КОСТЯНТИН ВЕЛИКИЙ Виконала: Бебкевич Ольга Учениця 2(6)- А класу
Костянти н I, Костянти н Вели кий, Фла вій Вале рій Ауре лій Константи нус, також Святи й Костянти н ( (* 27 лютого 272 — † 22 травня 337) — римський імператор, перший християнин на троні, а також православний святий, іменований рівноапостольним. [1] Його мати Олена також канонізована православна свята.
ЗДОБУТТЯ ВЛАДИ Таємно під час відсутності Галерія, Костянтин втік з полону і відправився в місто Йорк, що у Британії, до свого батька, який перед смертю встиг передати йому владу над Заходом. Галерію довелося змиритися з цим, але під приводом, що Костянтин ще дуже молодий він визнав його тільки цезарем. Августом він призначив Севера. Формально Костянтин займав положення підлеглого у відношенні до Флавія Севера, але, насправді, це було не так. У Галлії, де знаходилася резиденція Костянтина, стояли легіони, особисто віддані йому, населення провінції підтримувало його, завдяки м'якій і справедливій політиці його батька. Флавій Север не мав такої міцної основи.
ПОВСТАННЯ МАКСЕНЦІЯ 306 року в Римі відбулося повстання, у ході якого Максенцій, син Максиміана, прийшов до влади. Намагаючись придушити повстання, Север обложив Рим, але взяти його не зміг і відступив у добре укріплену Равенну. Максиміан переконав Севера, що серед його наближених проти нього укладена змова, і якщо він здасться на милість Максиміану, йому збережуть життя. Коли Север здався, його привезли до Риму і змусили накласти на себе руки. 308 року замість Севера він оголосив августом Заходу імперії Ліцинія, який реально контролював лише балканські провінції. У цьому ж році цезар Максиміан Даза оголосив себе августом, і Галерій був змушений надати Костянтину такий самий титул (тому що до цього вони обидва були цезарями). Таким чином, 308 року імперія опинилася під владою одразу 5 повноправних правителів, кожен з яких не підкорявся іншому.
ВІЙНА З МАКСЕНЦІЄМ У 312 році тепер уже Костянтин рушив свої війська проти Максенція, чия влада на той час виродилася у жорстоку тиранію. Порочний і пустий, він обтяжив народ непосильними податками, доходи від яких він витрачав на пишні святкування і грандіозні будівництва. Однак він володів великим військом, що складалося з гвардії преторіанців, а також маврів та італіків. У кількох битвах Костянтин розгромив сили Максенція, який у цей момент давав у Римі ігри на честь свого дня народження. Нарешті, коли війська Костянтина стояли вже біля самого міста Рима, він зустрівся з противником поблизу Мульвійського мосту, але війська того почали тікати, а сам він піддавшись страху кинувся до зруйнованого мосту і потонув в Тибрі. 28 жовтня 312 року Костянтин урочисто вступив до Риму. На честь цієї перемоги в столиці була поставлена грандіозна арка Костянтина. Втім в імперії залишалося ще двоє августів. Це були Максиміан Даза і Ліциній — ставленики Галерія (сам він до того часу вже помер).
ВІЙНА З ЛІЦИНІЄМ 313 року Максиміан II Даза був переможений Ліцинієм, який приєднав його володіння до своїх. Таким чином він став правителем більшої частини імперії, що включала в себе всю Азію, Єгипет і Балканські провінції, Костянтину ж залишалися Галлія, Італія, Африката Іспа нія. У 314 році війська обох августів зустрілись. Ліциній зазнав поразки і за мирним договором віддавав переможцю Паннонію, Далмацію, Дакію, М акедонію та Грецію. Проте через 10 років у 324 році їх війська знову зійшлися, і в рішучій битві поблизу міста. Адріанополь у Фракії Костянтин знову здобув перемогу. Ліциній втік до добре укріпленої Нікомедії. Костянтин запропонував йому зректися влади в обмін на збереження життя. Ліциній погодився. 18 вересня 324 року Костянтин був офіційно оголошений єдиним правителем імперії. Ліцинія вислали до Фессалоніки, де таємно вбили.
ЗВЕДЕННЯ КОНСТАНТИНОПОЛЯ . Перший раз він відвідав Рим після перемоги над Максенцієм, згодом побувавши там тільки два рази. Костянтин загорівся мрією створити нову столицю, яка символізувала б початок нової епохи в історії Риму. Основою для майбутнього міста послужило стародавнє грецьке місто. Віза нтій, розташоване на європейському узбережжі Босфору. Старе місто було розширене і оточене неприступними фортечними стінами. У ньому був зводенийіподром і безліч храмів, як християнських, так і язичницьких. З усією імперії до Візантія звозилися твори мистецтва: картини, скульптури. Будівництво розпочалося в 324 році і через 6 років 11 травня 330 року Костянтин офіційно переніс столицю Римської імперії до Візантія і назвав його Новим Римом (грец. Νέα Ῥώμη, лат. Nova Roma), однак ця назва не набула широкого вжитку і вже за життя імператора місто стали називати Константинополем — тобто
ПІДСУМКИ ПРАВЛІННЯ КОСТЯНТИНА За формулюванням Едурада Гіббона, вплив цього імператора як на свій час, так і на наступні історичні етапи був величезним та багатогранним. Він почав провадити нову політику, побудував нову столицю і підтримав нову релігію. Він знову підняв велич римського імені і вселив страх у сусідів. Сучасники називали його відновлювачем держави, а багато хто навіть вважав, що він, вслід за Ромулом, заснував її вдруге[6]. Після трьох століть гонінь християнство, за Міланським едиктом, спочатку отримало дозвіл на вільний розвиток та розповсюдження, а пізніше стало офіціною релігією імперії. ].
ю у у к г я а Д в у а з
Скачать презентацию КОСТЯНТИН ВЕЛИКИЙ Виконала Бебкевич Ольга Учениця 2 6 — А
Костянтин Великий.pptx