КРИВОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 87 Н. МАХНО: НЕ ДЕРЖАВНИЙ, АЛЕ НАРОДНИЙ.
Махно Нестор Іванович (1888 -1934) Народився 26 жовтня (7 листопада) в с. Гуляйполе Олександрівського повіту Катеринославської губернії в бідній родині державних селян, нащадків запорізьких козаків. Спадкове прізвище Махно - Михненко.
Політична діяльність - 1906 р. член «Спілки бідних хліборобів» . - 14 жовтня 1906 р. Бойове крещення Нестора. - 22 березня 1910 р. перша справа анархістів. - 1911 -1917 рр. ув‘язнений у Бутурській тюрьмі.
- 1917 -1918 рр. сформував «селянські вільні батальйони. » - Грудень 1918 р. переговори з Директорією УНР. - 1919 р. підписання угоди про військовий союз з УНР.
- серпнь 1918 р. Створення організації анархістів «Набат» . - Листопад 1918 р. Перша установча конференція Конфедерацій анархістських організацій України «Набат» . «На Україні є тільки три анархіста - говорив Махно в 1919 р - я, Аршинов і Ольга Таратута. »
У 1919 р махновці створили Революційно-повстанську армію України (склад армії доходив до 80 тис. Повстанців, з яких переважна більшість була українцями). Листопад 1920 – серпень 1921 рр. Махно вів виснажливу і запеклу боротьбу проти більшовицької влади.
Батько Махно Харизма Махна зробила його справжнім Батьком для десятків тисяч повстанців і селян, у тому числі набагато старших за нього. Селянство Півдня України щиро повірило в його здатність розв’язати нарешті аграрну проблему справедливо, тобто з користю для селян. Селянські інтереси – це основна ідеологія РПАУ(м)
28 серпня 1921 р. Махно разом з 77 бійцями перейшов кордон з Румунією. У квітні 1925 року переїхав до Парижу, де жив у Венсені працював теслярем та робітником сцени паризької «Ґранд Опера» та в кіностудії Пате. Помер у Парижі від сухотки. Урну з прахом Махно замуровано в стіні комунарів під номером 6686 у 87 відділі цвинтаря Пер-Лашез.