Котовський район Котовський район розташований на півночі

Котовський район

Котовський район розташований на півночі Одеської області і займає територію площею 102, 6 тис. га, в т. ч. сільськогосподарські угіддя – 82, 6 тис. га, з них рілля – 59, 6 тис. га. Район межує на північно-заході з Кодимським районом, на північно-сході – з Балтським, на сході – з Ананьївським, на півдні – з Красноокнянським районами Одеської області, на заході – з Республікою Молдова. Лінія Українсько-Молдовського кордону на придністровській ділянці має протяжність 30, 4 км. Охорону безпеки України тут несе особовий склад Прикордонної та Митної служби. Котовський район має розвинуту мережу автомобільних доріг, які сполучують м. Котовськ з населеними пунктами району та іншими районними центрами Одеської області. Провідною галуззю економіки району являється сільськогосподарське виробництво. Від загальної кількості зайнятого населення – 35 % зайняті в сільськогосподарському виробництві.

Туризм в Котовськом районі: У Котовському районі присутній спортивній туризм. Цьому свідчить наприклад чемпіонат який проходив у 2011 раці по спортивному туризму. У Якому взяли учать 5 команд із районів області: Котовського, Кодимського, Саратського, Болградського и Беляївського, и 3 команди з Одеси. По результатам чемпіонату Котовський район зайняв 2 місце.

Балтский район

Балтський район з центром у м. Балта розташований в північній частині Одеської області і межує на півночі з Гайворонським районом Кіровоградської області та Чечельницьким районом Вінницької області, на сході - з Савранським і Любашівським, на півдні – з Ананьївським і Котовським, на заході – Кодимським районами Одеської області з Ананьївським, Котовським, Кодимським, Любашівським та Савранським районами Одеської області. Віддаленість районного центру (м. Балта) від міста Одеса 226 км, від залізничної станції Балта (с. Білине) – 7 км. В районі налічується 42 населених пункти в т. ч. 1 місто. Район розташований у лісостеповій зоні з помірним континентальним кліматом. Територія являє собою підняту горбкувату рівнину з коливаннями висоти від 280 до 400 метрів над рівнем моря. У різних напрямках рівнина розсічена річковими долинами, балками та ярами. Дуже розчленована поверхня Балтського району з частиною Волино - Подільської височини, яка є вододілом між басейнами рік Дністра і Південний Буг.

Православний собор

Савранський район

Савранський район — розташований на півночі Одеської області на відстані 220 км від обласного центру. Адміністративний центр — Саврань. Загальна площа району складає 61. 6 тис. га, в тому числі 37. 0 тис. га ріллі та 12. 5 тис. га земель лісового фонду, близько 0. 6 тис. га зайнято лісозахисними смугами, 0. 6 тис. га водних запасів. Територією Савранського району протікають такі річки: Південний Буг, Савранка та її ліва притока Яланець. Вся територія району відноситься до басейну Південного Бугу. Природний потенціал району багатий корисними копалинами, є значні запаси щебеню, а також глини і піску. Запаси даних кар'єрів у подальшому дадуть можливість розвинути виробництво будівельних матеріалів (червоної цегли і силікату). Особливої уваги заслуговує незавершене будівництво золотодобувної шахти "Майська". Район граничить з Кіровоградською та Миколаївською областями, Любашівським та Балтським районами Одещини. В Савранському районі налічується 21 населений пункт, який підпорядкований 1 селищній та 10 сільським радам. Населення району станом на 1. 01. 2013 року складає 19511 чоловік. За національним складом в районі 95 % населення складають українці.

Транспортна інфраструктура Савранського району забезпечується вантажними і пасажирськими перевезеннями. Вантажні перевезення здійснюються приватними підприємцями, пасажирські перевезення забезпечує ТОВ «Саврань-Експрес» , яке здійснює перевезення в трьох міжміських перевезеннях ( Київ, Котовськ, Одеса) та 6 приміських. Функціонує такий вид послуг автотранспортного обслуговування населення як - таксі. Розвиток інфраструктури Енергозабезпечення населення району здійснює єдине підприємство Савранський РЕМ. Послуги водо забезпечення населенню надаються Савранським ВУЖКГ. Протяжність мереж складає 36, 4 км, із них 40 % находяться в аварійному стані. Централізоване водо забезпечення охоплює 12, 1% населення району. Загальна кількість мешканців району використовують воду з шахтних колодязів. Підприємств по наданню житлово-експлуатаційних послуг на території Савранського району немає. В смт. Саврань розташовано 12 багатоквартирних будинків комунальної власності. Загальний житловий фонд району складають індивідуальні житлові будинки. Газопостачання у районі відсутнє. Культура району: налічує 18 закладів клубного типу, 11 бібліотек, 6 бібліотечних пунктів в селах (Островка, Глибочок, Гетьманівка, Йосипівка, Неділкове, Слюсарево), районний історико - краєзнавчий музей та сільський музей с. Дубиново, Савранська районна дитяча музична школа з філіями в с. Осички та с. Полянецьке.

Кодимський район

Кодимський район розташований на крайньому північному заході Одеської області в південній лісостеповій частині Подільської височини. Район межує на сході з Балтським, на півдні — з Котовським районами Одеської області, на заході — з Молдовою, на півночі — з Вінницькою областю. Поверхня району являє собою хвилясту степову рівнину, порізану ярами і балками. У відповідності з географічним положенням території характеризується помірним континентальним кліматом. Територія району — 81, 844 тис. га. , у тому числі сільськогосподарські угіддя — 60, 49 тис. га, з них: рілля — 43, 6 тис. га. , багаторічні насадження — 2, 138 тис. га, сіножаті — 3, 189 тис. га, пасовища — 9, 13 тис. га, перелоги — 2, 54 тис. га. В районі протікає 10 річок: Кодима — впадає в Південний Буг, річка Білочі бере початок в с. Серби впадає в Дністер, Савранка — протікає через села Пиріжна, Івашково, річка Гонорівка протікає в с. Баштанково, Майстриха — с. Загнітково, Рибниця — с. Мала Слобідка, Молокиш, Сухий Молокиш — с. Шершенці. Є також 51 водоймище загальною площею 184 га, 45 струмків загальною довжиною 137 км. На території району створено ландшафтний заказник місцевого значення «Березівський» . У цьому районі розвинений зелений туризм е садиби Усадьба "Билочи"Одесская обл. , Кодымский район, с. Шершенци.

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОН

Любаші вський райо н — адміністративна одиниця на північному сході Одеської області України. Адміністративний центр — смт Любашівка. Межує з Савранським, Балтським, Ананьївським, Ширяївським, Миколаївським районами Одещини та Кривоозерським і Врадіївським районами Миколаївщини. Внутрішні води — річки: Кодима, Чичиклія, що належать басейну Південного Бугу, Тилігул; біля 30 невеликих водосховищ та водойм (найбільші — біля сіл Новокарбівка, Чайківка, Червоний Яр та в Любашівці). Ґрунти — чорноземи, темно-сірі ґрунти, глинища. Сільськогосподарські угіддя займають 95, 5 тис. га (із загальної площі в 110, 0 тис. га), із них рілля — 73, 1 тис. га. Ліси — невеликі масиви лісу, що відносяться до Жеребківського та Ширяївського лісництв. Найпоширенішими видами дерев є дуб, липа, клен, ясен, акація, вишня, черешня, верба, сосна та інші. Клімат — помірно континентальний. В районі протягом року переважають західні вітри — повітряні маси з Атлантичного океану.

Історія На Любашівщині здавна існували люди. Стоянки кам'яного віку знайдені біля Познанки, Степанівки; а навколо Бокового і на берегах Кодими виявлені сліди трипільської культури (Пам'ятки Трипільської культури на Любашівщині). Є також знахідки черняхівської культури (залізний вік). В Любашівці знаходили пам'ятки бронзового часу. Залишилося чимало скіфських курганів. У 14— 17 століттях навколишня територія була малозаселеною частиною так званого Дикого поля. По лівому березі р. Кодими трохи вище сіл Познанка, Гвоздавка Перша, Великий Бобрик проходив один із трьох магістральних шляхів (від Умані через Балту до Ольвіополя (суч. м. Первомайськ) і далі через Південний Буг до низинних переправ на Дніпрі), що з'єднували Україну з її південним сусідами — так званий Чорний або Шпаковий шлях. Він існував ще з 16 ст. , по шляху йшли каравани за сіллю в Крим, за рибою на Дон і в Запоріжжя, з хлібом в Очаків

Визначні місця Село Покровка Храм Св. Івана Богослова в с. Покровка (1911 р. ) Залізнична станція Любашівка (XIX ст. ) Меморіал загиблим воїнам в Любашівці Долина річки Кодима, де з найдавніших часів селилися люди (трипільські знахідки). Пам'ятний знак на місці концтабору, де під час війни знищувались євреї (с. Гвоздавка Друга)