Курс лекцій розроблено Соляник Л. Г. Міністерство освіти

Курс лекцій розроблено Соляник Л.Г. Міністерство освіти і науки України Національний гірничий університет Інститут економіки Економічний аналіз

Забезпеченості трудовими ресурсами; Складу, стану та руху трудових ресурсів; Резервів трудових ресурсів, підвищення ефективності їх використання. Основні завдання аналізу трудових ресурсів передбачають вивчення та оцінку:

Інформаційною базою аналізу є: 1.Статистична звітність з праці: форма 2–ПВ “Звіт з праці”, 1-П “Звіт підприємства з продукції”,Ф3-ПВ “Звіт про використання робочого часу”. 2.Дані планово-нормативної інформації; 3.Дані табельного обліку, облікової та оперативної інформації зі звітів підрозділів підприємства, та інші оперативні дані.

Напрямки аналізу трудових ресурсів підприємства Аналіз трудових ресурсів I етап Аналіз забезпече-ності під-приємства трудовими ресурсами II етап Аналіз якісного складу та структури трудових ресурсів III етап Аналіз руху робочої сили на підприє-мстві IV етап Аналіз використан-ня трудових ресурсів V етап Аналіз впливу трудових факторів на обсяг товарної продукції Аналіз використан-ня робочого часу Аналіз проду-ктивності праці; трудомісткості продукції

Відносну економію (-Еч) або перевитрати (+Еч) чисельності працівників розраховують за формулою:  Еч = ЧФ – Чск = ЧФ – Чпл  Івп, , (7.1) де Чпл / ф - чисельність працівників планова (фактична); Івп, - індекс виконання плану з обсягу виробництва. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами

Для вивчення структури персоналу розраховують планову та фактичну питому вагу кожної категорії персоналу в його загальній кількості. Доцільно визначити відносні показники: кількість допоміжних робітників на одного основного, кількість виробничих робітників на одного спеціаліста тощо. II етап. Аналіз якісного складу та структури трудових ресурсів.

Відповідність складності виконуваних робіт відбувається за середнім тарифним розрядом робіт і робітників, розрахованим за середньою арифметичною: ; , (7.4) де Тр - середній тарифний розряд; ТП – обсяг робіт кожного виду; Чр – чисельність робітників. Оцінка рівня кваліфікації робітників

Коефіцієнти, що характеризують рух робочої сили на підприємстві: Коефіцієнт обороту з прийому: (7.5) Коефіцієнт обороту із звільнення: (7.6) Коефіцієнт загального обороту: (7.7) III етап. Аналіз руху робочої сили на підприємстві

Необхідно вивчити: Ефективність використання робочого часу трудовим колективом підприємства; Ефективність праці, тобто продуктивність праці. IV етап. Аналіз використання трудових ресурсів

Середня кількість днів, відпрацьованих одним працівником за звітній період (місяць, квартал, рік); середня тривалість робочого дня (зміни); Ступінь використання фонду робочого часу робітниками. Аналіз використання робочого часу за показниками:

Фр.ч = Чр · Д · t (7.8) Напрямки аналізу використання робочого часу: виявлення втрат робочого часу виявлення непродуктивного використання робочого часу Величина фонду робочого часу (Фр.ч.) виражається формулою:

Середній виробіток = Товарна (валова, реалізована) продукція на 1 робітника Середньоспискова чисельність (робітників) (7.9.) Трудомісткість продукції – показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції. Рівень продуктивності праці характеризують:

Пп = dр · Ппр; Пп = dр · Д · t · ГВр ; (7.10) де Ппр – продуктивність праці одного працівника за рік; dр – питома вага робітників в загальній кількості працівників (ПОД); Д – середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за період; t - тривалість робочого дня (зміни); ГВр – середньогодинна продуктивність праці (виробіток) одного робітника. Оцінка впливу основних факторів на середньорічну продуктивність праці одного працюючого (Пп) за факторними моделями:

Між показниками трудомісткості та продуктивності праці існує обернено пропорційний зв’язок - за зниження трудомісткості продуктивність праці зростає, і навпаки. Вплив зміни трудомісткості на зміну середньогодинної продуктивності праці робітників (ΔГВ%) вираховується за формулою: (7.12) Зв’язок між трудомісткістю та продуктивністю

За факторною моделлю: ТП = Чр Д t ГВр, (7.15) Δ ТПгв = Δ ГВрЧрф Дф tф (7.16) V етап. Аналіз впливу трудових факторів на обсяг товарної продукції

Вихідні дані для аналізу впливу факторів на товарну продукцію Приклад практичного застосування способів економічного аналізу

відносна величина планового завдання (kпз): (2.1) відносна величина виконання плану: (2.2) % відносна величина динаміки: (2.3) Темп росту: (2.4) Темп приросту: Розрахунок способом порівняння за формулами:

ТП0 = Ч0 П0 (2.19) І розрахунок Ч0  П0 = ТП0 1550  35213,2 = 54580,5 грн. ІІ розрахунок Ч1  П0 = ТП’ум. 1581  35213,2 = 855672,1 грн. ІІІ розрахунок Ч1  П1 = ТП1 1581  36110,8 = 57091,2 грн. де Ч0,1 – кількісний показник за планом (фактично); П0,1 – якісний показник за планом (фактично). Розрахунок способом ланцюгових підстановок:

Вплив зміни кількості працюючих на обсяг товарної продукції вираховують за формулою (2.9): Δ = (Ч1 – Ч0)  П0 = 31  35213,2 = 1091,6 тис. грн. Вплив зміни продуктивності одного працюючого на обсяг товарної продукції вираховують: Δ = (П1 – П0)  Ч1 = 897,6  1581 = 1419,1 тис. грн. Розрахунок способом абсолютних різниць

Індекс обсягу товарної продукції ( ) вираховують: (2.20) де – індекс кількості працюючих; – індекс продуктивності праці одного працюючого. Розрахунок способом відносних різниць

Відносну величину відхилення факторів (ІΔа, Δb, Δc) вираховують: IΔa = Ia – 1 IΔb = Iab – Ia (2.15) IΔc = Iabc – Iab = Iy – 1 де Іа – індекс виконання плану (зміни) фактора а; - абсолютне фактичне значення фактора у звітньому періоді (0 – у базовому періоді або за планом); Іаb – індекс зміни добутку факторів а і b.

Вплив зміни кількості працюючих на обсяг товарної продукції: Δ = ( –1)  ТПо = (1,02 - 1)  54580,5 = 1091,6 тис. грн. Вплив зміни продуктивності праці працівника на обсяг товарної продукції: Δ = ( - )  ТПо = (1,046 – 1,02)  54580,5 = 1419,1 тис. грн.

Інтегральний спосіб для двофакторних моделей: Δ уа = Δа  (b0 + b1) (2.17) Δyb = Δb  (a0 + a1)

Інтегральний спосіб для трифакторних моделей: y = a  b  c Δya = Δa (b0c1 + b1c0) + Δa Δb Δc Δyb = Δb (a0c1 + a1c0) + Δa Δb Δc (2.18) Δyc = Δc (a0b1 + a1b0) + Δa Δb Δc

Вплив зміни кількості працюючих на обсяг товарної продукції вираховують за формулою(2.17) : Δ = ΔЧ ( П0 + П1 ) = 31(35,2132 + 36,1108) = 1105,5 тис. грн. Вплив зміни продуктивності праці працюючого на обсяг товарної продукції вираховують за формулою (2.17) : Δ = ΔП (Ч0 + Ч1 ) = 897,6 (1150 + 1581) = 1405,2 тис. грн. Розрахунок інтегральним методом

ТП = Ч  П; = . Індекс обсягу товарної продукції вираховують за формулою (2.20): Розрахунок індексним методом

Розрахунок впливу трудових факторів на обсяг товарної продукції вираховують за формулами: = = ; ΔТП = ΣЧ1П1 – ΣЧ0П0 = ТП1 – ТП0 = ; Δ = ΣЧ1 П0 – Σ Ч0 П0 = Σ (Ч1 – Ч0)  П0 = ; Δ = Σ П1 Ч1 – Σ П0 Ч1 = Σ (П1- П0)  Ч1

Частка приросту обсягу товарної продукції за рахунок зміни кількості працюючих (dΔ ): dΔ = =  100 = 43,5 % Частка приросту обсягу товарної продукції за рахунок зміни продуктивності праці (dΔ ) : dΔ = =  100 = 56,5 % Спосіб часткової участі

Процент приросту товарної продукції за рахунок кількості працюючих (екстенсивного фактора) ІΔ : 1). ІΔ = dΔ  ІΔ = 43,5  0,046 = 2,0 % 2). ІΔ =  100 =  100 = 2,0 % або 3). ІΔ = Іч – 1 = 1,02 – 1 = 0,02 або 2,0 %

Процент приросту товарної продукції за рахунок виробітку одного працівника (інтенсивного фактора) - ІΔ : 1). ІΔ = dΔ  ІΔ = 56,5  0,046 = 2,6% 2). ІΔ =  100 =  100 = 2,6 % 3). ІΔ = – Іч = 1,046 – 1,02 = 0,026 або 2,6 %

Можна визначити, якою повинна була б бути кількість працівників для досягнення фактичного обсягу товарної продукції при незмінних інших умовах. = Ч0  = 1550  1,046 = 1621 чол. або = = = 1621 чол. Спосіб корегування

Аналіз довгострокових активів підприємства Джерела інформації для аналізу основних фондів підприємства: паспорт підприємства бізнес план (план технічного розвитку) форма 1 “Баланс підприємства” форма 4 “Звіт про власний капітал” форма 1-11 “Звіт підприємства з продукції” форма 11–ОФ “Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)” матеріали інвентаризації інвентарні картки обліку основних засобів

Методика аналізу основних фондів підприємства Зміст дослідження: 1-й етап. Аналіз наявності та структури основних фондів. 2-й етап. Аналіз стану та руху основних фондів. 3-й етап. Аналіз забезпеченості підприємства основними фондами. 4-й етап. Аналіз використання основних фондів. 5-й етап. Розробка шляхів ефективного використання основних фондів.

А. Аналіз показників ефективності використання основних фондів Фондовіддача (Фв) характеризує виробництво продукції у грошовому вираженні (В) на 1 гривню основних фондів ( ) Фондовіддача активної частини (Фав) визначається: (8.1) (8.2)

Фондомісткість (Фм) характеризує середню вартість основних виробничих фондів ( ), що припадає на одиницю виробленої продукції (В): (8.3)

Рентабельність основних фондів (Роф )визначають за формулою: (8.4)

Відносна економія основних виробничих фондів (ЕОВФ) визначається за формулою: (8.5) де Фз – фондоозброєність; Пп – продуктивність праці одного працівника; ПБ – прибуток балансовий; ОВФ0,1 – відповідно середньорічна вартість основних виробничих фондів у базовому і звітному роках ( або за планом та фактично ); Iв – індекс обсягу виробництва продукції; – середньорічна вартість активної частини основних виробничих фондів.

Показники використання машин і обладнання в часі та потужності: Коефіцієнт екстенсивного завантаження обладнання (ke) характеризує рівень використання обладнання за часом: де Тфакт – час фактичної роботи обладнання, машино-годин; величина режимного фонду часу залежить від коефіцієнта змінності обладнання. Тк,р,п – відповідно календарний, режимний і плановий фонди часу, машино-годин. (8.6)

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (ki) характеризує рівень використання обладнання за виробничою потужністю: (8.7) де По план,факт – відповідно планова, фактична часова продуктивність одиниці обладнання (виробнича потужність).

Коефіцієнт інтегрального навантаження (kінт) характеризує використання обладнання за часом і потужністю: (8.8)

В. Оцінка впливу факторів на зміну рівня фондовіддачі Для аналізу використовують факторну модель (фактори першого порядку): (8.9) де Фав – фондовіддача активної частини основних виробничих фондів (ефективність використання активної частини); dаовф – питома вага активної частини основних виробничих фондів.

Розрахунок впливу факторів здійснюють способом абсолютних різниць: вплив зміни структури основних фондів: (8.10) вплив зміни фондовіддачі активної частини основних виробничих фондів: (8.11)

Факторна модель фондовіддачі активної частини фондів: (8.12) де D – час роботи одиниці обладнання в днях; kзм – коефіцієнт змінності роботи обладнання; t – середня тривалість зміни: ВГ– виробіток продукції за 1 машино-годину; – середня вартість одиниці обладнання (за однакових цін залежить тільки від структури обладнання).

Вплив факторів визначають способом ланцюгових підстановок: вплив зміни структури обладнання: (8.13) вплив зміни відпрацьованих днів (цілоденних простоїв): (8.14)

вплив зміни коефіцієнта змінності: (8.15) вплив зміни тривалості зміни (внутрішньозмінних простоїв): (8.16)

вплив зміни середньогодинного виробітку: (8.17)

С. Оцінка впливу зміни фондовіддачі на обсяг виробництва Для аналізу використовують факторну модель: (8.18) За способом абсолютних різниць визначають: вплив зміни величини основних фондів: (8.19)

вплив зміни структури основних фондів: (8.20) вплив зміни ефективності використання активної частини основних фондів (фондовіддачі активної частини фондів) (8.21)

Два напрямки пошуку резервів зростання фондовіддачі: збільшення обсягу виробництва продукції; скорочення середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Аналіз матеріальних ресурсів та ефективності їх використання Основні завдання аналізу матеріальних ресурсів: обґрунтованість плану матеріально-технічного постачання матеріальних ресурсів; виконання договорів постачання за обсягом, асортиментом, комплектністю; стан матеріальних запасів; ефективність використання матеріальних ресурсів, вплив на обсяг та асортимент продукції; резерви економії матеріальних ресурсів.

Джерела інформації: планові дані: норми і нормативи запасів матеріалів, обсяги надходження (портфель замовлень), договори, угоди, контракти на постачання сировини та матеріалів; облікові дані: документи складського, синтетичного і оперативного обліку; дані зі звітності про матеріальні витрати на виробництво, віднесені на собівартість товарної продукції; нормативно-довідкові дані: стандарти бухгалтерського обліку в Україні, технічна документація, господарсько-правові документи та інше.

Методика аналізу матеріальних ресурсів Зміст дослідження I етап. Аналіз обґрунтованості планової потреби в матеріальних ресурсах. Загальна потреба підприємства (Мзаг): Мзаг = Мв + Ме +Мр + Мзк - Мзп , (9.1) де Мв– потреба на виробництва продукції; Ме – потреба на експериментально-дослідні роботи; Мр – потреба на ремонт; Мзк – потреба на утворення планових (нормативних) запасів на кінець періоду; Мзп – запас матеріалів на початок планового періоду.

Потреба матеріалів (Мв) на виробничу програму: Мв = ΣВр • Нм , (9.2) де Вр – річна програма випуску продукції кожного виду; Нм – норма витрати матеріалів на одиницю продукції кожного виду.

II етап. Аналіз забезпеченості потреби в матеріальних ресурсах за укладеними договорами (виділеними фондами) (9.3) де Д Мф і Дрік Мпл - фактичний і плановий обсяг надходжень; S – рівень виконання плану, %. Фактична забезпеченість матеріальними ресурсами:

Фактична забезпеченість матеріальними запасами у днях (мінімальний запас) (9.5) де Зn – забезпеченість n – видам матеріалу у днях; ЗМn – фактичний обсяг n – виду матеріалу (у натуральних вимірниках); Дn – середнє добове споживання n – матеріалу (у натуральних вимірниках).

III етап. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів Матеріаломісткість продукції (Мм): або (9.6) де МВ – матеріальні витрати у вартісному вираженні; ТП – вартість товарної продукції; К – обсяг випуску продукції (в одиницях); Нnм – норма витрачання n – матеріалу на одиницю продукції (у натуральних вимірниках); Цn – ціна одиниці n – виду матеріалу за аналізуємий період, грн.; Цт – відпускна ціна одиниці продукції, грн.

Питома матеріаломісткість (ПМм): (9.7) де МВі – матеріальні витрати на і – вид продукції; ТП – обсяг випуску і – виду продукції (у натуральному або вартісному вираженні).

Матеріаловіддача продукції (Мв): (9.8) Питома вага матеріальних витрат (dм): (9.9) де МВ– матеріальні витрати; С – повна собівартість продукції.

Коефіцієнт споживання матеріалів (kсм): (9.10) де МВф – фактичні матеріальні витрати; МВпр – планові матеріальні витрати, перераховані на фактичний обсяг випуску та асортимент продукції. Часткові показники матеріаломісткості - характеризують рівень виконання окремих видів матеріальних ресурсів (металомісткість, палевомісткість, енергоємність, тощо).

Швидкість обороту матеріальних запасів у днях: (9.11) де - середній за період розмір матеріальних запасів n – виду у грошовому вираженні; Дnм - середньодобове споживання n – матеріалу, грн. Оборотність матеріальних запасів (ko): (9.12) де ТП – вартість товарної продукції.

Розмір економії або перевитрат: МВ = ТП · Мм (9.13) Зміна матеріальних витрат за рахунок зміни обсягу товарної продукції визначаємо: ΔМВтп = ΔТП · Ммо, (9.14) де ΔТП – зміна обсягу товарної продукції; Ммо – планова матеріаломісткість.

Економія або перевитрати матеріалів (±Ем) за рахунок зміни матеріаломісткості: ±Ем = ТПф · ΔМм = Σ( Кф· Цтф) · ΔМм, (9.15) де ΔМм – зміна матеріаломісткості, грн. Додатковий випуск продукції (резерв випуску - ТПр): (9.16) де Мво – планова матеріаловіддача; Ммо – планова (або за минулі періоди) матеріаломісткість;

Заходи, які сприяють пошуку джерел економії матеріальних ресурсів та резервів збільшення обсягів виробництва: впровадження прогресивних норм витрат матеріалів; удосконалення технології та організації виробництва; скорочення відходів виробництва та раціональне їх використання; ліквідація врат від браку; визначення економічно обґрунтованого обсягу замовлення матеріальних цінностей.

Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції Основні завдання аналізу собівартості продукції: оцінка обгрунтованості планових завдань з собівартості продукції (робіт, послуг); оцінка виконання плану за собівартістю продукції на підприємстві в цілому, за окремими видами продукції та узагальнюючими показниками; визначення впливу чинників на зміну показників собівартості продукції; підрахунок резервів зниження собівартості продукції та розробка заходів щодо їх мобілізації і використання у виробництві.

Об’єктами аналізу собівартості є наступні показники: виробнича собівартість товарної продукції за елементами витрат та статтями калькуляції; витрати на одну гривню товарної продукції; собівартість окремих виробів; прямі статті витрат; непрямі статті витрат.

Джерела інформації: кошторис; калькуляція собівартості товарного випуску; калькуляція собівартості одиниці продукції; дані синтетичного та аналітичного обліку витрат (рахунок 801-809, 811-816, 91); звітна інформація: ф.2 “Звіт про фінансові результати”, ф.1 – ПВ “Звіт з праці”; дані оперативного обліку (первинні документи, зведення, реєстри відпуску матеріалів на виробництво, табелі про нарахування заробітної плати, норми витрат матеріалів, технологічна документація, паспортні дані).

Показники та види собівартості продукції (робіт, послуг) валові витрати; кошторис виробництва; собівартість валової, товарної, реалізованої продукції. Види собівартості: технологічна собівартість продукції; виробнича собівартість валової товарної продукції; собівартість реалізованої продукції.

Узагальнюючі показники собівартості: собівартість одиниці продукції; виконання плану зниження собівартості порівняної продукції; витрати на одну гривню товарної продукції. Собівартість одиниці продукції планується та обліковується на підприємствах лише за основними видами. (10.1) де - витрати на виробництво і-го виду продукції; - обсяг продукції і-го виду в натуральних показниках.

Витрати на одну гривню товарної продукції: (10.2) де - витрати на 1 грн. товарної продукції (рівень собівартості продукції в цілому по підприємству); - витрати на виготовлення продукції (собівартості товарної продукції); - вартість товарної продукції в оптових цінах підприємства.

Методика аналізу витрат на виробництво та собівартість продукції І етап. Аналіз загальної суми собівартості товарної продукції На виробництво продукції впливають такі фактори: обсяг виробництва продукції; структура продукції; рівень змінних витрат на одиницю продукції; сума постійних витрат.

Фактори, що впливають на зміну загальної суми собівартості товарної продукції за факторною моделлю: (10.3) де - загальна сума витрат (собівартості) на виробництво продукції; - обсяг випуску продукції і-виду у натуральному вираженні; - рівень змінних витрат на одиницю продукції і-виду; - абсолютна сума постійних витрат на загальний випуск продукції.

Вплив кожного з перелічених факторів на зміну загальної суми витрат порівняно з планом: 1) планова собівартість ( ): (10.4) 2) собівартість фактичного випуску продукції за плановими структурою, рівнем змінних і сумою постійних витрат: де - індекс виконання плану з випуску продукції;

3) собівартість фактичного випуску і структури продукції при планових рівні змінних і суми постійних витрат: 4) собівартість фактичного випуску, структури рівня змінних витрат і при плановій сумі постійних витрат: 5) визначаємо вплив зміни обсягу випуску продукції на загальну собівартість ( ):

6) визначаємо вплив зміни структури продукції на загальну собівартість ( ): 7) визначаємо вплив зміни рівня змінних витрат на загальну собівартість ( ): 8) визначаємо вплив зміни постійних витрат на загальну собівартість ( ):

9) визначаємо загальний вплив факторів на собівартість ( ): 10) Визначаємо вплив зміни середнього рівня ціни за кожним видом ресурсів ( ) на загальну собівартість ( ): 11) визначаємо вплив на загальну собівартість зміни рівня ресурсомісткості ( ): = -

Аналіз витрат за елементами дає змогу: вивчити зміни у структурі собівартості та зміни її рівня під впливом використання ресурсів підприємства; охарактеризувати галузеві особливості, тобто вивчити матеріало-трудо- та фондомісткість, тенденцію їх змін; встановити вплив технічного прогресу на структуру витрат.

Методика аналізу собівартості за статтями калькуляції передбачає проведення таких аналітичних досліджень: аналізують виробничу собівартість продукції в цілому по підприємству; аналізують виробничу собівартість за окремими статтями калькуляції.

ІІ етап. Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції За допомогою даного показника можна: провести порівняльний (міжгосподарський) аналіз собівартості продукції на підприємствах, які випускають однорідну продукцію; оцінити виконання планового завдання за собівартістю; дати оцінку динаміки собівартості на підприємстві; установити вплив зміни фактичних витрат проти планових на прибуток підприємства.

Розраховують вплив факторів на зміну (абсолютне відхилення) рівня витрат: структури і асортименту товарної продукції, тобто співвідношення питомої ваги окремих видів продукції в загальному її обсязі; рівня собівартості (окремих видів продукції); рівня цін на спожиті сировину, матеріали і паливо; рівня оптових цін на готову продукцію.

Для розрахунку впливу факторів на зміну рівня витрат можна також використати факторну модель: (10.5)

ІІІ етап. Аналіз собівартості одиниці продукції В процесі аналізу методом порівняння фактичної собівартості одиниці продукції і-го виду з плановою та фактичною за попередній період визначають такі аналітичні показники: абсолютне відхилення собівартості одиниці і-го виду продукції ( ); загальну суму економії чи перевитрат ( ) на весь фактичний випуск і-го виду продукції ( ): = • (10.7)

вплив факторів на зміну собівартості одиниці продукції кожного виду способом ланцюгових підстановок за факторною моделлю: (10.8) = = +

IV етап. Аналіз окремих статей витрат Аналіз прямих витрат Фактори зміни матеріальних витрат на одиницю продукції: ПМВі = ( Нмі· Ці), (10.9) де ПМВі - питомі матеріальні витрати на окремі види продукції; Нмі- норма витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції; Ці - середня ціна одиниці кожного виду матеріальних ресурсів.

Вплив зміни норми витрат матеріалу (Нм) розраховують: Вплив зміни ціни на одиницю матеріалу (Ц) розраховують:

Фактори зміни прямих матеріальних витрат на весь обсяг виробництва продукції кожного виду: Фактори зміни прямих матеріальних витрат в цілому по підприємству:

Аналіз прямих трудових витрат Для розрахунку впливу факторів на зміну прямої зарплати способом абсолютних різниць, використовують факторні моделі: суми прямої зарплати на одиницю продукції і-го виду (ПЗПі): ПЗПі = Тмі· СГі; (10.12) суми прямої зарплати на загальний випуск продукції і-го виду: ЗПі = qі· Тмі· СГі; (10.13) загальної суми прямої зарплати в цілому по підприємству: ЗПзаг = (qзаг· di ·Тмі· СГі). (10.14)

В процесі аналізу використання фонду заробітної плати виконують аналітичні розрахунки: абсолютного відхилення фонду заробітної плати (ФЗП) як в цілому, так і для окремих цехів, бригад та груп персоналу підприємства; впливу факторів на зміну фонду заробітної плати способом абсолютних різниць за факторною моделлю: ФЗП = Ч·Сзп , (10.15)

суми відносної економії чи перевитрат фонду заробітної плати з урахуванням фактичного обсягу виробництва (±ЕФЗП): ±ЕФЗП = ФЗПф - ФЗПск, (10.16) ФЗПск = ФЗПзмпл · Іq + ФЗПпостпл. (10.17) де ФЗПф – фактичний фонд заробітної плати; ФЗПск – скоригований фонд заробітної плати (перерахований на фактичний обсяг виробництва); ФЗПзмпл – змінна частина фонду заробітної плати за планом (зарплата робітникам за розцінками, премії робітникам та управлінському персоналу за виробничі результати); ФЗПпостпл – постійна частина фонду заробітної плати; Іq – індекс виконання плану випуску продукції.

V етап. Аналіз непрямих витрат Аналіз постійних загальновиробничих витрат: - проводиться методом порівняння фактичних витрат (ЗВфпост) з плановими (ЗВПЛпост). Визначають абсолютне відхилення (ЗВпост): ЗВпост = ЗВфпост – ЗВплпост. (10.18)

Аналіз змінних загальновиробничих витрат: Проводиться методом порівняння фактичних витрат (ЗВфзм) (за кошторисом – ЗВплзм) з плановими, скорегованими на фактичний обсяг виробництва продукції. Зміну змінних витрат характеризує відносне відхилення, тобто сума відносної економії чи перевитрат (±Езвзм): ±Есзм = ЗВфзм – ЗВскзм, (10.19) ЗВск = ЗВплзм· Іq. (10.20) де Іq – індекс виконання плану випуску продукції.

VI етап. Підрахунок резервів зниження собівартості продукції Зміна обсягу і структури продукції Еу-п = , (10.21) де - собівартість додаткової продукції; - питома вага умовно-постійних витрат у собівартості продукції.

Впровадження організаційно-технічних заходів (ОТЗ) - підвищення технічного рівня виробництва може спричинити економію витрат за рахунок: зниження матеріальних витрат: Ем = (Нм1- Нм0) ·qпл ·Цпл, (10.22) де Нм0, Нм1 - норма витрат матеріалів до і після здійснення ОТЗ; qпл - плановий обсяг випуску продукції; Цпл - планова ціна матеріалів;

зниження витрат на оплату праці: Езп =( Тм1-Тм0) · СГпл ·qпл, (10.23) де Тм0, Тм1- трудомісткість продукції до і після здійснення ОТЗ; СГпл – планова середньогодинна тарифна ставка; підвищення ефективності використання виробничого обладнання: ЕА = (А1 - А0) ·ТПпл, (10.24) де А0, А1 - сума амортизації обладнання на одну тисячу гривень товарної продукції у плановому і звітному періоді; ТПпл – обсяг товарної продукції у плановому періоді.

- удосконалення організації виробництва: Ес.к = [С – (Цс + Тр)]· q, (10.25) де С – собівартість виробів, виробництво яких планують розмістити на спеціалізованих підприємствах, грн./од.; Цс – оптова ціна за виріб, виготовлений на спеціалізованому підприємстві, грн./од.; Тр – транспортно-заготівельні витрати на одиницю виробу; q – кількість виробів, що отримують зі спеціалізованих підприємств по кооперації.

Усунення непродуктивних витрат і невиправданих перевитрат перевитрат матеріалів та понадпланових відходів; непродуктивних виплат з фонду оплати праці; витрат від браку; невиробничих витрат та невиправданих перевитрат у складі загальновиробничих витрат.