Кругопотік економічної діяльності Економічний

Кругопотік економічної діяльності

Економічний кругообіг - це поняття макроекономіки, яке репрезентує рух суспільного продукту, виробничих ресурсів, сукупних витрат і доходів по стадіях суспільного відтворення (виробництво, розподіл, обмін і споживання) в економічній системі. Економічний кругообіг здійснюється через ринки ресурсів і продукту між суб'єктами економічної системи.

Рух ресурсів і товарів обслуговується грошовими потоками витрат і доходів. Ці потоки в ринковій економіці "протікають" між її суб'єктами - домашніми господарствами і фірмами. Вони спрямовуються ринками ресурсів і продуктів і проходять від сфери виробництва, у якій функціонують фірми, через сферу реалізації (розподілу і обміну), репрезентовану ринком, до сфери споживання, у якій знаходяться домашні господарства

Моделі економічного кругообігу Модель економічного кругообігу за участі держави доповнюється ще одним сектором — сектором уряду. Держава бере участь урегулюванні економіки трьома способами: 1) збиранням Найпростіша модель податків; 2) здійсненням державних витрат; 3) Модель відкритої економіки економічного кругообігу регулюванням кількості грошей Зовнішній світ пов'язаний з закритої економіки в економіці економікою країни такими тобто без участі держави і без способами: 1) через імпорт міжнародних зв'язків, містить товарів і послуг; 2) через тільки два сектори — експорт товарів і послуг; 3) домогосподарства і фірми та через міжнародні фінансові два види ринків — ринок благ операції і ринок

Найпростіша модель економічного кругообігу закритої економіки

Модель економічного кругообігу за участі держави

Модель економічного кругообігу відкритої економіки

В моделях економічного кругообігу чітко видно 2 потоки: Матеріальний потік – рух матеріальних цінностей, обмін за допомогою купівлі- продажу Грошовий потік – безперервний рух грошей в ході їх використання як засобу оплати праці, послуг, придбання товарів, здійснення розрахунків і платежів, видачі допомог, повернення боргів. Це – сукупність всіх платіжних засобів, які використовуються в країні у певний період часу. рухи.

Система національних рахунків — це сукупність взаємопов'язаних показників і класифікацій, що їх використовують для опису та аналізу результатів економічного розвитку країни. Система національних рахунків (СНР) послідовно описує найважливіші процеси і явища економіки Виробництво Дохід Споживання Нагромадження Фінанси

Відповідно до міжнародних стандартів система національних рахунків поділена на шість секторів: 1) нефінансові корпорації, 2) фінансові корпорації 3) сектор загального державного управління 4) сектор домашніх господарств 5) сектор некомерційних організацій 1) сектор зовнішньоекономічних зв'язків.

Дякуємо за увагу Виконали: Гап’як Андрій Грисюк Арсен Козар Олег Мисак Ярослав Сабор Микола Пертенко Мирослав Щербак Андрій