Кольорова металургія в Україні Презентацію підготувала Голобородько Роксолана

Кольорова металургія в Україні Презентацію підготувала Голобородько Роксолана, студентка 1 гр, спец. 6507

Загальна характеристика галузі Кольорова металургія – галузь промисловості з виробництва кольорових металів та їх сплавів (алюмінію , магнію, титану, міді, кобальту, олова), рідкісних та дорогоцінних металів.

Продукція кольорової металургії використовуються в сучасній електроніці, ядерній техніці, приладобудуванні, ювелірній промисловості, медицині, в харчовій промисловості, у виробництві побутової техніки, автомобілебудуванні та інших галузях виробництва.

Кольорова металургія країни представлена не всіма, а лише деякими її галузями. Незважаючи на порівняно обмежену сировинну базу для розвитку кольорової металургії на території України, в межах держави є значні родовища алюмінієвої сировини, ртутних, титанових, нікелевих, ванадійових, молібденових руд, магнієвої сировини, руд рідкісних металів та золота.

На розміщення підприємств кольорової металургії мають вплив два основних фактори - сировинний та енергетичний. До джерел сировини тяжіють підприємства, що переробляють руди з незначним вмістом основного металу (виплавка міді, нікелю, рідкісних металів, ртуті). До джерел енергії - енергоємні виробництва (алюмінієве, титаномагнієве, цинкове).

У структурі виробництва кольорових металів України провідне місце посідає алюмінієва промисловість, яка охоплює виробництво глинозему та алюмінію. Випуск цієї продукції становить майже 20 % усього виробництва кольорової металургії у державі.

На території України можна виокремити п'ять галузевих районів кольорової металургії.

1. Донецький, де підприємства орієнтуються на енергетичну базу теплових електростанцій. До його складу входять: — Микитівський ртутний комбінат, який працює на місцевих рудах; — Костянтинівський цинковий завод; — Артемівський завод з обробки кольорових металів, що випускає латунь, латунний та мідний прокат.

2. Придніпровський, який характеризується потужною енергетичною базою та наявністю водних ресурсів. До його складу входять: — Запорізький алюмінієвий завод; — Запорізький титаномагнієвий завод; — Верхньодніпровський гірничозбагачувальний комбінат; — Світловодський завод чистих металів, який виробляє напівпровідникові матеріали; — Вільногірський завод, де виробляють цирконієвий, рутило-вий, ільменітовий концентрати, цирконій знезалізнений, оксид цирконію.

3. Побузький, до складу якого входить Побузький нікелевий завод.

4. Західний район, до складу якого входять такі центри кольорової металургії: — Львів — виробництво вторинних кольорових металів; — Калуш — виробництво магнію; — Мужіївське родовище золота (Закарпатська область); — Вишкове (Закарпатська область) — виробництво ртуті.

5. Південний, центрами кольорової металургії якого є: — Одеса — виробництво вторинних кольорових металів; — Миколаїв — виробництво глинозему.

Технологія виробництва кольорових металів Технологічний процес одержання кольорових металів включає: - видобуток та збагачення сировини; - металургійний переділ; - рафінування (очистка); - виробництво сплавів; - прокат.

Вплив технологій на виробничу та організаційну структуру ПАТ « Артемівський завод по обробці кольорових металів» Органiзацiйну структуру Товариства складають: виробничi структурнi пiдроздiли основного та допомiжного виробництва (плавильний цех, правильнопрокатний цех, пресово-волочильний цех, прокатний цех, цех пiдготовки шихти, цех сантехарматури; ремонтний цех, iнструментально-механiчний цех, транспортний цех, лабораторiя та iншi); функцiональнi структурнi пiдроздiли апарату управлiння (вiддiли, служби, бюро i т. д. ); вiдокремленi структурнi пiдроздiли Товариства; об'єкти соцiальної сфери.

ПАТ «Запоріжський виробничий алюмінієвий комбінат» • Товариство планує подальше здiйснення господарської дiяльностi вiдповiдно до Статуту Товариства за iснуючою органiзацiйною структурою шляхом її удосконалення та ефективного використання. • Загальні збори акціонерів – вищий орган управління Товариством. Наглядова рада Товариства - орган Товариства, який захищає права акцiонерiв та представляє їхнi iнтереси в перiод мiж проведенням Загальних зборiв, а також контролює дiяльнiсть виконавчого органу Товариства. До складу якої входять 7 осiб. - Ревiзiйна комiсiя - орган, що здiйснює контроль за фiнансово-господарською дiяльнiстю Товариства. До складу якої входять 4 особини. Одноосібним виконавчим органом ПАТ «ЗАл. К» є Генеральний директор, який здійснює керівництво поточною дiяльнiстю Товариства, якому пiдпорядкованi підрозділи комбінату

Техніко-економічні показники розвитку галузі Техніко-економічні показники, передбачені Державною програмою розвитку та реформування гірничометалургійного комплексу на період до 2011 року, та їх рівень на кінцевий термін дії Програми (2011 р. ).

Економічна оцінка галузі Кольорова металургія України не набула значного розвитку, що по в’язано з рядом факторів, які не дозволяють їй зайняти міцні позиції на внутрішньому ринку і відповідно притендувати на вихід на зовнішній ринок.

Факторні умови Незабезпеченість власними ресурсами, внаслідок чого галузь залежить від імпортної сировини, що позначається на вартості металів, і відповідно поступається конкурентам на міжнародному ринку.

Умови попиту на внутрішньому ринку За останні десять років рівень споживання більшості кольорових металів в Україні знизився більш ніж у п'ять разів.

Інтенсивність конкуренції Підприємствам кольорової металургії доводиться працювати в умовах жорсткої конкуренції з боку зарубіжних виробників аналогічної продукції, оскільки вони не займають монопольного становища на світовому ринку.

Кластер споріднених галузей Кольорова металургія України базується в основному на власній (титан, магній, цирконій ) та привізній мінеральній сировині (алюміній- бокситах з Угорщини, країн Африки, Росії). Через застарілі технології та високу зношеність основних фондів, енерговитрати кольорової металургії України значно вищі ніж у розвинених країнах, тому підприємства використовують відносно дешевшу енергію ГЕС.

Втручання уряду Хоча держава встановлює високі ставки оподаткування в галузі, що перешкоджає накопиченню коштів для розвитку підприємства, існують певні позитивні фактори. Звільнення підприємств від сплати ПДВ на імпорт брухту кольорових металів значно зменшить витрати на сировину, зокрема на важливі для Української алюмінієвої промисловості боксити. Інший сприятливий фактор - програма розвитку Державної цільової науковотехнічної програми розвитку та реформування гірничометалургійного комплексу.

Сучасний стан розвитку галузі На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу неможливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіотелевізійна, приладобудівна та ін. Проте, на жаль, через нестачу покладів різних руд кольорових металів кольорова металургія України розвинена слабше ніж чорна, і представлена лише окремими галузями.

Згідно з даними Державного комітету статистики обсяги виробництва дорогоцінних та інших кольорових металів падають. За січень – лютий 2014 року вони знизились на 13, 5 % у порівнянні 3 відповідним періодом 2013 року. У 2013 році саме в цей час відбулось зростання на 1, 1 %, проте далі спостерігалась тенденція до спадання.

• За січень – лютий 2014 року обсяг реалізованих дорогоцінних та інших кольорових металів склав 1487, 8 млн. грн, що складає лише 0, 9% до всієї реалізованої промислової продукції, а це свідчить про надзвичайно малу частку продукції кольорової металургії в загальній реалізації промислової продукції країни. За межі України було реалізовано 59, 6% продукції даної галузі. • За даними Держкомстату У січні – лютому 2013 року осяг реалізованих дорогоцінних та інших кольорових металів складав 1522, 4 млн. грн. , що перевищує відповідний показник 2014 року на 34, 6 млн. грн.

Експорт алюмінію та міді, а також виробів з них становлять по 0, 2% від загального експорту країни ; олова, нікелю, свинця та цинку – 0 %. Імпорт міді, нікелю, алюмінію, свинцю, цинку, олова та виробів з них становить відповідно 0, 1%, 0, 3%, 0, 6%, 0% , 0%, 0%.

Вплив кольорової металургії на стан середовища Щорічно підприємствами кольорової металургії України викидається в атмосферу до 3000 тис. т шкідливих речовин. Забруднення атмосфери підприємствами кольорової металургії характеризується переважно викидами діоксиду сірки (75% від сумарного викиду в атмосферу), оксидів вуглецю (10, 5%) та пилу (10, 4%).

Проблеми та перспективи розвитку галузі Надзвичайно важливою для розвитку кольорової металургії залишається проблема забезпечення кольорової металургії сировиною, коштами на геолого-пошукові роботи та нове устаткування.

Невідкладною є потреба вирішення проблеми розвитку екологічної інфраструктури, тобто сукупності необхідних технологічних систем, споруд, закладів, підприємств, які б забезпечували комплексну переробку сировини й відходів і таким чином сприяли охороні природного середовища та збереженню здоров'я людей.

Проблемами у вітчизняній кольоровій металургії є також: - зношеність основних виробничих фондів (більше половини металургійних підприємств працює на морально застарілому обладнанні); - відсутність розвинутого внутрішнього ринку споживання продукції з кольорових металів, у тому числі через зупинку цілого ряду підприємств машинобудівної галузі.

Основними ризиками вітчизняної кольорової металургії є: - недостатній обсяг інвестицій у технічне переоснащення існуючих виробництв , що робить підприємства галузі надзвичайно вразливими при підвищенні цін на енергоносії, зокрема, на електроенергію та імпортований газ; - бурхливе зростання обсягів виробництва кольорових металів у країнах азіатського регіону (Китаї та Індії). Українським виробникам потрібно підвищувати якість своєї продукції, зменшувати її собівартість за рахунок застосування прогресивних технологій та дотримання світових стандартів, щоб зберегти свої позиції на світових ринках.