви сокихпопередніх доз добрив не можна дослідити дію значно нижчих доз на рослини. 5. Відтвореність результатів досліду. Згідно з цією вимогою дослідник, повторюючи дослід за аналогічною методикою і в ідентичних умовах, має одержати результати, аналогічні одержаним у попередньому досліді. Таке відтворення результатів надзвичайно важливе насамперед для перевірки достовірності одержаних раніше даних, впровадження кращих варіантів досліду у виробництво. 6. Введення додаткових варіантів і контролів.

7. Проведення досліджень на перспективних сортах. • Усі дослідження рекомендується проводити, як правило, з районованими сортами для певної грунтово кліматичної зони і навіть для певних умов господарства — попередників, родючості грунту тощо. • Для виявлення перспективних сортів досліднику треба консультуватись на держсортодільницях, які обслуговують певні грунтово кліматичні райони, та у відповідних інспекціях. • Не можна досліджувати сорти, які на час закладання досліду були виключені з районування. 8. Ведення документації досліду. Всю наукову документацію ведуть із додержанням певних правил (своєчасність ведення записів, повнота відомостей про дослід, однотипність записів у динаміці вегетаційного періоду та по роках, достовірність даних). Документацію можна поділити на первинну і додаткову.

9. Облік основних показників — урожайності та якості продукції — дає змогу виявити кращі та гірші варіанти досліду, тобто підвищення або зниження врожаю і його якості порівняно з контролем. 10. Необхідність визначення достовірності різниць середніх арифметичних і точності досліду. Достовірність досліду визначають порівнянням роз рахункового критерію Фішера з теоретичним. Слід зазначи ти, що точність досліду є одним з основних показників якості дослідної роботи. Отже, розрахунок значення відносних похибок у дослідах дає змогу мати уявлення про їх точність. 11. Необхідність виявлення залежностей між окремими показниками досліду.

3. Розробка загальної схеми наукового дослідження, методики та робочого плану досліду. • Експерименту має передувати розробка методики його проведення. • Методика є сукупністю способів і прийомів дослідження , а також загальної схеми наукового дослідження. • • Перед розробленням методики досліду необхідно ознайомитися з науковою літературою та темою. • Загальною називається методика, що стосується усього експерименту і передбачає основні методи дослідження в ньому. • В експерименті, як правило, виникає потреба у використанні специфічних способів і прийомів дослідження, які являють собою спеціальні методики, що доповнюють загальну.

Весь хід наукового дослідження можна зобразити у вигляді такої логічної схеми: 1) Назва теми і її розділів; 2) Науковий керівник і виконавці; 3) Обґрунтування актуальності обраної теми та передбачуваний (очікуваний) результат досліду (робоча гіпотеза); 4) Постановка мети і конкретних завдань дослідження. 5) Визначення об'єкта і предмета дослідження. 6) Вибір методів (методики) проведення дослідження та опис процесу дослідження. 7) Кошторис витрат і список необхідних для проведення досліду матеріалів. 8) Формулювання висновків і оцінка одержаних результатів. 9) Обговорення результатів дослідження.

Структура та послідовність елементів наведеної схеми дослідження можуть бути змінені керівником згідно вимог наукової установи в межах якої виконується НДР. • На базі загальної схеми досліджень науковець формує структурний план та зміст розділив НДР. • Структурний план дослідження є основою дипломної роботи студента ВНЗ. • Остання є завершальним етапом навчання при підготовці фахівця освітньо кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямом 6. 090. 01 – «Агрономія» . Дипломна робота бакалавра агрономічного напряму може бути виконана на базі: інформативного матеріалу виробництва в галузі землеробства конкретного сільськогосподарського підприємства різних форм власності обраного студентом; результатів наукових досліджень випускаючої кафедри із застосуванням одержаних за період навчання знань.

Студентам ВНЗ запропоновано 2 і структури дипломной роботи, вибір здійснює учень за власним бажанням. Структура дипломної роботи пов’язаної з аналізом передового досвіду господарства У разі виконання дипломної роботи, пов’язаної з аналізом передового досвіду, узагальнена тема дипломної роботи бакалавра, яка засвідчує його фахову підготовку, буде мати назву «Агроекономічний аналіз системи землеробства і технології вирощування сільськогосподарських культур в умовах конкретного господарства» .

«Агроекономічний аналіз системи землеробства і технології вирощування сільськогосподарських культур в умовах конкретного господарства» . Структура та зміст роботи Титульний аркуш. Завдання для виконання роботи. Реферат Зміст. Вступ Розділ 1. Огляд літератури 1. 1. Народно господарське значення, ботаніко біологічні особливості 1. 2. Новітні елементи технології вирощування культури. Розділ 2. Природнокліматичні умови господарства та методика проведення спостережень. 2. 1. Місце розташування господарства. 2. 2. Характеристика ґрунту. 2. 3. Агрометеорологічні умови. 2. 4. Методика проведення спостережень та обліків при виконанні роботи. Розділ 3. Агроекономічна та організаційна характеристика господарства. 3. 1. Структура земельних угідь, посівних площ та системи сівозмін в господарстві. 3. 2. Система обробітку ґрунту культури, що вивчається. 3. 3. Система удобрення ґрунту під культуру, що вивчається. 3. 4. Система захисту посівів (насаджень) культури від шкідливих організмів. 3. 5. Меліоративні заходи. 3. 6. Визначення дійсно можливого (біологічного) врожаю за елементами його структури. 3. 7. Оцінка економічної ефективності вирощування культури. Розділ 4. Технологічна карта вирощування піддослідної культури. Розділ 5. Охорона праці. Висновки і пропозиції виробництву. Список використаної літератури. Додатки.

Структура наукової дипломної роботи. Як що дипломна робота виконувалась на підставі наукових досліджень і спостережень, то вона повинна мати слідуючи розділи: Титульний аркуш. Завдання для виконання роботи. Реферат. Зміст ВСТУП Розділ 1. Огляд літератури. Розділ 2. Об’єкт досліджень. Розділ 3. Умови та методика досліджень. 3. 1. Загальна характеристика господарства. 3. 2. Умови проведення досліджень. 3. 2. 1. Характеристика ґрунту дослідної ділянки. 3. 2. 2. Агрометеорологічні умови. 3. 3. Схема досліду та методика досліджень. 3. 4. Агротехніка вирощування культури на дослідній ділянці. Розділ 4. Результати досліджень. 4. 1. … 4. 2. … Розділ 5. Охорона праці. Висновки і пропозиції виробництву. Список використаної літератури. Додатки.

Основні елементи структурного плану дослідження, які лежать в основі дипломної роботи, пов’язаної з аналізом як передового досвіду господарства , так і роботи наукового напрямку. Назва теми і її розділів. Тема досліджень, як правило, передбачає вирішення теоретичних або практичних питань агрономії. Найчастіше в експериментах ці питання розглядаються одночасно. Після вибору теми її треба сформулювати. Формулювання теми має бути змістовним і лаконічним. Наприклад, тематика дипломних робіт бакалавра з агрономії може бути присвячена поглибленому вивченню і розв’язанню наступних питань у межах узагальненої теми: аналіз систем землеробства в конкретному господарстві або окремих його ланок, аналіз строків сівби конкретних культур, аналіз застосування біодобрив, аналіз препаратів антиоксидантного захисту, аналіз сортів і конструкцій насаджень плодових культур, аналіз сортів і способів сівби польових і овочевих культур та ін.

Обґрунтування актуальності обраної теми та передбачуваний (очікуваний) результат досліду (робоча гіпотеза). • Для обґрунтування постановки досліду на вибрану тему необхідно зібрати і проаналізувати наукову інформацію з даного питання. • Після цього приступають до складання огляду літератури, в якому коротко описують основні результати аналізу літературних джерел з теми дослідження, узагальнюють їх та вказують ще недостатньо вивчені питання теми. • Окремо виділяють новизну і актуальність запланованого дослідження (інформація подається у вступі наукової роботи).

Постановка мети і конкретних завдань дослідження • Мету досліду тісно пов’язують з темою роботи. • Мета досліду реалізується, як правило, через виконання окремих завдань дослідження. • Останні представлені у формі перерахування (вивчити. . . , описати. . . , встановити. . . , з'ясувати. . . , вивести формулу. . . та ін. ). • • Кількість поставлених завдань залежить від мети дослідження. • Формулювання названих завдань слід робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів наукової роботи. • Назви розділів з'являються саме з формулювання завдань дослідження.

Визначення об'єкта і предмета дослідження Об'єкт це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет це те, що міститися в межах об'єкта. Вибір методів (методики) проведення дослідження та опис процесу дослідження. При написанні роботи пов’язаної з аналізом досвіду передового господарства особливу увагу звертають на такі питання: • місце розташування господарства, характеристика ґрунту, агрометеорологічні умови; • методика проведення спостережень та обліків при виконанні роботи (Методикою називають сукупність способів здійснення дій людини, спрямованих на досягнення визначеної мети. Тому в змісті методики у цьому розділі викладають перелік показників, за допомогою яких можна підтвердити досягнення мети, а також указують способи їх одержання. • При виконанні роботи наукового напрямку вибір методів проведення дослідження представлений у структурі наукової дипломної роботи в розділі 3.

Після складання методики роблять робочий план досліду таблиця 1. 2. В останньому зазначають календарні строки виконання усіх робіт, передбачених методикою. Таблиця 1. 2. Календарний план на ____ рік. № п/ п Назва та обсяг робіт Строк виконання (місяць) Виконавці Опис процесу дослідження є основною частиною наукової роботи, де висвітлюються методика і техніка дослідження з використанням логічних законів і правил. Формулювання висновків і оцінка одержаних результатів заключний етап ходу наукового дослідження. Обговорення результатів наукового дослідження на засіданнях профілюючих кафедр ВНЗ, наукових семінарах, конференціях із попередньою оцінкою теоретичної та практичної цінності наукової роботи, що є першим колективним відгуком.