Лекційне заняття з дисципліни МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА на тему

Лекційне заняття з дисципліни “МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА” на тему: Світовий ринок товарів і послуг ЗИБАРЕВА О. В.

План лекційного заняття 1. Міжнародна торгівля: суть, 2. 3. 4. динаміка, структура. Основні показники міжнародної торгівлі. Види і форми міжнародної торгівлі. Методи державного регулювання міжнародних торговельних відносин.

Рекомендована література: 1. 2. 3. 4. 5. Нормативно-правові акти: Конституція України від 28. 06. 1996 р. № 254 к/96 (зі змінами і доповненнями від 8. 12. 2004 р. № 2222 ІV) Господарський кодекс України: Офіційний текст. – К. : Кондор, 2004. – 208 с. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16. 04. 1991 // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 29 (зі змінами та доповненнями). Закон України «Про Єдиний митний тариф» від 05. 02. 1992 // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 19 (зі змінами та доповненнями). Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19. 03. 1996 //Відомості Верховної Ради України. 1996. № 19 (зі змінами та доповненнями).

Основна література: 1. Горбач Л. М. , Плотніков О. В. Міжнародні 2. 3. 4. економічні відносини: Підручник. – К. : Кондор, 2005. – 266 с. Козак Ю. Г. , Лук’яненко Д. Г. , Макогон Ю. В. та ін. Міжнародна економіка: Навч. посібник. – вид. 2 -ге, перероб. і доп. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 672 с. Міжнародна економіка : підручник /за ред. Ю. Козака. -К. : Центр учбової літератури, 2009. - 560 с. Школа І. М. , Козменко В. М. , Бабінська О. В. Міжнародні економічні відносини: Підручник / За ред. І. М. Школи. – Київ: КНТЕУ, 2004. - 589 с.

Додаткова література: 1. Дахно І. І. Міжнародна торгівля: Навч. 2. 3. 4. посібник. – К. : МАУП, 2003. – 296 с. Редькіна В. А. Зовнішньоторговельна політика держави та теорія міжнародної торгівлі / В. А. Редькіна // Економіка та держава. – 2009. – № 1. – С. 53 55 Флюд І. В. Еколого економічна ефективність зовнішньої торгівлі України / І. В. Флюд // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 8. – С. 218 223. Покрещук О. О. Міжнародно правові аспекти функціонування системи експортного контролю України в контексті забезпечення її національної безпеки / О. Покрещук // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2012. – № 1. – С. 4 10.

Інтернет-ресурси 1. www. rada. gov. ua – Верховна рада України 2. www. kmu. gov. ua – урядовий портал Кабінету Міністрів України. 3. www. me. gov. ua – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. 4. www. minfin. gov. ua – Міністерство фінансів України. 5. www. ukrstat. gov. ua – Державна служба статистики України. 6. www. niss. gov. ua – Національний інститут стратегічних досліджень. 7. www. iweir. org. ua – Інститут світової економіки і міжнародних відносин. 8. www. wto. org – Світова організація торгівлі 9. www. unctad. org – Конференція ООН з торгівлі та розвитку

Питання на самостійне опрацювання 1. Ціноутворення у міжнародній торгівлі 2. Регулювання міжнародної торгівлі на наднаціональному рівні (ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД, МТЦ, МТП).

Семінарське заняття № 3 Тема 3. Світовий ринок товарів і послуг 1. Міжнародна торгівля: суть, динаміка, 2. 3. 4. 5. структура. Основні показники міжнародної торгівлі. Ціноутворення у міжнародній торгівлі Методи державного регулювання міжнародних торговельних відносин. Регулювання міжнародної торгівлі на наднаціональному рівні (ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД, МТЦ, МТП).

Тематика реферативних робіт 1. Динаміка 2. 3. та сучасний стан територіально-товарної структури міжнародної торгівлі Особливості та перспективи розвитку «електронної торгівлі» Протиріччя сучасної міжнародної торгівлі ( «торговельні війни» ) та шляхи їх врегулювання

1. Міжнародна торгівля: суть, динаміка, структура. Міжнародна торгівля (world trade, international trade, world commerce) — процес купівлі та продажу, який здійснюється між продавцями, покупцями та посередниками в різних країнах. Це сфера міжнародних товарно грошових відносин, яка охоплює сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу, тобто складається з їхнього експорту та імпорту товарів (матеріальних цінностей) та послуг.

Ефект від міжнародної торгівлі отримується на рівні: 1. країн, які отримують: • можливість експортувати ті товари, у виробництві яких ширше споживаються ресурси, які є в них порівняно у великій кількості; • можливість імпортувати такі товари, для виробництва яких потрібно було б витратити багато порівняно обмежених для неї ресурсів; • ефект економії на більших масштабах виробництва, спеціалізуючись при цьому на більш вузькому наборі товарів

2. Споживачів, які зацікавлені в міжнародній торгівлі, щоб: • імпортувати споживчі товари за дешевшою ціною порівняно з вітчизняними, або які за певними параметрами відрізняються від них у кращу сторону; • імпортувати сировину і промислові товари, що знижує внутрішні витрати виробництва, дає можливість відмовитись від випуску виробів, виготовлення яких залежить виключно від іноземних постачальників; • експортувати вітчизняні товари, а отримані кошти використати для імпорту

3. вітчизняних міжнародних фірм : • експорт товарів і послуг забезпечує вітчизняним виробникам отримування прибутку і, як правило, збільшення масштабів виробництва з меншими витратами. Крім того, експорт і імпорт можуть зменшити коливання попиту, пропозиції і цін на окремі товари; • несподівані зміни в доступі до вітчизняних джерел сировини можуть компенсуватись протилежними змінами в імпорті сировини; • виробники із значними обсягами зарубіжного продажу менше залежать від внутрішніх економічних умов; • ставши учасником світового ринку, фірма може знаходити більше способів підвищення своєї конкурентоспроможності; • знання і досвід, отримані фірмами в процесі міжнародної торгівлі, сприяють підвищенню ефективності їх діяльності при проведенні маркетингових операцій на внутрішньому ринку

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ Зростання обсягів торгівлі послугами Зміни у товарній структурі міжнародної торгівлі на користь готової продукції, зменшення частки сировини і палива Підвищенні темпи зростання міжнародної торгівлі порівняно з темпами зростання виробництва Зміни у регіональній структурі міжнародної торгівлі – зростання ролі країн, що розвиваються, зниження частки США, підсилення ролі ЄС та Японії Посилення ролі зовнішньоторговельної політики країн (лібералізація торгівлі та протекціонізм) Регулювання міжнародної торгівлі Посилення ролі НТП у розвитку міжнародної торгівлі (оновлюється номенклатура товарів, зростає частка наукомісткої продукції, послуг)

СТРУКТУРА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ 1. Географічна структура міжнародної торгівлі – • • це розподіл торговельних потоків між окремими країнами та їх групами, що виділяються або за територіальною, або за організаційною ознакою. Територіальна географічна структура торгівлі зазвичай узагальнює дані про міжнародну торгівлю країн, що належать до частини світу (Африка, Азія, Європа) чи до укрупненої групи країн (індустріальні країни, що розвиваються). Організаційна географічна структура демонструє розподіл міжнародної торгівлі або між країнами, що належать до окремих інтеграційних та інших торгово політичних об’єднань (країни ЄС, країни СНД, країни АСЕАН), або між країнами, виділеними в певну групу відповідно до того чи іншого аналітичного критерію (країни – експортери нафти, країни – чисті боржники).

Світовий ринок Америка (21, 1%) Європа (47, 4%) Північна Америка Західна Європа Латинська Америка Східна Європа СНД Африка (2, 2%) Азія (27, 3%) Близький Схід Австралія та Океанія (2%) Південна Азія Південно. Східна Азія

2. Товарна структура — питома вага окремих товарних груп (готових виробів, сировини, продовольчих товарів тощо) у загальній структурі експорту, імпорту, зовнішнього товарообігу. • • У товарній структурі МТ на сьогодні: 78, 1% продукція обробної промисловості; 12, 6% мінеральне паливо (руди чорних і кольорових металів); 7, 5% продовольство; 1, 8% сировина.

У даний час для класифікації товарів у міжнародній торгівлі використовують: • Стандартну міжнародну торговельну класифікацію (СМТК) ООН, • Гармонізовану систему опису і кодування товарів (ГС), • Класифікатор товарів за укрупненими економічними угрупованнями (КУЕУ) ООН На базі ГС розроблено товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД)

СМТК ООН • • У СМТК класифікація товарів на рівні груп здійснюється: за видами сировини, з якої виготовлено товар; за ступенем обробки товару; за призначенням товару; за місцем товару в міжнародній торгівлі. СМТК складається з 9 розділів, 67 груп, 261 підгруп, 1033 базисних товарних позицій і 3118 субпозицій, що можуть деталізуватися в національних номенклатурах. Класифікатор використовується для публікації даних щодо зовнішньої торгівлі країнами - членами ООН і міжнародними організаціями. На основі даної класифікації визначаються порівняльні показники обсягу і структури експорту й імпорту різних країн.

Класифікаційна схема СМТК (3 -тя редакція) Коди розділів та їх найменування 0. Продовольчі товари та живі тварини 1. Напої та тютюн 2. Сировина непродовольча, крім палива 3. Мінеральне паливо, мазути та подібні їм товари Кількість груп; їх підгруп позицій субпозицій коди 10(00 09) 36 132 344 2(11 12) 4 11 22 9(21 29) 36 123 267 4(32 35) 11 25 37

Гармонізована система опису і кодування товарів (ГС) включає: 1. Систему класифікації, яка складається з 21 • • • розділу, 96 груп, 33 підгруп, 1241 товарної позиції, 3553 підпозицій, 5019 субпозицій, тобто система має 6 ступенів. Товари групуються за такими ознаками: походження (продукти рослинного, тваринного походження); призначення (продовольчі товари і напої; промислова сировина; паливо і мастильні матеріали; машини й устаткування, включаючи інструменти; транспортні засоби; промислові товари народного споживання); ступінь обробки (сировинні товари виробничого і невиробничого призначення; напівфабрикати виробничого і невиробничого призначення; готові вироби).

2. Система кодування в ГС дає можливість надати інформацію в зручній формі для збору, передачі й обробки, а також здійснювати її комп'ютерну обробку. Код кожного товару має шість цифр. Перші дві цифри позначають товарну групу, чотири (дві перші і дві наступні) - товарну позицію, шість (дві останні і чотири попередні) субпозицію.

Класифікаційна схема ГС Найменування розділів Кількість груп (кодів) позицій субпозицій І. Живі тварини і продукти тваринництва 5(01 05) 14 194 ІІ. Продукти рослинного 9(06 14) 790 270 ІІІ. Жири та олії тваринного і рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; віск тваринного або рослинного походження 1(15) 22 53 походження

Класифікатор товарів за укрупненими економічними угрупованнями (КУЕУ) ООН Класифікатор заснований на товарах, включених у СМТК і ГС. Усі товари, перераховані в цих класифікаціях (СМТК і ГС), розподілені на 7 груп відповідно до їх призначення, а всередині кожної групи за ступенем обробки. Крім того, деякі товари об'єднані в групи за ознакою промислового чи особистого споживання залежно від терміну використання.

Класифікаційна схема КУЕУ 1. Продовольчі товари і напої 1. 1. Сировинні товари 1. 1. 1. Для промислового споживання 1. 1. 2. Для особистого споживання 1. 2. Оброблені напівфабрикати 1. 2. 1. Для промислового споживання 1. 2. 2. Для особистого споживання 2. Промислова сировина (непродовольча) 2. 1. Сировинні товари 2. 2. Напівфабрикати 3. Паливо й мазута 3. 1. Сировинні товари 3. 2 Напівфабрикати 3. 2. 1. Бензин 3. 2. 2. Інші напівфабрикати

4. Машини, обладнання та частини до них (крім транспортних засобів) 4. 1. Машини та обладнання 4. 2 Частини 5. Транспортні засоби, їх частини 5. 1 Легкові автомобілі 5. 2. Інші автомобілі 5. 2. 1. Транспортні засоби виробничого призначення 5. 2. 2. Транспортні засоби особистого користування 5. 3. Частини до транспортних засобів 6. Споживчі товари 6. 1. Товари тривалого користування 6. 2. Товари середньотермінового користування 6. 3. Товари короткотермінового користування 7. Товари, не включені до вищеперерахованих груп

У КУЕУ дано визначення основних понять: • сировинні товари продукти сільського господарст ва , • • • лісового господарства, рибальства і полювання або будь які корисні копалини, вартість яких мало залежить від обробки; напівфабрикати продукти, що потребують подальшої обробки або включені до складу інших товарів, перш ніж вони стали знаряддям виробництва або предметом споживання; готові вироби усі промислові вироби, призначені для споживання і використання в домашньому господарстві, а також капітальне обладнання для промисловості, сільського господарства і транспорту, промислові товари нетривалого користування, що застосовуються в промисловості як матеріали і паливо; готові промислові товари короткотермінового користування, призначені для промисловості, товари з терміном користування рік і менше;

• готові вироби тривалого користування вироби з • • • терміном споживання понад один рік, призначені для промисловості, а також для державних і приватних установ; класифікуються як капітальне устаткування, крім зброї, яка класифікується як товари, не віднесені до інших категорій; споживчі товари (нехарчові) нетривалого користування товари з терміном споживання один рік чи менше, включаючи товари, які використовують державні і приватні установи; товари середньострокового користування товари з терміном користування 1 3 роки і з порівняно низькою вартістю; товари тривалого користування товари з терміном користування понад 3 роки, а також товари з терміном користування 1 3 роки, але з високою вартістю.

Предметом міжнародної торгівлі слугують також послуги. 1. Класифікація послуг, яка прийнята МВФ, показує платежі між резидентами та нерезидентами і містить 11 секторів: І. Транспортні послуги: а) пасажирські перевезення (міжнародні перевезення па сажиріввсіма видами транспорту і надання супутніх послуг); б) вантажні перевезення (міжнародні перевезення вантажів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг).

II. Послуги, пов'язані з поїздками: а) послуги пов'язані з діловими поїздками (товари і послуги, придбані нерезидентами, які подорожують у справах (відрядження); б) послуги пов'язані з особистими поїздками (товари і послуги, придбані нерезидентами, які подорожують в особистих справах (туризм). III. Послуги зв'язку (послуги поштового, кур'єрського, телефонного та іншого зв'язку між резидентами і нерезидента ми). IV. Будівництво (будівництво об'єктів за рубежем, здійснюваного на тимчасовій основі резидентами). V. Страхування (страхування нерезидентів страховими компаніями резидентами).

VI. Фінансові послуги (фінансове посередництво між резидентами і нерезидентами (комісія за відкриття акредитивів, за обмін валюти, брокерські послуги тощо). VI. Комп'ютерні та інформаційні послуги (консультації в галузі комп'ютерних програм, інформаційні послуги (обробка даних, користування базами даних, передплата та інфор маційні лінії), обслуговування комп'ютерів. VIII. Роялті та ліцензійні платежі (користування правами власності (торговельна марка, патент, копірайт тощо) та використання оригіналів або прототипів (фільмів, рукописів) на основі ліцензії). IX. Інші бізнес-послуги: а) посередницькі послуги (комісія з посередництва); б) лізинг (лізинг і фрахт суден, літаків без екіпажів та іншого транспортного устаткування); в) інші ділові, професійні та технічні послуги (правові, бухгалтерські, управлінські, рекламні та інші послуги, а також послуги з проектування, картографії, нагляду за будівництвом, захистом урожаю).

X. Особисті, культурні та рекреаційні послуги: а) аудіовізуальні послуги (виробництво фільмів, радіо та телевізійних програм, компакт дисків, гонорари артистів); б) інші послуги (показ виставок, проведення спортивних та інших заходів). XI. Урядові послуги (поставка товарів до посольств, консульств, представництв міжнародних організацій, операції ООН з підтримки миру).

2. СВІТОВИЙ БАНК класифікує послуги за укрупненими угрупованнями, при цьому до числа послуг включається рух доходу. Послуги поділяються на дві групи: І група факторні послуги, до яких відносяться платежі, що виникають у зв'язку з міжнародним рухом факторів вироб ництва капіталу, робочої сили (доходи на інвестиції, ліцензійні платежі, заробітна плата, виплачувана нерезидентом тощо). II група - нефакторні послуги, до яких відносяться інші види послуг (транспорт, подорожі, інші нефінансові послуги), не пов'язані з факторами виробництва

3. СВІТОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТОРГІВЛІ в Генеральній угоді про торгівлю послугами запропонована класифікація послуг по 12 секторах (І комерційні послуги; II послуги зв'язку; III послуги з будівництва та суміжні інженерні послуги; IV по слуги дистриб'юторів; V послуги у сфері освіти; VI послу ги з охорони довкілля; VII фінансові послуги; VIII послу ги у сфері охорони здоров'я та соціальній сфері; IX послуги, пов'язані з туризмом; Х послуги з організації відпочинку, культурних та спортивних заходів; XI транспортні послуги; XII інші послуги, які не зазначені вище) і 155 підсекторах

3. Соціально-економічна структура МТ. ПРК – торгують переважно між собою спеціалізованою продукцією, послугами, «ноу хау» технологіями. КР: • орієнтуються на ринки ПРК; • посилюють взаємну торгівлю; • зменшення ролі ОПЕК; • підвищення ролі НІК. НРК – характеризуються інтеграцією до світового ринку.

4. Інституціональна структура МТ. • міжнародні торгівельні організації (ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД, МТП); • міжнародні установи; • товарні біржі; • міжнародні аукціони; • міжнародні виставки, ярмарки; • міжнародні тендери (торги).

2. Основні показники міжнародної торгівлі. 1. Показники обсягу міжнародної торгівлі: експорт, імпорт, зовнішньоторговельний оборот, генеральна торгівля, спеціальна торгівля та фізичний обсяг міжнародної торгівлі.

1. 1. Експорт - це продаж та вивезення товарів та послуг за межі національних кордонів. 1. 2. Імпорт - це купівля та ввезення з за кордону товарів та послуг для внутрішнього споживання. 1. 3. Зовнішньоторговельний оборот - сума вартісних обсягів експорту та імпорту країни за певний період часу (місяць, квартал, рік). Зовнішньоторговельний оборот показує обсяг експорту та імпорту в цілому: ЗТО = Е + І (1. 1)

1. 4. Генеральна торгівля - сума експорту й імпорту та вартості транзитних товарів. 1. 5. Спеціальна торгівля - чистий зовнішньотор говельний оборот, тобто продукція, ввезена до країни та вивезена з неї. 1. 6. Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі - це величина експорту або імпорту товарів в незмінних цінах одного періоду для отримання інформації відносно руху товарної маси без впливу коливання цін. Індекс фізичного обсягу розраховується: (1. 2) де Qо - кількість товару у звітному періоді, Qб кількість товару у базисному періоді, Р - ціна товару.

2. Показники результативності містять: сальдо зовнішньоторговельного балансу, коефіцієнт імпортної залежності, індекс чистої торгівлі індекс «умови торгівлі» .

2. 1. Сальдо зовнішньоторговельного балансу - різниця між грошовими надходженнями (експортом) та витратами (імпортом). Сальдо зовнішньоторговельного балансу розраховується: СТБ=Е-І, (1. 3) де СТБ сальдо торгового балансу, Е - експорт товарів і послуг, І - імпорт товарів і послуг.

2. 2. Коефіцієнт імпортної залежності відношення обсягів імпорту товару до обсягів його споживання у країні: (1. 4) де Vім. т. - обсяг імпорту певного товару у країні, Qп. т. обсяг споживання даного товару (реальна ємність ринку певного товару в країні). Обсяг споживання розраховується як: Qп. т. = B+I-E, (1. 5) де В - обсяг виробництва певного товару, І обсяг імпорту певного товару у країну, Е - обсяг експорту певного товару з країни.

2. 3. Індекс чистої торгівлі - показує по кожному з товарів рівень перевищення експорту над імпортом (при позитивному значенні індексу) або рівень перевищення імпорту над експортом (при негативному значенні): (1. 6)

2. 4. Індекс “Умови торгівлі” - це співвідношення експортних та імпортних цін певного товару, країни у цілому, групи країн. (1. 7) де ІЕК. Ц. – індекс експортних цін співвідношення експортних цін звітного періоду до експортних цін базисного періоду; ІІМ. Ц. – індекс імпортних цін співвідношення імпортних цін звітного періоду до імпортних цін базисного періоду.

Форми показника “умови торгівлі”: 1) товарні або бартерні “умови торгівлі” - співвідношення експортних та імпортних цін певного товару або індексу експортних та імпортних цін у цілому; 2) доходні “умови торгівлі” - індекс, що показує потенціал країни імпортувати товари за рахунок виторгу від експорту. Він розраховується як товарні “умови торгівлі” помножені на кількісний індекс експорту. Його зростання показує, що із зростанням доходів від експорту імпортний потенціал збільшується; 3) факторні “умови торгівлі” - індекс, який пов'язує імпортні ціни з продуктивністю одного або декількох факторів виробництва, та показує, яку кількість імпорту може бути отримано на одиницю зростання продуктив ності в експортних галузях. Він розраховується як товарні «умови торгівлі» помножені на індекс продуктивності експортних галузей.

3. Показники структури міжнародної торгівлі включають: географічну структуру міжнародної торгівлі, товарну структуру міжнародної торгівлі, індекс диверсифікації імпорту, індекс географічної концентрації експорту та імпорту.

3. 1. Географічна структура МТ - розподіл торгових потоків між країнами та їх групами 3. 1. 1. За територіальною ознакою Функції: узагальнює дані у міжнародній торгівлі 1) країн, які належать до однієї частини світу (Америка, Азія, Європа) 2) збільшеної групи країн (індустріальні країни, що розвиваються, тощо) 3. 1. 2. 3 а організаційною ознакою Функції: Показує розподіл міжнародної торгівлі 1) між країнами, які належать до інтеграційних або інших об’єднань (країни ЄС, СНД, НАФТА); 2) між країнами, які виділені до групи відповідно до певних критеріїв (країни-експортери нафти, країнивиробники кави).

3. 2. Товарна структура міжнародної торгівлі - розподіл торгових потоків за окремими товарами, поєднаними у групи, підгрупи. Для класифікації товарів у міжнародній торгівлі використовують: • Стандартну міжнародну торговельну класифікацію (СМТК) ООН, • Гармонізовану систему опису і кодування товарів (ГС), • Класифікатор товарів за укрупненими економічними угрупованнями (КУЕУ) ООН На базі ГС розроблено товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД)

3. 3. Індекс диверсифікації експорту - це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. (1. 8) hij - частина i го товару у загальному експорті країни, hi - частина i го товару у загальному світовому експорті.

4. Показники інтенсивності міжнародної торгівлі включають: зовнішньоторговельний оборот на душу населення, обсяг експорту та імпорту на душу населення, експортну та імпортну квоти, квоту зовнішньоторговельного обороту, інтенсивності та рівня внутрішньо галузевогообміну.

4. 1. Зовнішньоторговий оборот на душу населення показує, який обсяг зовнішньої торгівлі у абсолютному значенні припадає на душу населення країни. Розраховується як: (1. 9) де Е - експорт країни даного року, І імпорт країни даного року, Н - населення країни.

4. 2. Експорт на душу населення показує, який обсяг експорту в абсолютному значенні припадає на душу населення країни, розраховується як співвідношення обсягу експорту до загального населення. 4. 3. Імпорт на душу населения показує, який обсяг імпорту в абсолютному значенні припадає на душу населення країни. Визначається як співвідношення обсягу імпорту до загального населення. 4. 4. Експортна квота - це об'ємна частка експорту у валовому внутрішньому продукті (ВВП) країни, виражена у відсотках. Розраховується: (1. 10)

4. 5. Імпортна квота - це об'ємна частка імпорту у ВВП країни, виражена у відсотках: (1. 11) 4. 6. Квота зовнішньоекономічного обороту - це об'ємна частка зовнішньоторговельного обороту у ВВП країни, виражена у відсотках: (1. 12) VЗТО - сума експорту та імпорту. 4. 7. Інтенсивність внутрішньогалузевого обміну - показник, який відображає парале льний експорт та імпорт ідентичної продукції за певний період: (1. 13) Е - експорт даного товару, І імпорт даного товару. Числівник цього показника характеризує рівень внутрішньогалузевої торгівлі.

5. До показників ефективності міжнародної торгівлі відносять макроекономічні та мікроекономічні розрахункові показники. Кожному рівню оцінки відповідає свій тип економічних інтересів та свій критерій ефективності. 5. 1. Під економічною ефективністю зовнішньої торгівлі на макрорівні розуміють ступінь економії національної праці, яка досягається шляхом участі країни у міжнародному розподілі праці. Застосування цих показників обмежується можливістю їх використання для торгівельної політики держав.

5. 1. 1. Ефективність зовнішньоторговельного обороту - це співвідношення економії витрат у результаті імпорту до національних витрат на експорт: (1. 14) 5. 1. 2. Ефективність імпорту – це співвідношення економії витрат у результаті імпорту до витрат на імпорт: (1. 15) 5. 1. 3. Ефективність експорту – це співвідношення виторгу від експорту товарів та послуг до національних витрат на експорт: (1. 16)

5. 2. Під економічною ефективністю на мікрорівні розуміють ступінь збільшення доходу від зовнішньоторговельних операцій. Критерієм оцінки є прибуток. 5. 2. 1. Ефект експорту - це різниця між надходженнями у національній валюті від експорту та повними витратами фірми на експорт: Ефек=Нек-Век. (1. 17) 5. 2. 2. Ефективність експорту - співвідношення надходжень у національній валюті від експорту до повних витрат на експорт: (1. 18)

5. 2. 3. Рентабельність експорту - це співвідношення надходжень у національній валюті від експорту до собівартості виробництва експортного товару: (1. 19) 5. 2. 4. Ефект імпорту для внутрішнього споживання імпортованої продукції: ЕЕімп = Зі – ЦСімп, (1. 20) Зі = Цп. в + Ев. в, (1. 21) ЦСімп = Цп. і + Ев. і, (1. 22)

5. 2. 5. Ефективність продукції для власного споживання: (1. 23) Необхідною умовою ефективного імпорту в цьому випадку є Еімп >1. 5. 2. 6. Ефект імпорту з метою продажу імпортованого товару на внутрішньому ринку: ЕЕімп = Цр. і – Цп. і, (1. 24) де ЕЕімп – показник економічного ефекту імпорту, грн. ; Цр. і – ціна реалізації імпортних товарів за вирахуванням витрат, пов’язаних з реалізацією (реклама, маркетинг, транспорт і т. д. ), грн. ; Цп. і – ціна покупки (придбання) імпортних товарів, включаючи всі витрати, пов’язані з їх придбанням (ціна контракту, мита, транспорт, страхування, оплата послуг посередників та інші), грн.

5. 2. 7. Показник економічної ефективності від реалізації товару на внутрішньому ринку: (1. 25) Необхідною умовою ефективного імпорту є співвідношення: Еімп > 1. 5. 2. 8. Показник інтегрального економічного ефекту від експортно -імпортної діяльності (ЕЕекс-імп): ЕЕекс-імп =ЕЕекс +ЕЕімп. (1. 26)

5. 2. 9. Інтегральний показник ефективності експортно-імпортної діяльності: (1. 27) де Зекс – повні затрати на експорт, приведені до проміжку часу, за який визначається економічна ефективність, грн. ; Зімп – повні затрати на імпорт, приведені до проміжку часу, за який визначається економічна ефективність, грн.

3. Види і форми міжнародної торгівлі. Види МТ: 1. За специфікою об’єкту торгівлі; 2. За специфікою взаємодії суб’єктів; 3. За специфікою регулювання. 1. 2. Форми МТ: Торгівля напряму (здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем) Торгівля через посередників

1. За специфікою об’єкту торгівлі: СВІТОВА ТОРГІВЛЯ товари Сировина - мінеральна; -лісова; -хімічна; -продовольча Напівфабрикати Виробничого призначення -у закінченому вигляді; - у розібраному вигляді; -комплектне устаткування. Широкого вжитку послуги Фінансові послуги: -лізинг; -франчайзинг; -факторинг; -форфейтинг Інформаційні послуги Професійні послуги Туризм Консалтинг Транспортноекспедиторські послуги

• Міжнародний лізинг – це складна операція, при якій орендонадавач (спеціальна лізингова компанія) у відповідності з домовленістю з офіційним орендарем купує у виробника відповідне устаткування, обладнання, машини, наймає людей і передає на визначений час за встановлену плату орендарю. 1. За суттю експортно-імпортних операцій: • експортний лізинг передбачає, що виробник і лізингова компанія знаходяться в одній країні, а фірма-орендар в іншій країні, тобто за кордоном; • імпортний лізинг передбачає, що всі три суб’єкти міжнародного лізингу знаходяться в різних країнах; • транзитний лізинг передбачає, що всі три суб’єкти міжнародного лізингу знаходяться в різних країнах.

• • 2. За формою надання оренди: звичайний трьохсуб’єктний лізинг, при якому лізингова компанія купує об’єкт лізингу у фірми виробника і віддає в оренду фірмі орендарю; зворотний лізинг, при якому фірма виробник одночасно є і орендарем, тобто лізингова компанія віддає куплений об’єкт в оренду тій же компанії, у якої купила; лізинг постачальника передбачає ситуацію, при якій виробник продає об’єкт лізингу лізинговій компанії, бере його в оренду і віддає в суборенду іншому орендареві; розподільний лізинг передбачає декількох орендарів, тобто лізингова компанія розділяє об’єкт лізингу на двох і більше орендарів.

• Міжнародний факторинг – це вид міжнародної послугової діяльності у сфері міжнародного фінансування, при якому постачальник товарів віддає короткотермінові вимоги за товарними угодами факторинговій компанії (фактор фірмі, фактору) з метою негайного отримання більшої частини платежу (як правило, 70 90% платежу вже за 2 3 дні), гарантії повного погашення заборгованості, зниження витрат при проведенні розрахунків. Міжнародний консалтинг є такою системою послуг міжнародного рівня, при якій спеціалізовані фірми проводять аналіз, дослідження і видають рекомендації стосовно об’єкта консультацій, отримуючи за це певну винагороду.

• Міжнародний форфейтинг є таким видом послугової діяльності у сфері міжнародного фінансування, при якому експортер продає форфейтеру (форфейтинговій компанії) без права регресу боргове зобов’язання іноземного покупця, яке виступає у формі комерційного переказного або простого векселя з авалем. • Міжнародний франчайзинг – це система міжнародних послугових відносин, що виникають з приводу надання дозволу відомою великою фірмою однієї країни бізнесмену чи фірмі (як правило, малому підприємству) іншої країни на використання її торгової марки або на експлуатацію її готового підрозділу.

2. За специфікою взаємодії суб’єктів: традиційна (проста) торгівля – експортні та імпортні операції товарів і послуг, які не зумовлені коопераційними зв’язками та зобов’язаннями щодо збалансованого обміну товарів; торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією, яка здійснюється на основі довготермінових угод; тобто торгівля в рамках кооперації; зустрічна (компенсаційна) торгівля – торгівля, що ґрунтується на зустрічних зобов’язаннях експортерів по закупівлі у імпортерів частини чи повністю експортованих товарів.

Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі • Бартерна (товарообмінна) угода це один з видів • експортно імпортних операцій, оформлених бартерним догово ром бо договором зі змішаною формою оплати, або а яким оплата експортних (імпортних) поставок частково передбачена в натуральній формі, між контрагентами, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь якім сполученні, не опосередкований рухом коштів у готівковій чи безготівковій формах. Зустрічні закупівлі. Ця форма зустрічної торгівлі дозволяє партнерам гнучко виконувати свої зобов'язання з урахуванням повної чи часткової оплати товарів у грошовій чи товарній формі, заліку фінансових вимог без переказу валютних коштів, досягнення збалансованості взаємопоставок.

• Викуп техніки, що була у вживанні, при збуті • більш нових моделей і модифікацій. За цією формою торгівлі експортер одержує можливість продати більш сучасну і дорогу продукцію, а імпортер можливість звільнитися від морально застарілої техніки, а також продати її за залишковою вартістю, тобто врахувати її у вартості нової придбаної техніки. Вартість викупленої техніки зараховується в платіж за нову і складає залежно від її стану, моделі, року виготовлення й інших умов приблизно 10 20% вартості нової. Операції з давальницькою сировиною. Давальницька операція це постачання однією країною сировини, напівфабрикатів, комплектуючих деталей для їх наступного перероблення, складання в країні торговельного партнера і зворотнє постачання готових виробів у країну першого експорту.

• Прості компенсаційні угоди. За цієї форми • зустрічної торгівлі експортер постачає виробниче устаткування на умовах комерційного кредиту, а імпортер після його встановлення і пуску в експлуатацію погашає, компенсує його вартість і вартість кредиту постачанням продукції, виготовленої на цьому устаткуванні, поступово, як з розстрочкою платежу. Складні компенсаційні угоди. Це довгострокові (на 5 10 років) компенсаційні операції великомасштабного характеру (100 млн. дол. і більше). Особливістю таких угод є те, що експортер не зацікавлений сам використовувати компенсуючу продукцію, у таких великих обсягах. Найчастіше він відмовляється від неї на користь третьої сторони, яка в міру реалізації продукції компенсує експортерові вартість устаткування і кредит.

3. За специфікою регулювання: звичайна торгівля і відповідний торговельний режим виникають в умовах відсутності торговельних, торговельно економічних угод і домовленостей між країнами; торгівля за режимом найбільшого сприяння передбачає, що держави, які домовляються, на взаємній основі надають одна одній привілеї та пільги. дискримінаційна торгівля виникає у результаті застосування в торговельно економічних відносинах жорстких обмежувальних заходів (ембарго, торговельний бойкот, торговельна блокада) або інших інструментів, що дискримінують права торговельного партнера; преференційна торгівля передбачає надання однією державою іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку пільг у торговельному режимі.

Торгівля через посередників • • • Переваги залучення посередників: підвищують оперативність збуту; підвищення прибутку за рахунок прискорення обігу капіталу; посередники знаходяться ближче до покупця, тому оперативніше реагують на зміни в ринковій кон’юнктурі, це дозволяє реалізувати товар на більш сприятливих для експортера умовах; підвищується конкурентоспроможність товарів за рахунок можливості післяпродажного сервісу; являються джерелом первинної інформації про рівень якості і конкурентоспроможності товарів.

Види посередницьких операцій • операції з перепродажу (договір купівлі- • продажу). Коли посередник викуповує товар у виробника і підписує угоди від свого імені і за свій рахунок (купці, дистриб’ютори, дилери); комісійні операції (договір комісії, договір консигнації). Коли посередник не викуповує товар у виробника, а підписує угоди від свого імені, але за рахунок виробника і за це отримує винагороду (до 10% від суми угоди). Посередники називаються комісіонер, консигнатор;

• агентські операції (агентські угоди). Мета • угоди – одна сторона доручає іншій (агенту) виконувати дії, пов’язані з продажем (частіше за все) чи купівлею товарів, а також з пошуком замовників і виконавців для надання тих чи інших послуг на обумовленій території в погоджений термін за рахунок та від імені виробника (принципала). І посередники при цьому називаються агенти повірені, торговельні агенти; брокерська операція. Посередник – спеціалізований професійний агент, що працює на одному сегменті і здійснює контракт між продавцем і покупцем і за цю послугу отримує винагороду до 2 3%. Підписувати угоду при цьому не має права. Назва — агент представник, брокер, маклер.

Торгово-посередницькі фірми – Торгові (торгові доми, експортні, імпортні, оптові, роздрібні фірми, дистриб'ютори, стокісти), – комісійні, – агентські, – брокерські, – фактори. Інституціональні посередники міжнародні товарні біржі, аукціони, торги

4. Методи державного регулювання міжнародних торговельних відносин. • За ступенем впливу: протекціоністські і лібералізаційні • За формою впливу: прямі і непрямі • За способом впливу: правові, адміністративні, економічні, пропагандистські; • За інструментарієм впливу: тарифні і нетарифні.

Лібералізм (свобода торгівлі, фритрейдерство) політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту та пропозиції. Переваги вільної торгівлі: • позитивні політичні наслідки, оскільки країни стають більше взаємозалежними, знижується небезпека ворожих дій одного щодо іншого; • країни, в основному економічно більш розвинуті, одержують найбільший виграш від міжнародної торгівлі.

політика держави, спрямована на Протекціонізм захист національної економіки від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торгової політики • селективний протекціонізм, спрямова- Форми • • • ний проти окремих країн чи окремих товарів; галузевий протекціонізм, який захищає певні галузі; колективний протекціонізм, який проводиться економічними інтеграційними об'єднаннями країн у відношенні країн, які до них не входять; прихований протекціонізм, який здійснюється методами внутрішньої економічної політики

• Тарифні методи переважно регулюють імпорт і спрямовані на захист національного товаровиробника від іноземної конкуренції, тому що роблять іноземні товари менш конкурентоспроможними; • Нетарифні методи регулюють як імпорт, так і експорт (допомагають виводити на світовий ринок більше віт чизняної продукції, роблячи її більш конкурентоспроможною).

Методи нетарифного регулювання Адміністративне регулювання Кількісні обмеження експорту та імпорту Заходи екстреного правового регулювання Квотування Ліцензування Добровільні обмеження експорту Технічні бар’єри Вимоги щодо вмісту місцевих компонентів Державні закупівлі Торговельне ембарго Економічний бойкот Економічна блокада

Квотування Класифікація квот: 1. За напрямком дії: експортні, імпортні квоти, 2. За масштабом охоплення: Глобальні - встановлюються на імпорт чи експорт визначеного товару на певний період часу поза залежністю від того, з якої країни він імпортується чи в яку експортується; Групова - встановлюється по товару (товарах) із вказівкою групи країн куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується; Індивідуальні - це встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує чи імпортує товар. Вони встановлюються на основі двосторонніх угод.

3. За принципами обмеження: • антидемпінгова - граничний обсяг імпорту в Україну відповідно товару (товарів), що є об'єктом антидемпінгового розслідування або антидемпінгових процедур, який дозволено імпортувати в Україні протягом встановленого строку і який визначається у натуральних а 6 вартісних одиницях виміру; • компенсаційна - граничний обсяг імпорту в Україну відповідного товару (товарів), що є об'єктом антисубсидійного розслідування або компенсаційних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом встановленого строку і який визначається у натуральних або вартісних одиницях виміру; • спеціальна - граничний обсяг імпорту в Україну відповідного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом встановленого строку і який визначається в натуральних або вартісних одиницях виміру.

Ліцензування • • • Види ліцензій: генеральна - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з відповідним товаром (товарами) або з відповідною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах); разова (індивідуальна) — разовий дозвіл, який має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший за той, який є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції; відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом відповідного періоду часу (не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

• антидемпінгова (індивідуальна) — дозвіл на • • імпорт в Україну протягом встановленого строку відповідного товару (товарів), який є об'єктом антидемпінгового розслідування або антидемпінгових заходів; компенсаційна (індивідуальна) - дозвіл на імпорт в Україну протягом встановленого строку відповідного товару (товарів), який є об'єктом антисубсидійного розслідування або компенсаційних заходів; спеціальна (індивідуальна) - дозвіл на імпорт в Україну протягом встановленого строку відповідного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування або спеціальних заходів.

“Добровільне” обмеження експорту (ДОЕ) - це кількісне обмеження експорту, що ґрунтується на зобов'язанні одного з торгових партнерів обмежити (чи не розширювати) обсяг експорту, прийнятого в рамках міжурядової угоди про встановлення квот на експорт товару. Такі угоди укладаються, коли імпортуюча країна спонукає свого торгового партнера "добровільно" скоротити свій експорт.

Технічні бар'єри - це національні стандарти якості, економічні вимоги, санітарні обмеження, вимоги до упакування і маркірування товарів, вимоги про дотримання ускладнених митних формальностей, законів про захист споживачів і т. п. Технічні бар'єри виникають внаслідок того, що національні технічні й адміністративні правила перешкоджають ввозу товарів з-за кордону. Це відбувається у випадку невідповідності імпортних товарів обов'язковим стандартам якості, охорони здоров'я і безпеки, що застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів, невідповідності сільськогосподарських продуктів санітарним і фітосанітарним нормам, застосовуваним для запобігання ввозу в країну шкідників і захворювань, не поширених у даній країні.

Державні закупівлі. Політика в рамках державних закупівель полягає в тому, що державні органи і підприємства повинні купувати визначені товари тільки в національних фірм, навіть якщо ці товари дорожчі від імпортних. Вимоги щодо вмісту місцевих компонентів. Цей метод прихованої торгової політики припускає законодавче встановлення частки кінцевого продукту, що повинна вироблятися місцевими виробниками, у випадку призначення товару для продажу на внутрішньому ринку.

Методи нетарифного регулювання • Субсидії Економічне • (фінансове) регулювання • • • (експортні, внутрішні; прямі, непрямі, ) Експортне кредитування (національним експортерам та імпортерам) Пільги в оподаткуванні (повернення сум непрямих податків, звільнення від сплати непрямих податків, відстрочка сплати податків) Індикативні ціни Демпінг (спорадичний, постійний, хижацький)

Тарифне регулювання Митний тариф це систематизований перелік ставок мита, яким обкладаються товари й інші предмети, увезені на митну територію країни, чи які вивозяться за межі даної території. Функції мита • Фіскальна стосується як імпортних так і експортних мит; • Протекціоністська, коли мито вводиться для скорочення чи усунення імпорту, тим самим обгороджуючи вітчизняних виробників від іноземної конкуренції; • Балансувальна, коли мито вводиться для запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які нижчі від світових.

• За напрямком руху товаро-потоків • • Види • мита • • • – ввізне, вивізне, транзитне; За способом нарахування – адвалорне, специфічне, комбіноване; За принципами обмеження – антидемпінгове, спеціальне, компенсаційне; За терміном дії – постійне, сезонне; За походженням – автономне, конвенційне; За розмірами митних ставок – преференційне, пільгове, повне За типами митних ставок – постійне, змінне

Тарифна квота різновид перемінних митних податків, ставки яких залежать від обсягу імпорту товару. При імпорті в межах визначених кількостей товар обкладається за базовою внутрішньоквотовою ставкою тарифу, а при перевищенні визначеного обсягу імпорту за понадквотовою ставкою тарифу. це підвищення рівня митного Тарифна обкладання товарів у міру росту ескалація ступеня їхньої обробки. Використовується для захисту національних виробників готової продукції і стимулювання ввозу сировини і напівфабрикатів

Дякую за увагу!