Китай у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.
1. Які ознаки були характерні для соціальноекономічного розвитку Китаю у 20– 30 -ті роки? 2. Коли Японія здійснила агресію проти Китаю? 3. Яку територію Китаю наприкінці Другої світової війни було визволено радянськими військами?
Китайський народ під час війни з японськими агрессорами (1937– 1945) зазнав величезних людських та матеріальних втрат. Загинули численні культурні цінності, були зруйновані міста, країна фактично розпалась на самостійні райони. У Китайській Республіці запанували голод, епідемії, злидні.
У серпні 1945 р. радянські війська розгромили японську армію, і величезна територія Північно-Східного Китаю — Маньчжурія — була окупована радянською армією. На її території почали спішно формуватися військові підрозділи Компартії Китаю (КПК).
Громадянська війна в Китаї
Лінь Бяо Чан Кайші Восени 1948 р. — у січні 1949 рр. відбулися вирішальні бої громадянської війни. Наприкінці січня 1949 р. комуністичні війська під командуванням Лінь Бяо захопили Пекін. Залишки військ Чан Кайші евакуювалися на о. Тайвань і створили там острівну Китайську
На території континентального Китаю 1 жовтня 1949 р. була проголошена комуністична Китайська Народна Республіка, яку одразу ж визнав СРСР. Главою держави став лідер Компартії Китаю (КПК) Мао Цзедун. Поступово почав формуватися культ особи Мао, якого називали «китайським Сталіним» і «наймудрішим вождем» .
Розвиток Китаю Три червоних прапори» (1958– 1960 рр. ) «Три роки наполегливої праці - десять тисяч років щастя» • «генеральна лінія» — курс на форсовану побудову соціалізму «великий стрибок» — форсований розвиток промисловості, щоб «наздогнати і перегнати капіталістичні країни» «народні комуни» — створення замість кооперативів народних комун з високим рівнем усуспільнення власності (запровадження зрівняльного розподілу їжі та одягу, воєнізація праці і побуту).
«Культурна революція» (1966– 1976 рр. ) «Культурна революція» передбачала знищення старої «буржуазної» культури і поширення ідей Мао. Фактично «культурна революція» перетворилася на акцію організованої боротьби проти опозиції. «Культурна революція» сприяла встановленню абсолютної влади Мао Цзедуна, що тривала аж до його смерті 9 вересня 1976 року
У жовтні 1976 р. (після смерті Мао) в ході боротьби за владу була розгромлена «банда чотирьох» (найближчих соратників Мао). Із липня 1977 до лютого 1997 р. при владі перебував один з лідерів опозиції (не обіймаючи офіційних посад) — Ден Сяопін, якого небезпідставно вважають архітектором китайських реформ.
Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний параграф підручника. 2. Скласти політичний портрет Д. Неру та І. Ганді.