Краснуха
Визначення Краснуха (лат. rubella) — епідемічне вірусне захворювання, антропонозна вірусна інфекція з генералізованою лімфаденопатією (запаленням лімф. вузлів) та дрібноплямистою екзантемою (шкірним висипом).
Історія Клінічні відмінності краснухи від скарлатини та кору вперше описані І. Вагнером (1829); з 1881 р. краснуху вважають самостійною нозологією. Вірусна природа інфекції доведена Хіро і Тасака (1938). Збудник був виділений П. Д. Паркманом, Е. Х. Уеллером та Ф. А. Невой 1961). Тератогенну дію встановили Н. М. Грегг (1941), Р. А. Канторович у співавт. (1973), О. Г. Анджапаридзе та Т. І. Червонський (1975).
Етіологія Збудник — РНК-геномний вірус роду Rubivirus родини Togaviridae. Усі відомі штами відносять до одного серотипу. У зовнішньому середовищі вірус швидко інактивується під впливом ультрафіолетових променів, дезінфіктантів і нагрівання. При кімнатній температурі вірус зберігається упродовж декількох годин, добре переносить замороження. Він проявляє тератогенну активність.
Епідеміологія Джерелом інфекції є хворі краснухою. Найбільш заразні хворі у перші 5 днів від початку захворювання. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом. Частіше хворіють діти у віці 4 -10 років. n Захворювання надзвичайно небезпечне для вагітних, тому що призводить до ураженню плода та розвитку врождених патологій. n
Патогенез Вірус проникає у організм через слизову оболонку носоглотки та поширюється з кров'ю, призводить до появи висипань на шкірі та лімфоденітам. Особливо характерні лімфоденіти у потиличній ділянці. n У вагітних порушення у розвитку плоду відмічаються при їхньому захворюванні на 3 -16 -ому тижні вагітності. n При розвитку краснухи у вагітних у період вірусемії збудник з кров'ю легко долає плацентарний бар'єр та вражає плід. Одночасно внаслідок вірусного ураження ендотелію кровоносних судин плаценти порушується живлення плода. Пошкоджуючи генетичний апарат клітин, вірус вибірково приглушує мітотичну активність окремих клітинних популяцій ембріону. Це призводить до сповільнення росту та порушення нормального формування органів плоду з наступним розвитком вроджених вад. Вплив вірусу на ембріональні тканини в різні строки вагітності неоднозначний; він виявляється найбільш вираженим по відношенню до органів та системам, що знаходяться на етапі інфікування в процесі активного формування. n
Симптоми Інкубаційний період від 12 до 24 днів. З початку захворювання відмічаються підвищення температури тіла (37, 5 -38, 5 °C), нежить, невеликий сухий кашель, кон'юнктивіт; самопочуття хворого задовільне. Висип на шкірі з'являється наприкінці 1 -го або на 2 -3 -й день хвороби; він складається з дрібних розеольозних елементів на обличчі, які потім швидко, упродовж 1520 годин, поширюються без будь-якої послідовності по всьому тілу. Через 2 -3 дні висип зникає. Одночасно потиличні лімфатичні вузли набувають щільноеластичну консистенцію, вони не спаяні між собою та підшкірною клітковиною. Картина крові характеризується лейкопенією, з 3 -4 -го дня хвороби з'являється моноцитоз.
Діагноз Для розпізнавання хвороби важливі епідеміологічні дані, відсутність послідовності висипань, характер висипних елементів, що не піднімаються над шкірою, збільшення шийних лімфатичних вузлів.
Лікування Спеціального лікування хворі не потребують. Необхідно дотримуватися постільного режиму. За показаннями застововують симптоматичні засоби.
Профілактика • хворих ізолюють удома до 5 -ої доби з моменту висипання; • діти –з природженою краснухою також підлягають ізоляції в пологовому будинку чи вдома; • у дитячому колективі вводять карантин на 21 добу після ізоляції останнього хворого • контактні хворі можуть відвідувати дитячі колективи до 10 -ої доби, а з 11 -ої до 21 -ої їх ізолюють в домашніх умовах.
Скачать презентацию Краснуха Визначення Краснуха лат rubella епідемічне
Краснуха.ppt