Курсова робота ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙ НА ПОВЕДІНКУ І ДІЯЛЬНІСТЬ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА студентки IV курсу групи П 1 -08 спеціальності 5. 01010201 Ковальчук В. С. Керівник: Шевякова Н. Л.
Об’єкт дослідження - особистісна тривожність молодших школярів. n Предмет дослідження – тривожність як негативний емоційний стан. n Мета дослідження виявити особливості виникнення й закріплення тривожності молодших школярів у процесі навчальної взаємодії та на цій основі розробити психологопедагогічну програму подолання особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку. n
Завдання: 1. 2. 3. Здійснити теоретичний аналіз проблеми та розкрити зміст поняття “особистісна тривожність”. Еспериментально визначити і проаналізувати основні фактори, критерії, рівні сформованості особистісної тривожності молодших школярів та показники їх прояву. Розробити програму подолання особистісної тривожності учнів початкової школи.
Експериментальна база дослідження Дослідноекспериментальна робота здійснена на базі Нікопольської КЗ « НЗСШ № 9» . Дослідженням було охоплено 20 учнів 3 – А класу.
Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні наукових знань про особливості розвитку емоційної сфери особистості учнів початкової школи; у доповненні та розширенні наукового уявлення про індивідуальні та вікові особливості виникнення і розвитку особистісної тривожності; у виявленні та систематизації психологічно значущих факторів виникнення тривожності молодших школярів у процесі навчальної діяльності; у теоретичному обґрунтуванні ефективності психолого-педагогічних заходів профілактики та подолання особистісної тривожності дітей молодшого шкільного віку.
Практичне значення роботи теоретично обґрунтована комплексна система психолого-педагогічних заходів та психогімнастичних тренінгових вправ, що може бути використана в школах у процесі взаємодії з вчителями-класоводами і батьками для подолання особистісної тривожності дітей молодшого шкільного віку
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, об’єкт дослідження, предмет дослідження, сформульовано головну мету дослідження, яка конкретизована в завданнях. Також розкривається теоретичне і практичне значення данної роботи.
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ Цей розділ присвячено огляду теоретичних досліджень з проблеми вивчення: 1. 1. Особливості прояву негативних емоцій в молодшому шкільному віці 1. 2. Особистісна тривожність як стан переживання негативних емоцій молодшому шкільному віці
Висновки до розділу 1 Визначення і узагальнення психолого-педагогічних умов подолання особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку має вирішальне значення для оптимального розвитку і формування емоційної сфери особистості учня не лише на даному віковому етапі, а й впродовж всього наступного розвитку дитини. Основними факторами виникнення особистісної тривожності у молодших школярів є: загальне негативне емоційне самопочуття від перебування в школі; проблеми у взаємостосунках з учителем та однокласниками; незадоволеність власною навчальною діяльністю; незадоволеність собою як суб’єктом навчальної діяльності. Умови подолання особистісної тривожності пов’язані з необхідністю нівелювання негативної дії факторів, що її зумовлюють.
РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТІСНОЇ ШКІЛЬНОЇ ТРИВОЖНОСТІ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ Цей розділ присвячено огляду практичних досліджень з проблеми вивчення: 2. 1. Дослідження рівня тривожності у молодших школярів 2. 2. Система корекційно-розвиваючих занять, що спрямовують на зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку
Дослідженням встановлені наступні тенденції у иразності тривожності молодших школярів статистичні показники яких наведені в табл. Статистичні показники виразності тривожності у дітей молодшого шкільного віку Таблиця 2. 1 Показники тривожності Середні показники Х Мо Ме Шкільна тривожність 14, 5 12 13 Особистісна тривожність 16, 3 14 14
Отримані результати свідчать про тенденцію високого рівня кожного з двох основних компонентів (форм прояву) особистісної тривожності. У зв’язку з цим можна зробити висновок, що значущою системою, яка визначає емоційне самопочуття учня початкової школи і спричиняє виникнення в нього особистісної тривожності, є система міжособистісної взаємодії, що включає стосунки з учителем, однокласниками, батьками.
Обчислювання індивідуальних загальних показників дозволило диференціювати досліджуваних дітей на три групи – із низьким, середнім та високим рівнем тривожності. Для більшої наочності отриманих результатів представимо дані в графічній формі (рис. 2. 1). помірний 40% низький 33, 3% високий 26, 6%
Таким чином, з 15 дітей досліджуваної вибірки, виявлено, що 40% дітей демонструють помірний рівень тривожності, майже чверть дітей – високий рівень тривожності (26, 6%) і тільки у 33, 3% дітей виявлено низький рівень тривожності.
Висновки до розділу 2 Методичний арсенал, що застосовано у ході експериментального вивчення особистісної тривожності у молодших школярів, дозволив нам отримати психологічну картину рівня тривожності у дітей молодшого шкільного віку. За даними дослідження прояву тривожності виділяється група досліджуваних дітей з високим рівнем тривожності (26, 60%), 15, 3% досліджуваних дітей демонструють помірний рівень тривожності (40%) та 33, 3 % - низький. За результатами експериментального дослідження виникла необхідність створення розвивальної програми, головною метою якої є сприяння оптимізації процесу розвитку емоційної сфери у дітей молодшого шкільного віку. Основними завданнями програми є активізація розвитку емоційних властивостей молодших школярів, розширення знань та підвищення ефективності перебігу емоційних процесів, розвиток творчого та морального потенціалу і підсилення їх мотивації до саморозвитку, формування адекватної моральної самооцінки, сприяння побудові та налагодженню доброзичливих взаємин.
ВИСНОВКИ Узагальнення результатів здійсненого дослідження дає підстави сформулювати такі висновки, які засвідчують розв’язання поставлених завдань. Визначення і узагальнення психолого-педагогічних умов подолання особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку має вирішальне значення для оптимального розвитку і формування емоційної сфери особистості учня не лише на даному віковому етапі, а й впродовж всього наступного розвитку дитини. Подальші перспективи дослідження цієї проблеми ми вбачаємо у більш ґрунтовному аналізі проблеми шкільної тривожності в системі міжособистісних та сімейних стосунків, у визначенні конкретного впливу тих факторів, які провокують виникнення і закріплення тривожності саме в цих сферах життєдіяльності молодшого школяра.
Додатки Додаток 1. Методика ” Шкала явної тривожності СМAS” n Додаток 2. Методика дослідження тривожності «Тест тривожності» (Р. Теммл, М. Дорки, В. Амен) n Додаток 3. Система корекційно-розвиваючих занять, що спрямовують на зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку n
1 Шкала явної тривожності для дітей (The Children’s Form of Manifest Anxiety Scale - CMAS) Призначена для виявлення тривожності як стійкого утворення у дітей 8 -12 років. Зразковий час виконання тесту - 15 -25 хв. Затвердження Вірно Невірно 1. Ти хлопчик. 2. Тобі подобається грати на вулиці, а не вдома. 3. Твій улюблений урок — математика. Примітка Методика може проводитися як індивідуально, так і в групах, з дотриманням стандартних правил групового обстеження. Для дітей 7 -8 років переважніше індивідуальне проведення. При цьому якщо дитина зазнає труднощів у читанні, можливий усний спосіб пред'явлення: психолог зараховує кожний пункт і фіксує відповідь школяра. При груповому проведенні такий варіант пред'явлення тесту, природно, виключений.
2 Тест тривожності (Р. Теммл, М. Дорки, В. Амен) Експериментальний матеріал складається з 14 малюнків. Кожний малюнок являє собою якусь типову для життя молодшого школяра ситуацію. Кожний малюнок виконаний у двох варіантах: для дівчинки (на малюнку зображена дівчинка) і для хлопчика (на малюнку зображений хлопчик). Обличчя дитини на малюнку не промальовано, даний лише контур голови. Кожний малюнок має два додаткові малюнки дитячої голови, за розмірами точно відповідні контуру обличчя на малюнку. На одному з додаткових малюнків зображене усміхнене обличчя дитини, на іншому - сумне. Малюнки показують дитині в строго перерахованому порядку один за іншим. Бесіда проходить в окремій кімнаті. Пред'явивши дитині малюнок, вчитель дає інструкцію.
3 Система корекційно-розвиваючих занять, що спрямовують на зниження тривожності у дітей молодшого шкільного віку З метою зниження тривожності в поводженні дітей молодшого шкільного віку була зроблена спроба складання корекційно-розвиваючої програми, спрямованої на розвиток конструктивних способів взаємодії тривожних дітей, їхніх міжособистісних відносин, а також на розвиток комунікативних умінь.
Дана програма складається з 10 занять і розрахована на строк 5 тижнів. Заняття проводилися за принципом соціально-психологічного тренінгу в класному кабінеті, де можна вільно розташовуватися й пересуватися. Їхня тривалість не перевищувала одного шкільного уроку. Заняття проводилися два рази в тиждень. Тренінгова група складалася з 15 чоловік. Кожній дитині забезпечувалася можливість виявити себе, бути відкритим і не боятися помилок. Проведення програми з дітьми молодшого шкільного віку не вимагало спеціальних матеріалів: знадобилися тільки зошити для малювання й записів (на час перерви між заняттями зберігалися у ведучого), набори кольорових олівців, листки паперу зі шпильками для іменних табличок. Робота здійснювалася за допомогою ігрових методів, методу групової дискусії, проективних методів «репетиції поводження» й елементів психогімнастики.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Курсова робота ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙ НА ПОВЕДІНКУ І
Курсова нл.pptx