Культурне життя в Україні Презентацію створено за допомогою

Культурне життя в Україні Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»

1. Укажіть особливості повоєнної відбудови в Україні. 2. Які адміністративно-територіальні зміни сталися в УРСР у повоєнний період? Покажіть їх на карті. 3. Охарактеризуйте основні ознаки суспільно-політичного життя в Україні в даний період. 4. Зробіть припущення, як всі ці процеси могли вплинути на стан та розвиток культури. Свою думку обґрунтуйте.

У 1944– 1950 pp. було відбудовано й споруджено 1 669 нових шкіл на півмільйона учнівських місць. Хоча відновлена шкільна мережа у 1950 р. й досягла довоєнного рівня, проте вона вже не відповідала підвищеним потребам

В Україні нараховувалося 6, 8 млн школярів, більшості з яких довелося навчатися у ледь пристосованих для занять приміщеннях. Навіть через 10 років по війні третина шкіл республіки все ще працювала у дві, а то й три зміни.

Війна негативно вплинула на фізичний і морально-психологічний стан дітей, зробивши багатьох з них сиротами, переважна більшість були свідками руйнувань, насильства, загибелі людей. Із настанням миру якість життя залишалася надзвичайно низькою. Голод, що охопив Україну у 1946– 1947 pp. , призвів до нових людських жертв. У 1947 р. в дитячих будинках перебувало близько 110 тис. сиріт.

Зростала мережа ремісничих училищ і шкіл фабричнозаводського навчання, куди набирали молодь із початковою й неповною середньою освітою. Держава була зацікавлена в навчальних закладах саме такого типу, оскільки в них швидко (впродовж півроку, максимум двох років) готували кадри робітників.

Відновилася діяльність усіх вищих навчальних закладів. 1950 р. їх нараховувалося 160, в тому числі 7 університетів, 52 педагогічних, 45 технічних, 19 сільськогосподарських, 14 медичних, 9 мистецьких, 6 правничо-економічних інститутів. Кількість студентів збільшилося з 99 тис. у 1946 р. до 325 тис. у 1956 p.

Розвиток науки Головною науковою установою України залишалася Академія Наук УРСР, яку очолював біолог зі світовим іменем О. Палладін.

Завдяки подвижницьким зусиллям видатного українського вченого С. Лебедєва в Інституті електротехніки АН УРСР було створено лабораторію моделювання обчислювальної техніки, яка започаткувала дослідження в галузі кібернетики. 1948– 1951 pp. тут булла створена перша в СРСР мала електронно-обчислювальна машина «МЕОМ» , яка на той час відповідала рівню світових стандартів.

Учені інституту електрозварювання АН УРСР удосконалили й запропонували для масового впровадження в практику автомати зварювання металу під флюсом. Цей метод, розроблений під керівництвом Є. Патона, докорінно змінив технологію багатьох галузей виробництва, сприяв підвищенню продуктивності праці, збільшенню випуску металопродукції.

На серпневій (1948) сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, підтриманий «на горі» «народний академік» Т. Лисенко після тривалої боротьби, що розпочалася ще в 30 -ті роки, здобув остаточну перемогу над своїми науковими опонентами. Почалися переслідування і розправи, жертвами яких стали провідні вчені.

Розвиток літератури та мистецтва Особливу популярність у повоєнні роки здобула творчість О. Гончара, автора трилогії «Прапороносці» , повісті «Земля гуде» .

О. Довженко П. Тичина Плідно творили також прозаїки В. Козаченко, В. Собко, письменник і режисер О. Довженко, гуморист Остап Вишня (П. Губенко), поети М. Рильський, П. Тичина М. Рильський О. Вишня

У СРСР виникло явище, яке дістало назву від імені головного провідника А. Жданова. «Ждановщина» (1946– 1949 pp. ) означало широкий наступ сталінського режиму в галузі ідеології, культури, науки, літератури, мистецтва з метою встановлення жорстокого контролю над духовним розвитком радянського суспільства. Жданов виступав офіційним теоретиком й організатором цього наступу.

Розвиток освіти • Відновлення поруйнованих під час війни шкіл переважно зусиллями самого. • Гостра потреба в підручниках, зошитах, навчальному обладнанні. • Запровадження мережі вечірніх та професійних заочних шкіл, навчальних курсів для дорослих • Перехід до обов’язкової семирічної освіти (1953). • Нестача приміщень, учителів, навчальних посібників. • Ідеологізація освіти. • Неухильне скорочення шкіл з українською мовою викладання. • Відновлення системи вищої освіти

Розвиток науки Успіхи в розвитку науки Втрати в розвитку науки • У 1946 р. було здійснено • 1948 р. на серпневій сесії запуск першого в СРСР Всесоюзної академії атомного реактора. сільськогоспо-дарських наук Т. • Створено лабораторію Лисенко здобув перемогу над моделю-вання обчислювальної прибічниками генетики. техніки при Інституті Почались переслідування та електроніки. 1948– 51 pp. Тут репресії проти генетиків і тих було створено першу малу вчених-біологів, що поділяли електронно обчислювальну їхні погляди. машину (ЕОМ). • Багато вчених звинуватили у • Винайдено автомат прихильності «буржуазній зварювання металів лженауці» Висновки Матеріальні і політичні умови не дали можливості науковим закладам України працювати на рівні світової науки, що зумовило в подальшому значне відставання від розвинених держав. Разом з тим в окремих Україна (як і СРСР загалом) досягла значних успіхів

Література і мистецтво • Література і мистецтво розвиваються за складних умов • Із 1946 р. посилюється контроль партійного апарату над культурою • Від діячів культури вимагають беззастережно дотримувати классового підходу і принципу партійності у творчому процесі • Починається переслідування талановитих діячів культури ( «ждановщина» ) • ЦК КП(б)У відповідно з рішеннями ЦК ВКП(б) приймає критичні постанови з питань літератури, діяльності театрів, часописів, щодо окремих письменників, художників, поетів

Домашнє завдання 1. Повторити теми 1, 2. 2. Підготуватися до уроку узагальнення знань.

Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку» © ТОВ «Видавнича група ˝Основа˝» , 2012 Джерела: 1. Усі уроки до курсу «Історія України» . 11 клас. Стандартний та академічний рівні 2. Сайты • www. academicpress. com • www. britannica. com • www. internetri. net/vv • www. sociology. org • www. sil. org/ethnologue