Лекція 1 Місце та значення персонології для соціальної

Лекція 1 Місце та значення персонології для соціальної роботи

Зміст, завдання та мета персонології Основні завдання сучасної персонології. Категоріальний аппарат персонології, як науки Персонологічні теорії соціальної роботи

Персонологія – це наука, яка вивчає уявлення, ідеї, погляди видатних вітчизняних і зарубіжних вчених, про особистість клієнтів в контексті становлення теорії та розвитку практики соціальної роботи.

Персонологічні ідеї, погляди, відкриття, що впливають на розвиток соціальної роботи Сутність персонологічного підходу та його специфіку в практиці надання соціальних послуг особливості становлення теорій та практики в різних історичних періодах, в межах персонологічних поглядів видатних вчених Зміст і спрямованість основних завдань розвитку персонології

Теорії про світ, особистість клієнта та його оточення-це персонологічний підхід, який поєднує психолого-орієнтовані персонологічні концепції. Теорії про те, як здійснювати соціальну роботу - це персонологічний підхід, який поєднує соціолого-орієнтовані персон. концепції. Теорії про те, що є соціальною роботою- це персонол. підхід , який поєднує комплексноорієнтовані персонол. концепції.

Розглянемо сучасну класифікацію персонологічних концепцій різних підходів.

Об’єднують сукупність теорі, в центрі яких є ідея допомоги клієнту шляхом оптимізації його власних зусиль щодо використання його особистісних і соціальних ресурсів для впливу на ситуацію.

Суттєво розширив уявлення про сутність допомоги в соц. роб: отримання інформації про клієнта; діагностування соц. відхилення, прогнозування перспектив поліпшення стану.

Грунтується на тому, що в процесі аналізу поведінки клієнта необхідно звертати увагу на те, як він сприймає та інтерпретує уявлення про навколишній світ, як він оцінює свій власний соціальний статус.

Орієнтована на ідеї допомогти клієнтові, який перебуває в стані глибокої психологічної кризи і якому необхідне оперативне втручання для виведення його з дезадаптивного стану.

Побудована на ідеї допомогти клієнтові у самопізнанні та усвідомленні значущості їх особистості, розумінні самих себе.

Ці теорії зосереджують свою увагу на соціальному контексті допомоги, виникнення складної ситуації, соціальному контролі за поведінкою індивіда.

Суспільно розглядається як складна соціальна система утворена із сукупності соціальних організацій та інститутів, взаємодія яких впливає на життєдіяльність людини.

Концентрується увага на ідеї допомоги клієнту, метою допомоги – є підвищити рівень самоконтролю клієнта, особистісної відповідальності в суспільстві.

Ці теорії об’єднують підходи кількох гуманітарних наук: соціологія, психологія і педагогіка.

Теорія грунтується на комплексній ідеї рольової поведінки клієнта, який будує свою поведінку відповідно до людей, схем, що відтворюються індивідуальною свідомістю.

Ідея допомоги шляхом виховного впливу на процес соціалізації індивіда, який здійснюється через систему соціальних інститутів (сім*ю, школу)

Суть ідеї допомоги полягає в регуляції соціальної поведінки в конкретній ситуації в якій він опинився.

Тема « Персонологічні погляди, ідеї, концепції розвитку теорії і практики психосоціальної роботи»

У теорії та практиці соц. роботи на поч. ХХ ст. почали використовуватися ідеї концепції та методи психоаналізу, поведінкових, когнітивної та гуманістичної психології. Поширеними є психодинамічна, когнітивнобіхевіор. , екзистенційна , гуманістична моделі практики соц. роботи.

Розуміння положень психологічних концепцій впливає на ефективність надання допомоги клієнту, щодо розв’язання власних життєвих конфліктів і подолання труднощів, оскільки А)ці ідеї впливають на глибину сприйняття клієнта соц. роботи Б)налагодження з ним робочого контакту В) розуміння походження (етіологія) проблем клієнта

Психодинамічна концепція- представник Зигмунд Фрейд (1856 -1939) родоначальник теорії психоаналізу, яка виходить за межі медико-біологічних концепцій психіки. У роботі “Психологія мас і аналіз людського Я” та ін. аналізує механізми функціонування соціальних інститутів, розвиває психоаналітичну концепцію особистості. Ідеї, які використовує суч. соц. робота наступні: - зосередження на внутріпсихічних явищах, та підсвідомих процесах. - метод дослідження психічного досвіду особистості, який набутий у ранньому дитинстві. - аналіз сновидінь, буденного життя , вільних асоціацій і фантазій як чинник визначення несвідомих і підсвідомих мотивів сексуальних мотивіт, вродженої агресивності клієнта

Таким чином Психоаналіз З. Фрейда надовго визначив один з головних напрямів розвитку теорій індивідуальної соціальної роботи, становлення науково -теоретичних шкіл соціальної роботи.

методів індивідуальної соціальної роботи є те, що вони реалізуються в ситуації "один на один", коли соціальний працівник разом із клієнтом вирішує його особисті й соціальні проблеми.

Беррес Скіннер – (1904 -1990) представник біхевіоризму. У роботах “Поведінка організмів”, “Про поведінку” і ін. розглядає проблеми управління поведінкою людей. На його думку, важливо враховувати три фактори: поперше, подію, яка викликав певну реакцію людини; подруге, саму реакцію (її характер, форми); по-третє, наслідки.

Біхевіоризм (від лат. behorrior –поведінка) чи психологія поведінки, з’явився в США на початку минулого століття. Його експериментальною передумовою стали дослідження поведінки тварин проведені Едуардом Тордацком (1874 -1949). Багато висновків цих дослідів були враховані при поясненні поведінки людей. В другій своїй праці “Принципи навчання проводить думку про те, що педагогіка повинна опиратися на психологію і перш за все психологію поведінки. Він обґрунтовує погляд на людську психіку і поведінку, як на “систему р-й організму на зовнішні подразнення послані суспільством і внутрішні подразники, утворені в самому організмі”. На його думку “вся поведінка людини складається з безумовних реакцій, даних в спадковому досвіді помножені на нові умовні зв’язки, які дані в особистому досвіді.

Прагне визначити потреби, спонукаючі людей до дії, особливо при визначенні об'єму і змісту роботи. При закладці основ сучасних концепцій мотивації найбільше значення мали роботи трьох чоловік: Абрама Маслоу, Фредеріка Герцберга і Девіда Мак-Клелланда.

Фізіологічні потреби є необхідними для виживання. Вони включають потреби в їді, воді, притулку, відпочинку і сексуальні потреби Потреби в безпеці і упевненості в майбутньому включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек з боку навколишнього світу і упевненість в тому, що фізіологічні потреби будуть удовлетворе ни в майбутньому. Соціальні потреби — це поняття, що включає відчуття приналежності до чого або кому-небудь, відчуття, що тебе приймають інші, відчуття соціальної взаємодії і підтримка. Потреби в пошані включають потреби в самоповазі, особистих досягненнях, компетентності, пошані з боку тих, що оточують, визнанні. Потреби самовираження — потреба в реалізації своїх потенціальних можливостей і зростанні як особі.

Визнання цінності та унікальності людської особистості та її досвіду, який виникає в процесі всього життя та об'єднаного в поняття “феноменальне поле”. На думку педагога, психолога К. Роджерса, головною потребою й рушійною силою розвитку людини є, насамперед, самоактуалізація, контакт зі своєю індивідуальністю. Роджерс ратував за новий тип освіти, в центр якого він ставив самоіндивідуалізацію учня, що дозволяє дитині активізувати апарат чуттєвості, мислення, моральності і волі. Важливою складовою особистості, що розвивається, є самооцінка, яка формується під впливом особистого досвіду людини, при цьому відкритість новому досвіду є важливим чинником її формування.

Поняття конгруентності К. Роджерс розглядав як ступінь збігу або незбігу бачення суб'єктом свого внутрішнього світу з реальною дійсністю, яка його оточує. Маленькі діти демонструють високу конгруентність. Конгруентність добре відповідає дзен — буддійській формулі: “Коли я голодний, я їм; коли я втомився, я сиджу; коли я хочу спати, я сплю”. Підсумовуючи все, що написано вище, щодо|відносно| феноменологічної моделі освіти К. Роджерса ми можемо стверджувати, що навчання|вчення|, яке центрується на учні, приводить|призводить, наводить| до істотної|суттєвої| зміни педагогічної діяльності вчителя|учителя| й навчальної діяльності учня.

Значення персоно. ідей представників біхевіористських концепцій для соціал. роботи наступне: А) Опис поведінки клієнта і методи її впливу на її зміни Б) формування впливу на поведінку за принципом «стимул-реакція» (соц научіння за тренінговими формами: навчання через спостреження –наслідування , навчання в дії)

Таким чином , персоно. ідеї представників біхевіоризма впливають на подолання небажаних або підсилення бажаних форм поведінки клієнта. (профілактично просвітницький напрям соц. роботи) Сказати Ні курінню, наркотику….

Е. Еріксон розглядає шляхи надання допомоги у подаланні психосоціальних криз на різних етапах життя людини в досягненні відчуття власної цілісності. Отже, Він пише, що для збереження життєздатності, при зниженні фізичних і психічних можливостей, літні люди повинні брати участь у таких видах діяльності, як виховання онуків, політика, оздоровчі фізкультурні програми.

• Карл Густав Юнг стверджував, що соціальна терапія є місцем поєднання зусиль соціального працівника і клієнта, які працюють разом. Соціальний працівник може досягти успіху тільки тоді, коли дотримується головної умови — розуміти клієнта як психологічне ціле, знайти до нього підхід як до людини, залишивши з боку теорію, і уважно послухати те, що він скаже. Метою соціальної терапії є підхід до клієнта як до цілісної людини через встановлення довірливих відносин з нею.

Праці К. Юнга справили великий вплив на формування етики соціальної роботи. • К. Юнг зазначав, що на цінності фокусуються почуття. Цінності можуть включати в себе погляди на те, що є гарним і що є поганим, що є правильним і що є неправильним, які протиставлені намаганню мислення діяти відповідно до логічних критеріїв. Почуття ставить запитання: "Наскільки це є цінним ? " •

Жан Піаже (1896 -1960) у своїй роботі “Дитяча концепція світу” основний наголос робить на проблемах, пов’язаних з соціалізацією дитини, вважаючи її головним фактором інтелектуального розвитку індивіда. Карл Густав Юнг. Один з найяскравіших представників глибинної психології. Він вніс величезний внесок у розвиток психотерапії, психологічного та терапевтичного консультування, а також у розвиток багатьох інших наук. Таким чином, можна сказати, що Юнг був у першу чергу практиком, що і дозволило зробити йому безліч відкритів в психотерапії.

Розробив її – А. Бек. Він зробив вивід, що суть депресії — спотворені когнітивні процеси, а саме — внутрішнє відчуття безнадійності. Подальші дослідження показали, що певні психопатологічні стани (фобії, тривога, гипоманіакальниє розлади, іпохондрія, нервова анорексія, суїциїдальна поведінка і тому подібне) є формами прояву порушених когнітивних процесів.

Персонологічні ідеї представників соціолого-орієнтованих концепцій Значення для соц. роботи – відкривають нові можливості для удосконалення та зміни організації надання соціальних послуг, необхідність зміни чинного законодавства, зміни відносин між групами в суспільстві, створення нових організацій і структур, що надають допомогу у подалані СЖО.

Елтон Мейо поклав початок доктрині «людські стосунки» , основними висновками якої є: • Люди переважно мотивуються соціальними потребами і відчувають свою індивідуальність завдяки своїм стосункам з на іншими людьми. • Через війну «промислової революції» і раціоналізації процесу праці, сама робота у значній мірі втратила привабливість і задоволення людина шукає в соціальних взаємовідносинах. • Люди більш чуйні до своєрідного соціального впливу від групи рівних їм людей, ніж до спонуканням і заходів контролю, яке йде від керівництва. • Робітник відгукується на розпорядження керівника, якщо керівник може задовольнити його соціальні, потреби. • Продуктивність праці буде ефективнішою, якщо індивідуальна винагорода підкріплюється груповими, колективними, а економічні стимули – соціально-психологічними.

Мей думав, що: 1) існування передує сутності, тобто важливіше, що люди роблять, а не хто вони є; 2) люди поєднують у собі риси і суб´єкта, і об´єкта; це значить, що вони є істотами, які і думають, і діють; 3) люди прагнуть знайти відповіді на найважливіші питання, які стосуються сенсу життя; 4) воля і відповідальність завжди врівноважують одна одну, тому жодна з них не може бути присутня у людині окремо від іншої; 5) жорсткі теорії особистості схильні дегуманізувати людину і перетворювати її на об´єкт або предмет для дослідження.

На відміну від перечислених наук, для соціології характерним є комплексний підхід до вивчення особистості. Людина є тим елементом з якого формуються групи, соціальні спільноти, все суспільство. Тому специфіка соціологічного підходу до вивчення особистості полягає в тому, що аналізуються її суто соціальні характеристики.

Соціальна стратифікація (лат. stratum – верства, пласт і facere – робити) – це поділ суспільства на ієрархічно, вертикально розташовані групи і верстви, які мають різний доступ до володіння та розподілу соціальними благами. Критерії поділу суспільства на страти можуть бути різноманітними: престиж, рівень доходу, рівень влади, освіти і т. д.

Малькольм Пейн Присвятив свої персонологічні ідеї теоретичним проблемам соціальної роботи. Вони містять вичерпний огляд теорій, що виникли в соціальній роботі у всьому світі, і їх останніх модифікацій. Докладно розглянуті десять узагальнених теорій соціальної роботи в порядку їх історичного появи

Е. Холостова Формулює теоретико методологічні аспекти соціальної роботи , аналізує соціокультурні та соціополітичні чинники становлення і розвитку соціальної роботи , вказує принципи соціальної політики , спрямовані на підвищення життєвого рівня людей. Розглядає особливості соціальної роботи в різних сферах життя суспільства , описує різні технології соціальної роботи. Крім того , порушені проблеми соціального менеджменту та підготовки кадрів фахівців для соціальної сфери.

В. П. Андрущенко Будує свої висновки за стандартною схемою: від з’ясування предмету, завдання та структури курсу соціальної роботи, розкриття генези соціальної роботи у вітчизняній теорії та практиці, пояснення природи, сутності, форм, методів та напрямів соціальної роботи як системи, а також місця соціальної роботи в здійсненні гуманітарної політики України. Веде порівняльний аналіз вітчизняних та зарубіжних напрацювань в теорії і практиці соціальної роботи.

КАПСЬКА А. Й Теоретично обгрунтувала наявність соціально-педагогічного напряму з різними групами клієнтів соціальної роботи , визначила специфіку соціально-педагогічних умов надання різних видів соц. послуг, вважається школа Капської засновником соціально-правової діяльності , щодо дотримання та здійснення прав дитини. Створено та започатковано проф. підготовку соціальних працівників у сфері соц-правов захисту різних груп населення.

І. І. Мигович Висвітлює обєктивну зумовленість соціальної роботи, зростаюче суспільне значення, основні наукові засади, практичне спрямуванння та шляхи засвоєння.

Згідно з підходом Г. Кнопки групова робота є практичним методом соціальної роботи, який допомагає особистості розширювати своє соціальне функціонування і через цілеспрямований досвід групи ефективніше розв'язувати індивідуальні, групові чи проблеми в мікросоціумі.

Індивідуальна робота завжди акцентувала свою увагу на взаємодії внутрішніх (психологічних) і зовнішніх (соціальних) причин, які призводять до дисфункції клієнта. Важливим у психосоціальному підході є усвідомлення процесу "особистість у ситуації", який розглядається як потрійна конфігурація: людина, ситуація і взаємодія між ними.

Зарубіжна концепція, визначає на сьогодні класичні методи соціальної роботи: індивідуальна допомога клієнту, соціальна групова терапія, соціальна робота у громаді. Представником цієї концепції можемо вважати Мері Річмонд, яка, до речі, індивідуальний метод поділяла на безпосередній та посередній методи ліку вання. За її думкою, безпосередній метод – це вплив на клієнта через пропозиції, поради, умовляння, дискусії, щоб залучити його до прийняття рішень. Метод посередній – це вплив на довкілля, можливість через соціальне оточення змінювати ситуацію клієнта на краще

Є засновницею індивідуальної соціальної роботи. Беручи за основу теорію психоаналізу Фрейда, вона першою сформувала вихідні положення індивідуальної соціальної роботи.

Російські вчені Л. С. Алексєєв, П. В. Бобкова, Г. Ю. Бурлака За їхньою думкою, індивідуальна соціальна робота необхідна для допомоги індивідам і сім’ям вирішити психологічні, міжособистісні, соціоекономічні проблеми через особисту взаємодію з клієнтами. Групова соціальна робота – форма або метод, який має за мету передати груповий досвід для розвитку фізичного і духовного потенціалу, формування соціальної поведінки клієнта. Громадська соціальна робота дозволяє розширити масштаби соціальної допомоги серед міського населення, є засобом координації традиційних методів і об’єднання організаторів соціальної роботи, стимулює зміни потреб, очікуваних інтересів. Визначають два рівні систематизації. Первинний рівень – це індивідуальна терапія, сімейна і групова терапія. Вторинний – супервізія, планування, консультування, супровід, розвиток організації, менеджмент.

Отже, Персонологія – це наука, яка вивчає уявлення, ідеї, погляди видатних вітчизняних і зарубіжних вчених, про особистість клієнтів в контексті становлення теорії та розвитку практики соціальної роботи.

Дякую за Вашу безцінну увагу!!!