Лекція 1 Тема.

Лекція 1 Тема. Предмет і завдання зоології План. 1. Тварини у складі органічного світу та їх значення в екосистемах планети. 2. Предмет і завдання зоології та її галузі. 3. Використання результатів зоологічних досліджень в Інших галузях біології та у господарській діяльності людини. 4. Засади класифікації тварин. 5. Історія розвитку зоології. 6. Проблеми охорони тваринного світу.

1. Тварини у складі органічного світу та їх значення в екосистемах. • Тварини є однією із форм існування живої матерії. Тварина є цілісною біологічною системою, здатною до росту, розмноження і саморегуляції. Тварини належать до еукаріотичних гетеротрофних організмів і лише серед одноклітинних зустрічаються автотрофи (евглена зелена, вольвокс).

Роль тварин в екосистемах • В екосистемах планети як гетеротрофи тварини є консументами – споживачами органічних речовин, які продукують рослини, а також частина тварин є редуцентами, що мінералізують органічні речовини.

Спільні риси тварин з іншіми організмами • єдність шляхів обміну (асиміляція і дисиміляція); • клітинна будова; • загальні закономірності спадковості та мінливості.

Особливості організації тварин • Відсутність у клітинах: 1. целюлозної оболонки; 2. пластид із хлорофілом; 3. вакуолей з клітинним соком. • Гетеротрофне живлення • Здатність до активного руху та пошуків їжі • Обмежений ріст • Наявність реакції на подразнення • Запасальна речовина - глікоген

Загальна кількість тварин • Відомих - близько 2 млн видів • Передбачається - не менше 3– 5 млн видів • В Україні виявлено близько 45 тис видів тварин

2. Предмет, завдання зоології та основні її галузі • Предметом вивчення зоології є як окремі тварини, так і тваринний світ в цілому. • Зоологія (гр. zoon – тварина, logos – вчення, наука) – наука, яка вивчає будову та життєдіяльність тварин, їх історичний та індивідуальний розвиток, поведінку, класифікацію, закономірності поширення тварни та їх угрупувань по земній кулі, зв’язок з довкіллям, місце тварин у біосфері та їх значення для людини, питання охорони тваринного світу.

Методи зоологічних досліджень • Описовий • Порівняльний • Історичний • Експериментальний

3. Використання результатів зоологічних досліджень в інших галузях біології та у господарській діяльності людини. • Зоологічні дослідження впливають на розвиток інших біологічних наук (молекулярної біології, біохімії, генетики, ембріології, еволюційної теорії, радіології тощо), а також використовуються у створенні нових наук. , приміром порівняно молодої науки біоніки

Практичне застосування • У рослинництві (у захисті рослин від шкідників) • У тваринництві (у селекції, зоотехнії) • У медицині (у боротьбі з інвазійними захворюваннями) • У комунальному господарстві (очищенні стічних вод) • У геології ( керівні копалини) • У біотехнологіях (мари культури)

4. Засади класифікації тварин • Систематика тварин – це опис та впорядкування сучасних і вимерлих видів тварин у групи (таксони). • Основоположником сучасної систематики вважається шведський природодослідник Карл Ліней (1707 – 1778 р. р. ).

Таксономічні одиниці • За сучасною систематикою головними таксономічними одиницями є: вид (species) – рід ( genus) – родина (familia) – ряд (ordo)– клас (classis) – тип (phylum). • Проміжні таксони – це підвид, надродина, підклас, підтип тощо. • Не мають таксономічного статусу розділ, надрозділ, підцарство, царство.

5. Історія розвитку зоології. • Зоологію як самостійну науку започаткував Аристотель, який описав 520 видів тварин, створив першу штучну систему природи

• Засновником порівняльної анатомії та палеонтології ваажається Жорж Кюв’є (1769 – 1832). • У Росії виникли наукові школи орнітологів (М. О. Северцов), ентомологів (М. О. Холодковський, Г. Я. Якобсон), морфологів (О. О. Ковалевський), ембріологів (К. М. Берг), палеонтологів (К. Ф. Рульє, В. О. Ковалевський).

Під впливом дарвінізму у другій половині ХІХ сторіччя розвивались екологічні напрямки зоології. Німецькі зоологи Е. Геккель і Ф. Мюллер сформулювали біогенетичний закон, користуючись даними ембріології О. О. Ковалевський встановив єдність походження тварин, І. І. Мечніков відкрив явище фагоцитозу

За радянських часів зоологія продовжувала інтенсивно розвиватися. Світові досягнення мала паразитологія під керівництвом Є. Н. Павловського, який є автором вчення про трансмісивні захворювання, гельмінтологія (К. І. Скрябін), протистологія (В. О. Догель, В. О. Полянський), ґрунтова зоологія ( М. С. Гіляров), океанологія (Л. О. Зенкевич), ентомологія (М. М. Плавильщиков, Бей- Бієнко) тощо.

Українська зоологічну науку прославили такі імена та їх школи як І. І Шмальгаузен (морфологія тварин), О. П. Маркевич ( паразитологія), М. А. Воїнственський, О. Б. Кістяківський, Л. О. Смогоржевський, (орнітологія), І. Г. Підоплічко ( палеонтологія), Л. І. Рековець (палеозоологія) тощо

6. Проблеми охорони тваринного світу. • 1948 року при ЮНЕСКО була створена Міжнародна спілка охорони природи (МСОП), яка координує природоохоронну роботу у різних країнах світу. • 1963 року був створений Міжнародний червоний список (Червона книга МСОП), до якої занесені види тварин, що потребують охорони.

Охорона тваринного світу в Україні • Охорона тваринного світу в Україні регламентується низкою законодавчих актів, а саме: • Конституція України (ст. 66) • „Закон про охорону навколишнього природного середовища” (1992 ) • „Про тваринний світ” (2002) • „Про Червону книгу України” (2002).

два видання Червоної книги: • 1980 року, в яку із безхребетних ввійшли 18 видів комах • 1992 року, де безхребетних уже 217 видів, серед яких 178 видів комах • На сьогодні в Україні створено 17 заповідників, з яких 4 біосферних