
204989.ppt
- Количество слайдов: 31
КОБУДЬ ПОПІД МУРАМИ ДРЕВНЬГО МІСТА ТАМ, ДЕ ЦЕРКВА СТАРЕНЬКА СТОЇТЬ, В’ЄТЬСЯ СТРІЧКОЮ СИНЬОЮ РІЧКА – МОВ ВИСПІВУЄ ПІСНЮ СТОЛІТЬ… СТАРИЙ КОСТЯНТИНІВ
Міста народжуються містами, розвиваються, як міста, а якщо на те є господня воля, то й помирати містами. . . Старий Костянтинів належить до тих поселень, про які можна говорити як про “вічне місто”. До його історії не можна застосовувати поняття “виникло” чи “засноване”. Жодна з ювілейних дат не є вичерпною, бо так і не дає остаточної відповіді.
Історична довідка Археологічні знахідки свідчать, що територія сучасного міста була залюднена ще в добу неоліту (IV тис. до н. е. ). Під час розкопок поблизу міста виявлено могильники Черняхівської культури. У Х – ХІ ст. землі Старокостянтинівщини входили до складу Київської держави, потім до Болохівської землі, а з ХІІІ ст. – до Галицько-Волинського князівства. У січні 1241 року татари, рухаючись на Польщу, спустошили ці землі вогнем і грабежами. У 1340 році цю місцевість завоювали литовські феодали, і вона увійшла до складу Литовського князівства.
ХVІ ст. Польща завершує загарбання Волині та Поділля. 5 березня 1505 року польський король допускає до володіння селами Гребенинка, Сахнівці та Колищенці Івана Табунського. 5 січня 1561 року нащадки Лабунського продають Калищенці українському магнатові Костянтину Острозькому, який через три місяці одержує від короля привілеї на заснування міста. Історики дослідили, що князь заплатив суму, рівну вартості 357 коней-скакунів, або, якщо зіставити із вартістю проданих у той час сіл, ціна Колищенець переважала їх у 10, а то й у 100 разів. Багато істориків губились в розгадках цієї таємниці. Хоча загалом всі сходились на тому, що не просто самі Колищенці цікавили Острозького, а головне – старе городище зі славною минувшиною. Метою князя було не просто володіння Колищенцями, а найперше – будівництво міста на цьому терені. Тому він одразу й шле гінців до великого князя Сигізмунда Августа за дозволом будувати замок.
Костянтин (Василь) Острозький вів своє походження від сина турово-пінського князя Дмитра Даниловича, який воював разом з литовським князем Дмитром Любартом проти польського короля за Волинь і Галичину. Данило збудував собі замок в Острозі і став прозиватися князем Острозьким. Костянтин (Василь) Острозький був людиною хороброю, культурною і досить багатою, щоб протистояти католизації України. Він стягує до себе культурні сили, засновує в 1579 році триязичний (русько-грецько-латинський) ліцей. У 1891 році було видано Острозьку Біблію, яку друкує Іван Федоров (або Московитин) і до якої князь сам написав передмову.
Розташоване в трикутнику при впадінні Ікопоті в Случ, місто-фортеця виконувало роль передового форпосту Волині проти набігів кримських татар на Польщу. Фортеця будувалася 10 років (до 1571 р. ) і мала досить надійні оборонні споруди. Одночасно з початком будівництва фортеці (1561 р. ) Острозький “почав садити місто”. З 1565 року в ділових паперах уперше згадується місто Костянтинів, а в 1632 році воно було переіменовано в Старокостянтинів.
Оборонна башта БАШТІ СТАРІЙ ВЖЕ БАГАТО ВІКІВ ЖИВЕ ТІЛЬКИ ВІТЕР НА ВОЛІ. ТА ІНОДІ ЩЕ, У ПІТЬМІ СІРИХ ДНІВ, ПРИХОДИТЬ З МИНУЛОГО ВОЇН.
Пам’ятник архітектури XVI – XVIII ст. . Вперше вежа згадується в 1603 р. у зв’язку з гарматною дуеллю, що сталася між братами Олександром і Янушем Острозькими, які в такий спосіб ділили батькову спадщину. За функціональним призначенням і за архітектурним стилем Сторожова вежа є унікальною пам’яткою оборонного зодчества України – її споруджено відповідно до інженерних та фортифікаційних вимог XVI ст. з дотриманням архітектурного стилю й традицій ХІІІ ст. , що дає можливість віднести її до переліку так званих “волинських башт”.
У кінці XVI ст. Сторожова вежа була добудована Здвиженською церквою, яка вперше згадується в 1570 році. Храм був православним аж до кончини Василя. Костянтина Острозького. Потім його син Януш передав храм із вежею католикамдомініканцям і внесли в архітектуру свої корективи(нове облаштування подвір’я, на якому стояли господарські приміщення: возовня, конюшня, льохи, кухні, будинки для челяді).
Наприкінці ХІІІ ст. православні знову повертають собі рукотворну православну святиню, також вносячи нові корективи(чотирискатний ґонтовий дах було замінено п’ятикупольною покрівлею у стилі російських православних церков).
У 1911 році царський уряд виділив кошти на реставрацію фортеці й комплексу Сторожової вежі. До нашого часу від тієї реставрації збереглися хіба що елементи тиньку на стінах. …Чудотворна ікона, зцілення немічних, бібліотека у сховищах церкви, переписування книг – усе це було в житті Хрестовоздвиженської церкви.
У 1595 – 1596 рр. шляхами Старокостянтинівщини пройшли загони Северина Наливайка. Селяни і міщани цього краю брали активну участь у визвольній боротьбі українського народу проти польського поневолення в 1648 – 1654 роках. У вересні 1648 року відбулася битва під Пилявою, в якій була розбита 140 тисячна армія Речі Посполитої. Після воз’єднання України з Росією у 1654 році ці землі відходять до Російської Імперії, тут створюється Ізяславське генерал-губернаторство, і Старокостянтинів входить на початку до нього, а з 1804 року – до складу Волинської губернії і стає повітовим містом. Це сприяє швидкому промисловому розвитку міста, його населеня зростає і на кінець ХІХ ст. становить 20 тисяч. Грозове відлуння революції 1905 -1907 років докотилось і до Поділля, уже в січні тут відбувалися масові селянські виступи селян проти поміщиків. 17 березня 1917 року в Старокостянтинові відбувся мітинг солдат гарнізону і трудящих міста, які вітали лютневу революцію. На ньому було обрано Раду робітників і солдатських депутатів.
1921 рік – першій рік відбудови народного господарства. У 1922 році у місті починає діяти хлібопекарня, маслозавод, тютюнова фабрика, шкіряний завод, нафтобаза, відремонтовано залізничні колії та цукровий завод. Створено 5 пунктів лікнепу, відкрито 7 трудових шкіл, функціонувало 2 лікарні. Велика Вітчизняна війна 1941 -1945 років принесла багато страждань мешканцям Старокостянтинова. На початку березня 1944 року в ході Проскурівсько-Чернівецької операції Старокостянтинів був визволений від загарбників. У післявоєнні роки місто відбудувалось і стало ще кращим. У Старокостянтинові 9 шкіл, діє Будинок школяра, музична, художня та спортивна школи, побудовано поліклініку, лікарню, дитячу консультацію, стоматологічну поліклініку, триповерхову центральну районну бібліотеку. У грудні 1999 року Старокостянтинів отримав статус міста обласного підпорядкування.
Місця, які варті уваги
ГЛЯНЬТЕ, ХРАМІВ ГОРЯТЬ КУПОЛА! ВІДРОДИЛАСЯ ВІРА І МОВА, А КАЛИНА НАМИСТО ВДЯГЛА, ЗАВІТАЛА ДО НАС НА РОЗМОВУ. Започаткувавши в 1561 році будівництво нового міста, князь В. -К. острозький заклав у підвалини Троїцької церкви перший будівельний камінь, а через 10 років – перший церковний дзвін уже покликав мешканців замку до молитви. Троїцька замкова церква викликає до себе інтерес не лише унікальністю архітектурних витворів, а й своїми розмірами та особливостями забудови. Це – невелика за розмірами, однонефна та одноапсидна будова без допоміжних приміщень.
РОЗЛИВАЙТЕСЬ, ДЗВОНИ, НА УСІ УСЮДИ, ПРОСЛАВЛЯЙТЕ, ДЗВОНИ, МІЙ КАЗКОВИЙ КРАЙ! ПОСМІХНІТЬСЯ, ЛЮДИ, НЕ СУМУЙТЕ, ЛЮДИ, СМІХ – НЕНАЧЕ ЖИТО. БУДЕ УРОЖАЙ! ТРИАРКОВА ДЗВІНИЦЯ
Унікальні фрески на стінах церкви
Вежа-донжон – головна вежа феодального замку ВАРТО ЛИШЕ ВІКИ ПРИКРИТИ І ПОСЛУХАТИ СТІНИ НІМІ – ВОНИ ДИХАЮТЬ ДАВНІМ СТОЛІТТЯМ, КОСТЯНТИНОВИМ ГОЛОСОМ В СНІ…
ПРОПУСТІТЬ МЕНЕ, МУРИ, У ДАЛЕКЕ МИНУЛЕ, РОЗКАЖІТЬ МЕНІ КАЗКУ ПРО ВЕЛИЧНІ ЧАСИ. ДНІ-СТОЛІТТЯ УЖЕ МИНУЛИ Й МИ УЖЕ ПРИЗАБУЛИ ІМЕНА ТИХ ГЕРОЇВ, ЩО КОЛИСЬ ТУТ ЖИЛИ… Замкові мури В’їзна брама
КОСТЕЛ ІОАННА ХРЕСТИТЕЛЯ ДЗВОНЯТЬ ДЗВОНИ, ДЕСЬ ДЗВОНЯТЬ ДЗВОНИ. БІЛІ НОЧІ І ЧОРНІ ДНІ. ЩОСЬ ПОСТАВИЛО НАС В КОДОНИ, НАВІТЬ РАМА, ЯК ХРЕСТ У ВІКНІ… Костел, що спорудили його магнати Любомирські, збудовано з каміння й цегли у стилі пізньобарокової архітектури. Костел із самого початку закладали разом із монастирем, прибудованим до храму з трьох сторін, що утворює внутрішнє закрите подвір’я.
ВІЧНИЙ ВОГОНЬ І ВИСТОЯЛО МІСТО КОСТЯНТИНА, КРИВАВІ РАНИ ЗАГОЇЛИ ВІКИ, ЧЕРВОНИМ СОКОМ БРИЗКАЄ КАЛИНА І СКРОПЛЮЄ НА ЩАСТЯ ВСІ ВІКИ. КАПЛИЦЯ ЮРІЯ ПЕРЕМОЖЦЯ, СПОРУДЖЕНА НА ЧЕСТЬ 2000 -ЛІТТЯ РІЗДВА ХРИСТОВОГО
АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА НЕ ЛЯКАЙСЯ, МІЙ ХРАМЕ, ТЬМИ, НЕ ЛАМАЙ ГОРДИХ РУК І ПЛІЧ, ЦВІТОМ ЛИПОВИМ ОБІЙМИ ЦЮ ГЛИБОКУ ПРОМЕРЗЛУ НІЧ… Мілітаризація міста в ХІХ столітті проявилась у будівництві казарм, а при них – полкової церкви. Андріївську церкву будували як полкову, тобто для потреб військових, що квартирували в Старокостянтинові.
ЧЕРВОНИЙ МЛИН ВСЯ БІДА У НАС ПЕРЕМЕЛЕТЬСЯ. ПЕРМЕЛЕТЬСЯ – БУДЕ ХЛІБ! І ЛЕЛЕКА ВЕСНОЮ ВЕРНЕТЬСЯ! І ДОЗРІЄ У ПОЛІ СНІГ…
ПАМ’ЯТНИК ЖЕРТВАМ ГОЛОДОМОРУ ТА СТАЛІНСЬКИХ РЕПРЕСІЙ ХТО ЗНАВ, ХТО ВІВ СМЕРТЯМ І СТРАТАМ ЛІК? ДЕ ФІЛЬМ, ЯКИЙ НАМ ПОКАЗАВ БИ ГОЛОД? ОТОЙ ПРОКЛЯТИЙ 33 -ІЙ РІК? ЯКИЙ СПІВЕЦЬ ПОЕМУ СКЛАВ ПРО ХОЛОД? ЧИ РОЗПОВІВ, ЯК ТО ЛЮДЕЙ В НАШ ВІК КРУШИВ І ЧАВИВ ПРОЛЕТАРСЬКИЙ МОЛОТ… За даними дослідників, у Старокостянтинівському районі померли від голоду кожні 14 із 100 мешканців. Це були переважно селяни. Великим порятунком для виживання населення були ліси, пасіки й річки.
середини XVI століття. І БУДУТЬ ПРИХОДИТИ ВНУКИ, Тоді ці земліГЛЯНУТЬ НА ПРОЙДЕНИЙ ПУТЬ. отримує у власність І Одне з місць, яке варто відвідати І, ВЗЯВШИ МИНУЛЕ ЗА РУКИ, Костянтин Острозький. районі, в Старокостянтинівському В МАЙБУТНЄ СВОЄ ПОВЕРНУТЬ. Після згасання роду Острозьких їх це село Самчики, яке численні маєтності отримують нових розташоване поблизу траси власників. Старокостянтинів – Житомир. Самчики переходять з рук в руки аж поки не дістаються роду Хоєцьких. Януш Хоєцький, “воєнноначальник українськи полків”, у 1725 -му будує на березі Случі свою резиденцію.
Від епохи Хоєцьких до наших днів дожила місцева церква Параскеви П’ятниці з дзвіницею.
родового помістя. Майже двадцять гектарів огороджують З паркового боку – з муром, за яким ховаються й численними колонами будівлі палацу з фонтаном, Помони і барельєфами богинькапличкою, оранжереєю й кількома Церери (обидві богині мають господарськими будівлями. стосунок до підвищення врожайності, особливо у кризовий період).
На дні цього озера більшовики втопили статую Будди. Колись вона була встановлена у Китайському павільйоні – ще одній будівлі маєтку.
В 1870 -му маєток перепродують. Новий власник – московський дворянин Іван Угрімов. Проте через сімейні обставини Угрімови вимушені продати помістя. Останнім власником стає Михайло Шестаков, котрий до того працював в Угрімова управляючим.
У повоєнний час тут розміщується дослідна агростанція. За її господарювання суттєвої шкоди було завдано парку. Було безповоротно знищено численні господарські будівлі. Лише в 1990 -му Самчики оголошуються музеєм. З 1997 -го офіційна його назва Державний історикокультурний заповідник “Самчики”.
Ласкаво просимо у наш древній княжий край – у місто Старокостянтинів – центр Волині і Поділля, місто обласного значення. У місто, яке гордою твердинею впродовж століть стоїть поміж замріяних річок і лісів на свободолюбивій давньоруській Болохівській землі.
204989.ppt