Колективізація сільського господарства Сталін і його

Колективізація сільського господарства. • • Сталін і його оточення згодом дедалі більше переконувались, що потреби індустріалізації простіше і гарантованіше можна задовольнити, спираючись не на 25 -30 млн. індивідуальних селянських господарств, а на 200 -300 колгоспів. Селян почали насильно заганяти до колгоспів. Основну протидію цей процес викликав з боку заможних селян, які отримали назву “куркулі”. Перша хвиля розкуркулення прокотилася республікою з другої половини січня до початку березня 1930 року. у вересні 1930 р. УКВКП(б) розіслав по республіках директивного листа “Про колективізацію”. Зокрема, Україна мала подвоїти рівень усуспільнення і протягом 1931 р. в основному закінчити суспільну колективізацію вирішальних сільськогосподарських районів. Протягом 1930 р. з України було депортовано майже 75 тисяч селянських родин, а з кінця року й до червня 1913 р. – 23, 5 тис. за роки суцільної колективізації.

• Колективізація призвела до: • знесилення продуктивних сил села; • знищення найхазяйновитішого прошарку – заможних селян; • падіння урожайності і зменшення валових зборів зернових; • зменшення поголів’я великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз; • ліквідації мережі підприємств і організації с/г кооперації; • розриву торговельних, втому числі міжнародних, зв’язків

Голодомор в Україні 1932 -1933 рр. • Голод був спричинений насильницькою суцільною колективізацією горезвісними хлібозаготівлями, людиноненависницькою політикою розкуркулення, відвертим масовим терором тоталітарного режиму проти селян Україні. Творці голодомору, а це велика армія партійної й державної номенклатури, яка була багатонаціональною за своїм складом, не обстоювали інтересів якоїсь однієї нації, а дбали насамперед про зміцнення економічних підвалин комуністичної імперії. • • Причиною голоду вважають його штучний характер, тобто свідомо організований тодішнім політичним керівництвом. Існує думка, що голод був наперед спланований задля фізичного винищення саме українських селян. Голод стався внаслідок насильницького запровадження комуністичної доктрини у сільському господарстві, яку українські селяни не сприйняли, той що від діда - прадіда займалися хліборобством на власній землі. Аналіз даних демографічної статистики 30 -х років свідчить про те, що прями втрати населення України вiд голоду 1932 року становлять близько 150 тисяч чоловiк, а вiд голоду 1933 року-вiд 3 до 3. 5 млн. чоловiк. Повнi демографiчнi втрати, включаючи катастрофiчне зниження народжуваностi пiд впливом голоду, сягають за 1932 -1933 роки понад 5 млн. чоловiк.

Тоталітаризм в Україні • • • Відмова від НЕПу і перехід до другого воєнно-комуністичного штурму наприкінці 20 -х початку 30 -х років супроводжувалися надзвичайно різким посиленням репресій проти народу. Тоталітаризм тримався на репресіях і забезпечував придушення центристських або опозиційних сил; основний стимул до праці – страх; дармову робочу силу для великих будов через систему ГУЛАГ; атмосферу взаємної недовіри та пошуку ворогів народу.

Напад Німеччини на СРСР • • • 22 червня 1941 р. нацистська Німеччина несподівано напала на СРСР. Із зіткненням між собою двох тоталітарних систем розпочалася війна титанічних масштабів і небаченої жорстокості. Уздовж фронту, що простягнувся більш як на 3 тис. км від Білого моря на півночі до Чорного моря на півдні, тримільйонні війська Німеччини та її союзників атакували радянські сили, які налічували понад 2 млн. чоловік. Глибока віра Сталіна в те, що Гітлер не порушить нацистськорадянського пакту, призвела до того, що радянський уряд, знехтувавши численними застерігаючими сигналами про напад, був захоплений ним цілком зненацька. До того ж радянські генерали припустилися стратегічної помилки, розташувавши завелику кількість військ надто близько від кордону. Це дало змогу швидкохідним танковим колонам німців великими обхідними маневрами оточити й знищити їх. Червона армія зазнавала однієї страхітливої поразки за іншою. Падіння Радянського Союзу здавалося неминучим. На самого Сталіна напад Німеччини створив глибоке враження. Він закрився у себе на дачі і кілька днів ні з ким не спілкувався. Перший публічний виступ керівника СРСР відбувся тільки 7 листопада 1941 р. , коли німці вже стояли під Москвою. Cталін звернувся до бійців московського народного ополчення, що вирушали на захист столиці.

• Найбільша частина німецьких сил — група армій «Південь» — мала захопити Україну. І саме на Україні німці здобули ряд вражаючих перших перемог, головна серед них — знищення у вересні 1941 р. величезних радянських сил у районі Києва й захоплення 650 тис. полонених. • Унаслідок цього через чотири місяці від початку вторгнення німці окупували майже всю Україну. • До грудня 1941 р. вони контролювали близько 80 млн. чоловік, або 42 % населення Радянського Союзу, й велику частину його економічного потенціалу, а також захопили 3, 8 млн. радянських військовополонених (із них 1, 3 млн. становили українці).

“Новий порядок” в Україні • • Ліквідовано цілісність держави. Україна була розділена на 4 окупаційні зони. Створено адміністративнокаральний апарат влади, яка опиралася на: державу таємну поліцію (гестапо); озброєні • охоронні загони (СС); службу безпеки (СД). Крім цього існували допоміжні органи влади: бургомістри і міські управи в містах, голови і управи в районах, старости • – в селах, допоміжна поліція. • Організовано 180 концентраційних таборів для військово-полонених, 50 гето для єврейського населення, яке підлягало знищенню. Встановлено: жорсткий паспортний режим; 12 годинний робочий день; трудова повинність з 14 до 65 років; грошові і натуральні податки. Набори юнаків і дівчат для роботи в Німеччині. Окупанти зберегли колгоспи як зручний засіб викачування хліба з країни.

• • • • І – різноманітність організаційних форм: а) партійно-комсомольське підпілля; б) радянські партизанські загони і з’єднання; в) диверсійно-підпільні і розвідувальні групи; г) бойові угрупування та підпілля ОУН; д) похідні групи бандерівців і мельниківців; ж) зони дій УПА: північ, захід, південь; з) стихійні виступи населення і т. д. ІІ – ідеологічна і організаційна роздвоєність: 1) прорадянське; 2) національно-самостійницьке спрямування. ІІІ – крайня непримиримість позицій між спрямуваннями. В усіх країнах загроза національному існуванню призводила до об’єднання різних політичних сил для відсічі ворогу. В Україні це загострило протистояння і привело до збройної боротьби між ними. IV – збройна боротьба між прорадянськими гілками і національними гілками руху Опору велася жорстокими , підступними і лицемірними методами.

Вклад руху Опору в розгром фашизму • В 60 з’єднаннях і майже 2 тисячах партизанських загонах і групах прорадянського спрямування налічувалося до півмільйона бійців. Понад 100 тис. вояків нараховувала УПА. Вони дезорганізували тилові комунікації, зривали економічні і політичні заходи окупантів, здійснювали диверсії , вели розвідувальну й ідеологічну роботу. • За літо 1941 р. – осінь 1944 р. партизани України здійснили на транспортних артеріях ворога близько 5 тис. великих операцій і масу дрібних диверсій. Партизанами підірвано 4959 залізничних ешелонів, 1566 танків і бронемашин, знищено 211 літаків, 915 складів, 248 вузлів зв’язку і т. д.

БОЙОВІ ДІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ З ЛИПНЯ 1942 ПО ГРУДЕНЬ 1943 РОКУ • В липні 1942 р. почалась найвизначніша битва Великої Вітчизняної війни – Сталінградська ( на території Російської Федерації). • Перемога Радянської Армії в Сталінградській битві створила умови для вигнання загарбників з України. • В грудні 1942 р. почалося визволення Донбасу. • В липні 1943 р. радянські війська перемогли у грандіозній Курській битві, складовою частиною якої була найбільша в історії Великої Вітчизняної війни танкова битва під Прохорівкою. В цій битві з обох сторін брали участь 1200 танків та самохідних орудій. Перемога під Курськом дозволила розпочати наступ під Харковом, який було визволено 23 серпня 1943 р. У вересні 1943 р. було звільнено Чернігів, Полтаву, Донбас, радянські війська форсували Дніпро. • 6 листопада 1943 р. від окупантів було звільнено Київ. В грудні 1943 р. від Полісся до Чорного моря розпочався наступ радянських військ.

Основні події завершального етапу Великої Вітчизняної війни в Україні (1944 р. ) • • Наступальні операції проходили по всьому фронту від Полісся до Чорного моря, в них брали участь всі чотири Українські фронти. В січні-лютому 1944 р. в районі Корсунь-Шевченківського радянські війська оточили і знищили 80 -тисячне угрупування ворога. Перемога під Корсунем-Шевченківським відкрила шлях на Правобережжя. У лютому –березні 1944 р. у ході Луцько-Рівненської операції радянські війська визволили Луцьк, Проскурів, Чернівці, Тернопіль, Вінницю, форсували Південний Буг і вийшли на державний кордон з Румунією. В березні - травні 1944 р. від ворога було звільнено Крим. Тут радянські війська знищили 200 -тисячну німецько-фашистську армію. В липні 1944 р. було звільнено Львів. В жовтні 1944 р. почалась Карпато-Ужгородська операція, в ході якої було визволено Закарпаття. 28 жовтня 1944 р. всю територію України було визволено від німецькофашистських загарбників.

• Україна дуже потерпала за роки війни. У 1945 р. на її території було вироблено лише 23 % електроенергії, видобуто 36 % вугілля, виплавлено 17 % чавуну і 15, 4 % сталі, виготовлено 14, 6 % прокату від рівня 1940 р. Проте найстрашнішими були людські втрати. Тяжким наслідком війни стало масове сирітство. Сотні тисяч українських дітей, як і дітей інших національностей, були всиновлені населенням Середньої Азії та Казахстану, де вони перебували в евакуації. • Скрутними були і побутові умови населення. До 10 млн жителів України проживало в землянках. Труднощі посилював голод, спричинений посухою 1946 р. За сталінського режиму, через геополітичні інтереси, вивозили хліб до Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Болгарії та інших країн. • Внаслідок цього голоду в 1946 р. померло 300 тис, а у 1947 р. - понад 500 тис. осіб (тільки за даними загсів УРСР). Реальні ж цифри набагато більші.

Міжнародний авторитет України • В ході війни відбулися значні події, які піднесли міжнародний авторитет України • стала засновником і членом Організації Об’єднаних Націй; • створила Народний комісаріат закордонних справ (Д. Мануїльський); • організувала Народний комісаріат оборони (генерал-лейтенант В. Герасименко); • об’єднала всі свої етнічні землі. Завершився історичний процес збирання всіх українських земель в рамках однієї держави; • поклала край територіальним претензіям сусідніх держав, що було причиною міжнародних конфліктів; • частково змінила державну символіку.

Відлига • • Відли га — неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна (друга половина 1950 -х р. — початок 1960 х р. ). Його характерними рисами були певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна демократизація, гуманізація політичного та громадського життя. Після смерті Сталіна (1953 р. , 5 березня) і засудження методів його керівництва на ХХ з’їзді КПРС М. С. Хрущовим настав період певної лібералізації системи і спроб її реформування. • Реформи Хрущова підірвали позиції сталінізму, але остаточно зруйновані не були. Жертвою став і сам реформатор. На жовтневому 1964 р. Пленумі ЦК КПРС він був усунутий від керівництва.