КНЕУ Регіональної економіки

КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Безпека життєдіяльності”

Лекція 1. Безпека життєдіяльності – галузь науково практичної діяльності.

Безпека життєдіяльності це галузь наукових знань, що охоплюють теорію і практику захисту людини від шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів в усіх сферах людської діяльності: • У побутовій сфері , що охоплює суму факторів, які впливають на людину в побуті. • У в иробничому середовищі , де існує сукупність факторів, що оточують працівника в процесі трудової діяльності. • У природному середовищі – в процесі взаємодії організму людини із складовими довкілля.

Дисципліна вирішує такі основні завдання: • вивчає методи і способи ідентифікації (розпізнавання і кількісну оцінку) негативних впливів середовища існування; • знайомить студентів з принципами попередження впливу негативних факторів на людину та захисту її від небезпек; • розкриває сутність ліквідації негативних наслідків впливу шкідливих, небезпечних і уражаючих факторів; • пропонує шляхи створення комфортного стану середовища життя і діяльності людини.

КАФЕДРА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ СЕКЦІЯ - БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ • Корпус – 5; • Аудиторія – 218; • Тел. 483 54 98; • Викладач – Панкратов Олег Михайлович

Розподіл часу 54 34 – заняття під 20 – САМОСТІЙНІ ЗАНЯТТЯ керівництвом викладача ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ЗАЛІК

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни” Безпека життєдіяльності” для студентів всіх спеціальностей й спеціалізацій 6. 1. 1. ДЕННА ТА ВЕЧІРНЯ ФОРМИ НАВЧАННЯ Форми контролю Максимальна № Види самостійної роботи Параметри оцінки та звітності кількість балів І. Обов’язкові завдання Систематичність та активність роботи на семінарських та практичних заняттях 5 занять – в діапазоні Активна участь у 6— 4— 3— 0 балів за семінарах дискусіях, роботі кожне, міні груп, розв’язання Підготовка до семінарських та 2 ва заняття в діапазоні 1. 1 ситуаційних 38 практичних занять 3— 2— 1— 0 балів вправ та індивідуально та 1 не заняття в групових завдань діапазоні 2 – 1, 5– 1 – 0 балів 4 заняття – в діапазоні Експрес опитування, Правильність та повнота 4— 3— 2— 0 балів 1. 2 16 тестконтроль, міні контроль відповідей за кожне Виконання та презентація (захист) Оцінювання якості 1 заняття – в діапазоні розрахункових, аналітичних, підготовлених матеріалів, 1. 3 16– 12– 10– 0 16 творчих завдань, комп’ютерних презентацій балів мультимедійних презентацій та ін. Разом балів за семінарські заняття та виконання інших завдань 70 Виконання модульних контрольних робіт Перевірка результатів 20 – 16 – 12 – 0 1. 4 Модульний контроль виконання модульної 20 балів (контрольної) роботи Разом балів за виконання модульних завдань 20 ІІ. Вибіркові завдання Виконання завдань для самостійного опрацювання

ІІ. Вибіркові завдання Виконання завдань для самостійного опрацювання Аналітичний огляд наукових публікацій Оцінювання якості 5– 4– 3– 0 2. 1 за темами, що підготовлених 5 балів винесені на самостійне матеріалів вивчення Оцінювання якості Написання та захист 5– 4– 3– 0 2. 2 підготовлених 5 рефератів балів матеріалів Виконання розрахункових, Оцінювання якості аналітичних, творчих 10 – 8 – 6 – 0 2. 3 підготовлених 10 завдань за темами, що балів матеріалів винесені на самостійне вивчення Обговорення Участь у наукових результатів студентських проведеної роботи 10 – 8 – 6 – 0 2. 4 конференціях, 10 Тези, наукова балів олімпіадах та стаття, доповідь на конкурсах конференції Всього балів за вибіркові види СРС 10 Разом балів за СРС щодо опанування навчального матеріалу 100

6. 4. 2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ Форми контролю № з/п Види самостійної роботи Параметри оцінки Максимальна кількість балів та звітності І. Обов’язкові завдання Оцінювання якості В діапазоні підготовлених матеріалів, 7, 5– 6– 4, 5– 0 балів, по Виконання та презентація (захист) їхньої презентації (захисту). 2, 5– 2, 0– 1, 5– 0 балів за розрахункових, аналітичних, 1. 1 перше завдання з БЖД 7, 5 творчих завдань, комп’ютерних та 5 – 4 – 3 – 0 балів за мультимедійних презентацій та ін. завдання з основ охорони праці Разом балів за виконання завдань 1. 1 7, 5 Виконання модульних контрольних робіт Перевірка резуль татів В діапазоні 1. 2 Модульний контроль виконання модульної 10 10– 8– 6– 0 балів (контрольної) роботи Разом балів за виконання модульних завдань 10 ІІ. Вибіркові завдання (лише за матеріалами змістових модулів 2 і 3) Виконання завдань для самостійного опрацювання 2, 5 Аналітичний огляд наукових Оцінювання якості В діапазоні 2. 1 публікацій по темах, що винесені підготовлених матеріалів 2, 5– 2, 0– 1, 5– 0 балів на самостійне вивчення Оцінювання якості В діапазоні 2, 5 2. 2 Написання та захист рефератів підготовлених матеріалів 2, 5– 2, 0– 1, 5– 0 балів Виконання розрахункових, 2, 5 аналітичних, творчих завдань по Оцінювання якості В діапазоні 2. 3 темах, що винесені на самостійне підготовлених матеріалів 2, 5– 2, 0– 1, 5– 0 балів вивчення Обговорення результатів 2, 5 Участь у наукових студентських проведеної роботи В діапазоні 2. 4 конференціях, олімпіадах та Тези, наукова стаття, доповідь 2, 5– 2, 0– 1, 5– 0 балів конкурсах на конференції Всього балів за вибіркові види СРС 2, 5 ВСЬОГО БАЛІВ за СРС щодо опанування навчального матеріалу змістового модуля 20

формування системи теоретичних і прикладних знань із МЕТА правових, економічних й організаційних питань захисту людини ЗАНЯТТЯ від впливу негативних факторів середовища мешкання й праці. ЛІТЕРАТУРА 1. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України. - К. : 2000. 2. Панкратов О. М. , Міляєв О. К. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях, Навч. посібник. - К. : КНЕУ, 2005. - 286 с. 3. Стеблюк М. І. Цивільна оборона. - Київ. : “Знання-прес”, 2003, - 570 с. 4. Шоботов В. М. Цивільна оборона. - Київ. : “Знання-прес”, 2004, - 430 с. Вступ 1 навчальне питання 2 навчальне питання 3 навчальне питання Категорійно понятійний Природні небезпеки, їх Техногенні небезпеки та їх апарат з безпеки реалізації та дія на людей, реалізації. життєдіяльності, тварин, рослини та об’єкти таксономія небезпек. економіки. Завершальна частина

1 навчальне питання Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек.

Головні пріоритети якості життя Прагнення людини • зберегти життя і здоров’я; • забезпечити сите існування; Галузь • захиститись від агресії; безпеки • створити комфорт; • зберегти довкілля. Безпека – найважливіша складова якості життя

Чому ?

Життя людини супроводжується взаємодією з безліччю позитивно та негативно діючих чинників

Часовий параметр чинників Постійно Тимчасово діючі діючі чинники n

Що таке небезпека ?

Н Е Б Е З П Е К А: • потенційна можливість задати шкоду; • можливий результат дії негативного чинника; • стан довкілля, який через різки зміни може завдати шкоду Потенційна можливість, але не сам негатив Небезпеки реалізуються через стихійні лиха, аварії, катастрофа, інфекційні хвороби, застосування засобів ураження. . . Джерела надзвичайних ситуацій

Складові небезпеки Суб'єкт –джерело, носії небезпек • природні явища; • техногенні процеси; Об'єкт – потерпіла • антропогенні діяльність. сторона • люди; • співтовариства; • матеріальні об'єкти.

Ступінь негативності небезпеки Визначається 1. Вірогідністю її реалізації; 2. Енергетичною потужністю 3. Інтенсивністю дії; 4. Уразливості та захищеності об'єкту.

Форми небезпек Виклик Загроза Найпоширеніша форма Сума обставин, що породжують Нагромадження гіпотетичну небезпеку обставин, що стимулюють надзвичайну подію природного та (або) антропогенного характеру

Стан суспільства і Небезпека довкілля, де немає небезпек Безпека Об'єкт Суб'єкт • особа; • організація; • суспільство; • установи; • держава. • итруктури.

МЕТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ • зниження рівня викликів і загроз; • захист з метою зменшення втрат і збитків; • прагнення забезпечити стійкість, стабільність, живучість об'єктів безпеки.

НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ Стан суспільства та довкілля, що сформований під впливом на певній території (об'єкті) – зоні подій природного та (або) надзвичайній ситуації антропогенного характеру Що спричинило • людські жертви; • погіршення стану здоров’я; • погіршення стану довкілля; • спровокували матеріальні збитки; • порушили умови життя і діяльності.

НЕГАТИВНО ДІЮЧИЙ ФАКТОР Складова явища, процесу природи, антропогенної діяльності За принципом дії: За характером дії: Механічні; Фізичні; Теплові; Хімічні; Біологічні; Хімічні; Соціально-політичні Радіоактивні; Акустичні; Інформаційні; За часом утворення: Економічні, . . . Первинні; Вторинні.

2 навчальне питання Природні небезпеки, їх реалізації та дія на людей, тварин, рослини та об’єкти економіки.

Біосфера (від грец. "bios" – життя, "spharia" – куля, сфера) – оболонка нашої планети, в якій розвивається життя різноманітних організмів Гідросфера Тропосфера (25. . . 30 км) Літосфера (3. . . 5 км ) Озоновий шар

Склад атмосфери

Жива речовина має специфічний хімічний склад. В ній перебільшує: Сірки 0, 1 1% Хлору 0, 1 1% Кисню – 60 – 70% Калію 0, 1 1% Кальцію 1 10% Вуглецю 1 10% Водню 10% Інших елементів до 10%

БІОГЕОЦЕНОЗ БІОЦЕНОЗ (біотична частина) ЕКОТОП (абіотична частина) СО 2 Si. O 2 Н 2 О Аутотрофи Хімічні сполуки довкілля Організми, абіотична речовина, P співтовариства сонячна енергія N 2 Na Au Органічна речовина Гетеротрофи Організми, співтовариства Детритоядні Організми, співтовариства

Біоакумуляція 0, 1 1000 10 000… 100 000 100

За ступенем й характером дії на організм усі негативно впливаючи фактори умовно поділяють на шкідливі, небезпечні та уражаючі • Шкідливими - є фактори, що стають причиною захворювань або зниження працездатності. Симптоми ураження, як правило, зникають після відпочинку чи перерви в їх дії. • Небезпечними називають такі фактори, які сприяють, у визначених умовах, травматичним ушкодженням або раптовому і різкому збудженню організму. • Під уражаючими факторами розуміють такі, що обов'язково викликають важкі порушення життєдіяльності організму аж до летального наслідку.

Вересень - жовтень Березень - квітень Магнітні бурі 1 1 Р - випромінювання Вітри Спека Повені Смерчі Серцево – судинні системи Нервово – психічні системи Смертність збільшується у 3 – 5 разів, ДТП на 30 %, …

Фізично діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори Рухомі машини і механізми Гострі і падаючи предмети Підвищений рівень шуму, інфразвуку, ультразвуку, вібрації Іонізуюче випромінювання Електромережа Електромагнітні хвилі, . . .

Хімічно діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори НЕБЕЗПЕЧНІ ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ ТА СПОЛУКИ Абіотичного походження Важки метали, отруйні гази … Утворені Рослинами Тваринами Мікроорганізмами Токсичні речовини Отрути Токсини

Біологічно діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори Патогенні мікроорганізми Хворі організми Бактерії; ріккетсії; гриби; віруси Люди, худоба, птахи, риба … Продукти життєдіяльності організмів

Шляхи інкорпорації речовин Ограни травленная Органи дихання Шкіра

Заключення Умови: Біогеоценоз: - ΔР; Абіотична - Абіотична речовина; - Δt 0 C; - Аутотрофи; - широта; - Гетеротрофи; - продукти Біотична - Детритоядні. харчування. Адаптивні типи людей: - Гірський; - Тропічний; Тропосфера Біосфера - Помірного поясу; Гідросфера - Арктичний. Літосфера Фактори Шкідливі Небезпечні Уражаючі Фізично Хімічно Біологічно Соціально – політично

Реактивність - здатність організму реагувати на впливи факторів навколишнього середовища Забезпечується захисно-компенсаторними системами і механізмами вирішальна роль належить Нервовій системі Її найважливіші функції: 1) здійснює взаємодію організму з навколишнім середовищем; 2) поєднує органи і системи організму у єдине ціле та погоджує їхню діяльність; 3) на вищому етапі розвитку нервова система здійснює психічну діяльність на основі фізіологічних процесів відчуття, сприйняття і мислення.

Основними властивостями нервових волокон є: Рецептор Збудливість Провідність Роздратування Біострум Ускладнюється і зникає при: розриві; Нерв здавлюванні; припиненні кровопостачання; сильному охолодженні; отруєнні. . .

Рефлекторна дуга Ентеро- інтеро- рецептори: фото-, фоно-, термо-, баро-, хемо-, . . . Чуттєвий нерв Рецептор Руховий нерв Ефектор

Рецептори шкіри 5 20 Тепла Холоду 25 200 Болю Дотику В 1 см 2 Чутливість дотику Кінчиків пальців – 3 мг/мм 2 Долоня – 12 мг/мм 2 П’ЯТКА – 25 мг/мм 2

Нейрон L Аксон Синаптична бляшка A - L = 150 см, V = 150 м/с Дендріти B - L = 35 см, V = 20… 30 м/с C - L = 0, 5 … 5, 0 см, V = 2… 5 м/с

Синапс Електричний Синаптична бляшка імпульс Везикули з медіатором Пресинаптична мембрана Медіатор - АХ Синаптична АХЕ щелина ХР Електричний Постсинаптична мембрана імпульс

Електричний імпульс Везикула Стимулятори (амінопірідіни) АХ Блокатори АХ Емейоцетоз (ботулотоксин) Імітатори АХ (нікотін, мускалін) Рецепція Блокатори ХР Дерецепція (атропін, кураріни) АХЕ Na+ Пробки К, Nа нас. АХЕ+АХ (саксітоксин, ХР Тетродотоксин)

Шум – звукові коливання з частотою 16. . . 20 000 Гц Характеристика шуму Частота Гц Голосність – Вт/м 2 Рівень L = 10* lg(I/I 0), д. Б І0 = 10 12 Вт/м 2 Необхідний шум для людини – 10. . . 20 д. Б Поріг болючості – 140 д. Б Уражається ЦНС – перевантаження рецепторів, виснаження клітин головного мозку: симптоми: безсонниця, стомленість, зниження працездатності, туговухість.

Інфразвук – коливання з частотою менше 16 Гц Невидимі і нечутливі хвилі Особливо небезпечні коливання з частотою 8 Гц за рахунок виникнення резонансу з біострумами Слабкий Сильний Уражає внутрішнє вухо. Симптоми “морської хвороби” Вібрація внутрішніх органів Розлад органів травлення і мозку: 110. . . 150 д. Б • загальна слабкість; • непритомність. . .

Ультразвук – коливання з частотою понад 16 000 Гц В організмі виникають такі процеси: коливання часток тканини мікро масаж; утворення внутрішнього тепла; розширення кровоносних судин; посилення біохімічних реакцій; подразнення нервових закінчень Уражаюча дія починається при інтенсивності – 120 д. Б Симптоми: пригніченість; непояснений страх; “морська” хвороба; сліпота

Механізм взаємодії Х і γ квантів з атомом е Е < 0, 02 Ме. В (Фотоефект) е Е > 1, 02 Ме. В (Ефект утворення пари) е+ е Е ~ 0, 8 Ме. В (Комптон ефект) γ

α β γ Н 2 О + hν → Н 0 (+, - ) + О 0 (+, -) → Н 2 О 2 (НО 2) Не розчинні солі органічних сполук

Які величини характеризують спроможність радіоактивних елементів до роспаду • А – активність, [Бк], [Ku]; • 1 Бк = 1 росп. / с; • 1 Ku = 3, 7 *1010 Бк.

Які величини характеризують уражаючу дію іонізуючого випромінювання ? • Dекс - енергія, що викликає іонізацію середовища [Кл/кг], [P] • Dп - енергія будь-якого випромінювання, що поглинається рецептором [Дж/кг], [Гр], [рад] • Dекв = Dп Кя , [Зв], [бер]

Опромінювання людини • Початковий період • Наступне опромінювання 90% дози - внутрішнє опромінювання щитовидної 70% дози - внутрішнє залозі інгалірованими 131 I, 133 I; опромінювання організму внаслідок 1% дози - зовнішне інгаляції, шкіряної резорбції, опромінювання; перорального шляху проникнення 9% дози - контактне радіоактивних речовин. опромінювання.

Шляхи руху РР до організму людини РР Атмосфера Наземна частина рослинної їжі Молоко Джерела Трава на пасовищах питної води Поверхня ґрунту під М’ясо рослинною їжею Грунт на пасовищах Підповерхневий шар ґрунту Стічні води

Щитовидна залозь: Легені: 129 I; 131 I; 85 Kr ; 99 Tc. 238 Pu, 239 Pu; 222 Rn; 233; 133 Xe; 235 U. Шкіра: 35 S. Селезінка: 210 Po. Печінка: 137 Cs; 58 Co; 60 Co; Нирки: 134 Cs; 137 Cs; 239 Np; 106 Ru. 238 Pu; 239 Pu; 241 Pu. яічники: 140 Ba; 134 Cs; 137 Cs; 58 Co; 60 Co; 131 I; Кістки: 85 Kr; 140 Ba; 239 Pu. 14 C; 154 Eu; 155 Eu; 32 P; 238 Pu; 239 Pu; 241 Pu; М’язи: 134 Cs; 137 Cs; 226 Ra; 154 Eu; 155 Eu; 89 Sr, 90 Sr; 40 K; 42 K. 233 U, 235 U.

Ураження людини радіоактивними речовинами Опромінювання РР Внутрішнє Зовнішнє Шкіра α β γ РР Аерозолі Пара Тканини Легені: Органи травлення: Органи інгаляція перорально Ступінь ураження = f (Di, P, t, % тіла) Через шкіру: резорбтивно Критичний Гостре Хронічне Кров орган

Зовнішнє та внутрішнє Зовнішнє опромінювання γ γ β α β α РР

Надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру.

Причини виникнення надзвичайних ситуацій Природні явища: Діяльність людини: Стихійні лиха Аварії Катаклізми Катастрофи техногенного походження Явища макросвіту Війни Явища мікросвіту Революції …

Телуричні та тектонічні Виверження Пожежі вулканів Землетруси Цунамі Специфічні Епідемії Війни Голодомор Збройні конфлікти

Космічні Метеорити Сонячна Гравітаційні Інші активність бурі космічні катастрофи Топологічні Повені Селі Зсуви Лавини

Транспортні Катастрофи на Транспортні, на річковому Автодорожні залізничному космічні та на морському катастрофи транспорті катастрофи транспорті Промислові Механічні Хімічні Радіоактивні Термічні Бактеріологічні

Соціальні Тероризм Громадські Алкоголізм Наркоманія безпорядки

Зони хімічного зараження Небезпечний хімічний об'єкт Зона поширення первинної хмари Г 2 Г 1 Зона поширення вторинної хмари Зона розливу НХР

Осередок землетрусу 1 2 3 4 Ступінь руйнуван Уражен- Імовір- Парамет Магне Щільність ня Пожежі Енерго- ня туда, енергії, ня ність р будинків, гідротехн водопост людей в бали ічних ачання будівлях епідемій споруд Суцільна І - Зона 8– 9 9 - 12 Суцільна Окремі Відсутнє 100 % Висока Висока Утворен- ня ІІ - Зона 7 -8 8 -9 прорану Суціль Відсутнє До 90% Висока ні Середня Можливе утворен- ІІІ - Зона 6 -7 7 -8 ня Суціль До 50 % До 40% Не прорану ні висока Низька ІV - Зона 4 -6 5 -7 Низька Окремі До 80% Окремі Низька випадки

Аварія на гідротехнічній споруді tпр = R / u В Н, м 5 10 25 50 N, м 3/с*м 10 30 125 350 u U= 5 h … 7 м/с R, км Параметр 0 25 50 100 150 200 250 300 0, 25 Н 0, 2 0, 15 Н 0, 075 0, 05 Н 0, 03 Н 0, 02 Н 0, 015 H h, м Н Термін існування Т 1, 7 Т 2, 6 Т 4 Т 5 Т 6 Т 7 Т 8 Т хвилі, год.

Вторинні уражаючі фактори при аварії на пожежа- вибухонебезпечному об’єкті ІІ – зона дії продуктів вибуху: R 2=1, 7 R 1; ΔΡ= 1300(R 1/R)3+50 = 300… 1350 к. Па І – зона детонації 1 к. Па ≈ 0, 01 кгс/см 2; 1 атм ≈ 100 к. Па. ΔP= 1700 к. Па ІІІ – зона дії ПУХ: ΔΡ=700 / [3(1+29, 8 х3)0, 5 -1] при (х=0, 24 R/R 1)≤ 2 ΔΡ=22 / [х(lgx+0, 158)0, 5] при (х=0, 24 R/R 1)≥ 2

Зони радіоактивного зараження 5 ; 0, 014 50; 0, 14 500; 1, 4 Г В Б А М де (50; 0, 14) 50 – Dn, рад 0, 14 – Pn, рад/год 1500; 4, 2 5000, 14

Ядерний осередок ураження Ступінь руйнуван Уражен- Імовір- Параметр ΔРф, q=1 Мт, ня Пожежі Енерго- ня людей ня ність кгс / см 2 R, км будинків, гідротехні водопоста в чних будівлях епідемій споруд чання споруд Суцільна І - Зона >0, 5 4, 0 Суцільна Окремі Відсутнє 100 % Висока 5, 4 Висока Утворен- ня ІІ - Зона 0, 3 -0, 5 прорану Суцільн Відсутнє До 90% Висока і Середня Можливе утворення ІІІ - Зона 0, 2 -0, 3 6, 9 прорану Суцільн До 50 % До 40% Не і висока Низька ІV - Зона 0, 1 -0, 2 13 Низька Окремі До 80% Окремі Низька випадки

Інформаційна війна

Метеорологічна війна Ag I

Лекція 2. Імовірнісні структурно-логічні моделі виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій.

1. Ризик як кількісна оцінка небезпек.

Ризик як кількісна характеристика небезпеки Зміряна можливість того, що події та їх результати приведуть до наслідків, які негативно вплинуть на людські цінності де Q(Δt) – імовірність події за інтервал часу; w – збиток у події. Якщо протягом року може відбутися N > 1 небезпечної події, тоді показником ризику буде сума збитків від усіх подій: N W = å wi = a Dt w æ ç è ö ÷ ø де wi − збиток від i-ої небезпечної події; i =0 w − середній збиток при реалізації небезпечної події; а(Δt) − математичне очікування числа подій у рік. Індивідуальний; колективний; добровільний; вимушений

Індивідуальний ризик – це оцінка можливого певної важкості наслідку для здоров’я однієї людини через дію на неї та довкілля протягом певного часу (t) негативних чинників

Колективний ризик – це число людей (n), що можуть отримати певної важкості наслідки для здоров’я через дію на них (N - людей) та довкілля протягом певного часу (t) негативних чинників

Добровільний ризик – це ризик, який людина бере на себе шляхом вільного вибору способу і місця життя й роду занять

Вимушений ризик – це ризик професійної діяльності людини та перебування (вимушене) поруч з небезпечними об'єктами

Q(∆t) -- П (частоти події, часу перебування під впливом негативних факторів); W -- П ( вірогідність нанесення шкоди об’єктам певного ступені)

Індивідуальний ризик загибелі людини На автомобільному транспорті 3· 10 -4. При падінні 9· 10 -5. На пожежі 4· 10 -5. На воді 3· 10 -5. Від отруєння 2· 10 -5. Від вогнепальної зброї злодія 1· 10 -5. На водному і повітряному транспорті 9· 10 -6. Від предметів, що падають, електричного струму 6· 10 -6. На залізничному транспорті 4· 10 -6. Від блискавки 5· 10 -7. В період урагану, торнадо 4· 10 -7.

Управління ризиком Діяльність щодо реалізації найефективнішого з можливих шляхів зниження ризику до рівня, який є прийнятним при заданих обмеженнях ресурсів і часу Початок управління ризиком 1. Збір даних про небезпеки 2. Аналіз ризику: ідентифікація небезпек ( виявлення, опис властивостей); оцінка ризику для людей; оцінка ризику для груп населення; оцінка ризику для соціально-політичних структур; оцінка ризику для елементів довкілля. 3. Оцінка прийнятного ризику 4. Розробка рекомендацій щодо зменшення рівня ризику

1. Збір даних про небезпеки Дачі Сад РБМК - 1000 и Атомг рад Приріччя Поповка Хлор – 50 Хлор – 40 т т Заріччя Аміак – 200 т Хатинка Бельци Рибне Пропан – 120 т Ольш Гусе Яблунька анка нці Зона ІІ Хутори Хлі Зона ІІІ би 13. 00 12. 08 5 2 Тг=150 С Тп=130 С інверсія Масштаб: 1: 100 000

Оцінка ризику для людей, груп населення, елементів довкілля.

3. Оцінка прийнятного ризику W = 1· 10 -6 W = 2· 10 -4

4. Розробка рекомендацій щодо зменшення рівня ризику Як змінити величину частоти? Як зменшити збиток?

Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій.

Основи захисту об’єкта господарської діяльності.

ЛІТЕРАТУРА Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України. -К. , 2000. 1. Панкратов О. М. , Міляєв О. К. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях, Навч. посібник. -К. : КНЕУ, 2005. -286 с. 2. Стеблюк М. І. Цивільна оборона. -Київ. : “Знання-прес”, 2003, -570 с. 3. Шоботов В. М. Цивільна оборона. -Київ. : “Знання-прес”, 2004, -430 с. 1. Законодавство України у сфері захисту населення і територій у надзвичайних ситуаціях. Призначення, мета, основні принципи, завдання та заходи цивільного захисту (ЦЗ) населення. 2. Єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного походження, її структура та режими функціонування. 3. Сили і засоби цивільного захисту населення та персоналу об’єкту.

Цивільний захист • Система організаційних, інженерно- технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій

Правова основа цивільного захисту Конституція України; Закони України: "Про правові засади цивільного захисту" – 2004 р. ; "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"; "Про Цивільну оборону України"; "Про правовий режим надзвичайного стану"; "Про правовий режим воєнного часу"; " Про аварійно-рятувальні служби"; "Про об'єкти підвищеної небезпеки"; "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"; "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" та інші.

Мета цивільного захисту ü реалізація Державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та особливий період; ü подолання наслідків надзвичайних ситуацій

Завдання цивільного захисту • збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайну ситуацію (НС); • прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків НС; • здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту; • розробка та виконання нормативно-правових актів; • розробка і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту; • створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів спрямованих на забезпечення ПС; • оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС; • організація захисту населення і територій від НС та інші

Основні заходи цивільного захисту • оповіщення та інформування; • спостереження і лабораторний контроль; • укриття у захисних спорудах; • здійснення заходів з евакуації населення; • інженерний захист; • медичний захист; • психологічний захист; • біологічний захист; • екологічний захист; • радіаційний і хімічний захист; • захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій

Сили цивільного захисту • оперативно-рятувальна служба ЦЗ; • спеціалізовані (воєнізовані) та спеціалізовані аварійно-рятувальні формування; • аварійно-відновлювальні формування; • формування особливого періоду; • авіаційні та піротехнічні підрозділи; • технічні служби; • підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій Органи управління Сили й засоби ЦЗ На які покладається виконання Державної політики у сфері цивільного захисту

Режими функціонування ЄСЦЗ • режим повсякденного стану; • режим підвищеної готовності; • режим надзвичайної ситуації; • режим надзвичайного стану; • режим воєнного стану.

Сад Дачі и РБМК - 1000 Атомгра д Прирічч Поповк я а Хлор – 50 т Хлор – 40 т Заріччя Аміак – 200 т Бельц Хатинкаа и Рибне Ольшанк Пропан – 120 т Гусенці Яблунька ІІ - зона а ІІІ - зона Хутори Хліби Масштаб: 1: 100 000

Дачі Сад РБМК - 1000 и Атомг рад Приріччя Поповка Хлор – 50 Хлор – 40 т т Заріччя Аміак – 200 т Хатинка Бельци Рибне Пропан – 120 т Ольш Гусе Яблунька анка нці Зона ІІ Хутори Хлі Зона ІІІ би 13. 00 12. 08 5 2 Тг=150 С Тп=130 С інверсія Масштаб: 1: 100 000

Город – антропогенная гетеротрофная экосистема: – поток энергии, – п поток вещества

Рис. 3. Круговорот воды в биосфере

Рис. 4. Круговорот углерода