Класифікація протимікробних засобів Препарати, що не мають вибіркової дії - дезінфікуючі - антисептики 2. Препарати, що мають вибіркову дію - синтетичні антибактеріальні засоби - антибіотики 1.
Грампозитивні бактерії Ø Сибірська язва Ø Лістеріоз Ø Проказа Ø Туберкульоз Ø Мікоплазмена пневмонія
Грамнегативні бактерії Ø Ø Ø Ø Ø Коклюш Бруцельоз Хламидіоз Туляремія Гонорея Менінгіт Сипний тиф Черевний тиф Дизентерія Чума
Ø Інфекція – процес придбання господарем нового мікроорганізму та розмноження останнього в організмі. Ø Коменсалізм – стан, при якому знаходження мікроорганізмів у господаря не супроводжується ушкодженням життєдіяльності останнього, але відмічається активація систем специфічної та неспецифічної резистентності. Ø Симбіоз – стан при якому мікроорганізм та господар отримують адаптивні переваги.
Ø Персистенція – стан, при якому фактори опірності господаря не забезпечують звільнення його від мікроорганізму, супроводжується тривалим, але незначним ушкодженням макроорганізму, а при несприятливих умовах(охолодження, перегрів, радіація, тощо) може перерости в інфекційну хворобу. Ø Інфекційна хвороба – клінічні прояви ушкоджень макроорганізму господаря, що виникають в результаті взаємодії господарпаразит
Ø ДЕЗІНФЕКЦІЙНИМИ називають речовини, що застосовуються для згубного впливу на ті мікроорганізми, які знаходяться в навколишньому середовищі: в приміщенні, на одежі, предметах догляду за хворими, у виділеннях інфікованих хворих (гній, харкотиння, сеча, фекалії). Ø АНТИСЕПТИКИ - це засоби, які застосовуються для знезаражування шкіри, слизових оболонок, опікових, ранових поверхонь і непошкоджених тканин, які з ними стикаються, чи порожнин тіла. Ø ХІМІОТЕРАПЕВТИЧНІ ЗАСОБИ – це препарати, що вибірково діють тільки на певних збудників захворювань, які знаходяться в різних органах і тканинах людини. Використовуються для профілактики і лікування інфекційних, вірусних і паразитарних захворювань. Для них характерна вибірковість дії, менша токсичність на макрорганізм.
Ø БАКТЕРІОСТАТИЧНА ДІЯ - це вплив препарату на мікроорганізми, який призводить до зупинки їх росту та розмноження. Ø БАКТЕРИЦИДНА ДІЯ - це вплив препарату на мікроорганізм, який призводить до загибелі мікроорганізмів. Інколи прояв бактеріостатичної чи бактерицидної дії визначається концентрацією протимікробного препарату: в невеликій концентрації проявляється бактеріостатичний ефект, а з підвищенням її - бактерицидний
Класифікація антисептиків I. Неорганічні сполуки: 1) група галогенів та галогеновмісних сполук (хлорне вапно, хлорамін Б, хлоргексидин, розчин йоду спиртовий, розчин Люголя, йодонат, йоддицерин); 2) окисники (перекис водню, калію перманганат); 3) кислоти і луги (кислота борна, розчин аміаку); 4) солі важких металів (ртуті дихлорид, срібла нітрат, цинку сульфат).
Класифікація антисептиків II. Органічні сполуки: 1) антисептики ароматичного ряду (фенол, крезол, резорцин, іхтіол); 2) антисептики аліфатичного ряду (спирт етиловий, формальдегід); 3) група барвників (діамантовий зелений, етакридину лактат, метиленовий синій); 4) похідні нітрофурану (фурацилін, фуразолідон); 5) детергенти (мило, церигель, етоній, декаметоксин, хлоргексидин); 6) антибіотики для зовнішнього застосування (мікроцид, новоїманін, граміцидин, фітонциди, ефірні олії)
ГАЛОГЕНИ препарати хлору у водних розчинах розпадаються на активний хлор і хлорнуватисту кислоту Ø активний хлор заміщує атоми водню в аміногрупах білків, що призводить до денатурації білків протоплазми мікробних клітин. Порушуються водневі зв’язки між атомами азоту і карбоксильним вуглецем. Не утворюється вторинна структура білка. Ø хлорнуватиста кислота розпадається з утворенням атомарного кисню, який окислює органічні сполуки. Денатурований білок мікроорганізмів втрачає свої властивості. Ø В присутності органічних речовин протимікробний ефект галогенів значно зменшується.
ОКИСНИКИ Ø При контакті з тканинами організму окисники розпадаються з виділення водню та молекулярного (перекис водню), або атомарного (калію перманганат) кисню: Ø Розпад перекису водню відбувається під впливом ферменту каталази. При цьому виділяється велика кількість піни яка сприяє очищенню гнійної рани від сторонніх часток і мертвих клітин, мікроорганізмів, тощо. Ø Розпад калію перманганат відбувається в присутності органічних речовин. Атомарний кисень окислює органічні сполуки, зокрема білки протоплазми мікроорганізмів, що призводить до їх загибелі. У препарату є також в’яжуча та антидотна дія(при отруєнні морфіном).
СОЛІ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ (ртуті дихлорид, ртуті оксиціанід, ртуті оксид жовтий), (срібла нітрат, протаргол, коларгол), (цинку сульфат) катіони солей важких металів утворюють з білками мікроорганізмів альбумінати та вільну кислоту. Ø інактивують ферменти шляхом взаємодії іонів важких металів із (-SН) сульфгідрильними групами ферментів, денатурують білки мікроорганізмів. Ø дія на мікроорганізми бактерицидна Ø проявляють токсичну дію і на макрорганізм Ø
Отруєння ртуттю Ø Гостре отруєння ртутними сполуками зв’язано з нещасним випадком, або умисним введенням. Ø Клінічно проявляється болями в ділянці живота, блюванням, діареєю, збудженням а потім пригнічення діяльності ЦНС. Через 2 -4 дня зростає симптоматика з ураженням нирок (“сулемова нирки”) та шлунковокишкового тракту(стоматит, виразковий коліт)
Лікування отруєння ртуттю Запобігання подальшого попадання препарату в організм(промивання шлунку, (дуже обережно), невелика кількість в’яжучих – молоко, білок свіжого яйця, сифонна клізма). У всіх випадках додається розчин унітіолу. Для інактивації сполук ртуті, що всмокталися вводять внутрішньовенно також унітіол.
АНТИСЕПТИКИ АРОМАТИЧНОГО РЯДУ (фенол, крезол, тимол, резорцин, іхтіол, дьоготь березовий) - добре розчиняються у ліпідах - легко проникають через мембрани мікроорганізмів, викликають денатурацію білків протоплазми та загибель мікрорганізму. - мало впливають на спори. Ø Зв'язок фенольних сполук із білками нетривалий, тому одна молекула їх може послідовно прореагувати з декількома молекулами білка. У зв'язку з цим протимікробна активність ароматичних сполук суттєво не зменшується в білковому середовищі.
АНТИСЕПТИКИ АЛІФАТИЧНОГО РЯДУ (спирт етиловий і формальдегід) Ø Спирт етиловий – екстрагує воду та викликає денатурацію білків протоплазми мікроорганізмів. На спорові форми не впливає. Бактерицидна дія починає проявлятися вже в розчині концентрацією 20 %. В білковому середовищі високі концентрації спирту утворюють щільні білкові конгломерати, всередині яких можуть знаходитись живі мікроорганізми. Тому, для знезаражування шкіри, доцільніше використовувати 70 % спирт, в такій концентрації препарат добре проникає в глибину шкіри, в протоки сальних і потових залоз.
спирт етиловий За силою протимікробної дії 70 % спирт етиловий прирівнюється до 3 % розчину фенолу або 0, 1 % розчину ртуті дихлориду. Для обробки рук медичного персоналу й операційного поля використовується 70 % розчин. Стерилізація хірургічних стоматологічних інструментів проводиться 90 -95 % розчином.
ФОРМАЛЬДЕГІД (формалін – 36, 5 -37, 5% розчин), гексаметилентетрамін, "Кальцекс", формгідрон, лізоформ. маючи хорошу ліпофільність добре проникає через мембрани мікробних клітин, утворюючи комплекси з аміногрупами білків. Ø викликає денатурацію білків мікроорганізмів, що призводить до їх загибелі. Впливає як на вегетативні форми мікроорганізмів, так і на спорові. Ø має протимікробну дію та дезодоруючу Ø препарат не знебарвлює тканини Ø
БАРВНИКИ Барвники - це група забарвлених протимікробних засобів із відносно невисокою токсичністю. Найбільш чутливими до них є грампозитивні бактерії і коки. В білковому середовищі активність їх різко падає. Катіон барвника витісняє водень з органічних сполук. Ø Утворюються важкорозчинні комплекси з аніоними групами. Ø Порушується обмін речовин, що призводить до загибелі мікроорганізмів. Ø
БАРВНИКИ Ø Діамантовий зелений - найбільш активний антисептик з групи барвників. Ø Метиленовий синій у вигляді 1 -3 % спиртових розчинів застосовую при фолікулітах, а у водному розчині 1: 5000 - при циститах, уретритах. Ø Етакридину лактат (риванол) - протимікробний препарат, що застосовується при кокових інфекціях (Сефект -0, 05% -0, 1%).
НІТРОФУРАНИ фурацилін, фурадонін, фуразолідон Порушують нормальний хід реакцій у циклі Кребса через: Ø пригнічення дихання клітин мікроорганізмів, запобігаючи накопиченню енергії Ø відновлюють нітрогрупу в аміногрупу Ø Порушують перенос електронів з флавонового ферменту на цитохром Ø пригнічують утворення лимонної кислоти з ЩОК, зменшують утворення ацетилкоензима А Ø
НІТРОФУРАНИ фурацилін, фурадонін, фуразолідон Похідним нітрофурану властива висока протимікробна активність і відносно низька токсичність для людей. Використовують їх як антисептики і хіміотерапевтичні засоби. Препарати цієї групи проявляють згубну дію на Г+ і Г- патогенні мікроорганізми, а також на деякі великі віруси, трихомонади, лямблії. До нітрофуранів не виробляється стійкість мікроорганізмів.
ДЕТЕРГЕНТИ (ЦЕРИГЕЛЬ, ЕТОНІЙ, ДЕКАМЕТОКСИН) Ø Детергенти (лат. - прати, чистити) - це синтетичні сполуки, які характеризуються високою поверхневою активністю і, у зв'язку з цим, мийними, дезінфекційними і розчинюючими властивостями. Ø Фармакодинаміка: катіони та аніони детергенту, адсорбуючись на оболонці мікроорганізмів, понижують її поверхневий натяг та порушують проникність клітинних оболонок. Це призводить до виділення в навколишнє середовище біологічно активних речовин збудника, що дезорганізує обмін біологічних сполук в самому мікроорганізмі.
ДЕТЕРГЕНТИ (ЦЕРИГЕЛЬ, ЕТОНІЙ, ДЕКАМЕТОКСИН) препарати здатні розчиняти білки, ліпоїди, кератиноїди, викликати дисоціацію білкових комплексів, інактивувати віруси і бактерійні токсини. Все це сприяє їх потужному бактерицидному ефекту. В застосовуваних концентраціях подразнення тканин препарати не викликають. Детергенти не комбінують з аніонними милами, дія препаратів знижуються в присутності органічних речовин
КИСЛОТИ І ЛУГИ (БОРНА, САЛІЦИЛОВА, БЕНЗОЙНА ТА РОЗЧИН АМІАКУ) Ø Протимікробна дію кислот і лугів проявляється завдяки денатурації білків протоплазми мікроорганізмів. Їх вплив на білки й інші органічні речовини визначається ступенем дисоціації у водному середовищі. Однак усі кислоти і луги як антисептики не використовуються, тому що вони проявляють шкідливу дію на шкіру, слизові оболонки, тканини макроорганізму, за винятком кислоти борної і розчину аміаку. Електронейтральні молекули кислот зі слабкою дисоціацією краще проникають через мембрани клітин.
Сучасні антисептичні препарти ДЕЗІНФЕКТАНТИ ДЛЯ ПОТОЧНОЇ ТА КІНЦЕВОЇ ОБРОБКИ 1. Неохлор 2. Лізоформін - 3000 3. Корзолекс 4. Хлорсепт 5. Лизоформін-спецналь 6. Бацилол АФ 7. Дезефект 8. Саніфект - 128 9. Aerodesin – 2000 10. Blanisol АНТИСЕПТИКИ ДЛЯ ОБРОБКИ РУК 1. АХД - 2000 2. Стериліум 3. Хосписепт 4. Хоспидермин 5. Wasa-soft
МІРАМІСТИН (MYRAMISTIN) (розчин для місцевого застосування 0, 01%) Ø Має властивості катіонного детергенту, взаємодіє з ліпідними бішарами мембран бактерій, підвищує проникність клітинних стінок та цитоплазматичних мембран. Стимулює місцевий неспецифічний імунітет, прискорює загоєння ран, знижає стійкість мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів. Не абсорбується в системний кровотік.
МІРАМІСТИН (MYRAMISTIN) (розчин для місцевого застосування 0, 01%) в хірургії — інфіковані та неускладнені рани, остеомієліт, рани у хворих облітеруючим ендартеріїом, тромбангіїтом, інфекції при інфікованих опіках II-III ступеню (профілактика та лікування); в гінекологічній та акушерській практиці — запальні захворювання жіночих статевих органів, кандидоз геніталій, профілактика післяродових травм; в урології — уретрит, простатит, екстрена профілактика захворювань, які передаються статевим шляхом(сифіліс, гонорея, трихомоніаз, хламідіоз); в стоматології — стоматит, периодонтит, гігієнічна обробка зубних протезів; при захворюваннях ЛОР-органів — зовнішній та середній отит, синусит, тонзиліт.
СИНТЕТИЧНІ АНТИБАКТЕРІАЛЬНІ ХІМІОТЕРАПЕВТИЧНІ ЗАСОБИ Ø Сульфаніламіди Ø Бензилпіримидини (Триметоприм) Ø Хінолони (Налідиксова кислота, оксолінова кислота) Ø Фторхінолони (Ципрофлоксацин, ломефлоксацин) Ø 8 -Оксихіноліни (Нітроксолін /5 -НОК/, хлорхінальдин) Ø Нітрофурани (Фурацилін, фуразолідон, ніфурател) Ø Нітроазоли (Метронідазол, тинідазол, тернідазол) Ø Хіноксаліни (Хіноксидин, діоксидин) Ø Оксазолідинони (Лінезолід)
Скачать презентацию Класифікація протимікробних засобів Препарати що не мають вибіркової
Антисептики.ppt