Лекція 1 Основи організації бухгалтерського обліку на підприємстві

В лекції 1 будуть розглянуті наступні питання: 1. Сутність організації бухгалтерського обліку 2. Облікова політика підприємства

1. Сутність організації бухгалтерського обліку Організація бухгалтерського обліку – це сукупність заходів власника (керівника) підприємства, які мають цілеспрямований характер щодо створення, забезпечення, постійного впорядкування і вдосконалення функціонування системи бухгалтерського обліку та здійснення його процесу на підприємстві.

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” відповідальність за організацію бухгалтерського обліку забезпечення та фіксації фактів здійснення господарських операцій у первинних документах, зберігання оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Технологія бухгалтерського обліку – це опис дій (процедур) бухгалтера та послідовності застосування сукупності способів і прийомів збору та обробки, систематизації та узагальнення інформаційних даних, тобто ведення бухгалтерського обліку на окремих його стадіях для отримання необхідної інформації. Призначенням технології бухгалтерського обліку є опис організації і ведення бухгалтерського обліку, раціоналізація дій облікових працівників.

Методологія бухгалтерського обліку – це вчення про методи, які застосовуються в науці про бухгалтерський облік для вивчення предмету її пізнання і виявлення його властивостей. Методологія бухгалтерського обліку конкретизується певною методикою (методами) та технікою дій (прийомами). Методика конкретизує метод, доводить його до рівня положення, алгоритму, чіткого опису способів проведення практичної діяльності.

Техніка бухгалтерського обліку є засобом впливу бухгалтера на об’єкти обліку. Організація техніки бухгалтерського обліку передбачає вибір форми ведення бухгалтерського обліку, робочого плану рахунків, порядку проведення інвентаризації тощо.

МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ У світі розрізняють різні моделі бухгалтерського обліку, на формування яких впливає ряд факторів, зокрема, державний устрій, належність країни до геополітичних об’єднань, географічний фактор.

Причинами появи відмінностей у моделях організації бухгалтерського обліку є: наявність національних традицій, сформованих історично; особливості правого регулювання бухгалтерського обліку; специфіка економічної ситуації в країні; ступінь участі країни в міжнародних відносинах; різноманітність існуючих форм організації господарської діяльності; домінуюча група користувачів облікової інформації; ступінь розвитку фондового ринку; інфляційні процеси в економіці; теоретичні концепції бухгалтерського обліку, прийняті країною; рівень професійної підготовки кадрів.

НАЙПОШИРЕНІШІ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 1. Британо-американська (англосаксонська) 2. Франко-німецька (континентальна) 3. Південно-американська 4. Ісламська 5. Інтернаціональна

Характерними ознаками кожної з національних моделей організації бухгалтерського обліку є: 1) наявність і використання системи національних бухгалтерських стандартів, розроблених на основі міжнародних стандартів з урахуванням національних особливостей розвитку економіки; 2) наявність або відсутність уніфікованого плану рахунків бухгалтерського обліку, який є визначальним фактором організації бухгалтерського обліку підприємства; 3) організація бухгалтерського обліку в масштабі підприємства; 4) методика визначення фінансового результату діяльності; 5) система фінансової звітності із зазначенням типових форм і додатків.

2. Облікова політика підприємства Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Тобто це вибір підприємством конкретних методик, форми та техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з положень чинних нормативних документів і особливостей діяльності підприємства.

Головна мета формування облікової політики – створення системи обліку конкретного підприємства за єдиними принципами і правилами з метою надання інформації у фінансовій звітності, що відповідає її якісним характеристикам.

Основна інформація, яку повинна містити облікова політика, – це опис принципів оцінки статей звітності підприємства та вибір одного із запропонованих П(С)БО методів обліку, який треба застосувати для складання достовірної фінансової звітності.

Складовими облікової політики підприємства є організаційна, методична та технічна складові. Кожна складова облікової політики підприємства об’єднує відповідні об’єкти, за якими існують альтернативні варіанти – елементи.

Об’єктом облікової політики підприємства є будь-яка норма або позиція підприємства з організації і ведення бухгалтерського обліку щодо якої передбачено альтернативні варіанти. Елемент облікової політики підприємства – це методичні прийоми та способи, які обираються з числа загальноприйнятих з урахуванням особливостей діяльності підприємства.

Процес формування облікової політики передбачає сукупність дій щодо: • встановлення переліку об’єктів облікової політики залежно від ряду факторів; • вибору за кожним об’єктом елементів облікової політики.

Вибір суб’єктів формування облікової політики залежить від обсягів діяльності підприємства, кваліфікації та рівня освіти облікових працівників, наявності платіжних засобів і є суто індивідуальним для кожного суб’єкта господарювання в конкретній економічній ситуації.

Рекомендації щодо формування облікової політики викладено у Методичних рекомендаціях щодо облікової політики підприємства затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27. 06. 2013 р. № 635

Підприємства державного та комунального секторів економіки при розробці своєї облікової політики зобов’язані керуватися нормами ПОЛОЖЕННЯ про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 19. 12. 2006 р. № 1213

Основним внутрішнім нормативним документом, який регулює питання організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, є розпорядчий документ, який містить обрані елементи облікової політики. В якості такого розпорядчого документу доцільно використовувати Положення про облікову політику.

Форма документу з облікової політики на рівні держави не встановлена! У Положенні про облікову політику повинні передбачатися положення, які стосуються організації, техніки та методики бухгалтерського обліку, а також контролю й організації відповідальності.

Важливе значення для оформлення облікової політики підприємства належить графіку документообороту, робочому плану рахунків, посадовим інструкціям, формам первинних документів, створеним на підприємстві, формам внутрішньої звітності та ін. Такі питання підлягають оформленню у вигляді додатків до Положення про облікову політику.

Відповідно до принципу послідовності підприємство повинно постійно (з року в рік) застосовувати обрану облікову політику. Однак у практичному житті можливі ситуації, коли необхідно вносити коригування в облікову політику, яке відбувається двома шляхами: внесення доповнень до положень облікової політики або внесення змін. Доповнення облікової політики не вимагають коригування фінансової звітності на відміну від її зміни.

Поряд з обліковою виділяють також балансову політику підприємства. Балансова політика – це політика складання фінансової звітності за даними бухгалтерського обліку; сукупність рішень суб’єкта господарювання в межах законодавства щодо формування відображених у балансі таких об’єктів як: фінансовий результат, майно, зобов’язання та інші джерела фінансування для ефективної реалізації господарських задумів.

Об’єктом балансової політики є процес складання звітності. Інструментами балансової політики є відповідне використання законодавчих положень, які дозволяють під час складання звітності серед різних способів, дозволених законодавством, обирати один. Балансова політика є складовою облікової політики підприємства, оскільки бухгалтерська звітність є результатом ведення бухгалтерського обліку.

ВИСНОВКИ ДО ЛЕКЦІЇ 1 1. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві повинні стосуватися компетенції власника або уповноваженого ним органу (посадової особи). 2. Підприємство самостійно визначає аспекти організації бухгалтерського обліку виходячи зі специфіки своєї діяльності. 3. Облікова політика затверджується розпорядчим документом по підприємству. Грамотно складений документ допоможе підприємству в організації обліку та формуванні фінансової звітності.