КУЦЬ
НЕЧИСТИЙ, ДІДЬКО, БІС, ДИЯВОЛ, САТАНА, ЩЕЗНИК, ТОЙ, ЗЛИЙ) — один з найрозповсюдженіших негативних персонажів стародавньої української міфології та демонології християнської доби. За найдавніших часів носив ім'я й подобизну ЧОРНОБОГА, котрий був антиподом БІЛОБОГА і всього прекрасного на землі.
Переважно—це худорлява, рухлива, гола людиноподібна істота невеликого зросту, з рудою шерстю, що густо вкриває все тіло. Має коротенькі ріжки на круглій свинячоподібній голові. Очі круглі, малі, червоні. Замість носа — свиняче рило. Зуби дрібні, але гострі. Кігті — на руках, . ліктях, колінах і ногах. Довгий вертлявий хвіст. З одягу— куці ногавиці.
Здатен блискавично переміщуватися в повітрі й миттєво перевтілюватися в людей, звірів і неживі предмети. За легендами, найчастіше перевтілюється у вовка, «знайомого кума» , вояка, барана, кота, півня, мишу і т. п. Молоді чортики прибираються у вродливих парубків, приходять на вечорниці з горілкою ( «чортове пійло» , «чортами вигадане» ) та ласощами, пригощають дівчат, зманюють їх, лягають спати з ними й залоскочують до смерті.
Чорти, за повір'ям, — безсмертні, їх «ніщо не бере» , окрім стріл Перуна. Тільки блискавка Перуна може вбити чорта навіки (в цій особливості вчувається старовинне походження міфа). Тож, якщо блискавка спалила дерево, під ним перебував чорт; коли в грозу згоріла хата — туди забіг був дідько. За легендами, чорти люблять позбиткуватись над людьми: п'яного проведуть буцімто в розкішний палац, нагодують, напоять «заморськими винами» , укладуть у перину, а коли чоловік проснеться, помічає, що лежить у калюжі серед болота. Особливо розповсюдженими були народні оповіді про «знайомого кума» , який кличе родичів у гості, наливає їм чарки, а коли вони перед питтям перехрестяться, бачать, що сидять на цямрині й тримають у руках очеретинку і т. п. Численні міфи, легенди, оповіді про Ч. відігравали позитивну роль у боротьбі проти зла і злодіянь, в утвердженні здорової народної моралі.