КОНЦЕПЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ПРАГМАТИЧНОЇ ШКОЛИ ДЖОНА ДЬЮЇ

КОНЦЕПЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ “ПРАГМАТИЧНОЇ ШКОЛИ” ДЖОНА ДЬЮЇ

Дьюї Джон американський філософ ідеаліст, один з провідних представників прагматизму, автор понад 34 книжок і 900 наукових статей з філософії, соціології та педагогіки. Народився біля Берлінгтона 20 жовтня 1859 року

Д. Дьюї є засновником педагогіки прагматизму. Філософія прагматизму визнає істинним те, що дає користь. Прагматизм Дьюї пов’язаний з дією людини, яка має служити прогресу в її розвитку , в чому він вбачає найвищу і найзагальнішу мету виховання Своєю діяльністю людина пізнає світ; саме діяльність людини є джерелом її знань, а тому сутність навчання лежить у реалізації основоположення “вчитись шляхом дії ”

ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ Свою дидактичну концепцію Джон Дьюї реалізував у школі лабораторії при Чиказькому університеті.

Суттєве місце у навчальній програмі Лабораторної школи посідали суспільні дисципліни, на які відводилось до 25 % часу. Таким чином, навчанню намагались надати суспільного характеру, спрямувати індивідуальні інтереси до спільної мети. Іншими важливими компонентами навчального процесу були природознавство і праця, що включала різноманітні види діяльності.

В організації шкільної роботи Дьюї вимагав урахування основних імпульсів природного росту дитини: соціальний (потреба у спілкуванні з іншими людьми); конструктивний (потреба у русі, в грі); дослідницький (потреба у пі знанні і розумінні речей); експресивний (потреба у самовиразі).

Основні засади організації школи: Залучення дітей до співпраці з учителем; Взаєморозуміння між вчителем та учнями; Розвиток свідомої взаємозалежності (дітей від учителя і навпаки); Формування прагнення до збереження духу співробітництва в майбутній суспільні діяльності.

Основні педагогічні ідеї : Ø Ø Ø Ø Нагромадження дітьми особистого досвіду стоїть вище оволодіння систематизованими науковими знаннями. Справжнім і цінний тільки те, що дозволяє отримати практичний результат. У основі навчально виховного процесу повинні лежати інтереси дитини. Орієнтованість викладання на майбутню діяльність у суспільстві. Метод навчальних проектів Співвідношення навчальних дисциплін. Безперервність освіти Систематичне включення у навчальний процес ігрової діяльності

Способи отримання знань: дослідницький метод; опора на проблемні ситуації з реального життя при ознайомлення з новим матеріалом; організація спільних дискусій, висування гіпотез; ручна праця( сприяє організації активної соціальної діяльності дітей);

Форми організації процесу відтворення: групова форма організації навчальної діяльності; заняття чи вид діяльності дитини, який відтворює аналогічний вид роботи з реального життя.

Результатом процесу відтворення Д. Дьюї вважав: активність, ініціативність, самостійність; відповідальність; готовність до планування власної пізнавальної діяльності; гнучкість мислення; наполегливість у досягненні результатів; готовність виправляти свої помилки; усвідомлення процесу пізнання; вміння знаходити компромісні рішення;

Особливості організації процесу навчання: самостійне освоєння учнями навчального матеріалу під час виконання проектів; організація спільних (групових) видів пізнавальної діяльності, які сприяють формуванню умінь і навиків самостійного критичного мислення; створення умов рефлексії (самооцінки і взаємооцінювання ); вміння прогнозувати можливі наслідки прийнятих рішень.

Умовами успішності навчання є: Проблематизація навчального матеріалу; Активність дитини; Зв'язок навчання з життям дитини, грою і працею; Вміння використовувати попередній досвід в нових ситуаціях.

Успішне відкриття дітьми нових істин має п’ять послідовних ступенів: 1) відчуття проблеми (утруднення); 2) її виявлення і визначення; 3) уявлення можливого рішення; 4) виявлення шляхом умовиводів наслідків можливого вирішення; 5) подальші спостереження й експерименти, що дозволяють зробити висновок, який містить позитивне чи негативне судження.

Виконала студентка 201 групи БОЖОВСЬКА ГАННА ІВАНІВНА

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!