Культура Китаю Конфуціанство слугувало офіційною філософією

Культура Китаю

Конфуціанство слугувало офіційною філософією Китаю впродовж тривалого історичного часу. Відмінне знання китайських класичних текстів було умовою вступу до китайської бюрократії. Наголос на книжності та літературі ієрархізував складові китайської культури, в якій каліграфія вважалася вищим мистецтвом ніж живопис, графіка чи театр. Китайські традиційні цінності походили від різних ідеологем конфуціанства та інших консервативних вчень. Зокрема в управлінській та військовій практиці ефективно використовувалися положення легізму. Даосизм, а точніше його народна версія, поширив серед китайців культуру вигоди, що сприяла розвитку комерційних талантів. У сучасному Китаї багато неоконфуціанців протиставляють «права людини» Заходу традиційним китайським цінностям, як то «шанування сім'ї» , «відданість державі» та інші.

Бурхливі події 19 -20 століття змусили китайців замислитися над необхідністю демонтації чи збереження власної цивілізаційної моделі. Західники обіцяли Китаю «світле майбутнє» за умови тотальної вестернізації і ставили у приклад Японію. Політика насадження демократії у традиційному китайському суспільстві зазнала краху — частково через авторитарну «традицію» управління, а частково через внутрішні і зовнішні війни.

Китайське суспільство зберігало середньовічні традиції до початку в КНР так званої «культурної революції» . Її метою було реформування китайського села, пропаганда нових комуністичних цінностей, творення нової передової китайської культури «необтяженої конфуціанськими догматами» . У результаті «революції» багато культурних діячів було репресовано і більшість традицій ліквідовані як «регресивні практики» або «феодальні пережитки» . Було проведено реформування ієрогліфічної писемності, що зробило недоступними для подальших поколінь тексти творів, які складалися їх попередниками. Однак з 1980 -х років «культурна революція» була припинена, а комуністичний уряд взяв курс на формування «патріотично налаштованої нації» , розпочавши реставрацію знищених традицій.

Система письма Китайська ієрогліфіка нараховує понад 50 тисяч знаків. Вона змінювалася і мала різні стилі написання. Перші знаки з'являються на кістках для ворожби 2 тисячоліття до н. е. Каліграфія, вміння гарно писати ієрогліфи, вважається у Китаї вершиною мистецтва. Більшість священних текстів буддизму, даосизму і конфуціанства написані від руки. Друкарство розвинулося за правління династії Сун. Академії вчених, які займалися виданням і переписуванням класики традиційно спонсорувалися державою. Члени імператорської родини нерідко брали участь у нарадах вчених.

Презинтація Кліма Юрія