Курсова робота На тему: “Бюджетний дефіцит. Його причини і наслідки. Методи управління” Виконала: Роспопа Н. С Керівник: Гемба М. М
Бюджетний дефіцит – це перевищення видатків державного бюджету над доходами, показник кризового стану державних фінансів, один із факторів розвитку інфляції. Причини появи і зростання дефіциту бюджету – посилення економічної нестабільності, скорочення надходжень до бюджету у зв'язку з зниженням ефективності виробництва, безконтрольне зростання. витрат із бюджету Бюджетний дефіцит може набувати різної якості, виникати за різних обставин, викликати різні наслідки. У зв'язку з цим доцільно говорити про різні види бюджетного дефіциту. 1. Залежно від виду бюджету розрізняють: - дефіцит державного бюджету; - дефіцит місцевого бюджету. 2. Відповідно до фондів, які формуються у складі бюджету, розрізняють: - дефіцит загального фонду бюджету; - дефіцит спеціального фонду бюджету. 3. Відомий американський економіст У. Хеллер розробив концепцію активного й пасивного бюджетного дефіциту. Цей поділ залежить від характеру виникнення дефіциту: - активний дефіцит; - пасивний дефіцит.
4. Залежно від урахування дефіциту в процесі бюджетного планування можна виокремити: - запланований бюджетний дефіцит (або очікуваний); - фактичний бюджетний дефіцит. 5. За терміном дії можна говорити про: - тимчасовий бюджетний дефіцит; - постійний (хронічний) бюджетний дефіцит. 6. За формою прояву бюджетного дефіциту розрізняють: - відкритий бюджетний дефіцит; - прихований бюджетний дефіцит. 7. Залежно від зв'язку з державним боргом у теорії і на практиці виокремлюють: - первинний дефіцит; - операційний дефіцит. 8. Залежно від зв' язку з економічним циклом виділяють такі види бюджетного дефіциту: - циклічний бюджетний дефіцит; - структурний дефіцит.
Бюджетний дефіцит виникає в результаті незбалансованості економіки, зниження доходів і ліквідувати дефіцит бюджету, якщо не будуть вжиті дійові заходи щодо різкого зростання видатків, викликаних безгосподарністю. Ринкова економіка не може стабілізації економіки й вирівнювання видатків з доходами, а це потребує жорсткого режиму економії коштів, який повинні провадити всі владні і управлінські структури. Досліджуючи тенденції розвитку і спаду бюджетного дефіциту, можна визначити умови його формування, що полягають у: загальному спаді виробництва, зниженні ефективності його роботи; несвоєчасному проведенні структурних змін в економіці; жорсткій податковій політиці, яка не стимулює виробництво; розвитку інфляційних процесів, кредитній та ціновій політиці; незбалансованості доходів і видатків бюджету, зростанні видатків при зниженні доходів; відсутності інвестиційної привабливості.
Розподіл доходів та видатків державного бюджету за 2011 – 2013 роки (тис. грн) Показники 2011 2012 2013 Разом доходів у тому числі: 303 875 487, 7 373 960 236, 2 351 164 635, 3 - загальний фонд 257 327 101, 1 322 226 831, 8 304 481 410, 3 -спеціальний фонд 46 548 386, 6 51 733 404, 4 46 683 225 Разом видатків у тому числі: 342 690 347, 5 413 605 316 419 843 834, 9 - загальний фонд 295 965 916, 9 360 501 327, 6 372 282 634, 5 -спеціальний фонд 46 724 430, 6 53 103 988, 4 47 561 200, 4 Дефіцит бюджету, всього у тому числі: 35 343 000 38 807 222, 1 69 980 783 - загальний фонд 33 344 427, 9 34 922 588, 8 63 930 474, 9 -спеціальний фонд 1 998 572, 1 3 884 633, 3 6 050 308, 1 Граничний розмір державного боргу України 375 643 401, 9 424 004 076, 2 502 480 767
Державний борг – це загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення. Метою проведення державних запозичень є покриття бюджетного дефіциту на державному і регіональному рівнях, цільового фінансування різноманітних програм, поповнення необхідних резервних активів, а також рефінансування раніше здійснених державних запозичень. Структурно державний борг України складається з внутрішнього і зовнішнього, різниця між ними полягає у відношенні кредитора до України, внутрішній борг – заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації, а зовнішній – запозичення держави на зовнішньому ринку.
Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету У світовій практиці одним із найважливіших методів боротьби з хронічними дефіцитами, основним видом діяльності, спрямованої на зниження обсягів державного боргу, інфляції і досягнення сталого розвитку, було застосування спеціальних фіскальних правил. У різних країнах фіскальні правила мають свої особливості. Усі правила можна об'єднати у певні групи: 1. Правила збалансованого бюджету, серед яких центральне місце займає "золоте правило" державних фінансів, що передбачає збалансованість поточних бюджетних доходів і видатків (застосовується у Німеччині, Японії, щодо місцевих бюджетів у США), циклічний бюджетний баланс (Нідерланди, Швейцарія), встановлення граничних розмірів частки бюджетного дефіциту у ВВП (країни Європейського Співтовариства). 2. Правила запозичень, щодо обмежень або заборони використання окремих джерел державних запозичень. Серед цих правил можна виділити: заборону внутрішніх державних запозичень (використовується у країнах з недостатньо розвинутими фінансовими ринками, наприклад в Індонезії), заборону державних запозичень у центрального банку (країни ЄС, США, Японія, Канада, Аргентина, Угорщина) або обмеження їхнього розміру у відсотках до минулорічних доходів чи видатків уряду (Бразилія, Єгипет, Марокко). 3. Боргові та резервні правила, які полягають у встановленні лімітів щодо акумулювання валового (або чистого) державного боргу у відсотках до ВВП (країни ЄС), а також пов'язані з формуванням спеціальних резервних фондів для запобігання фінансової кризи у несприятливі періоди, коли виникає необхідність підтримувати соціальні виплати на фоні зменшення доходів.
Шляхи подолання і покриття бюджетного дефіциту в Україні Для подолання дефіциту державного бюджету України найбільш ефективними напрямками є: - збільшення дохідної частини бюджету: за рахунок збільшення податків, сприяння розвитку підприємництва, збільшення пенсійного віку та скорочення рівня безробіття ; - скорочення видаткової частини бюджету: зменшення витрат на фінансування управлінських структур, залучення закордонних інвестицій, створення жорсткого контролю за виплатою державних коштів; - здійснення внутрішніх і зовнішніх позик: шляхом укладання з резидентами та нерезидентами України угод про позику та випуск державних цінних паперів; - проведення грошової і кредитної емісії: через збільшення в обігу готівкових і безготівкових коштів; - вдосконалення контролю за використанням коштів та виконанням законодавства.
Джерела покриття бюджетного дефіциту Джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути: - державні позики; - емісія грошей. Державні позики відбивають взаємовідносини між державою як позичальником і юридичними та фізичними особами, урядами інших країн та міжнародними фінансовими організаціями як кредиторами. Емісія грошей, на відміну від державних позик, є незабезпеченим джерелом покриття бюджетного дефіциту. Саме тому вона спричиняє інфляцію – знецінення грошей
З двох джерел покриття бюджетного дефіциту реальним і повноцінним є державні позики. В той же час для їх використання необхідні певні передумови: - наявність кредиторів, які мають тимчасово вільні фінансові ресурси; - довіра з боку кредиторів до держави; - наявність стимулів до надання позик державі; - спроможність держави своєчасно повернути борги
Дякую за увагу
Скачать презентацию Курсова робота На тему Бюджетний дефіцит Його причини
Курсова робота).pptx