Ключове питання: «Ах , ти ж… хазяїн , та й більш нічого? . .
Образ Терентія Гавриловича Пузиря 1)Соціальне й економічне становище Терентія Пузиря. 2)Особливості образу Пузиря: а)Ненаситна жадоба збагачення як основна, визначальна риса характеру українського капіталіста-землевласника; б)Інші риси характеру Пузиря-безчесність, несправедливість, любність, жорстокість, бездушність, деспотичність, некультурність, честолюбність, скупість , жадність. 3)Типовість образу Пузиря. 4)Спорідненість образу Пузиря з сатиричними образами хижаків у творах М. Салтикова. Щедріна й О. Островського.
Тлумачний словник Робота з тлумачним словником. Давайте звернемося до тлумачного словника української мови і з’ясуємо значення слів «хазяїн» , «пузир» . Пузир – це кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає в рідині або рідкій масі чого-небудь. Хазяїн 1. Власник якогось господарства, речей, майна на правах приватного або суспільного володіння. Селянин-власник, який має землю і необхідні знаряддя праці. 2. Той, хто займається господарством , веде господарство-господар. 3. Господар дому, глава сім’ї. 4. Керівник підприємства , колективу. 5. Організм у якому або на якому живе паразит.
Ми з’ясували, що Пузиреві властиві позитивні та негативні риси ПОЗИТИВНІ • ПРАЦЬОВИТІСТЬ ЖОРСТОКІСТЬ • • ЛЮБОВ ДО ЗЕМЛІ, ХУДОБИ • ЛЮБОВ ДО ДОЧКИ • БЕРЕЖЛИВІСТЬ • ПРАГНЕННЯ МАТИ ДРУЗІВ НЕГАТИВНІ ЖАДОБА НАЖИВИ • ЖОРСТОКІСТЬ • БЕЗКУЛЬТУРНІСТЬ • ХИТРІСТЬ • СКНАРІСТЬ • МАРНОСЛАВСТВО • ВТРАТА ЖИТТЄВИХ ПРІОРИТЕТІВ •
Ми об’єдналися в групи • Перша група • Друга група
Друга група Глечик Вікторія Порівняння Пузиря-хазяїна і «нових українців» бізнесменів Я вирішила порівняти Пузиря-хазяїна і «нових українців» бізнесменів. Пузир – мільйонер, який прагне все більшого і більшого зиску. Щоб здобути багатство він «сорок років недоїдав, недописав» , у нього «кров`ю кипіла кожна копійка» , він ощадив на всьому всіх. «Нові українці» здебільшого зросли за рахунок тіньового капіталу. Вони мають вищу освіту, інколи освіту в декількох галузях, і безперечний досвід у таємничому світі «тіньового бізнесу» , а простіше кажучи, вони майже всі пройшли складну школу уміння виживати в корумпованих складних структурах. Пузир прагне якомога більше грошей, не зупиниться ні перед чим, аби тільки збагатитися. Він – хазяїн, в якого стільки землі, що її можна обїхати лише за три дні. Пузир і сам не знав для чого йому потрібні капітали, не бачить він де їх можна застосувати. Однак, маючи великі гроші, він шукає нових шляхів наживи. І навіть погоджується заради цього переховати тисячі овець банкрута Михайлова, перепродує куплений у підісланої дружиною швачки за низьку ціну дорогий халат, бо був заробіток – два карбованці за один. А що сучасні бізнесмени? Гроші на першому плані в усіх «крутіїв» (використовуючи сучасну лексику — в «олігархів» ) і, на жаль, не заради розвитку якоїсь галузі виробництва, бо це мало б позитивне значення, а саме заради грошей, великих грошей. Тільки ховають вони їх в придбання товарів чи земель, не у вдосконалення виробничих процесів, а у банки-схованки за кордоном, «на чорний день» . І з’являється інтерпретація: не «на чорний день» , а «щоб і моїм онукам вистачило» . Пузир вів замкнутий, «хутірський» спосіб життя, «із степів не вилазив» , інформація тоді поширювалася повільно, можна було не зважати на «людський поговір» , він був далекий від громадських справ. Сучасні багатії живуть в умовах інформаційного соціуму, мають широкий доступ до ЗМІ, часто навіть самі є їх власниками, і теж нехтують суспільною думкою, свій цинізм і жорстокість протиставляють більшості громадян. Обов`язок підприємця – соціальна відповідальність перед найманим робітником.
Друга група • У часи Пузиря не було законів, що захищали найманого робітника, а сам хазяїн і думати не хотів «про продовольство голодуючих» : «Чудні люди – голодних годуй» Пузир нещадно експлуатує батраків, ганить економів за те, що вони на кілька копійок більше заплатили за поденну роботу. У своїй жорстокості у визиску він радить економові взяти у селян землю в оренду і цим створити бідність, щоб були дешевші робочі руки. Він годує робітників гірше від собак. Коли ж на прохання дочки Соні Пузир погодився дещо поліпшити харчі, то тільки на гарячу пору, щоб робітники не втекли. А пізніше можна й так харчувати, батраки не витримають, повтікають, а зароблені ними гроші зостануться в кишені хазяїна. “Отак розумні хазяї роблять!” – міркує Пузир. Так драматург вивертає називні хижацьку психологію капіталіста, розкриває способи його наживи, чим наочно доводить одну з причин трагічного становища українського селянина. Нині діють закони, які передбачають юридичну і карну відповідальність за порушення прав найманого робітника. Проте далеко не всі бізнесмени працюють чесно, вони шукають усіляки шпаринки в законах, аби обійти їх, і в цьому схожі на Пузиря.
Друга група. • • Черній Маша Чи правильне твердження: «А хазяїн він таки добрий» ? У центрі соціальної комедії І. К. Карпенка-Карого «Хазяїн» стоїть образ Терентія Гавриловича Пузиря. Створюючи його, драматург зібрав типові риси тодішніх мільйонерів-землевласників. Головний герой, Пузир, — хазяїн-мільйонер. Його образ — тип українського багатія-землевласника, що виринув на поверхню суспільного життя наприкінці дев'ятнадцятого століття. Пузир твердив, що своє багатство він здобув ціною важкої, тривалої праці: «Я сорок літ недоїдав, недопивав, недосипав, кровію моєю окипіла кожна копійка. . . » Жадоба наживи не має меж. А його бездушна жорстокість проявляється у його родинному побуті, у його взаєминах із людьми. Щоправда, Пузир не позбавлений розуму, та розум цей діє тільки в сфері його власних інтересів. Пузир добре знає, що робітник там дешевий, «де землі нема, де нема за що рук зачепить, де бідність» . Терентій Гаврилович ощадливий до скупості, він піде на все, аби заробити гроші, він нещад-но експлуатує селян і радіє їхньому горю, бо і з цього може мати прибу-ток. Він — важка неосвічена людина, яка весь час перебуває у конфлікті з робітниками, з дочкою, з законом. Але чи в усьому Пузир заслуговує осуду? Негативні риси хазяїна відразу помітно, бо Карпенко-Карий написав комедію, щоб затаврувати гонитву капіталістів за наживою. Але в житті немає людей цілком негативних чи цілком позитивних. Існують позитивні риси і в Пузиря. По-перше, треба відзначити, що Пузир мав талант господаря-аграрія. Він умів господарювати, постійно дбав про своє хазяйство, до тонкощів знав свою справу. Коли Терентію Гавриловичу запропонува-ли вкласти гроші у цукровий завод, він відмовився, бо не розумівся на цій справі. Йому давало добрі гроші його хазяйство, а вкладати кошти в новий проект Пузир не хотів. Пузир досяг такої могутності, що тримає економів, шахмейстра, дає їм чіткі, осмислені вказівки щодо проведення овець лжебанкрута Михайлова на певні ділянки степу. Він знає «в лице» кожну овечку; пильно обліковує свої статки, вміє швидко порахувати відсотки з величезних сумм(в умі), володіє економічною термінологією: чистий прибуток, валовий дохід тощо.
Друга група • По-перше, треба відзначити, що Пузир мав талант господаря-аграрія. Він умів господарювати, постійно дбав про своє хазяйство, до тонкощів знав свою справу. Коли Терентію Гавриловичу запропонува-ли вкласти гроші у цукровий завод, він відмовився, бо не розумівся на цій справі. Йому давало добрі гроші його хазяйство, а вкладати кошти в новий проект Пузир не хотів. Пузир досяг такої могутності, що тримає економів, шахмейстра, дає їм чіткі, осмислені вказівки щодо проведення овець лжебанкрута Михайлова на певні ділянки степу. Він знає «в лице» кожну овечку; пильно обліковує свої статки, вміє швидко порахувати відсотки з величезних сумм(в умі), володіє економічною термінологією: чистий прибуток, валовий дохід тощо. • Про своє господарство хазяїн думає навіть під час смертельної хвороби. Переборюючи гострий біль, з перекошеним від страждання обличчям, Пузир оглядає нових овечок. І навіть у такому жахливому стані помічає, що «. . . одна має поранений хвостик; друга — чорненький лоб — шкандибає на праву задню ніжку» . Така поведінка викликає здивування і повагу. Є ще одна гарна риса у Пузиря — він дуже любить свою доньку, пишається нею і робить все для її щастя. Чому ж з'являється конфлікт між Сонею та батьком? Соня хоче вийти заміж за Калиновича, а Пузир бачить її дружиною сина багатого Чобота, землі якого межують із землями Терентія Гавриловича. Це одвічний конфлікт батьків і дітей, які порізному розуміють щастя. Для Пузиря щастя — це земля, хазяйство, гроші. Якщо в цьому переліку і є кохання, то воно стоїть, мабуть, на останньому місці. Соня дивиться на щастя по-іншому, а батько не може зрозуміти її, бо всі його думки спрямовані на збагачення. Можна ще відзначити, що в сім'ї Пузиря була злагода. Розмовляючи з дочкою, дружина Терентія Гавриловича підтверджує це: «Ми, дочко, ніколи не знали, що можна, а чого не можна; аби бариш, то все можна!» Цю сім'ю завжди об'єднували спільні інтереси, спільні мрії. Дружина була підтримкою чоловікові, навіть якщо іноді не розуміла його. Створюючи комедію «Хазяїн» , драматург ішов від дійсності. Він не ідеалізував свого героя, але і не зобразив його зовсім пропащою людиною. Образ Пузиря скоріше трагікомічний, бо ця енергійна людина жила в постійному конфлікті з оточенням, у щоденній боротьбі за величезні прибутки, а помирає вона від дрібниці, так і не відчувши всієї повноти щастя.
Друга група. • • • Ковтун Таня Чи є в Пузиря як хазяїна-землевласника перспектива? Ні, бо він паразит, що нищить організм, у якому і за рахунок якого живе, - найманого робітника, він творець бідності. А робітник, якого обирають, утрачає стимул до праці, що призводить до занепаду економіки. Крім того, він плодить «паразитів» у власному «організмі» - господарстві : Феногена, Ліхтаренка з його сумнівним розумінням «законів» хазяйнування (… «Не здереш, - у тебе візьмуть» …), і це підточує його економічну систему зсередини. Отже, він не зовсім мудрий господар. Моральна деградація Пузиря робить його психологічним жебраком, призводить до комічного і трагічного водночас кінця. Гонитва за грошима перетворює його на безжального звіра. Він лає свого помічника Зеленського, який ще не повністю відібрав землю у майнулівських мужиків, проголошуючи йому на докір: «умови люди роблять» . З радістю готовий скористатись Пузир бідою людини: скуповує за безцінь у збанкрутілих селян овець. Відкидаючи добродійність, Пузир дає грошей на притулок, а ось до культури йому абсолютно байдуже, бо ж на ній капітал не заробиш. Поміркований мільйонер зовсім не є дурним і неосвіченим йому просто зручно себе так подавати. У Терентія Гавриловича, виходить, немає ні мети, ні перспективи подальшого розвитку.
Перша група • Коноваленко Юля • Що ставить за мету кожен хазяін? Мета господарювання - прибуток. З погляду на економіки: ПРИБУТОК - ДОХІД - ВИТРАТИ. Збільшити прибуток можна шляхом зменшення витрат за рахунок: а) модернізації виробництва , впровадження інноваційних технологій , удосконалення - інтенсивний шлях , що потребує капіталовкладень ; б) недоплати працівникам , посилення експлуатації "дешевого робітника "екстенсивний шлях , що не потребує додаткових вкладень.
Мошківський Михайло • 1. Ви фермер. Жнива. Ви відправляєте найнятих комбайнерів далеко й надовго в поля. При цьому: а)відправляєте з ними кухаря даєте продукти, матеріали для харчування та відпочинку робітників (у такому випадку ваші прибутки збільшаться вдвічі); б) даєте їм консерви й «Мівіну» , щоб вони там пообідали; в) вважаєте, що це турбота самих робітників. 2. Ви розводите овець. Настав час стрижки. Ви: а) обладнуєте для найманих робітників спеціальні приміщення, видаєте їм респіратори, щоб не зашкодити здоров’ю; б) говорите, що на свіжому повітрі стрижку проводити краще, й нічого не даєте робітникам; в)обіцяєте тим, хто найшвидше й найякісніше виконає роботу, дати премію. (вона становить чверть від прибутку). 3. Ви збираєте молоко в населення і здаєте на молокозавод. При цьому ви: а) їздите по найглухіших селах, де можна молоко скупити за безцінь; б) даєте скрізь однакову ціну залежно від якості молока, адже утримувати корову – це велика праця; в) домовляєтесь з приймальником молокозаводу, щоб він записував вищу якість продукту, ніж є насправді. Це дало б удвічі більший прибуток, а на «подяку» пішло б усього 1/5 прибутку. 4. Ви підприємець у сільському господарстві, завтра ярмарок на якому можна укласти дуже. вигідну угоду. Але ввечері ви раптом захворіли, у вас дуже висока температура. Ви: а) ковтаєте купу таблеток і їдете на ярмарок, отримуєте значні прибутки, але хвороба дає ускладнення; б) звертаєтесь до лікаря, угода зривається; в) підключаєте помічників, членів родини, які все-таки укладають угоду. Але не таку вигідну – ви втрачаєте ½ прибутку. 5. Ваш родич запропонував вам забрати й переховати з фірми, що збанкрутувала, частину майна, щоб за борги його не заарештували. Вам обіцяють значну винагороду за це. Ви: а) категорично відмовляєтеся бо постраждають дрібні аукціонери; б) погоджуєтесь, але з умовою, що дрібні аукціонери не постраждають – лише великі. в) з радістю та вдячністю погоджуєтесь, адже ризики мінімальні, а ваші власні фінанси потребують підтримки.
В розробці проекту брали участь : Керівник Вознюк Людмила Миколаївна Інформацію знайшли Глечик Вікторія Коноваленко Юлія Ковтун Тетяна Черній Марія Мошківський Михайло Над дизайном працювали Шемберко Іван