Китай в др. пол ХХ ст.
План • Проголошення КНР. • Соціально-економічні експерименти в Китаї • Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ на початку ХХІ ст.
1. Проголошення КНР На 1945 р. політичні сили Китаю Гоміндан Чан Кайші КПК Мао Цзедун
Громадянська війна 1945 -1949 Гоміндан КПК (НВАК) • Чан Кайши спирався на • Весною 1946 р. радянські підтримку США, які війська були виведені з озброїли його армію. Маньчжурії, а контроль над цією територією було передано НВАК, якій також було передано значну кількість японської трофейної зброї. У серпні 1948 – січні 1949 рр. НВАК отримала перемоги у трьох найбільших битвах. У квітні 1949 р. НВАК форсувала Янцзи, тим самим режим Чан Кайші був поставлений на межу поразки. Залишки гомінданівських військ були евакуйовані на острів Тайвань.
На Тайвані Гоміндан проголосив Китайську республіку, провів ринкові реформи. На сьогодні Тайвань входить до четвірки «Азійських тигрів»
1 жовтня 1949 р. Мао Цзедун на площі Тяньаньмень в Пекіні проголосив утворення Китайської Народної Республіки (КНР).
2. Соціально-економічні експерименти в Китаї Взято курс Трьох Червоних знамен Генеральна лінія – широка компанія агітації комунізму та по переслідуванню прихильників західного капіталізму Великий стрибок – форсування темпів економічного розвитку з метою побудови комуністичного суспільства Культурна революція Стр. 205 Політика “трьох знамен” завершилась повним провалом!!!
Заходи «великого стрибка» Результати «великого стрибка» Безкоштовна праця під гаслом "Три роки наполегливої праці – 10 тис. років щастя". Повний занепад сільського господарства і промисловості. "народні комуни « об'єднували по 20 тис. селян. У цих комунах все, включаючи присадибні ділянки усуспільнювалось, вводився зрівняльний принцип розподілу. Життя селян було жорстко регламентовано: вони строєм ходили на роботу, харчувались разом в їдальні. Дезорганізація економічного життя. Прискорення індустріалізації. У країні був розгорнутий масовий рух за збільшення виробництва чавуну і сталі. Вся країна була вкрита примітивними глиняними "домнами". «Підштовхування» , «прискорення» світової революції. Погіршення радянсько-китайських відносин. Початок політичних репресій. Ідеологічне протистояння між Китаєм і СРСР, яке згодом призвело до розриву. Поширення в країнах третього світу маоїстських комуністичних партій, які розгорнули збройну боротьбу проти існуючих режимів. Розкол у соціалістичному таборі.
Встановлено культ особи Мао Цзедуна • «Ідеї Мао Цзе-дуна» стають офіційною програмою КПК. • Після перемоги комуністів в громадянській війні плакати, портрети, а пізніше і статуї Мао з'являються на площах міст, в кабінетах і навіть в квартирах громадян. • публікується цитатник Мао — «Червона книжечка» , що стала надалі Біблією культурної революції. • Називають: Великий Кормчий, «Червоне сонце наших сердець» , Китайський Сталін.
у 1965 р. Мао закликав до "Великої пролетарської культурної революції". • У боротьбі з опозицією, яка мала серйозну підтримку у партійному і державному апараті, Мао спирався на молодіжні штурмові загони хунвейбінів (червоні охоронці).
З листівки хунвейбінів (1966) • «В усіх театрах, кінотеатрах, книжкових крамницях і т. д. слід розмістити портрети Мао Цзедуна! • Старі звичаї мають зникнути! • Слід ліквідувати ресторани вищого класу! • Гасло варто писати червоними, а не золотими літерами! • Вивчення творів Мао Цзедуна потрібно починати в дитячих садках! • Інтелігенція має поїхати працювати в село! • Слід харчуватися разом, а також відновити мораль перших народних комун 1958 р. ! • Слід відмовитися від використання парфумів, прикрас, косметичних засобів та одягу непролетарського характеру! • Слід ліквідувати залізничні вагони першого класу та салон-вагони! • Не слід робити фото, що рекламують так звану жіночу красу! • Слід розправитися зі старим живописом, який зловживав неполітичною тематикою, зображенням бамбукових дерев! Не можна допустити того, щоб картини не відповідали ідеям Мао Цзедуна!»
хунвейбіни зруйнували храм Конфуція
"червоні охоронці" з числа учнівської й студенської молоді, які жорстоко розправлялтся з "буржуазними елементами"
Всього за період культурної революції в Китаї загинуло біля 100 млн чоловік.
3. Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ на початку ХХІ ст. • Ден Сяопінь висунув ідею «чотирьох модернізацій» : на селі, в промисловості, обороні та науці. • «Прагматичні реформи» • Стр. 207 Ден Сяопінь
У промисловості У сільському господарстві · на держпідприємствах вводився госпрозрахунок та економічні стимули праці; · заохочувалась індивідуальна трудова діяльність; землю комун порівну поділено між селянськими сім’ями і передано їм в оренду; · створювались невеликі приватні підприємства в торгівлі, сфері обслуговування і легкій промисловості; · з 1984 р. селянам дозволялось продавати залишки продукції на ринку після виконання державного замовлення; · запроваджувалась оренда в промисловості. · з метою залучення іноземних інвестицій для модернізації китайської промисловості, впровадження нових технологій і підготовки кваліфікованих кадрів створювались вільні економічні зони. · · створювався сімейний підряд; · підвищено державні закупівельні ціни; · створено мережу малих сільськогосподарських підприємств по переробці продукції і підсобні промисли.
Наслідки • Економічні реформи дали значний приріст виробництва (близько 8 -10% на рік). • Китай утримує першість у виробництві цементу, вугілля, бавовни, зерна і м`яса. • На споживчому ринку з’явилась велика кількість товарів, які раніше були відсутніми. • Китай став одним з найбільших експортерів -960 млрд$. • Підвищився життєвий рівень населення. • За обсягом валового національного продукту Китай поступався лише США, але з розрахунку на душу населення знаходиться на останніх місцях. • Особливістю китайських реформ є те, що вони не зачепили політичну сферу. У Китаї при владі залишається Комуністична партія.
Події на площі Тяньаньмень 1989 року, також відомі як «події 4 червня» • «різанина на площі Тяньаньмень» • на Заході — серія демонстрацій в Китайській Народній Республіці, що тривали з 15 квітня по 4 червня 1989, головними учасниками яких були студенти. Демонстрація 4 го червня була розігнана із застосуванням армійських підрозділів, в результаті чого загинули сотні протестувальників.
Сучасний Китай
Домашнє завдання • № 24