Контроль і звітність у МК Виконала студентка 501

Контроль і звітність у МК Виконала: студентка 501 -МБ групи Шевченко А.

— це особливий вид діяльності на підприємстві, який зосереджений на спостереженні за процесом управління та на його оцінці. Ø • установлення стандартів; • оцінка виконання; • коригування. • Рис. 1. 1. Контроль як зворотний зв’язок системи

Ø • наради в штаб-квартирі; • відрядження вищих менеджерів до зарубіжних відділень; • контроль поточної діяльності персоналу; • контроль за допомогою організаційної структури (письмові офіційні звіти, ланцюги команд). Ø • щомісячна звітність, що надсилається до офісу країни походження; • додатки до оперативної звітності, включаючи фінансові звіти (баланс, звіти про доходи, бюджети); • фінансові співвідношення.

“Найбільший вплив на контроль справляє такий прояв ділової культури, як уникання невизначеності” Ø • (Японія, Мексика, Греція) • надають великої ваги гарантії зайнятості, стабільності кар’єри, пільгам по виході на пенсію тощо; • потреба у правилах і регулятивних нормах. (Велика Британія, США, Швеція) • більша готовністю ризикувати та менший опір змінам і не приділяють дуже великої уваги контролю.

Система контролю в МК Переваги Контроль особистий —коли стан виконання встановлюється особисто контролером (керівником). формуються особисті враження щодо діяльності підлеглих; подолання національних культурних відмінностей. Контроль культурний — дотримання працівниками компанії вимог корпоративної культури. здатність індивідів чи групи самостійно визначати відповідні норми поведінки чи рівня продуктивності праці. Недоліки велика трудомісткість і обмеженість через завантаженість вищих менеджерів. фокус контролю зміщується з Бюрократичний контроль — простота і малі витрати часу; кінцевого виконання на ґрунтується на використанні стимулювання розширення використання коштів ; встановленої у компанії пріоритетних напрямів діяльності. необхідність регулювання системи правил і процедур. бюджетів. складність пошуку таких простота та орієнтація на ключових показників, які б досягнення зарубіжними вичерпно віддзеркалювали Контроль за результатами — підрозділами таких кінцеві результати діяльності стеження за результатами (а результатів, які пов’язані із зарубіжних підрозділів; не процесами) тих чи інших загальними цілями корпорації; трудомісткість і складність видів діяльності. поєднання із системою переговорів між керівниками винагород і стимулюванням зарубіжних підрозділів і штабменеджерів. квартирою.

— спірність причин незадовільних результатів роботи підрозділу, що були виявлені в процесі контролю. Ø Таблиця 1. 1 Стратегія Взаємозалежність результатів Двозначність результатів Витрати на контроль Мультиринкова Низька Низькі Міжнародна Помірна Помірні Глобальна Висока Високі Транснаціональна Дуже висока Дуже високі

Ø ґрунтується на системі звітності. Ø — цільові спеціальні перевірки працівниками центрального офісу результатів діяльності зарубіжних відділень. Ø — визначення відповідальності належних підрозділів у досягненні встановлених рівнів якості. Ø пов’язаний переважно з оцінкою виконання працівниками своїх обов’язків. • — виявляють потенціал співробітників для подальшого розвитку. Ø — поєднує планування, регулювання і контроль шляхом інтегрованого інформаційного забезпечення з метою управління прибутком.

• 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Планування. Складання та інтерпретація звітів. Оцінка результатів і консультування вищих менеджерів. Питання оподаткування. Складання звітів для державних органів. Забезпечення збереження майна. Народногосподарські дослідження. • 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Залучення капіталу. Зв’язок з інвесторами. Короткострокове інвестування. Зв’язок з банками і фінансовий контроль. Кредитори і дебітори. Капіталовкладення. Страхування. ü Згідно з американською концепцією до контролінгу належать завдання як внутрішнього, так і зовнішнього обліку. У центрі німецької концепції контролінгу — внутрішній облік у різних формах: плановий, документальний, контрольний. Зовнішній облік, навпаки, не входить до завдань контролінгу.

Ø • Фінансові звіти є складними і важко сприймаються. • Вищі менеджери фокусують свою увагу на головних проблемних напрямах і не дозволяють втягувати себе в конкретні деталі процесу контролю. • Контроль використовується більше для загального спрямування, ніж для спостереження. • Оперування великими сумами ринкової діяльності. Ø • Деталізований підхід до контролю і фокусування уваги як на значних, так і незначних подіях. • Ретельний контроль виробничих процесів та операційної е фективності. • Централізація контролю, використання працівників центрального апарату для вимірювання виконання, аналізу варіантів і підготовки кількісних звітів для вищого керівництва. • Процес контролю в німецьких фірмах використовується як політизований інструмент спостереження.

Ø • Французькі менеджери використовують систему контролю, що схожа більше на німецьку, ніж англійську. • Контроль застосовується більше для спостереження, ніж для спрямування. • Процес контролю є централізовано-адміністративним. • Французька система контролю є менш систематизованою і більш заплутаною. Ø • Наголос на кількісних аспектах контролю діяльності зарубіжних відділень. • Контролювання виконання планів, бюджетів відповідно до стандартів компанії. • Централізоване надходження інформації до штаб-квартири про стан виробничих процесів. • Істотний вплив кар’єрних аспектів на процес контролю.

Ø • Тенденція до вимірювання якісних аспектів зарубіжних операцій. • Контролювання переважно поведінки та її впливу на д осягнення цілей. • Переважно децентралізований характер виробничого контролю. • Короткі вертикальні відстані в каналах звітності. Ø • Менша, ніж у США, участь менеджерів і контролерів у процесі безпосереднього контролю. • Наявність довгострокових планів і бюджетів приводить до більш гнучкого їх використання в комунікаціях, що розширює їх роль далеко за межі контрольних інструментів.

• • (США, Японія, Велика Британія, Німеччина) окрім стандартизованих правил і безпосереднього нагляду, використовуються непрямі методи контролю — комп’ютерно орієнтовані звіти й аналітичні дослідження. основними засобами контролю є безпосередній нагляд. • пов’язані із суперечностями між правами роботодавців і правами найманих працівників.

«Золоті правила» балансу Ø 1. Звіт про прибутки (США) або рахунок прибутків і збитків (Великобританія). 2. Баланс. 3. Звіт про акціонерний капітал. 4. Звіт про зміну фінансової позиції. 5. Звіт про грошові потоки. 1. Золоте правило балансу — сума вартості акціонерного капіталу та довгострокових пасивів має дорівнювати або перевершувати основний капітал. 2. Золоте правило довгострокового фінансування — довгострокові пасиви мають дорівнювати або перевершувати довгострокові активи. 3. Золоте правило короткострокового фінансування — короткострокові активи мають дорівнювати або перевершувати короткострокові пасиви.

Ø • Розмежування результатів роботи зарубіжних відділень та їх керівників. • Вплив структури витрат і систем бухгалтерського обліку на результати діяльності зарубіжних відділень, розташованих у різних країнах. • Вплив політичних ризиків на результати діяльності в країні неможливо віддзеркалити у звітності. • (для відділень встановлюються фінансові і нефінансові показники) • (визначення цілі для кожної філії і закріплення за кожною з них відповідних ресурсів)

Ø • загальнокорпоративну інформацію для координації з центру ; • зовнішню інформацію щодо політичної ситуації і стану економіки в приймаючих країнах; • зворотний зв’язок між штаб-квартирою і філіями; • міжфіліальну загальнокорпоративну інформацію, яка циркулює між взаємозв’язаними зарубіжними відділеннями; • інформацію для зовнішньої звітності. Ø • Відповідність між цінністю інформації та її вартістю. • Збалансованість між потоками інформації і можливостями її якісного використання, уникнення «інформаційного потоку» . • Одноманітність інформації, потрібної для керівництва корпорації і філій. • Сумісність методів обробки даних у різних країнах, а саме інформаційної техніки і програмного забезпечення. • Безпечність інформаційних систем, яка усуває можливість несанкціонованого доступу до даних, що становлять предмет комерційної таємниці.

Ø • • Ø • • (Велика Британія, США, Нідерланди, Канада, Мексика, Індія, Австралія, Південна Африка, Нова Зеландія, Малайзія, Індонезія, Таїланд, країни Центральної Америки та ін. ): облік орієнтований на потреби інвесторів і кредиторів; принципи і правила ведення обліку і складання звітності регулюються національними загальноприйнятими стандартами, що розробляються незалежними професійними організаціями бухгалтерів. (країни Європейського Союзу, Швейцарія, Японія, Єгипет та ін. ): орієнтована на державні інтереси оподаткування і макроекономічне планування суспільних ресурсів; має юридичну основу; єдиний план рахунків і затверджена методологія фінансової звітності. (країни Латинської Америки): орієнтована на податкові державні інтереси, тому бухгалтерський облік законодавчо уніфікований; розкриття методології бухгалтерського обліку в умовах інфляції.

• — гармонізація і прийняття стандартів, що дозволяють збільшити схожість практики ведення бухобліку в різних країнах. • МСБО не є обов’язковими і мають • рекомендаційний характер. • було створено 29 червня 1973 р. на підставі угоди, укладеної фаховими організаціями бухгалтерів десяти країн: Австралії, Великої Британії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, Франції, США та Японії. • Об’єднує 153 професійних організацій зі 112 країн світу. • створена на доповнення до КМСБО в 1977 р. Вона розробляє стандарти аудиту, етичні й освітні норми, норми державного сектору та ін.