Культура історичних предків українського народу Лекція 3

Культура історичних предків українського народу Лекція 3

План 1. Первісні форми культури на території України. 2. Трипільська культура. 3. Скіфська цивілізація як етнокультурний феномен і протослов’янська традиція у її духовному складі. 4. Міфосвідомість – як історична перша форма суспільної свідомості, основа культурних процесів.

Палеоліт 1 млн. рр. тому - до 10 тис. до н. е. В Україні відомо понад 1 тис. поселень палеоліту На території України проживали люди кількох типів: пітекантроп (архантроп) — 1 млн, — 150 тис. до н. е. ; неандерталець (палеантроп) — 150— 35 тис. до н. е. ; кроманьйонець (Homo Sapiens) — бл. 35 тис. до н. е. с. Королеве на Закарпатті знайдені залишки поселень первісних людей, які датуються 1 млн. р. до н. е.

Стоянки епохи палеоліту с. Королеве Кирилівська на території сучасного Києва Лука Врублевецька на Дністрі Амвросіївська на Донбасі Печера Киїк-Коба (Крим)

Палеоліт Основними заняттями населення було збиральництво та полювання. Люди навчилися виготовляти знаряддя праці із каменю, одяг, споруджувати житла, добувати вогонь. Намітився поділ праці між чоловіком і жінкою. Чоловіки займалися переважно полюванням, а жінки — домашнім господарством. Межиріцьке житло було побудоване з кісток мамонта

Палеоліт Твори первісного мистецтва здебільшого були цілком реалістичними: митець зображував людей і тварин такими, якими бачив у повсякденному житті. Проте трапляються й досить умовні (схематизовані і навіть стилізовані) скульптурні, графічні та живописні зображення. Вчених зацікавив виконаний червоною вохрою культовий малюнок на лобній частині черепа мамонта. Цей череп був знайдений під час розкопок при вході в житло. Композиція малюнка та його розміщення свідчать про те, що цей розмальований череп був вкопаний у землю біля входу.

Палеоліт В палеолітичному суспільстві значна роль належала жінці. Жіночі статуетки одні вчені пов’язують з культом прародительки, інші – з мисливською магією. Напевно, культ прародительки був тісно пов’язаний з усіма сферами діяльності тогочасних людей. Однією з його функцій могло бути і опікування мисливством. На практиці це виявлялося у різних видах магічних дій.

Мистецтво пізнього палеоліту У пізньому палеоліті виникає первісне мистецтво, що значною мірою відбивало релігійні уявлення й вірування людей, і було тісно пов'язане з їх повсякденним життям – господарською діяльністю і боротьбою з силами природи. Тоді ж зароджується найдавніше образотворче мистецтво – скульптура, графіка і живопис.

Мезинська культура (в літературі часто зустрічається назва Мізинська культура) - археологічна культура пізнього палеоліта Орнаменти з меандрами - на виробах з мамутової кості. Меандри є орнаментами просвастики, яка згодом з'явилася у арійських племен Назва походить від характерної Мезинської стоянки в селі Мезин, Коропського району, Чернігівської області на Сіверщині. Територія поширення - долини рік Десна, Сейм, Середнє і Горішнє Подніпров'я, і на першому етапі - в Горішньому і Середньому Подонні. Час: 23, 000(іноді 25, 000)14, 000(іноді 13, 000) роки до РХ.

Меандровий орнамент

Мезоліт (середній кам’яний вік). IX тис. — VІІ тис. до н. е. Винайдено лук і стріли, гарпуни, голки, кам’яні сокири, гачки. Зроблено перші спроби приручити диких тварин — собаку, бика, свиню. Крім мисливства, одним із основних занять стає рибальство, починає розвиватися тваринництво й рослинництво.

Неолітична революція VІ-ІV тисячоліттям до н. е. Осілий спосіб життя Неолітична людина переходить від присвоюючої системи ведення господарства до відтворюючої. Основними галузями виробництва стають землеробство і скотарство. Виникає глинобитна архітектура Прискорений розвиток домашніх промислів Зародження ремесла

Неолітичні археологічні культури на території України Буго-дністровська культура Культура лінійно-стрічкової кераміки Сурсько-дніпровська культура Дніпро-донецька культура Культура ямковогребінцевої кераміки

Кам'яна Могила визначна пам'ятка культури і мистецтва світового рівня Кам'яна Могила - високий, до 15 м заввишки, пагорб, витягнутий за течією річки в довжину на 300 м і шириною до 200 м. Хронологія наскельних зображень Кам'яної Могили охоплює величезний період (від ХХІІ - ХVІ тисячоліть до н. е. до Х - ХІІ століть н. е. )

Енеоліт (мідно-кам’яний вік). IV тис. — III тис. до н. е. У IV тис. до н. е. люди освоїли перший метал — мідь. Відбувався подальший розвиток відтворювальнюго господарства. Намітився перехід від мотичного до орного землеробства.

Трипільська культура Наймогутнішою культурою епохи енеоліту була Трипільська культура, яка існувала з IV тис. до III тис. до н. е. , названа так через поселення поблизу с. Трипілля (Київщина), дослідженого чеським археологом В. Хвойкою.

Трипільська культура Основне заняття трипільців — орне землеробство. Вони вирощували ячмінь, просо, пшеницю, майже всі садово-городні культури, відомі сьогодні в Україні. Трипільська культура — одна з перших землеробських культур Європи.

Трипільська культура На надзвичайно високому рівні розвитку знаходилось гончарство. Трипільці виробляли чудовий глиняний посуд білого, чорного, червоного і жовтого кольорів з орнаментом і пласким дном. Орнамент глиняних виробів містить багато інформації про духовний світ трипільців.

Трипільська культура Трипільці будували протоміста площею до 400 га із квартальною забудовою двотриповерховими будинками, населення міст сягало 50 тис. осіб, а площа — понад 50 гаї. На Уманщині існували поселен -ня-гіганти до 450 га.

Трипільська культура. Житло

Трипільська культура Високого рівня досягла духовна культура трипільців: існувала писемність - буквеннозвуко-вий алфавіт, який є одним із найдавніших у світі!

Бронзовий вік. II тис. — І тис. до н. е. Бронза — перший метал, штучно створений людиною. Використання бронзи В епоху бронзи відбувся перший суспільний поділ праці — відокремлення скотарства від землеробства. Зоною розселення скотарських племен став південноукраїнський степ. Обмін набув постійного характеру.

Бронзовий вік На зміну родовій общині прийшла сусідська (територіальна), почала проявлятися майнова диференціація. У суспільстві утвердилися патріархальні родинні відносини. . На території України в епоху бронзи існувало близько 20 археологічних культур: ямна, катакомбна, тшинецько-комарівська, шнурової та багатоваликової кераміки тощо

Залізний вік. Від І тис. до н. е. Використання заліза привело до різкого зростання продуктивності праці, вперше людина отримала можливість створювати додатковий продукт понад прожитковий мінімум. Відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від сільського господарства. Додатковий продукт став економічною передумовою зародження нових станово-класових відносин. На території України початок залізної доби пов’язаний із кіммерійською культурою (Північне Причорномор’я, поч. І тис. до н. е. ) та з ранніми слов’янськими культурами (поч. н. е. ).

Скіфи VII ст. до н. е. — III ст. н. е. Скіфи були поділені на два шари: скотаріввершників і хліборобів, на власників великих стад і безхудобних або з невеликою кількістю худоби хліборобів.

Скіфські кургани У похованнях скіфів знаходять чудові вироби прикладного мистецтва: прикраси, парадну зброю, кінську збрую, посуд.

Звіриний стиль В орнаментах, дрібній пластиці, прикрасах побутових речей одне з головних місць займає тваринний світ, а саме: декоративні зображення тварин або окремих частин їх тіла (кіготь, дзьоб, голова). Такий напрям у прикладному мистецтві отримав назву «звіриний стиль» . Існували певні закономірності, наприклад, риба зображувалася тільки на кінських налобниках. Це доводить, що зображення відігравали не тільки естетичну, але й магічну роль. Скіфський звіриний стиль має свої особливості, одна з яких — об'єднання реалізму з декоративними мотивами. Наприклад, на золотій прикрасі для щита з Костромського кургану на Кубані тіло оленя зображене реалістично, а роги — абсолютно неправдоподібної форми. Але композиційно виникає єдиний образ: завитки рогів, розташовані вздовж усієї спини тварини, підкреслюють легкість і стрімкість оленя.

Золота Пектораль Всесвітню популярність отримала золота пектораль з кургану Товста могила на Дніпропетровщині.

Скіфи Від скіфів українці успадкували керамічне і декоративне мистецтво, низку слів (собака, топір та ін. ), елементи одягу (біла сорочка, чоботи, шпичаста шапка), деталі озброєння (сагайдак, пернач).

Міф Термін «міф» (грец. mythos) від початку містив подвійну семантику: 1) слово, звістка; 2) чутка, плітка, казка. Міф є найдавнішим інструментом пізнання, мислення, першим типом світорозуміння, особливим способом функціонування свідомості. Походження міфу корениться у колективному світосприйнятті, відповідно, міф не має автора. Він є первісною тканиною духовної культури, що працює з образами-символами.

Міф має не тільки наративну форму (розповіді про богів та героїв), а й проявляє себе імпліцитно (зовнішньо не виявлено) — в уявленнях, обрядах, побуті, психологічних установках. Дослідники міфосвідомості мають справу з витворами людських рук і людського розуму, т. зв. артефактами — штучно створеними об´єктами, і ментифактами (термін В. Тернера) — об´єктами створеними ментальністю (образи, ідеї, установки, забобони тощо).

Хронологічні рамки В історії людства міфосвідомість, породжені нею культура і спосіб буття охоплюють період від пізнього палеоліту до раннього середньовіччя. Історія людства є історією деміфологізації і створення нових міфів.

Міф Перша форма раціонального осягнення світу, його образно-символічне відтворення та пояснення, що виявляє себе у певних приписах до дій. Первісний міф впорядковує хаос, унормовує світ, допомагає людині осягнути його як організоване ціле, відтворювати його у доступних схемах. Міфологічна схема розуміння світу перетворювалася на магічну дію як засіб підкорення незбагненного. Міф був способом зняття соціокультурних, психологічних суперечностей. Зародившись на стадії панування архаїчної свідомості, міф не відійшов на задній план: антропоморфне бачення дійсності постійно відтворюється в культурі, апелює до масової свідомості, особливо у періоди соціокультурних криз.