Тема%201%20-%20Дзюба.ppt
- Количество слайдов: 51
Концептуальні основи корпоративної соціальної відповідальності
Питання для обговорення • Сутність корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). • Історія та міжнародні ініціативи розвитку КСВ як чинник сталого розвитку. • Моделі КСВ (американська, європейська, японська тощо). • Стратегічні цілі, сфери та форми реалізації КСВ-стратегій. • Роль заінтересованих сторін у розвитку КСВ. • Важливість та доцільність впровадження КСВ. Конкурентні переваги КСВ. • Суб’єкти КСВ. • Чинники та стратегічні напрями розвитку КСВ в Україні. • Вітчизняний досвід становлення КСВ.
Корпоративна соціальна відповідальність - … як ми її визначаємо?
Корпоративна соціальна відповідальність • • Соціальна відповідальність бізнесу Корпоративне громадянство Соціально-відповідальне інвестування Етика бізнесу Сталий розвиток підприємства Публічно-правова відповідальність Соціальне партнерство Філантропія, меценатство, добродійність
Корпоративна соціальна відповідальність організації за вплив своїх рішень та діяльності на суспільство і навколишнє середовище, що реалізується через прозору та етичну поведінку, яка: – відповідає сталому розвитку, охороні здоров’я та добробуту суспільства; – зважає на очікування заінтересованих сторін; – не суперечить відповідному законодавству та міжнародним нормам поведінки; а також – поширена в усій організації. ISO 260000, 4. 1
Характеристики КСВ • Відповідальність за результати діяльності • Добровільність • Врахування потреб та очікувань заінтересованих груп • Інтегрованість у довгострокову стратегію розвитку організації • Відповідність правовим та етичним нормам • Узгодженість із цілями сталого розвитку суспільства
КСВ – це відповідальність організації перед: споживачами працівниками партнерами власниками групами заінтересованих осіб: владою, місцевою громадою та НУО • суспільством в цілому • довкіллям • • •
Етапи розвитку стратегій соціальної відповідальності: І етап (60 -ті – сер. 70 -х рр. ХХ ст. ) – локальні благодійницькі та меценатські ініціативи бізнесу ІІ етап (др. пол. 70 -х – поч. 80 -х рр. ХХ ст. ) – стратегічна філантропія. ІІІ етап (др. пол. 80 -х рр. – пер. пол. 90 -х рр. ХХ ст. ) – розвиток соціальних ініціатив, орієнтованих на запобігання виникненню та превентивне подолання соціальних проблем. IV етап (др. пол. 90 -их рр. ХХ ст. і до сьогодні) – системна взаємодія підприємницького та суспільного секторів у вирішенні актуальних соціальних проблем суспільства
Міжнародні ініціативи • Звіт Міжнародної комісії ООН з навколишнього середовища і розвитку (1987 р. ) • Конференція ООН (1992 р. , Ріо-де-Жанейро) • Принципи корпоративного управління (1999, ОЕСР) • Глобальний договір (2000) • Зелена книга «Європейські рамкові умови для соціальної відповідальності підприємства» (2001) • ISO 26000 (2010)
Сталий розвиток (sustainable development) - збалансований, самодостатній розвиток, що покращує якість життя та підтримує ефективне відтворення навколишнього середовища
Принципи Глобального договору Зобов'язання ділових організацій дотримуватися соціально-відповідальної позиції у сферах: • • прав людини трудових відносин навколишнього середовища боротьби з корупцією
Зелена книга «В межах своєї соціальної відповідальності від підприємств очікується, що вони будуть виготовляти та постачати продукти та послуги, необхідні споживачам, в ефективний, етичний та розумний з точки зору екології спосіб» (с. 15)
Стратегічні цілі реалізації КСВ згідно із ISO 26000: • інвестиції у інноваційний розвиток виробництва та людського потенціалу • врахування загальноприйнятих етичних норм у діловій практиці • ефективна взаємодія із суспільством • концепція бізнесу, орієнтованого на підвищення конкурентоспроможності • формування громадянського суспільства через програми соціального партнерства
Чинники розвитку: світова практика Дані з дослідження A New Era of Sustainability, UN Global Compact-Accenture CEO Study 2010
Моделі КСВ Американська – філантропія, волонтерство, активна роль місцевих громад, державамодератор Європейська – стратегії КСВ є частиною загальних стратегій розвитку організацій, держава як партнер та активний учасник КСВ Японська – традиція взаємодії держави та бізнесу у вирішенні актуальних проблем розвитку суспільства
Корпоративна соціальна відповідальність відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участь у вирішенні найгостріших соціальних проблем громади та суспільства Звіт Форуму соціально відповідального бізнесу (Україна, 2006 p. )
Напрями КСВ-стратегій • • • Якість продукції та послуг Соціально-трудові відносини Відносини із групами заінтересованих осіб Чесна конкурентна політика Екологія Правова сфера (в тому числі дотримання прав людини)
Форми КСВ в організації • Кодекс відповідальної поведінки • Стратегія КСВ – Розробка та впровадження стандартів якості продукції на всіх стадіях життєвого циклу товару – Система відносин із заінтересованими особами – Соціальна звітність
Середовище КСВ Внутрішнє середовище Зовнішнє середовище
Внутрішнє середовище КСВ управління якістю; охорона здоров’я та безпека праці; екологічний менеджмент; політика соціально-трудових відносин; формування організаційної структури представництва інтересів власників; • програма мотивації і кар’єрного росту. • • •
КСВ у зовнішньому середовищі: • управління впливами на довкілля; • розкриття інформації, прозора звітність організацій, яка обов’язково включає соціальну звітність; • дотримання правил “чесної конкуренції”; • взаємодія з урядовими структурами, НУО, освітніми закладами; • підтримка соціально важливих проектів; • фінансова і матеріальна допомога незахищеним верствам населення; • волонтерство, меценатство.
Приклади програм зовнішньої КСВ: Гранти / кредити на благодійні цілі, Фінансова і матеріальна допомога; Стажування / освітні програми; Робота в асоціаціях з законодавчими ініціативами; Партнерські проекти з владою, ОГС/НУО, навчальними установами; • Волонтерська діяльність; • Розкриття інформації про склад продуктів, які компанія пропонує; • Соціально відповідальний підхід до інвестування – вибір об’єктів інвестування, виходячи з ділових, екологічних, етичних засад діяльності. • • •
Ієрархія рівнів КСВ Філантропія Етична Правова Економічна
КСВ та бізнес • Найбільш активна суспільна група • Ініціатор розвитку КСВ
Як компанія робить свій бізнес?
Що компанія робить для суспільства? 27 травня 2011
Стратегічними цілями КСВ є: • екологізація економічного відтворення як самої компанії так і навколишнього середовища, в якому діє компанія; • співвіднесення економічних цілей розвитку компанії з соціально-економічними запитами та очікуваннями різних груп заінтересованих осіб, що має на меті мінімізацію ризиків у діяльності організації.
Корпоративна соціальна відповідальність комплекс цінностей, заходів і процесів, що мають на меті: - мінімізацію негативного впливу діяльності організації на суспільство та навколишнє середовище; - досягнення не лише економічного, а й екологічного та соціального результатів у діяльності, що є основою формування відповідних типів капіталу організації (стратегія потрійного результату)
Економічні переваги КСВ: • оптимізація витрат за рахунок екологізації виробництва та утилізації відходів, зменшення енерго- та ресурсоємності виробництва, скорочення трансакційних витрат; • збільшення обсягів продажу та частки ринку; • мотивація співробітників компанії; • запобігання ризикам (управління нефінансовими ризиками); • поліпшення репутації компанії (збільшення вартості нематеріальних активів); • покращення інвестиційного клімату
КСВ Організаційне багатство Стосункові активи
В процесі реалізації КСВ-стратегій ціллю повинно бути отримання системних конкурентних переваг, що формують основу для сталого розвитку компанії, а не прибутку
КСВ - частина стратегії розвитку організації, що ґрунтується на засадах: – Балансу між основними цілями діяльності (модель 3 Р: Profit – Planet – People) – Діалогу із групами заінтересованих осіб (стейкхолдерів) – Соціальної звітності
Заінтересовані особи Споживачі Уряд Інвестори Організація Місцева громада Працівники Партнери
Заінтересовані сторони • впливають на конкурентні позиції фірми • є джерелом ресурсної бази фірми • виступають соціально-економічним суб'єктом, що впливає на визначення рівня легітимності фірми у суспільстві
Моделі взаємодії із заінтересованими сторонами: • стратегія інформування (information strategy) • стратегія реагування (response strategy) • стратегія залучення (involvement strategy)
Соціальна звітність підхід Triple Bottom line (3 BL, потрійний критерій) - оцінка внеску компанії в розвиток суспільства по трьох аспектах її діяльності: • економічному • соціальному • екологічному
Суб'єкти КСВ • Органи влади - законодавчої - виконавчої - судової • Органи місцевого самоврядування • Бізнес-структури • Заклади освіти та науки • Громадські організації • Споживачі
Держава як суб'єкт КСВ • Відсутність державної політики в сфері КСВ: – Неефективність соціального діалогу – “реактивна” політика щодо КСВ з боку державних органів • Надмірне адміністрування процесу розвитку КСВ (створення різних рад при державних органах, урядові акції) • Ототожнення КСВ із поняттями “соціальне партнерство”, “благодійність”
Соціальна відповідальність влади • Приклад для бізнесу та суспільства в цілому • Найбільший роботодавець • Етичні та прозорі державні закупівлі та тендери • Стимулювання розвитку КСВ • Соціальна звітність • Сталий розвиток
Критично негативний стан у таких сферах: • Захист прав людини (власності; належного застосування закону; політичної та соціальної рівності; споживача) • Екологія (в т. ч. – стандарти якості продукції) • Рівень життя населення (депопуляція) • Рівень продуктивності праці та економічної активності населення • Охорона праці (високий рівень травматизму та смертності) • Соціальний захист населення • Енерго- та ресурсоємність виробництва (найбільша в Європі!) • Інвестиційна та інноваційна діяльність • Підприємницьке середовище (значний рівень тінізації) • Інтеграція в міжнародні ринки • Прозорість та інформаційна відкритість органів влади (корупція)
Стратегічні пріоритети розвитку КСВ в Україні: • • • розвиток інноваційних процесів; корпоративне управління; співпраця з групами впливу; розвиток людського капіталу; збереження та відтворення довкілля; відповідальна інтеграція у міжнародні ринки
Системні переваги від впровадження СВБ (на національному рівні): • • • зростання ВВП за рахунок зниження втрат на основі програм екозбереження; зменшення навантаження на місцеві бюджети за рахунок добровільних соціальних ініціатив бізнесу; зростання ефективності державного управління за рахунок налагодження взаємодії різних суспільних суб'єктів через суспільний діалог; зниження рівня конфліктності інституційного середовища; покращення міжнародного іміджу держави та її інвестиційного клімату.
Довгостроковий ефект КСВ для суспільства в цілому: • стабілізація темпів та масштабів економічного розвитку • вирішення соціально-економічних проблем • зростання конкурентоспроможності національної економіки • покращення якості життя • Збереження довкілля
Етапи становлення КСВ в Україні • І етап (дорадянський період) – благочинність, меценатство Сучасний період • ІІ етап – стихійний спонсоринг • ІІІ етап – меценатство, філантропія • ІV етап – становлення стратегічних програм КСВ, соціальної звітності
Стадії розвитку КСВ Оборонна Характеристика Таблиця Невизнання власної відповідальності Мета Захист репутації компанії Впровадження окремих Соціальне покаяння зростання репутації соціальних проектів (спонсоринг, (Ю. Благов) компанії благодійність) Управлінська Стратегічна Системна Побудова стратегії розвитку з урахуванням соціальних стандартів Отримання конкурентних переваг Запобігання ризикам; Перехід до моделі стейкхолдерів зниження трансакційних витрат Стале поширення практик КСВ, розвиток соціальної звітності Пошук моделі сталого розвитку компанії
Етапи формування КСВ-стратегії Напрацювання організаційних рутин Усвідомлення переваг КСВ Системна політика КСВ на регулярній основі
Специфічні чинники поширення КСВ у бізнесі • “Ухиляння” влади від виконання багатьох соціальних функцій та “перекладання” цих функцій на бізнес (примусовий характер КСВ) • Завищені запити та очікування суспільства щодо дій бізнесу • “Демонстративне благодійництво”
Перешкоди поширення КСВ • Правовий та економічний нігілізм населення • Відсутність єдиного розуміння місії та філософії СВБ • Опортунізм державного менеджменту • Низька економічна ефективність компаній • Ризик невизначеності
Бар'єри розвитку КСВ
КСВ бізнесу в Україні • Несистемний характер • Найбільш поширена форма КСВ – благодійність та спонсоринг • Засади – “Робити добро, щоб краще виглядати” – філософія соціального покаяння (самолюстрація) – “Демонстративне благодійництво”
Дякую за увагу!


