Культура Київської Русі Слов янські храми та ідоли

Культура Київської Русі

Слов’янські храми та ідоли. Коли “руси” допливали до цілі й виходили на берег, то приносили жертви своїм богам, підходячи до високого дерев’яного стовпа, який мав обличчя, подібне до людського. n

Софія Київська n Велич Царгородської Софії цісаря Юстиніана була натхненням для князя Ярослава Мудрого, котрий ставши в Києві твердою ногою, вже в 1037 р. береться до будови своєї кафедри. Ярослав “прикрасив її золотом і сріблом, посудом та многоцінними іконами”, то “не було для неї пари на всій півночі, від сходу до заходу”.

Софійські фрески і мозаїки. Ще в 1848 р. в Софії були відкриті фрески часів Ярослава, що їх при могилянській основі забілили. У головній наві кафедри, де тепер бачимо Софію-мученицю з дочками, пишався колись збірний портрет родини кн. Ярослава. n

Ярослава домовина. n В пресвітерії Володимирського приділу Софійської кафедри стоїть величава мармурова гробниця, відома з давніх-давен під назвою “домовина Ярослава”. Це величезна скриня з мармурового блоку, перекрита двоспадним віком з акротеріями, виконаними теж із суцільного блоку.

Золоті ворота. Те, що з Золотих воріт збереглося донині, це вже тільки два фрагменти стіни котрі, не даючи нам ніякого уявлення про первісну форму будівлі, все ж таки становлять для нас цінний документ будівельної техніки ХІ ст.

Видубицький монастир n У 1088 р. у Києві постав над дніпровою кручею славний Видубицький монастир із церквою св. Михайла.

Михайлівський Золотоверхий монастир Подібно як Софія, церква Михайлівського Золотоверхого монастиря була вся вкрита фресками й мозаїками. Стиль Михайлівського стінопису має афонські й західноєвропейські, n романські впливи.

Впливові люди Київської Русі. Правителі Аскольд і Дір Легенда, викладена у Повісті временних літ, згідно з якою Дір правив Києвом разом з Аскольдом і разом з ним загинув від руки Олега у 882 році, є малоймовірною - зокрема із огляду на різні місця поховання князів. Але найвірогіднішою версією є те, що такого князя, як окремої людини, не існувало взагалі, тому що Дір - це прізвисько князя Аскольда, існування якого не викликає ні яких сумнівів і навіть місце поховання якого достеменно відоме майже всім (Аскольдова могила в Києві). n

n n n Вбивство Аскольда і Діра

Олег Віщий (879 -914) У 882 Олег здобув Київ. Літописи називають Олега родичем Рюрика. Цілий ряд дослідників вважали його узурпатором. Об'єднавши землі вздовж шляху «з варяг в греки» , Олег мусив зіткнутися з Хозарським каганатом, котрий контролював шлях зі сходу через Нижню Волгу та Каспій ( «срібний шлях» ). n

Ігор Рюрикович Великий князь Київський (913— 945). За деякими даними — основоположник київської династії князів (що їх пізніше назвали Рюриковичами). Морські походи князя Ігоря мали широкий міжнародний резонанс, в 941 році князь Ігор розпочав війну з Візантією. n

княгиня Ольга (християнське ім’я Олена) († 11 липня 969, нов. ст. — † 24 липня 969) — дружина князя Ігоря, київська княгиня, канонізована Православною Церквою. Помстилась за загибель чоловіка жорстокою розправою бл. 945 р. над деревлянами, які його вбили. Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава. Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости). Близько 955 прийняла християнство, але не змогла зробити його державною релігією. 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Константином VII Багрянородним. n

Святослав Хоробрий Святослав Ігорович (*бл. 935 — †березень 972) — Великий князь київський (княжив з 945, самостійно з 964 по 972 рр. ). Значно розширив територію Київської Русі, провадив активну зовнішню політику. n

Ярополк Святославич Ярополк І Святославич (*940 -і роки — † 980), Великий князь київський (972 — 980), старший син Святослава Ігоревича. Хотівши об'єднати всю Русь під своєю владою, Ярополк вів боротьбу з братами: 977 року перемігши Олега, який загинув при штурмі стольного ґрада деревлян Вручия, приєднав Деревлянську землю, а 980 року захопив Новгород, прогнавши Володимира, який, проте, за допомогою варягів 980 року повернув собі Новгород, згодом здобув і Київ. n

Володимир Великий Прийнявши християнство, Володимир заснував школи, в яких готувалися власні кадри, перейняв кращі зразки містобудівництва та архітектури, живопису, науки, філософії, книгописання. Він увів Київську Русь у коло високорозвинених країн Європи. n

Святополк Володимирович Святопо лк Володи мирович, також: Святополк Окаянний (нар. близько 981 — пом. 1019) — князь туровський (988 за ін. дан. 1008— 1015), великий князь київський (1015— 1019). Син Володимира Святославича (за версією — Ярополка Святославича). Брав участь у змові проти свого батька, за що позбавлений туровського князівства і ув'язнений разом з дружиною близько 1012 року. n

Ярослав Мудрий Ярослав організував світську школу, де близько 300 дітей навчалися грамоти та іноземних мов. При Святій Софії працювали переписувачі та перекладачі книжок, про що літописець говорить: Ярослав многи книги списав, положив церкви Святой Софии", зібрав першу в Україні бібліотеку. n

Ізяслав Ярославич Ізясла в Яросла вич (Дмитро) (*1024 — † 3 жовтня 1078) — Великий князь Київський (з 1054), перший Король Руський. Син Ярослава Мудрого. При ньому була прийнята «Правда Ярославичів» (1072) — перша кодифікація руського права, яка дійшла до нас. n

Всесла в Брячисла вич (? — 14 квітня 1101[1]) — князь полоцький (1044— 1067, 1070, 1071— 1101) і великий князь київський (14 вересня 1068 — квітень 1069) з династії Рюриковичів, гілки Ізяславичів Полоцьких. n У «Повісті временних літ» міститься билинна легенда про народження Всеслава. На її підставі вважають, що у його батька, Брячислава Ізяславича, довгий час не було спадкоємця і тому дружина останнього звернулася за допомогою до волхвів. n

Святослав Ярославич Святослáв-Микóла Ярослáвич (*1027 — † 27 грудня 1076) — князь чернігівський (1054— 1073), київський (22 березня 1073 — 27 грудня 1076), син Ярослава Мудрого. За допомогою Всеволода усунув Ізяслава з великокняжого стола і зайняв Київ. n

Всеволод I Ярославич (1030 — 13 квітня 1093) — великий князь київський (1078— 1093), четвертий син Ярослава Мудрого та шведської принцеси Інгігерди. Народився в 1030 році, при хрещенні отримав ім'я Андрій. Був улюбленим сином Ярослава. Намагався втримувати єдність київської держави і утримував зв'язки з Візантією та Зах. n

Святополк II Ізяславич Святопо лк II Ізясла вич (Михаїл) (* 8 листопада 1050 — † 16 квітня 1113), син Ізяслава Ярославовича, внук Ярослава Мудрого полоцький (1070— 1071 рр. ), пізніше новгородський (1078— 1088 рр. ), згодом турівський (1088— 1093 рр. ), врешті київський Великий князь (24 квітня 1093 — 16 квітня 1113). n

Володимир Мономах Володимир II Всеволодович (1053 — 19 квітня 1125) — великий князь київський (1113— 1125), державний і політичний діяч, письменник. Син князя Всеволода Ярославовича і візантійської княжни з сім'ї Мономаха. Прозваний Володимиром Мономахом. Хрещене ім'я Василь. Володимир Мономах — автор вміщеного в Лаврентіївському літопису «Повчання» . n

Мстислав I Володимирович (Великий) Великий князь Київський, син Володимира Мономаха та Ґіти — дочки англійського короля Гаральда І, останній князь, що утримував єдність Київської держави. За життя батька посідав новгородський та переяславський княжі столи, співправив з батьком у Києві. Брав участь у воєнних походах на половців 1093, 1107 і 1111 n

Кирило та Мефодій – просвітники слов'ян Разом із братом святим Мефодієм та учнями Гораздом, Климентом, Саввою, Наумом і Ангаляром святий Константин (у чернецтві Кирило) уклав слов'янську абетку, переклав 863 року Євангеліє, Апостола, Псалтир та вибрані Божі книги. n

Література Київської Русі n Рукописна книга Київської Русі має певні, притаманні тільки їй особливості. В оформленні староруської книги широко використовували декоративний елемент — в'язь. Це специфічний вид написання літер, коли назва або слово відігравали роль орнаменту, їх писали червоною фарбою, а в престижних виданнях — золотом. Рукописна книга була насичена ініціалами, що виконували декоративні й символічні функції. У літописах поряд із дещо сухувато викладеними фактами, укладеними в хронологічному порядку, знаходимо безцінні творіння високого поетичного слова.

Остромирове Євангеліє Остроми рове Єва нгеліє — одна з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції, до виявлення в 2000 році Новгородського кодексу вважалася найдавнішою книгою, яка була створена на Русі. «Остромирове Євангеліє» містить євангельські читання для неділі і свят. n

Пересопницьке Євангеліє Пересо пницьке єва нгеліє — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Один із перших українських перекладів канонічного тексту четвероєвангелія. n

Повість врем'яних літ — літописне зведення, складене у Києві на початку 12 століття, пам’ятка історіографії та літератури Київської Русі. Збереглися лише пізніші списки. Найдавніші з них — Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117. n

Повчання Володимира Мономаха «Повча ння ді тям» Володимира Мономаха — визначна пам'ятка літератури Київської Русі. Збереглося (без закінчення) в Лаврентіївському списку «Повісті минулих літ» під 1096 р. у кількох неповних частинах. Точної дати написання не встановлено, ймовірно 1117 рік. n

Слово про закон і благодать Слово «О законі. . . і о благодаті. . . і похвала кагану нашему Владимиру» — визначний твір красномовства Київської Русі. Написане між 1037 — 1050, правдоподібно священиком (пізніше митрополитом) Іларіоном. Стверджує самостійність Київської держави і церкви, заперечує повноваження n Візантії щодо Києва.

Руська правда «Руська Правда» (тут правда в значенні лат. iustitia, грец. διχαίομα) — збірка стародавнього руського права, складена в Київській державі у XI—XII ст. на основі звичаєвого права. Руська Правда — найвизначніший збірник стародавнього руського права, важливе джерело для дослідження середньовічної історії права та суспільних відносин Руси-України і суміжних слов'янських народів. n

Язичницькі Боги Сварог — навчив людей шлюбу, хліборобства і подарував їм плуг. Див —втілював яскраве блакитне небесне склепіння. Лада —богиня гармонії в природі, любові в шлюбі, мати-годувальниця Миру. Перун —був богом князівської дружини, всі міфи про Перуна Дажбог — назва бога Сонця на Русі. Волос (Велес) — покровитель скотарства, що був грізним владикою інших богів Мокоша — богиня річок і родючості. Стрибог — бог вітру. Рожаниці — дарувальниці життя. Род — батько всього живого. Сварожич — бог вогню. Лела — богиня любові. Попель — бог подружнього життя. Триглава (Тригла) — богиня землі. Ярило — бог весняної родючості.

Основні події 1. Руський Каганат - гіпотетично існуюче політичне об’єднання сармато-аланів бідно документоване в історії Східної Європи (приблизно в другій половині 8 -го та в середині 9 -го століть). Існування даного утворення ніким ще не було доведено, тому подається гіпотеза. n

Основні події n 2. Хрещення Русі Після офіційного хрещення киян у 988 р. Християнство стає державною релігією Київської Русі. Християнізація Русі-України йшла поступово за водними шляхами, спершу її прийняли більші осередки, пізніше провінція. Не всюди цей процес відбувався без опору, як в Києві.

Основні події n 3. Любецький з'їзд 1097 - з'їзд князів Київської Русі 1097 р. в м. Любечі з метою домовитися про припинення міжусобиць і об'єднання для боротьби проти половців, які плюндрували руські землі.

Основні події 4. Монголо-татарська навала відносно сучасна назва історичних подій, які відбувалися у XIII-XIV ст. на землях Русі. Під час цих подій відбулися значні зміни в суспільному і державному устрої тодішньої Русі, в результаті яких вона була включена в структуру Монгольської імперії, найбільшої держави світу тих часів. Русь зазнала Монголо-татарської навали в 1237— 1241 роках. Протягом зими 1237— 1238 років військо Монгольської імперії завоювало Рязанське та Владимиро-Суздальське князівства, всю Північно. Східну Русь. n

Кінець