Курсова робота з дисципліни “Методика та технологія соціальної роботи ” студентки Летуновської Олени Андріївни Керівник Іванова Тетяна Анатоліївна
Соціальна робота з підлітками схильними до суїциду
Актуальність Майже у всіх дітей років з дев'яти прокидається філософський "інтерес до смерті". Але підліток не усвідомлює, що "звідти" не повертаються. Як протидіяти прагненню покінчити з собою? Багатьом здасться таке питання риторичним, але мене воно зацікавило. Тому дану тему я вважаю актуальною і маючу місце бути, хай навіть у моїй курсовій. Адже за кожним випадком підліткового самогубства стоїть особиста трагедія, безвихідь, коли страх перед життям перемагає страх смерті. Наукова новизна і теоретична значущість роботи полягає у вивченні та узагальненні знань і теоретичних уявлень про суїцид серед підлітків його причини та попередження. Практична значущість роботи полягає в можливості використовувати теоретичний матеріал при розробці програм з профілактики суїцидів серед підлітків.
Об'єкт дослідження: феномен самогубства серед неповнолітніх. Предмет дослідження: суїцидальна поведінка в підлітковому віці.
Гіпотеза дослідження: Я припускаю, що підлітки зважуються на самогубство не з метою піти з життя, а звернути увагу дорослих, рідше однолітків на свої проблеми, протестуючи, таким чином, проти байдужості або жорстокості оточуючих.
2. Вивчивши існуючу літературу з даної проблеми: • а) дати загальне уявлення про суїцид, формах, статистичних даних; • б) виділити чинники, що сприяють суїццидальній поведінці; 3. Розглянути специфічні особливості суїцидальної поведінки дітей та підлітків. 4. Розвіяти існуючі в повсякденній свідомості міфи про підліткові самогубства.
Феномен суїциду • Науковий термін «суїцид» вперше почав використовувати лікар і філософ, 17 в. Томас Браун, утворивши його від латинського, sui (себе) і caedere (вбивати). • Одні трактують суїцид, як психічне захворювання, інші як явище, характерне для осіб з психічними розладами, треті як форму девіантної поведінки. • Моріс Фарбер: «Самогубство - це свідоме, навмисне і швидке позбавлення себе життя» . • Феномен суїциду, найчастіше пов'язується з посиланням на психологічну кризу особистості, під яким розуміється гострий емоційний стан. • Людина зважується на самогубство, коли під впливом тих чи інших обставин його існування втрачає сенс. Втрата сенсу життя - це необхідна, але не достатня умова суїцидальної поведінки. Потрібна ще переоцінка смерті.
Поняття суїцидальної поведінки • Слід відрізняти суїцид від суїцидальної поведінки, якому піддається більшість людей. «Сучасна суїцидологія відносить сюди і вибір поєднаної з ризиком професії (гонщик, альпініст, поліцейський, військовий), і наркоманію, і алкоголізм, і куріння, і навіть недотримання дієти. Всі ці люди здійснюють повільне самогубство, відмінно знаючи, що гоночні машини розбиваються, крапля нікотину вбиває коня, пияцтво призводить до цирозу, сіль - це «біла смерть» , а холестерин - евфемізм для чаші з цикутою » . • Суїцидальна поведінка - наслідок соціально-психологічної дезадаптації особистості в умовах пережитого мікросоціального конфлікту. Це результат взаємодії середовищних (ситуаційних) і особистісних чинників
Види і типологія суїциду Характерною рисою егоїстичного самогубства є стан томливої меланхолії, паралізує будь-яку діяльність людини. • Що стосується альтруїстичного самогубства, то воно протилежно самогубства егоїстичному. Альтруїстичне самогубство характеризується підйомом емоційного фону. Основним рисами даного типу є: повний спокій, ніякого самоприсуду, акт відбувається від щирого серця. • Аномічні суїциди. Домінуючим почуттям в даному випадку, на думку Дюркгейма, є гнів. • Соціальна аномія - негативне ставлення індивідів до норм і цінностей існуючої системи.
Слід розрізняти причини та фактори суїциду. Причини - це щось, що впливає безпосередньо на людину. Це можуть бути будь-які психологічні особливості самого індивіда або особливості членів його родини і найближчого оточення. До причин можна віднести всі кризові ситуації, які відбуваються в житті людини: грошові втрати, домашні пристрасті, нещасна любов, проблеми на роботі, сварки з батьками, відчуття самотності і т. п. Фактори ж це щось більш глобальне, що впливає на людину і не залежить від його внутрішнього світу. До факторів можна віднести стать, вік, зайнятість або безробіття і т. п
У науці існує термін - «пубертатний суїцид» . Їм позначають ціле явище, це - підліткові самогубства. Психічна організація підлітка дуже нестабільна, причому на всіх рівнях: емоцій, почуттів, інтелекту. Підлітки вкрай нестійкі в самооцінці і при цьому - великі максималісти, вони постійно сумніваються у своїх знаннях і здібностях, схильні до частих змін настрою, тривожні. У них легко виникають страхи.
Звичайно, у кожної суїцидальної спроби підлітка - своя причина. Але, по суті, все зводиться до одного: дитина не в силах самостійно здолати якусь важку ситуацію, а розуміє , що дорослої людини поруч немає. Однією з причин вибору суїцидального способу розв'язання проблем, є неадекватне ставлення до смерті. • "Шкільні причини". На жаль, нерідко саме в школі формуються такі важливі соціальні запити підлітка, як: потреба в позитивній оцінці значущих для нього дорослих, потреба в самоповазі; потреба в спілкуванні. • Відносини з однолітками є дуже значущим чинником суїцидальної поведінки підлітків.
Розглядати феномен суїциду необхідно не тільки збоку науки але і в релігії та історії. Ставлення до суїциду в Античності В античному суспільстві ставлення до суїциду змінювалося від терпимого і, в окремих випадках, навіть заохочувального в ранніх грецьких державах до законодавчо закріпленому забороні в пізньої римської імперії. Аристотель вважав, що смерть приходить в урочний час, а самогубство є прояв боягузтва і малодушності, навіть якщо воно рятує від бідності, нерозділеного кохання, душевного чи тілесного недуги.
Ставлення до суїциду в Середньовіччі. У країнах Сходу акт самогубства частіше за все не розглядалося як щось антигромадське - він не тільки не заборонялося, але часто, навпаки, приносив самогубцю повагу оточуючих. Так, в Індії практикувалося ритуальне самоспалення дружини, яка втратила свого чоловіка (саті).
Наш час (XIII - XX століття) Завдяки відомим філософам і письменникам того часу в суспільстві стало змінюватися ставлення до суїциду. Першим захисником самогубців Монтень (Мішель Ейкем де Монтень 28 лютого 1533 - 13 вересня 1592) - знаменитий французький письменник і філософ епохи Відродження, автор книги «Дослідів» . ), Виправдовували «благородне самогубство» і захоплювався доблесними жінками античності, жертвували життям в ім'я боргу або любові. Девід Юм видав свою працю «Про самогубство» (1777) через двадцять років після того, як цей трактат був написаний. Майже відразу ж книга потрапила в список заборонених видань. У законодавствах багатьох країн світу довгий час існувало стан, оголошує самогубство кримінальним злочином.
Релігія і суїцид Релігійна приналежність відіграє дуже важливу роль у прийнятті суїцидального рішення: одні конфесії споруджують більше моральних і психологічних заборон на шляху до самогубства, інші менше. Східні релігії не вважають самогубство абсолютним злом, на відміну від «антисуїцидальних» конфесій (християнство, іслам, іудаїзм). У протестантських країнах рівень самогубств вищий, ніж у католицьких. Справа в тому, що протестантизм більше індивідуалістичний, не перекладає відповідальність за невдачі з особи на Бога або долю. У цій конфесії вище ступінь свободи вибору.
Профілактика суїциду в освітньому середовищі Слово «превенція» (профілактика) походить від латинського «praevenire» - «передувати, передбачати» . Знання соціальних і психологічних провісників суїциду може допомогти нам зрозуміти і запобігти його. «Чому він спрямував свою силу і розум на руйнування цієї сили і цього розуму? » Це питання задають майже всі, хто був знайомий з жертвою самогубства. • • профілактика самогубств; реабілітація і адаптація суїцидентів та їх оточення.
Загальна профілактика. Мета - підвищення групової згуртованості в школі. Конкретна профілактика. Мета - виділення груп суїцидального ризику; супровід дітей, підлітків та їх сімей групи ризику з метою попередження самогубств.
Реабілітація і адаптація Реабілітація - це система заходів, що мають своєю метою повернення людини до активного життя в суспільстві, до суспільно корисної праці. Слід розрізняти такі види реабілітації: • 1) медична реабілітація • 2) психологічна • З) професійна реабілітація • 4) побутова реабілітація • 5) соціально-педагогічна реабілітація • б) соціально-економічна • 7) соціальна.
Методичні основи прогнозу суїцидального ризику серед підлітків Для вирішення завдань оцінки суїцидального ризику іноді застосовуються традиційні особистісні опитувальники. Особисто я рекомендую використовувати такі психодіагностичні методики: • Опитувальник Басса-Дарки. Діагностика стану агресії. • Фрайбурзький особистісний опитувальник. • Опитувальник схильності до суїцидних реакцій.
Висновок Вивчення проблеми суїциду і аналіз конкретних випадків показують, що підлітки зважуються на самогубство з метою звернути на свої проблеми увагу, перш за все батьків, рідше педагогів, іноді однолітків, протестуючи таким страшним чином проти байдужості, цинізму і жорстокості оточуючих. Таким чином, сформована мною гіпотезу знайшла собі підтвердження. «Не хочу жити!" - Як миготлива лампочка пожежної сигналізації, що вимагає втручання і допомоги. Буквально кричать: «Я дуже хочу жити! Тільки зауважте мене, допоможіть мені »
Скачать презентацию Курсова робота з дисципліни Методика та технологія соціальної
презентация 2007.pptx