КОНВЕРГЕНТНІСТЬ ЯК ЧИННИК АУДИТОРНОЇ СЕГРЕГАЦІЇ Поняття конвергенції

КОНВЕРГЕНТНІСТЬ ЯК ЧИННИК АУДИТОРНОЇ СЕГРЕГАЦІЇ

Поняття конвергенції має міждисциплінарний характер. В перекладі з латинської мови термін “сonverge” означає наближення, схожість. За своєю класичною суттю конвергенція маркує зменшення та в кінцевому результаті зникнення різниці між діаметрально протилежними явищами.

Сучасні українські реалії, пов'язані із: а) жорсткою структуризацією масмедій, б) “джинсою”, замовчуваннями та маніпуляціями в медіях, в) штучним розпорошенням аудиторії по територіальних та типологічних нішах, дозволяють говорити про конвергенцію як про фактор свідомого обмеження аудиторією власних медійних зацікавлень

Три базових чинники конвергентності як аудиторного самообмеження 1. Штучне нагнітання в суспільних взаєминах елементу страху. 2. Розмитість соціальної ідентифікації журналістики та журналістів в Україні. 3. Зміни в диференціації традиційних медій. аудиторії

1. Штучне нагнітання в суспільних взаєминах елементу страху «Однин з трьох вічних інстинктів – це страх. І він має працювати» Микола Азаров, з інтерв'ю 01 жовтня 2010 року «Не бійтесь!» Кароль Войтила, з виступу 22 жовтня 1978 року

2. Розмитість соціальної ідентифікації журналістики та журналістів в Україні Протиріччя реальності роблять мас-медії: а) засобом реалізації мети, яку ставить перед собою зацікавлений учасник масовокомунікативної діяльності або б) бажаним станом суспільства Українські протиріччя роблять мас-медії: а) інструментом продукування фейкових інтерпретацій абсурду або б) чинником експертної оцінки реалій

Конвергентні соціальні структури – сформована співвідношенням: а) аудиторних очікувань; б) комунікаційних пропозицій мас-медійна спільність певного типу, яка виокремилась на ґрунті ментального сприйняття реальності окремою людиною, соціального оточення аудиторних кластерів, сукупності форм діяльності людей, що історично склалися в межах територіального простору.

Перший тип конвергентної соціальної структури – соціум великих урбаністичних територіальних структур Соціальна характеристика соціуму: • висока частка працездатного населення відносно до непрацездатного; • висока частка населення, що має вищу або середньотехнічну освіту; • висока частка населення, що проживає у містах і зайняте здебільшого в сфері промисловості і науки, порівняно із сільським населенням. Коло інтересів орієнтоване на економічну та політичну інформацію достатньо високого рівня, інформацію культурологічного спрямування, не обмежену рамками регіону, зарубіжну інформацію та різноманітні повідомлення, які формують загальний світогляд та заповнюють дозвілля.

Подібний стан речей є наслідком штучних міграційних процесів у східних регіонах України, в результаті яких більша частина некорінного населення мобілізувалась на індустріальні об'єкти в якості кваліфікованої робочої сили. Практично це означає, що редакція будь-якого медіапредставника потенційно має в цих агломератах достатньо освічену, переважно російськомовну аудиторію

Абсолютна більшість медіа-представників регіонів першого типу конвергентних соціумів має у своїй основі редакційні колективи або колишнього обласного комсомольського, або місцевого вечірнього видання. Наслідком такого стану речей стало утворення цілої низки видань інформаційного спрямування із декількома виходами в тиждень. В окремих випадках спостерігається утворення на ґрунті підпільних видань кінця 80 -х років нових газет, офіційна реєстрація яких відбулась вже у 90 -х роках; на відміну від попередньої, ця група періодики ставала основою майбутніх місцевих тижневиків. Цікаво, що найактивнішу участь у створенні таких видань брали журналісти та публіцисти, які відчували гоніння у часи тоталітарного комуністичного режиму.

Другий тип конвергентної соціальної структури – соціум з домінуючим сільськогосподарським населенням Соціальна характеристика соціуму: n значна частка населення складає передпенсійного та пенсійного віку аудиторію; n значна частка населення є зайнятою безпосередньо в сільськогосподарському виробництві; n кількість осіб, що мають вищу освіту та зайняті на висококваліфікованій роботі в промисловості, є нижчою, ніж в середньому по Україні. Коло інтересів: офіційна політична інформація, зокрема – рішення соціально орієнтованого характеру, подачі, пов'язані з традиційною народною культурою, релігійним життям, господарськими, побутовими, моральними, сімейними проблемами.

Соціальний запит такого читача є різко відмінним від першої групи. Внаслідок свого соціального стану такий читач мало цікавиться економічною інформацією, яка піднімає проблеми становлення ринку, діяльності бізнесових структур, молодіжними проблемами тощо. Натомість виявляється підвищений інтерес до офіційної політичної інформації, зокрема – до рішень соціально орієнтованого характеру. Це цілком природно, беручи до уваги суттєвий елемент консерватизму, притаманний людям старшого віку і селянському соціуму в цілому, – представникам цієї групи складно адаптуватися до надмірно швидкої динаміки політичних процесів сучасності

Читач такого типу саме в силу своєї специфіки більше уваги схильний приділяти інформації, пов'язаній з традиційною народною культурою, релігійним життям, господарськими, побутовими, моральними, сімейними проблемами. Ставлення цього соціуму до інформації є більш безкритичним, більш довірливим, ніж у першій групі. Певною мірою ця група виступає антиподом соціальних запитів та очікувань стосовно першої

Третій тип конвергентної соціальної структури – мішаний соціум Соціальна характеристика соціуму: n достатньо висока частка населення, зайнятого в промисловості; n при цьому обмежені значні групи академічної та освітянської інтелігенції, науковців, студентства, інших активних споживачів інформації, які складають значну частку активної аудиторії; n достатньо високо частка сільського населення та населення, зайнятого в переробній промисловості; n достатньо великою є кількість осіб передпенсійного та пенсійного віку. Коло інтересів: підвищений інтерес до полегшено розважальних жанрів у медіях; попри це, нерідко актуальним є набір найбільш легковажних й доволі примітивних матеріалів: гумор, кримінальна хроніка, побутово-господарська інформація тощо.

Специфіка соціального замовлення читача в цій групі соціумів України є чи не найбільш складним явищем. З одного боку, попит на поглиблені матеріали аналітичних жанрів тут нижчий, ніж в областях першої групи, оскільки незначними є соціальні прошарки – основні споживачі саме таких публікацій: науковці, творча інтелігенція, студентська молодь, економічний істеблішмент ринкового середовища. З іншого боку, попит на традиційно консервативну офіційну інформацію також є незначним порівняно з областями другої групи

Мас-медіа мішаних конвергентних соціумів за своїм походженням певною мірою є подібними до мас-медіа в соціумах першого типу – переважно вони виходили з надр або молодіжного, або вечірнього видання. Дуже рідко – і переважно в західних областях України – виникали тижневики чисто “альтернативної” ґенези