Класифікація великопрогонних конструкцій покриття Площинні Плити сперті на

Класифікація великопрогонних конструкцій покриття Площинні Плити, сперті на дві Безрозпірні сторони Балки Ферми Розпірні Рами Арки Склепіння Просторові Плити, сперті по контуру Перехресно ребристі Перехресно стрижневі Структурні плити з пластинчастими пірамідами Жорсткі оболонки Висячі покриття М’які оболонки

Площинні безрозпірні покриття Просторові розпірні покриття Площинне розпірне покриття

Залізобетонні плити, сперті на дві протилежні сторони: а – ребристі попередньо напружені довжиною 6 м; б – те саме, 12 м; в – те саме, армоцементні двоякої кривини, 18 і 24 м; г – те саме, типу 2 Т, 18 і 24 м; д – багатопустотні; е – ребристі д е

Балки залізобетонні

Ферми залізобетонні: а – сегментні розкісні; б – сегментні безрозкосні; в – із паралельними поясами; г – трикутного окреслення; д – підкроквяні довжиною 12 м для скатного покриття; е – підкроквяні довжиною 18 м для плоского покриття

Ферми металеві: • а, б – з паралельними поясами, розрізна і нерозрізна; • в – двосхила, і=1/12… 1/15; • г – односхила; • в – полігональна; • е, ж – трикутні із затяжками, і=1/5… 1/7, із двох напівферм, із паралельними поясами; • з – сегментна з параболічним окресленням верхнього поясу; • и – сегментна із параболічним окресленням верхнього і нижнього поясів

Велика льодова арена для хокею, м. Сочі, 2013 р. , 190 х140 м. Для створення поверхні куполу у вигляді еліпсоїда запроектований металевий каркас із металевих ферм і напіварок, “саблевидних ферм” 17 типів довжиною 27, 5… 40 м

План і поздовжній розріз Великої льодової арени для хокею, м. Сочі, 2013 р. , 190 х140 м.

Мала льодова арена для хокею із шайбою, м. Сочі, 2013 р. , еліпс 101 х131 м. Металевий каркас із поперечними рамами прогоном 70, 8 м висотою 16, 4 м і Г подібними рамами прогоном 28, 9 м.

Металева ферма прогоном 93 м для покриттів великої та малої льодових арен для хокею із шайбою

Велика льодова арена для хокею, м. Сочі, 2013 р. , 190 х140 м. Для створення поверхні куполу у вигляді еліпсоїда запроектований металевий каркас із металевих ферм і напіварок “саблевидних ферм” 17 типів довжиною 27, 5… 40 м.

Площинні розпірні конструкції покриттів: рами, арки

Рама – стрижнева розспірна конструкція, що складається з вертикальних стояків і горизонтальних ригелів, жорстко з’єднаних між собою у вузлах. Рами бувають однопрогоновими і багатопрогоновими. За статичними схемами рами поділяють на: тришарнірні (найбільш матеріалоємні, використовуються обмежено), двошарні (більш розповсюджені) та безшарнірні (найбільш економічні за витратами матеріалу). Зовнішні навантаження викликають напруги згину і стиску в ригелях і стійках. Через жорсткі карнизні вузли рам згинальні моменти ригелів передаються стійкам, і у результаті дії вертикальних навантажень виникають опорні реакції – розпір, який залежить від співвідношення висоти рами до коника і величини прогону. Чим більше висота по відношенню до прогону, тим менше розпір. Затяжку в рамах установлюють из метою сприйняття розпору і зниження веичини згинальних моментів в карнизних вузлах.

Рами

Безшарнірні металеві рами прогоном 18 м із кроком 6 м для будівель сільськогосподарського призначення

Двошарнірні залізобетонні рами холу метро «Площа де Аль» в Парижі

Металева та залізобетонна тришарнірні рами для складів, ангарів тощо

Двошарнірна металева рама спортивної школи

Льодова арена для керлінгу, м. Сочі, 2013 р. , двошарнірні металеві рами прогоном 57 м, висотою 20 м із кроком 7, 5 м

Крита спортивна арена, м. Київ (довгобуд), арх. Кудін, інж. Хазрон, шість металевих безшарнірних рам із консолями (у вигляді козлових кранів) прогоном 85 м, інститут Діпроцивілпромбуд

Арка – розпірна площинна конструкція криволінійного окреслення, яка перекриває прогін між двома опорами (колонами, пілонами, фундаментами). Характерна особливість арок – робота головним чином на стиск і у малому ступені на згин. За статичними схемами арки поділяють на: тришарнірні (статично визначені, мають великий горизонтальний розпір), двошарнірні (один раз статично невизначені, горизонтальний розпір менший) і безшарнірні (наявність великих опорних моментів, чутливі до температурних впливів і осадок опор).

Виставковий павільйон “Галерея машин”, м. Париж, 1889 р. , арх. Дютер, інж. Віктор Контамен, 145 х421 м. Перекриття центрального прогону шириною 110 м тришарнірними клепаними металевими арками. Розміри перерізів арок зменшуються в місцях шарнірних з’єднань. Будівля демонтована.

Залізничний вокзал, м. Антверпен, Бельгія, 1905 р, . арх. Луі Делансезері входить в четвірку самих красивих вокзалів світу

Дебаркадер вокзалу, м. Антверпен, Бельгія, 1898 р. , інж. Клемант ван Богарт, довжиною 186 м перекритий одношарнірними металевими арками прогоном 66 м із стрілою підйому 43 м

Верхній рівень дебаркадеру з 6 тупіковими залізничними шляхами перекритий металевими одношарнірними рамами

У 2009 році завершилась реконструкція вокзалу, добудовані три підземні рівні дебаркадеру, нижній рівень має два наскрізних шляхи, перший підземний – 4 тупікових шляхи, верхній – 6 тупікових шляхи, на нульовому рівні розміщені магазини

Інтер’єр вокзалу Антверпену: вид з боку дебаркадеру та підкупольний простір холу висотою 75 м

Залізничний вокзал, м. Амстердам, Нідерланди, 1889 р. , арх. П’єр Кауперс

Дебаркадери залізничного вокзалу в Амстердамі перекриті чавунними клепаними двошарнірними арками прогоном більше 40 м

Шарнірні опори металевої арки покриття дебаркадеру вокзалу, м. Амстердам

Бесарабський ринок, м. Київ, 1912 р. , арх. Генріх Гай, інж. Михайло Бобрусов – раціоналістичний модерн

Скляна покрівля торгівельного залу Бесарабського ринку закріплена до металевих клепаних тришарнірних арок і напіварок, які відкриті в інтер’єрі

Київський вокзал, м. Москва, 1918 р. , арх. І. І. Рерберг, інж. В. Г. Шухов. Несучими конструкціями дебаркадеру є 31 тришарнірна арка параболічного окреслення шириною 48 м висотою 28 м

Дебаркадер довжиною 321 м має напівпрозоре покриття, що спирається на тришарнірні арки, які складені із двох напіварок у вигляді плоских клепаних ферм з трикутними ґратами. Просторова жорсткість забезпечена зв’язками між арками

Київський вокзал, м. Москва, 1918 р. , арх. І. І. Рерберг, інж. В. Г. Шухов. Торгівельний комплекс “Європейський”.

Елінги для дирижаблів, м. Орлі, Франція, 1916… 24 рр. , інж. Ежен Фрейсіне, довжина 175 м, ширина 91 м, висота 60 м. Вперше був використаний попередньо напружений залізобетон і розбірні опалубні форми. Опорна частина безшарнірних арок – ширина 7, 5 м, товщина 4, 4 м, висота 16 м, а далі товщина арки 3, 4 м. Елінги зруйновані під час другої світової війни бомбардувальниками

Ангар для дирижаблів, м. Брандербург, Німеччина, 1938 р. , металеві безшарнірні арки прогоном 210 м, висотою 108 м Tropical Islands Resort, аквапарк, реінкарнація, 2004 р. , купольне покриття із розмірами 210 х360 м, висотою 108 м, частково світлопрозора металева оболонка, закріплена до металевих безшарнірних арок

Палац спорту в Лужніках, м. Москва, 1956 р. , 144 х78 м, арх. А. В. Власов, І. Є. Рожин: 1 – металева безшарнірна арка; 2 – затяжка; 3 – нерухома шарнірна опора; 4 – рухома шарнірна опора 1 4 2 3

Попередньо напружена металева арка прогоном 180 м. Верхній пояс жорсткий, а нижній і грати арки – із тросів. Після монтажу арки здійснюють примусове зміщення опорних вузлів назовні, що викликає попереднє напруження (розтяг) у нижньому поясі та розкосах арки.

«Врата на Захід» , вхідна арка до меморіального парку Джефферсона, м. Сент Луіс, США, проект 1947 р. , будівництво 1968 р. , арх. Ееро Саарінен, розміри 192 х192 м. Безшарнірна арка із нержавіючої сталі має форму “ланцюгового згину”. Ноги арки мають трикутну форму із розмірами 17 м біля основи і 5 м біля вершини. До висоти 91 м відстань між стінками арки залита бетоном, а вище – легкий металевий каркас. На вершині оглядова площадка на 150 чоловік, до якої піднімаються поїзда з 8 кабінами, що обертаються на 155 градусів.

Палац спорту, м. Київ, 1958… 60 рр. , арх. М. Гречина, О. Заваров, інж. В. Реп’яха, з. б. каркас і металеві пологі арки прогоном 66 м, міжнародний стиль

Міст «Лупу» , м. Шанхай, Китай, 2003 р. , металевий арочний безшарнірний міст, відстань між опорами 550 м, стріла підйому 90 м. На висоті 46 м над рівнем р. Хуанпу на металевих тросах, закріплених до арок, розміщена дорога. Горизонтальний розпір між основами арок сприймають 16 затяжок. У верхній частині арок (шелигах) розміщена оглядова площадка. Довжина моста 3900 м.

“Живописний” вантовий міст, Москва, 2007 р. Безшарнірні арки, прогін 182 м, стріла підйому 105 м над рівнем ріки. Розпір від арок сприймають нахилені бурові палі діаметром 1500 мм. В шелизі арок закріплена оглядова площадка з рестораном на 100 посадочних місць, має вигляд еліпсоїду із розмірами 33 х24 х13 м.

Арка стадіону Уемблі, м. Лондон, 2006 р. , арх. Норман Фостер, має розміри: довжина 317 м, стріла підйому 134 м. Металева двошарнірна арка нахилена під кутом 68 градусів є опорою для північної частини даху, 60% південної, а також елементом розсувного даху

Новий вокзал Лертер, м. Берлін, 2006 р. На позн. 15 м, під руслом ріки Шпреє у підземному тунелі проходять поїзди у напрямі «північ південь»

Металеві двошарнірні арки прогоном 65, 8 м, стріла підйому 46 м створюють покриття над 6 коліями залізничних шляхів на 4 х мостах

Плити сперті по контуру

Просторові безрозпірні монолітні залізобетонні перекриття Плити працюють у двох напрямах, якщо відношення їх сторін менше 3. а б в г а – ребристі; б – із плитами, спертими по контуру (балки розташовані по осях колон); в – кесонні; г – безбалочні; 1 – головна балка; 2 – другорядна балка; 3 – плита; 4 – колона; а – ребристі; 5 – капітель колони

Рамношатрова збірна залізобетонна панель 12 х12 м: а – навантаження до 30 к. Н/м 2; б – те саме, до 10 к. Н/м 2; 1, 2 – колони з капітелями; 3 – бортові елементи; 4 – діагональні рами; 5, 6 – плити настилу; 7 – діагональні ребра плит

Кесонні перекриття операційного залу аеропорту в Борисполі, 1965 р.

Аеропорт у Пекіні – перехресно ребристе, кесонне перекриття

Палац «Україна» , Київ, 1971 р. , арх. Марінченко, інст. Діпроцивілпромбуд. Покриття залу (54 х54 х60 м) металевими перехресними фермами висотою 3700 мм з кроком 6 м, які спираються на залізобетонний опорний контур по

Ангарний комплекс аеропорту Внуково, м. Москва, 2008 р. Кроквяні ферми прогоном 144 м, висотою 12 м, із кроком 12 м. Просторова робота забезбечена двома поздовжніми хребтовими фермами із кроком 48 м. З’єднання стрижнів ферм на високоміцних болтах. Горизонтальні та вертикальні в’язі між фермами із прокатних двотаврів коробчастого перерізу. Колони двогілкові, постійного перерізу за висотою, жорстко з’єднані з фундаментом і шарнірно з фермами. По верхніх поясах ферм прогони із зварених двотаврів кроком 6 м. Перехресно-ребристе покриття.

Мала льодова арена для хокею із шайбою, м. Сочі, 1913 р. , еліпс 101 х131 м, перекритий металевими перехресними фермами. Металевий каркас із поперечними рамами прогоном 70, 8 м висотою 16, 4 м і Г подібними рамами прогоном 28, 9 м. Перехресно-ребристе покриття.

Перехресно ребристе покриття залізобетонними фермами і балками холу станції метро «Де Аль» в Парижі

Вхідний хол метро площі «Де Аль» в Парижі

Перехреснострижньові конструкції. Структурна плита МАРХІ

Перехресно-стрижнева система «Берлін»

Перехресно-стрижнева система покриття 60 х60 м. Варіанти з’єднання стрижнів, різні типи конекторів.

Головний павільйон ЕКСПО-70 в м. Осака, 1970 р. , арх. Кензо Танге, розміри металевого структурного покриття 108 х291 м

Концертний зал «Фестивальний» , м. Сочі, 1978 р. , арх. В. Шульріхтер, інж. М. Берлін. Покриття у вигляді структурної плити із трубчастих дюралюмінієвих стрижнів на трикутній сітці – перехресно стрижньова система.

Концертний зал “Фестивальний”, м. Сочі, 1978 р. , стиль бруталізм

Перехресно стрижньова система покриття палацу спорту «Вікторія» , м. Брест, 2006 р. , інж. А. Качуровський Структурна плита зігнута по діагоналі, складається із двох трикутних плит 64 х64 х93 м, які спираються по контуру на металеві колони діаметром 610 мм, заповнені бетоном, висотою 8, 6… 18 м. На конструкції колон і фундаменти не передаються зусилля розпору.

Структурні плити з пластинчастими пірамідами із армоцементу з вершинами вверх, на які покладені ребристі плити. Внизу піраміди з’єднані зварюванням закладних деталей. • Конструкції розроблені в Лен. ЗНіЕПі для покриттів зальних приміщень. • В 1975 році в Ленінграді був збудований триповерховий яхт клуб із покриттям 36 х36 м і висотою пірамід 3, 5 м.

Дзеркальний павільйон, арх. Норман Фостер і партнери, Марсель, Франція, 2013 р.

Просторові розпірні конструкції покриттів Жорстка оболонка – просторова конструкція, у якої верхня і нижня поверхні криволінійні, а відстань між ними (товщина оболонки) настільки малі, що відношення товщини конструкції (оболонки) до радіусу її кривини складають від 1/20 до 1/1000. У будівництві використовують оболонки: сферичні, циліндричні, еліптичні, гіперболічні, складчасті та інші.

Схеми тонкостінних просторових конструкцій покриттів а – призматичні складки; б – оболонки нульової гаусової кривини; в – оболонки додатної гаусової кривини; г – те ж саме, від’ємної; д – оболонки із вертикальною віссю обертання; е – оболонки із горизонтальною віссю обертання; ж – тороїдні оболонки різнозначної гаусової кривини; з – багатогранники; и – те ж саме, шатрового типу; к – складені оболонки; л – те саме, із гіперболічних трикутних склепінь; м – панелі оболонки розміром на прогін покриття (КЖС) і спарушені оболонки розміром на комірку будівлі; н – нерозрізні оболонки; 1 – балочна складка з трикутним поперечним перерізом; 2 – те ж саме, із трапецеподібним; 3 – циліндрична оболонка; 4 – склепіння; 5 – довга циліндрична оболонки, 6 – те ж саме, коротка; 7 – конічна оболонка; 8 – купол; 9 – тороїдна оболонка; 10 – бочарні склепіння; 11 – гіперболічні оболонки; 12 – покриття із трикутним планом із оболонок додатної та від’ємної гаусової кривини; 13 – те ж саме, із полігональним планом; 14 – покриття із складених гіпарів; 15 – панелі оболонки КЖС; 16 – спарушені плити оболонки; 17 – багатохвильові оболонки; 18 – багатопрогонові оболонки

Жорсткі оболонки

Просторові конструкції покриттів будівель Багатохвильова оболонка додатньої гаусової кривини Оболонка додатньої гаусової кривини Циліндрична оболонка Купол

Жорсткі оболонки. Циліндричні оболонки – покриття нульової гаусової кривини. Оболонки додатної гаусової кривини на прямокутному плані називають бочарними, а на квадратному плані – парусними, при відношенні f/l > 1/5 – звищеними, а f/l < 1/5 – пологими. Гіпари – оболонки від’ємної гаусової кривини.

Складки

Армоцементна складка покриття будівлі, м. Варшава

Покриття конференц-залу ЮНЕСКО, м. Париж, 1958 р. , інж. П’єр Нерві, двопрогінна складчаста рама із монолітного залізобетону

Складчасте покриття льодового стадіону «Кристал» , м. Москва, 2008 р.

Будівля музею транспорту, Глазго, Великобританія, 2011 р. , арх. Заха Хадід, складка, металевий каркас обличкований листами нержавіючої сталі

Циліндричні оболонки – поверхні нульової гаусової кривини

Королівський кафедральний собор, м. Ліверпуль, 1966 р. , арх. Фредерік Гібберт, діаметр 51 м, висота 85 м, конічна оболонка, нульової гаусової кривини, утворена прямолінійними монолітними залізобетонними ребрами, стиль бруталізм.

Кафедральний собор Бразилії, 1970 р. , арх. Оскар Німеєр. Приміщення будівлі розміщені нижче рівня землі. Несучими конструкціями конічної оболонки нульової гаусової кривини є 16 вигнутих у формі параболічних кривих залізобетонних опор, між якими закріплені великі вікна.

Купол – оболонка додатної гаусової кривини, утворена обертанням кривої лінії (арки) навколо центральної вертикальної осі. Нижнє опорне кільце працює на розтяг, а оболонка та верхнє кільце – на стиск.

Купол Пантеону, м. Рим, 125 р. , арх. Апполодор Дамаский, діаметр 43, 2 м, має сферичну форму, 5 рядів кесонів і отвір діаметром 9 м

Купол на пандативах (парусах) собору Святої Софії в Константинополі, м. Стамбул, Туреччина, 537 р. , арх. Анфімій з Трал та Ісідор з Мілета діаметр 31 м, несучими елементами є 40 радіальних арок

Двошаровий купол собору Санта-Марія дель Фьоре, м, Флоренція, Італія, арх. Філіппо Брунеллескі, 1462 р. , діаметр 42 м, стріла підйому 37 м, ребристо кільчастий, 8 радіальних ребер і 6 горизонтальних кілець, які скріплені металевими скобами залитими оловом.

Купол Собору Святого Петра, м. Рим, 1546 р. , арх. Мікеланджело, діаметр 42 м. , двошарова ребристо кільцева оболонка

Купол планетарію, м. Москва (1927… 1929 рр. ), арх. М. О. Барщ, М. І. Синявський, діаметр 28 м, висота 26 м – конструктивізм

Верхня оболонка параболічного окреслення з монолітного залізобетону, а внутрішня – сферичного окреслення з металевих стрижнів, до яких закріплений екран з тканини

Оперний театр, м. Новосибірськ, 1931… 1945 рр. , монолітний залізобетонний гладкий купол діаметром 55, 5 м із залізобетонним опорним нижнім кільцем, яке спирається на колони, інж. П. Л. Пастернак

План і розріз оперного театру, м. Новосибірськ

Оперний театр, м. Новосибірськ, 1931… 1945 рр. , монолітний залізобетонний гладкий купол діаметром 55, 5 м із залізобетонним опорним нижнім кільцем, яке спирається на колони, інж. П. Л. Пастернак

Малий Палац спорту, Рим, 1957 р. , арх. П. Л. Нерві, діаметр 60 м, висота 18 м, збірно монолітний, спирається на нахилені опори, що передають розпірні навантаження на попередньо напружене кільце фундаменту. В інтер’єрі кесонована поверхня, створена збірними армоцементними тонкостінними вигнутими плитами, які виконали роль опалубки для верхнього шару монолітного залізобетону – структуралізм

Купола цирків: м. Мінськ 1959 р. , м. Київ, 1962 р. , арх. В. О. Жуков, діаметр 42, 3 м. , висота 7, 7 м, ребристо кільчасті, збірно монолітні, залізобетонні

Купол Палацу спорту, м. Тбілісі, 1960 р. , діаметр 76 м, висота 12, 8 м, 11 ярусів збірних залізобетонних плит трапецеподібної форми, які геометрично створили двошарову оболонку.

Теплиця ботанічного саду Міссурі «The climatron greenhouse» , м. Сент Луіс, США, 1960 р. , арх. Мерфі та Меркі – двошаровий геодезичний купол з шестикутними чарунками, діаметром 53 м, висотою 21 м, стрижні з дюралюмінію, панелі з оргскла

Музей води та оточуючого середовища, м. Монреаль, Канада, 1967 р. , павільйон США Всесвітньої виставки, арх. Річард Бакмінстер Фуллер – геодезичний купол (сітчаста оболонка) діаметром 76 м і висотою 62 м. Геодезичний купол – просторова сітчаста оболонка з прямих стрижнів.

В 1976 р. під час пожежі згоріли світлопрозорі акрілові заповнення, а металевий каркас залишився. З 1990 р почали реконструкцію, а в 1995 р. відкрили музей води та оточуючого середовища.

Купол стадіону “Астродом”, м. Хьюстон, США, 1965 р. , діаметр 196 м, висота 26, 5 м – перший критий стадіон у світі

Палац Національного конгресу Бразилії, 1960 р. , арх. Оскар Німеєр, складається із горизонтального паралелепіпеду, на якому дві напівсфери із залізобетону, купол і чаша, між ними дві будівлі висотою 28 поверхи

Державна науковотехнічна бібліотека України, Деміївська площа, 1971 р. , арх. Ф. Юрьєв, інж. А. Печенов, купол імітував літаючу тарілку – бруталізм Нижній сегмент із монолітного з. б. через систему із радіально кільцевих балок спирається на шість колон і на фундаментну ребристу плиту завтовшки 1, 5 м. Верхній сегмент із радіальних металевих панелей

Купол стадіону, м. Новий Орлеан, США, 1971 р. , діаметр 212 м, висота 32 м, металевий ребристо кільчастий

Купол випробувального центру Енергетичного інституту, м. Істра, 1985 р. , діаметром 236, 5 м, висотою 118, 4 м, сітчастий із чарунками у вигляді рівнобедрених трикутників, стрижні з електрозварених труб із сплющеними кінцями, зовнішня мембрана із рулонної сталі товщиною 1, 5 мм. Аварія 25 січня 1985 р. (невірно вибрана еліптична форма куполу).

Купол Рейстагу, м. Берлін, 1993 р. , арх. Норман Фостер, ребристо кільчастий, діаметр 38 м, висота 23, 5 м, дві рампи (пандуси) 230 м ведуть до оглядової площадки, всередині атріум із дзеркальними панелями, положення яких регулюється датчиками для пропуску світла

Будівля Рейстагу, 1894 р. , арх. Пауль Валлот, італійське відродження

Розсувний купол Фукуока, Японія, 1993 р. , діаметром 222 м, висота 84 м, виготовлений із трьох металевих каркасних панелей товщиною 4 м, покрівля із листів титану товщиною 3 мм, дощова вода збирається і використовується. Купол розсувається за 20 хвилин

Геодезичний купол спортивно концертного комплексу, м. Нагоя, Японія, 1997 р. , діаметр 188 м, висота 67 м, одношарова структура за схемою lattice. Стрижні із сталевих труб діаметром 650 мм, довжиною 10 м.

Купол спортивно-концертного комплексу Globen, м. Стокгольм, Швеція, 2000 р. , діаметр 110 м, висота 85 м – має сферичну форму

Міжнародна будівля музики, Москва, 2002 р. , арх. Ю. Гнедовський, В. Красильніков, напівпрозоре купольне покриття діаметром 50 м з металевих криволінійних ферм, зверху скрипковий ключ, який обертається за принципом флюгера, ск. Зураб Церетелі

Купол міжнародної будівлі музики в Москві діаметром 50 м, висотою 9, 5 м. Криволінійні ферми спираються внизу на залізобетонне кільце шириною 3 м, а зверху об’єднані стиснутим металевим кільцем.

Купол національного оперного театру, Пекін, Китай, 2006 р. , франц. арх. Поль Андре, 213 х144 м, висота 46 м, сітковий титановий каркас із світлопрозорим заповненням

Покриття терміналу В аеропорту, м. Бориспіль, 1965 р. , інж. Л. Г. Дмітрієв – бочарна тороподібна полога оболонка додатної гаусової кривини на прямокутному плані 47 х57 м, стріла підйому 8, 9 м. Покриття із збірних ребристих з. б. панелей 2, 6 х3, 1 м криволінійного окреслення (укладених ребрами вгору) і бортових елементів з монолітного залізобетону спираються на металеві колони трубчастого перерізу. Дві сторони тора мають вертикальні площини, а дві – нахилені під кутом.

Покриття терміналу В аеропорту, м. Бориспіль, 1965 р. – бочарна тороподібна полога оболонка додатної гаусової кривини на прямокутному плані 47 х57 м, стріла підйому 8, 9 м. Дві сторони тора мають вертикальні площини, а дві – нахилені під кутом.

Покриття виставкового павільйону, м. Єреван – спарушена тороподібна оболонка додатної гаусової кривини на квадратному плані 45 х45 м, стріла підйому 15 м. Контурні діафрагми – монолітні залізоб. арки параболічного окреслення із затяжками нижче рівня підлоги. Оболонка зібрана із армоцементних ребристих плит 4 х4 м із замонолічуванням швів, в інтер’єрі кесонована поверхня.

Торгівельний центр, м. Челябінськ, 1975 р, арх. Ф. Селецький, В. Жадовська, інж А. Шапіро, 102 х102, полога оболонка додатньої гаусової кривини, збірно монолітна

Комаровський ринок, м. Мінськ, 1972… 79 р. , арх. В. Аладов, А. Желдаков, інж. М. Гордин, І. Школьніков, збірно-монолітна полога оболонка додатної гаусової кривини, 103 х103 м, висота 26 м. Опорний контур із попередньо напружених обетонованих канатів, які шарнірно спирається на колони

Чотири діафрагми жорсткості із залізобетонних колон 400 х600 мм із кроком 6 м. У кутах монолітні залізобетонні опори з анкерними пристроями d = 40 мм

Комаровський ринок, м. Мінськ, 1972… 79 р. , збірно-монолітна полога оболонка додатної гаусової кривини, 103 х103 м, висота 26 м з аглопоритобетонними попередньо напру женими ребристими плитами

5 типів збірних з. б. ребристих плит, при довжині 12 м – з попереднім напруженням арматури, кутові зони з монолітного залізобетону. Для забезпечення загальної стійкості з монолітного залізобетону забетоновані ребра жорсткості 12 х12 м

Комбіновані оболонки

Купольноскладчасте покриття універсального спортивного залу «Дружба» , м. Москва, 1980 р. , розміри оболонки 48 х48 м. Конструкція має два опорних кільця: верхнє залізобетонне і нижнє металеве.

Універсальний спортивний зал «Дружба» , план і розріз покриття: 6 – складчасті опори покриття; 7 – центральна оболонка; 8 – металева затяжка; 9 – верхнє опорне залізобетонне кільце; 10 – шарніри; 11 – фундаментна плита

Виставковий павільйон “Центр промисловості”, м. Париж, 1958 р. , арх. Зерфюс, відстань між опорами 218 м, висота 46, 3 – хрестове склепіння, утворене стикуванням трьох циліндричних оболонок під кутом. Розпір від арок діафрагм сприймають попередньо напружені затяжки (під підлогою).

Аеропорт ім. Джона Кеннеді, термінал № 5, 1962 р. , арх. Ееро Саарінен, оболонка із монолітного залізобетону

Оперний театр, м. Сідней, Австралія, 1959 р. , арх. Йорн Утзон. Покриття із склепінь раковин, окреслених у вигляді сферичних відсіків d=75 м, складаються із збірних залізобетонних панелей трикутної форми, закріплених до 32 збірних залізобетонних нервюр (балок). Вся споруда має розміри 185 х120 м, спирається на 580 паль заглиблених на глибину 25 м нижче рівня моря.

Аеропорт Кансай, Японія, 1994 р. , розміщений на штучному острові довжиною 5 км, шириною 3 км. Архітектор чотириповерхового терміналу довжиною 1, 7 км Ренцо Пьяно – це тунель із покриттям у вигляді хвилі з атріумом висотою 60 м.

Оперний театр Auditorio-de-Tenerife, м. Санто Крус де Тенеріфе, Канарські острови, Іспанія, 2003 р. , арх. Сантьяго Калатрава, система куполоподібних склепінчастих і консольних залізобетонних оболонок

Центр музичної освіти Sage Gateshead, м. Гейтсхед, Великобританія, 2004 р. , арх. Норман Фостер, металева криволінійна структура із заповненням гнутим склом

Центральний концертний зал «Казахстан» , м. Астана, 2009 р. , італійський арх. Манфреді Ніколетті, має форму пелюстків квітки

Несучі конструкції зовнішніх стін із монолітного залізобетону, основний зал всередині оздоблений дерев’яними панелями, створені унікальні акустичні властивості залу. Дерев’яна стеля покращує розповсюдження звукових хвиль.

Нахилені поверхні зовнішніх стін, обличковані скляними панелями, захищають приміщення будівлі від ерозії солоних степних вітрів. Форма будівлі, її багаторівнева та пелюсткова конструкція вирішують проблеми континентального клімату ( 40…+40 С).

Астана-Арена, м. Астана, 2011 р. , арх. Murat Tabanlioglu, Melkan Gursel Tabanlioglu, розсувне покриття

Metropol Parasol, гриби, 2011 р. німецький арх. Юрген Маєр, створив новий вид міського простору, декілька будівель з’єднані між собою переходами, які висять на 20 метровій висоті. В будівлях розміщені ринок, музей, ресторани і оглядові площадки

Metropol Parasol, 2011 р. німецький арх. Юрген Маєр, гриби з деревини з поліуретановим покриттям виконують функції сонцезахисту території, опори залізобетонні, м. Сарагос, Іспанія

Центр державних послуг, м. Тбілісі, 2012 р. , арх. Массіміліано і Доріано Фуксас на березі р. Кура Сім чотириповерхових скляних блоків перекриті металевим просторовим покриттям із 11 білих пелюсток різної форми, які підтримуються деревовидними опорами висотою 35 м

Культурний центр Гейдара Алієва, Баку, 2012 р. , арх. Заха Хадід

Культурний центр Гейдара Алієва, Баку, 2012 р. , арх. Заха Хадід Збудований на території колишнього заводу, металевий каркас постмодернізм

Площа де Аль, Париж, перекривають оболонкою, металевий каркас і світлопрозорі панелі

Площа де Аль, «Черево Парижу» , на місці старих корпусів ринку в 1979 р. зведені чотири рівні торгівельного центру у вигляді перевернутої піраміди перекривають оболонкою.

Оболонка площі де Аль, арх. Патрік Бергер, металевий каркас і світлопрозорі панелі

Сади біля заливу, Gardens by the Bay, Сінгапур, 2012 р. , краща будівля року, брит. архітектори Wilkinson Eyre, «Квітковий купол» площа 12800 м 2, «Тропічний ліс» – 7300 м 2