Курсова робота з дисципліни “Основи формоутворення” На тему: Формоутворення: трансформація підсніжника в комплекс для відпочинку Виконала: студентка ІАП 101 Луганцева Дарина Анатоліївна Перевірив: професор ККТД доктор мистецтвознавства І. О. Кузнецова
• Формоутворення – це процес створення форми в діяльності художника, архітектора, дизайнера у відповідності з загальними цінностями й вимогами, що стосуються естетичної виразності майбутнього об’єкту, його функції, конструкції й використаних матеріалів.
Актуальність Формоутворення об’єкту - трансформера є важливим питанням для розвитку сучасного дизайну, адже сьогодні у глобалізованому й урбанізованому суспільстві важливу роль грає компактність, багатофункціональність, креативність, зручність експлуатації. • Крім цього, залишається відкритим питання про напрямок процесу дизайнерського проектування й значення екологічної складової. •
Мета: • 1. )на основі аналізу теорії створити трансформацію підсніжника в комплекс для відпочинку за допомогою таких завдань: • - Загальне уявлення про форму як гармонійне поєднання функціонально – експлуатаційних якостей; • - Загальні уявлення про форму, яка відповідає екологічним вимогам; • - Функційна виразність; • - Художній образ; • - Потреби як складова функціонального комплексу; • - Інструментальна функція створюваного об’єкту дизайну; • -Раціональність як основний принцип композиційнохудожнього формоутворення; • - Графічний пошук комбінаторного елементу на основі природного аналога як базис формоутворення; • - Проблематизація у дизайні. • 2. )провести аналоговий пошук. • 3. ) реалізувати об‘єкт.
• Дані проблеми у своїх працях досліджували: • Є. А. Антонович, Я. В. Василишин, В. А. Шпільчак, Ю. Г. Божко, І. Г. Волкотруб, В. П. Зинченко, В. М. Мунипов , Є. Н. Лазарев , В. Е. Михайленко, А. В. Кащенко, О. І. Нестеренко, В. Папанек, І. Г. Сапего, В. Б. Устин, Р. Ф. Федоровский, П. Е. Шпара, І. П. Шпара.
1. 1 Загальне уявлення про форму як гармонійне поєднання функціонально – експлуатаційних • Форма виробу повинна відповідати функційно експлуатаційним вимогам. Функціональні показники поряд із показниками технічної ефективності дизайн - об’єкту визначають користь експлуатації виробів, рівень, оригінальності, прогресивності, перспективності закладених у них рішень. якостей Рис. 1. Горгона. Vado. Британія. 2010 Душ – горгона є функційно виразним, його форма зручна в експлуатації, прогресивна і водночас зберігає свою базову функцію.
1. 2 Загальні уявлення про форму яка відповідає екологічним вимогам • Дослідження формоутворюючих властивостей виробів, що створені на основі природних аналогів, демонструють послідовну реалізацію концепції екологічного дизайну. Досягнення балансу між природою і об’єктами створеними людиною, має надважливе значення і є однією з провідних ідей формоутворення, що відповідає екологічним вимогам. Рис. 2. Вуличний ліхтар «Biolamp» . Пітер Хорвет. Будапешт. 2011 Форма ліхтаря нагадує форму дерева цим самим органічно вписуючись в урбанізоване середовище.
1. 3 Функційна виразність Об’єкт дизайну, щоб бути корисним, має нести у собі функціональну виразність, тобто відображати у своїй формі здатність виконувати призначену функцію і відповідати всім складовим функціонального комплексу. Рис. 3. Ball, Єєро Арніо, Хельсінки, 1963. Світильник поєднує в собі всі якості функційного комплексу. Його форма відповідає функції, споживачу відразу зрозуміло, що має виконувати даний об’єкт Гліцинія, Тіффані, Нью-Йорк, 1902 Форма крісла є функційно виразною завдяки поєднанню художніх засобів і функціонально – експлуатаційних показників.
1. 4 Художній образ • У художньому образі відображається функція предмета, його призначення, художнє завдання стилю, національні особливості, рівень науково-технічних знань. Художній образ є результатом добору характерних рис предмета, що втілюється в композиції, виборі матеріалу, форми, кольору, декору. Стілець a. CHAIR створює ілюзію простору, за задумом автора стілець характеризує алфавіт. Він поєднує в собі різні матеріали – пластик і метал. Ламані лінії складають враження елегантної привабливості. a. CHAIR, Іво Отасевік, Белград, 2008
1. 5 Потреби як складова функціонального комплексу • Потреби є складовою функціонального комплексу. Перш за все виріб дизайну має відповідати базовим потребам людини, а не задовольняти лише нетривалі бажання. Австрійський дизайнер вирішив звернутися до першоджерел й спроектував ніж у вигляді ручного рубила з підставкою – каменем. Виріб задовольняє базові людські потреби й тому матиме попит серед споживачів. Primitive knife, Мішель Денелуццо, Відень, 2013
1. 6 Інструментальна функція створюваного об’єкту дизайну • Інструментальна функція речі визначає специфіку її форми і конструкцію. Інструментальну функцію варто розуміти як один з тематичних аспектів дизайнерської роботи над об’єктом. Кухонні прибори Bite Silverware є інструментами завдяки яким людина вживає їжу, водночас вони є продовженням людської руки. Завдяки формі цілком зрозуміло, яку функцію виконує даний предмет. Bite Silverware, Марк Рейджельман II, Нью-Йорк, 2009
1. 7 Раціональність як основний принцип композиційно-художнього формоутворення • Раціональність організації форми — показник естетичності, який визначає міру відображення формою й конструктивним вирішенням предмету його головного призначення, принципу дії, функціональних показників й особливостей виготовлення. Superleggera, Джо Понті, Мілан 1950 Стілець виготовляється вже протягом 50 років, його форма є раціональною. Це доводить нам те, що його міцність і функціональність досягається мінімальною кількістю матеріалів.
1. 8 Графічний пошук комбінаторного елементу на основі природного аналога як базис формоутворення • «Стул Лепесток» , «Stew Design Workshop» , Москва, 2012 Стілець - пелюстка є криволінійним комбінаторним елементом проте при шестиразовому повторі замикається в завершену композицію. Декоративний комбінаторний елемент повинен вписуватися в будь-яку структуру, бути складовою частиною композиції. Дуже часто природа уніфікує геометричні конструкції - пелюстки квітів, листя дерев, насіння злаків, луска риб, панцирі тварин.
1. 9 Проблематизація у дизайні • Проблематизація перетворює ситуацію з суперечливої в смислову. В проблему і сенс входить момент абсурду, який повністю розчинений в естетиці смислового образу і наповнює його. Сантьяго Калатрава проектуючи Палац мистецтв розкрив проблему ілюзорності світу. Крізь свою точку зору архітектор розкрив всю смислообразність будівлі палацу. Місто мистецтв і наук/ Палац опери, Сантьяго Калатрава, Валенсія, 1991 -2006
2. 1 Ескізний пошук
2. 2 Трансформація
2. 3 Макет
2. 4 Технічний малюнок
Висновки • • • 1. Комплекс у формі підсніжника є функційно корисним, поєднує у собі декілька функцій (декор, місце для відпочинку, для їжі, освітлення). Його форма зрозуміла і проста у використанні, завдяки обраним матеріалам експлуатація виробу зрозуміла і тривала. 2. Комплекс є втіленням екологічного дизайну, тому що його форма привертає увагу до проблеми вимирання певних видів рослин. Матеріали, що використовуються для виготовлення дизайн об’єкту придатні для вторинної переробки, їх кількість зведена до мінімуму. 3. Об’єкт дизайну, щоб бути корисним, має нести у собі функціональну виразність, тому комплекс відображає у своїй формі основну функцію – місце для відпочинку і відповідає всім складовим функціонального комплексу, проте дизайн комплексу включає в себе певну естетично-інформативну функцію. 4. Важливе місце при створенні художнього образу займає співвідношення раціонального й емоційного. Форма підсніжника є характерною і виразною. Підсніжник – це символ свіжості, сили, початку нового життя. Для повноцінного розкриття художнього образу використано відповідні матеріали, фактури, освітлення. 5. Потреби є невід’ємною складовою функціонального комплексу, і перш за все виріб дизайну має відповідати базовим потребам людини. Цю проблему враховано в проектуванні комплексу, тобто він задовольняє базові людські потреби – місце для відпочинку і для спілкування.
• • • 6. Важливе значення у комплексі має інструментальна функція, що визначає специфіку форми об’єкту і його конструкцію. Комплекс є «інструментом» для сидіння. 7. Форма «Підсніжника» є раціональною і включає в себе економічні, естетичні й ергономічні показники. Вона проста, зрозуміла й вимагає мінімальну кількість можливого використання матеріалів. Комплекс компактний, функційно ефективний і комфортний для людини. 8. В основі формоутворення трансформованого об’єкту лежить принцип модульності і застосування комбінаторики. Комбінаторний елемент створено на базі природного аналогу – пелюстки, де лінії мають плавний характер, проте логічно поєднуються в закриту форму. 9. В дизайні світ відносний, постає як діалог концепцій, точок зору, авторських проекцій, тому можна вважати, що проектування комплексу у вигляді підсніжника є втіленням авторської ідеї На основі теоретичних завдань створено трансформований об’єкт дизайну – комплекс для відпочинку, що включає три крісла зі столом – у формі підсніжника. Таким чином, поставлене завдання – створення предмета – трансформера виконано.
Список літератури 1. Антонович Є. А. , Василишин Я. В. , Шпільчак В. А. Російсько-український словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури: Навч. посібник. – Л. : Світ, 2001. – 240 с. 2. Божко Ю. Г. Эстетические свойства архитектуры: Моделирование и проектирование. - Х. : Будівельник. , 1990. - 144 с. 3. Волкотруб И. Т. Основы художественного конструирования. Моделирование материалов и биоформ. - К. : Вища шк. , 1982. – 152 с. 4. Зинченко В. П. , Мунипов В. М. Основы эргономики. – М. : Изд-во Моск. ун-та. , 1979. – 344 с. 5. Лазарев Е. Н. Бионика и художественное конструирование. – Л. : ЛДНТП. , 1971. – 32 с. 6. Методика художественного конструирования. Дизайн – программа. / Под ред. Кузмичева Л. – М. : ВНИИТЭ, 1989. – 168 с. 7. Михайленко В. Е. , Кащенко А. В. Основи биодизайну. – К. : Астрель, 2011. – 230 с. 8. Нестеренко О. И. Краткая энциклопедия дизайна. – М. : Молодая гвардія, 1994. – 315 с. 9. Папанек В. Дизайн для реального мира / В. Папанек. Пер. с английского. - М. : Д. Аронов, 2004. – 416 с. 10. Сапего И. Г. Предмет и форма. - М. : Сов. художник, 1984. - 302 с. 11. Устин В. Б. Композиция в дизайне. Методические основы композиционно-художественного формообразования в дизайнерском творчестве: учебное пособие. – 2 -е изд. , уточненное и доп. / В. Б. Устин. – М. : АСТ: Астрель, 2007. – 239 с. 12. Федоровский Р. Ф. Техническая эстетика и эффективность использования техники. – М. : Знание, 1974. – 245 с. 13. Шпара П. Е. , Шпара И. П. Техническая эстетика и основы художественного конструирования. – К. : Вища шк, 1989. – 247 с.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Курсова робота з дисципліни Основи формоутворення На тему
курсова.pptx