Котячий вус Презентація до однієї з задач турніру

Котячий вус Презентація до однієї з задач турніру юних фізиків. Снятин 2014

Створення та використання перших напівпровідникових діодів. Напівпровідникові прилади застосовувалися в радіотехніці ще до винаходу електронних ламп. Винахідник радіо О. С. Попов використовував для виявлення електромагнітних хвиль спочатку когерер (скляну трубку з металлічеокімі тирсою), а потім контакт сталевої голки з вугільним електродом. Це був перший напівпровідниковий діод – детектор.

Детектори являли собою напівкустарний виріб у якому іноді доводилось шукати "активні точки" — місця, де ефект детектування найкращий. Перші напівпровідникові детектори можна класифікувати на три групи компонентів: а) міднозакисні; б) кремнієві; в) галенові з пружинним контактом.

Різниці між саморобним та серійним детекторами не було майже ніякої. Навіть виготовлення кристалу у домашніх умовах мало відрізнялось від промислового. Часто серійні деталі дороблялися самотужки:

Використовувати радіоприймачі з такими компонентами могли тільки відчайдушні фанати, це вам не кишенькове FM. Але не було б тих фанатів, з яких виросло багато професійних радіоінженерів, не було б їхнього дитячого захоплення, навряд чи людство винайшло б телебачення, комп'ютери, інтернет.

Напівпровідниковий діод. Будова та призначення. Напівпровіднико вий діо д – це напівпровідниковий прилад з одним п/н переходом і двома зовнішніми виводами (катодом та анодом). Випрямним електричним переходом, в напівпровідникових діодах, може бути електроннодірковий перехід, гіперперехід або контакт метал-напівпровідник.

Для напівпровідників можна виділити два типи провідності: - діркова (провідність р-типу); - електронна (провідність п-типу). Провідність напівпровідників, зумовлена електронами, називається електронною провідністю, або провідністю n-типу. Провідність власних напівпровідників, зумовлена квазічастинками-дірками, називається дірковою провідністю, або провідністю р-типу.

Вольт-амперна характеристика напівпровідникового діода (ВАХ). ВАХ – це залежність струму через кристал напівпровідника від прикладеної до нього напруги. ВАХ зображується зазвичай у виглядіт графіка, в якому напруга відкладається вздовж осі абсцис, а струм — вздовж осі ординат.

ВАХ дослідного діода.