Кубізм Кубізм революційна течія в образотворчому

Кубізм

Кубізм — революційна течія в образотворчому мистецтві початку XX століття, яка передувала абстрактному мистецтву. Його засновники, Жорж Брак і Пабло Пікассо, захоплювалися роботами Поля Сезанна і були натхненні його спробою створити об'ємну структуру на поверхні полотна. У 1907 -1910 роках у Франції кубісти почали усе більше абстрагуватися від дійсності, їхні картини усе менше нагадували реальність. Кубізм оголосив, що мистецтво існує заради самого себе, а не для відтворення дійсності. Кубізм мав бути мистецтвом, котре, за словами Пабло Пікассо, відтворює світ не таким, яким його бачить митець, а таким, яким він його мислить. Шляхом розкладання всіх предметів і форм на прості геометричні фігури та їх перекомбінування відповідно до задуму митця кубісти сподівалися прийти до створення інтелектуального й аналітичного живопису, здатного розкривати структуру речей і їхню внутрішню сутність, виражати «константи буття» , підніматися до рівня вимог сучасності, входити в неї і сприяти її перебудові.

Жорж Брак Віадук 1908

Пабло Пікасо Гітарист 1910

Пабло Пікасо Авінйонські дівиці 1907

Пабло Пікасо Фермерша 1908

Пабло Пікасо Портрет Амбруаза Воллара 1910

Любов Попова Портрет філософа 1915

Пабло Пікасо Дівчина на кулі 1905 Куля і куб, що стоять на землі, цирковий реквізит - являють собою протилежності. Обігрується контраст руху й нерухомості. Дівчинка граціозно погойдується, утримуючи рівновагу, атлет сидить застиглий, немов моноліт.

Хуан Гріс Портрет Пабло Пікасо 1912

Хуан Гріс Чоловік у кафе 1914

Хуан Гріс Келих пива та карти

Хуан Гріс Жалюзі 1914

Раймонд Дюшан – Війон Кінь 1914

Марсель Дюшан Оголена, що спускається сходами

Сальвадор Далі Кубічний автопортрет

Футуризм

Футуризм — (від італ. futurismo та лат. futurum - майбутнє). Авангардний напрям у літературі й мистецтві, що розвинувся на початку XX століття здебільшого в Італії та Росії й обстоював крайній формалізм, пропагував культ індивідуалізму, відкидав загальноприйняті мовні та поетично-мистецькі норми.

Луіджі Руссоло

Динамізм автомобіля 1912 - 1913

Повстання 1911

Музика 1911

Умберто Боччоні

Джакомо Северіні

Блакитна танцівниця 1912

Санітарний потяг, який мчить через місто 1915

Танець Пан - Пан в Моніко 1911

Кубофутуризм

Кубофутури зм — (угруповання «Гілея» ) — течія в російському футуризмі, до якої належали Велимир Хлєбников, брати Володимир та Давид Бурлюки, В. Каменський, О. Гуро, Н. Гончарова, О. Розанова, Н. Удальцова, В. Меллер, В. Баранов. Росіне, О. Богомазов, O. Екстер, I. Пуні рання творчість Володимира Маяковського.

Богомазов Олександр

Трамвай 1914 Пилярі 1927

“Composition N 2. " 1914 -1915 Пожежа в Києві 1916 Портрет дочки 1928

Екстер Олександра

" Ескіз костюма до Ромео і Джульєтта " 1921

Розанова Ольга

Міський пейзаж 1912 Червоний дім 1910

Натюрморт з помідорами 1911 - 1912 Натюрморт з кувшином та яблуками 1911— 1912

Кузня 1911 - 1912 Портрет Анни Розанової 1911— 1912. Міський пейзаж 1910

Гончарова Наталія

Баби з граблями 1907 Стрижка овець 1907

Хоровод 1910 Велосипедист 1913

Архангел Михаїл 1910 Павлін під палким сонцем 1911

Казимир Малевич

Косар

Натюрморти

Автопортрет

Бабуся Робітники

Супрематизм

Супремати зм — напрям модерного мистецтва, безпредметність, абстрактний геометризм, що виник на початку ХХ століття. Зачинателем вважається К. Малевич (народився 1879 в Києві — помер 1935 в Ленінграді). Напрям вийшов від кубізму і футуризму, він знайшов застосування в урбаністиці, плакаті і графіці. В Україні супрематизм пропагувала «Нова Генерація» (В. Єрмілов й ін. ). У Галичині він відбився у деяких творах П. Ковжуна (екслібрис С. Гординського). Супрематизм, за Малевичем, — це остаточний розрив живопису із зображенням реального світу. На думку митця, усі зусилля потрібно зосередити на кольорі, формі, фактурі, русі. «Коли зникне звичка бачити в картинах куточки природи, мадонн та безсоромних венер, тоді тільки побачимо чисто живописний витвір» — писав художник в одному із своїх маніфестів. «Чорний квадрат» був символом кінця старого предметно-натурального і першим кроком до нового мистецтва. «Розфарбована площина, — писав художник про свою картину, — є найелементарнішою формою виразу чистого кольору, вивільненого від тиску предметів» . Більшовицьку революцію К. Малевич, як і більшість модерністів, зустрів із захопленням, сподіваючись, що великий соціальний експеримент приведе до оновлення мистецтва у всесвітньому масштабі. Художник виступив з програмою супрематизму і оформив її у книзі «Світ без предметів» (нім. мовою, 1928).

Казимир малевич

Чорний квадрат. Близько 1923. Робота виконанана спільно з А. Лепорськой, К. Рождєствєнски м, Н. Суєтіним.

Супрематична композиція. Середина 1910 -х (мотив 1915 г. ).

Червонийквадрат на чорному фоні. Близько 1922

Червоний супрематичний квадрат. Мальовничий реалізм селянки у двох вимірах. 1915

Чорне коло. Близько 1923. Робота виконана спільно з А. Лепорським, К. Рождєствєнским, Н. Суєтіним.

Червоний квадрат. 1915

Чорний хрест. Близько 1923. Робота виконана спільно з А. Лепорським, К. Рождєствєнским, Н. Суєтіним.

Супрематизм (Звукові хвилі). 1918

Чорне і біле. Супрематистська композиція. 1915

Супрематизм. 1917 -1918.

Біле на білому (Білий квадрат). 1917 (1918)