Культура Стародавньої Греції Підготували Заріцька Яся Мосійчук Ірина

Культура Стародавньої Греції Підготували: Заріцька Яся Мосійчук Ірина Троцька Юлія Чос Ірина

Старода вня Гре ція — період в історії Греції, який тривав від 3 тис. до н. е. до римського завоювання в 2 ст. до н. е. Більшість істориків розглядають її як основоположну культуру західної цивілізації, батьківщину світової демократії, західної філософії, основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру та Олімпійських ігор тощо. Грецька культура мала могутній вплив на Римську імперію, яка в свою чергу донесла свою культуру майже до кожного європейського народу.

Міфологія Об'єднуючу, формоутворюючу роль для всієї давньогрецької культури грала міфологія. Найдавнішими були божества, що втілювали сили природи. Гора Олімп вважалася помешканням дванадцяти верховних богів на чолі із Зевсом. Венера Мілоська

Ансамбль будівель Афінського Акрополя (447 – 434 рр. до н. е. ). Загальний вигляд.

Афінськи й Акрополь - найвідоміший акрополь у світі, розташований у столиці Греції місті Афіни на пагорбі Акрополіс висотою 156 м над рівнем моря.

Пропілеї Афінського Акрополя

Найбільшим досягненням архітектури Стародавньої Греції були храми. Найдавніші руїни храмів відносяться до епохи архаїки, коли замість дерева як будівельного матеріалу використовувати жовтуватий вапняк і білий мармур. Вважають, що прообразом для храму послужило древнє житло греків прямокутна будівля з двома колонами перед входом. З цієї простої споруди виросли з часом різні більш складні за своїм плануванням типи храмів

Храм Ніки Аптерос Споруджувавс я храм в період 427— 421 років до н. е. за проектом архітектора Каллікрата. Він присвячений богині Афіні Переможиці Безкрилій

Ерехтейон Храм, який споруджений на місці суперечки Афіни та Посейдона. Ерехтея на Акрополі в Афінах за право володіння Аттикою. Він має унікальний для грецької архітектури асиметричний план.

Ерехтейон. Бокова частина

Ерехтейон. Портик.

Парфено н Головний храм Афінського акрополя, присвячений богині Афіні Парфенос, покровительц і міста та всієї Аттики. Був зведений до 438 року до н. е. за 10 років.

Парфенон реконструкці я

Археологічний музей Афінської агори — археологічний музей в Афінах, розташований на території ділянки Афінської агори у реконструйовані й Стоа Атталуса, первісно давтованій близько 150 до н. е. Характерною особливістю Музея Афінської агори є те, що більшість його експонатів тісно пов'язані з Афінською демократію, оскільки Агора слугувала центром громадського життя Стародавніх Афін.

Фонди зібрання Археологічног о музею Афінської агори містять: Канфар із розписом у стилі західного нахилу Афінська тетрадрахм а Голова Гермеса

Археологічний музей Іракліону — один з найбільших музеїв Греції та найкращий у світі, присвячений мистецтву мінойської цивілізації. Сьогодні в музеї двадцять кімнат, що містять експонати, зібрані з усього Криту.

Експонати: Фестський диск Малійська золота прикраса із двома осами Принц з ліліями Богиня зі зміями «Парижанка »

Археологічний музей Керамікосу — археологічний музей в Афінах, розташований на території ділянки цвинтаря Стародавніх Афін, у, так званому, зовнішньому Керамікосі. Всередині діють 4 виставкові зали, що оточують внутрішній двір, облаштований як невеличкий сад оливових дерев та кущів лавру.

Найвідомі ші експонати: центральний експонат атріума — Бик Діонісія, сина Альфіна. Наїскос афінянок Деметри та Памфіли - мармуровий наїскос Дексілея, датований 394— 393 роками до н. е. Ойнохоя із геометричним вазописом чорнофігурний лекіф, корпус якого прикрашений фігурою Діоніса в супроводі двох сатирів. Приписується Вазописцю Амасіса і датується близько 550 до

Мистецтво Стародавньої Греції Рання грецька скульптура склалася близько середини VII ст. до н. е. її типові зразки - зображення юнацької (курос) та дівочої (кора) фігур: статично одноманітні, недосконалі пропорційно, типізовані зображення. Виділяючись із каменю, вони виходять у реальний простір. Скульптура архаїки несе риси героїки та міфічності, однак без ознак жаху та страху смерті, притаманних східному мистецтву.

Одним із найрозвиненіших видів мистецтва став вазопис. У першій половині VI ст. д. н. е. він процвітав у Коринфі, де користувались популярністю розписи в східному стилі. Але з другої половини VI ст. д. н. є. центр вазопису перемістився до Афін. Тут виник так званий чорнофігурний стиль (чорні фігури розміщували на світлому фоні виробу). З часом такі розписи почали покривати лаком. Праця гончара і вазописця високо цінувалася. На своєму виробі майстер ставив "клеймо" - підпис.

Однак з 30 -х pp. VI ст. д. н. е. в моду входить червонофігурна кераміка (від грец. keramike гончарне мистецтво, keramos - глина). Тепер фігури стали світлими, а фон - темним, що надавало гончарним виробам більшої виразності.

Драматургія та театр Виникнення давньогрецького театру пов'язане зі святами на честь бога виноградарства Діоніса — Діонісіями. Учасники процесій зображали пошт Діоніса і, надягаючи козячі шкури, співали і танцювали. Найважливішими драматичними жанрами були трагедії, сюжетами якої служили міфи про богів і героїв, і комедія, частіше за все політична. На відміну від сучасного театру в Греції не було постійних труп, та й професійні актори з'явилися не одразу. Спочатку грали, співали і танцювали самі громадяни. Для кожної постановки готувалися костюми, маски і дуже прості декорації. Давньогрецький театр, особливо афінський, був тісно пов'язаний з життям поліса, будучи по суті другий народними зборами, де обговорювалися найбільш животрепетні питання. Театралізовані вистави стали невід'ємною частиною державних свят — Діонісій та Леней. Для них будували грандіозні кам'яні театри, розраховані на тисячі глядачів.

У Греції перший кам'яний театр був побудований в Афінах — театр Діоніса, він став зразком для усіх наступних театрів як стосовно побудови взагалі, так і розташування окремих частин. Театр Діоніса був зведений на південно-східному схилі Афінського акрополя, у лінейському окрузі, де стояв також храм Діоніса. Спорудження кам’яного театру розпочалось після того, як обвалились дерев'яні підмостки та місця, якими доти користувалася публіка. Добудований він за архонта Лікурга. Руїни театру були знайдені в 1862 році під час розкопок. Перший грецький театр — театр Діоніса в Афінах

Одеон — у стародавній Греції будівля, призначена для музичних і декламаторськи х конкурсів. Формою близький до театру, але значно менший за розмірами, з огляду на акустичні вимоги покритий дахом.

Свята Картина культурного життя грецького міста буде неповною, якщо не сказати про свята. Так, в Афінах зазначалося близько 60 свят, деякі з них тривали по кілька днів. Найважливіші - Діонісії, Льонею і Великі Панафінеї. Саме у святах наочно проявлявся всенародний характер грецької культури, її демократизм і властивий життя стародавніх греків дух змагання. Свята включали різного роду змагання, масові танці, костюмовані процесії, драматичні вистави.

Олімпійські ігри Серед загальногрецьких свят найвідомішими були Олімпійські ігри, які проходили кожні чотири роки на півдні Греції, в Олімпії. З Олімпії відправлялися спеціальні вісники, вони йшли з міста в місто, запрошуючи взяти участь у змаганнях і виголошуючи священне перемир'я.

. До програми змагань входили: – панкратіон (поєднання боротьби з кулачним боєм); - пентатлон (п’ятиборство: стрибки у довжину, метання диска, біг, метання списа, боротьба); - біг на різні дистанції; - кінні змагання.

Переможців на Олімпійських іграх – олімпіоніків – нагороджували вінцем з оливкових гілок скріплених стрічкою. На них чекала безсмертна слава

Побут Приватні будинки і житлові квартали старогрецьких міст нагадували сучасні міста Близького Сходу. Вулиці, крім головних, були вузькі, оточені білими глухими стінами без вікон. Будинок був розташований в середині кварталу. Центральну частину його займав внутрішній дворик, оточений галереєю з колон. Внутрішнє обладнання було скромним.

Значне місце серед предметів матеріальної культури посідали гончарні вироби. Ще і досі знаходять археологи у землі та в глибинах Середземного моря грецькі амфори, кіафи, ритони. Посудини були різні: червоні, розписані чорнолаковими фігурами й орнаментами, або ж, навпаки, вкриті чорним лаком (фон), з червонофігурним розписом (останні характерні для класичного періоду).

Одяг греків був простим і дещо стандартним. Використовувались легкі тканини, лляне полотно і тонка вовна переважно білого кольору. Частини одягу не зшивались, а скріплювалися пряжками або обгорталися навколо тіла. Найбільш поширений грецький одяг — хітон, який носили всі, і досі зберігся в балетному костюмі. Парадний одяг греків — гіматіон, який призначався для зборів, бенкетів, театру, складався з одного косо скроєного шматка тканини розміром 3, 5 ж X 0, 75 м. Цей шматок обгортався навколо тіла таким чином, що кінець тканини перекидався через ліве

Греки ходили переважно босоніж або в простих сандаліях. Головні убори використовували лише під час подорожі. Жінки носили шарфи -палли, якими часто прикривали. голову та верхню частину тіла на знак своєї скромності. Основні форми зачісок греків збереглися і досі. Жінки зачісували волосся по-різному, розпущене волосся носили тільки жриці Вакха. Юнаки голили обличчя. Після одруження вони носили невелику бороду і вуса, коротка зачіска закривала лоб.

Писемність і мова Найбільшим досягненням грецької культури архаїчної епохи стало створення алфавітного письма. Перетворивши фінікійську слоговую систему, греки створили простий спосіб фіксації інформації. Для того щоб навчитися писати і рахувати, тепер не потрібні були роки наполегливої праці, відбулася «демократизація» системи навчання, яка дозволила поступово зробити практично всіх вільних жителів Греції грамотними. Грецьке право Грецька музика

Здорове, фізично треноване тіло було одним з проявів естетичного ідеалу греків. На спортивних змаганнях, олімпіадах, які відігравали значну роль у житті суспільства, юнаки та дівчата виступали майже без одягу. Закривали своє тіло тільки раби, старики та люди з фізичними вадами. Але культ тіла у Стародавній Греції не мав жодних елементів сексуальності. Греки

Давньогрецькій культурі належить особливе місце у створенні фундаменту європейської культури. Давні греки заклали основи розвитку сучасної науки, архітектури, образотворчого мистецтва, літератури та театру. Важливим їх внеском у світову культуру було створення вперше в історії нового типу суспільної організації - демократичного громадянського суспільства. У рамках цієї культури були закладені духовні основи європейської культури: гуманістичний світогляд, утвердження цінності земного буття, раціоналістичне ставлення до світу, уявлення про прекрасне як одну з вищих цінностей, ідеал довершеної гармонійно розвиненої особистості, демократичні стосунки між суспільством та індивідом, ідея самоствердження у процесі змагання рівних людей та ін.