КІЛЬКІСНА ТА ЯКІСНА ОЦІНКА СТАЛОСТІ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА Тема

КІЛЬКІСНА ТА ЯКІСНА ОЦІНКА СТАЛОСТІ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА Тема 4. Індикатори та індекси сталого розвитку.

Системи оцінювання сталого розвитку Вступ Необхідність в розробці індикаторів сталого розвитку була відмічена на порядку денному на 21 століття» , (прийнята на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 р. ). У 40 -му розділі глобальної програми «Повістка дня на XXI століття» ( «Інформація для ухвалення рішень» ) відмічено: «В цілях створення надійної основи для процесу ухвалення рішень на всіх рівнях і сприяння полегшенню саморегулюємої сталості комплексних екологічних систем і систем розвитку необхідно розробити показники сталого розвитку» . Контроль за досягненням цілей сталого розвитку, управління цим процесом (прийняття рішень), оцінка ефективності використовуваних засобів і рівня досягнення поставлених цілей вимагають розробки відповідних критеріїв і показників — індикаторів сталого розвитку. Таким чином, головна мета створення системи індикаторів – моніторинг сталого розвитку суспільства.

Системи оцінювання сталого розвитку Порядок денний на 21 століття * * * § 40. 4 Загальноприйняті показники, такі, як валовий національний продукт (ВНП) і показники потоків конкретних видів ресурсів або забруднювачів, не дають належного уявлення про сталість розвитку. Методи оцінки взаємозв'язків між різними секторальними параметрами, пов'язаними з охороною навколишнього середовища, демографією, соціальними умовами й розвитком, ще слабко розроблені й недостатньо широко застосовуються. З метою створення надійної основи для процесу прийняття рішень на всіх рівнях і сприяння забезпеченню саморегульованої стійкості комплексних екологічних систем і систем розвитку необхідно розробити показники сталого розвитку.

Системи оцінювання сталого розвитку Актуальність проблеми В світі активного йде розробка критеріїв і індикаторів сталого розвитку. Цим займаються провідні міжнародні організації: ü ООН, Всесвітній Банк, ü Організація країн економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), ü Європейська комісія, ü Науковий комітет з проблем навколишнього середовища (SCOPE) і ін. Ця проблема розглядується на різних міжнародних конференціях і семінарах. Хоча розробка індикаторів сталого розвитку ще далека від завершення, проте вже запропоновані проекти індикаторів для систем різних масштабів: глобального, регіонального, національного, локального, галузевого, навіть для окремих населених пунктів і підприємств.

Системи оцінювання сталого розвитку Оцінювання сталості Індикатори / Індекси Не інтегровані Індикатори регіональних потоків Інтегровані Продуктове оцінювання Калькуляція життєвого циклу Аналіз матеріальних потоків Енергетичний аналіз Інтегроване оцінювання Оцінювання впливу

Системи оцінювання сталого розвитку Інтегроване оцінювання Концептуальне моделювання Динаміка систем Багатокритеріальний аналіз Аналіз ризиків Аналіз невизначеності Аналіз уразливості Аналіз витрат і прибутків Оцінювання впливу EIA Оцінювання впливу на навколишнє середовище SEA Стратегічне екологічне оцінювання SIA Оцінювання впливу на навколишнє середовище з точки зору сталості EIA Environmental Impact Assessment SEA Strategic Environmental Assessment SIA Sustainability Impact Assessment

Системи оцінювання сталого розвитку Продуктове оцінювання LCA Оцінювання життєвого циклу Ексергія – міра придатності будь-якого виду енергії для одержання енергії в оборотному процесі взаємодії з навколишнім середовищем Емергія - "міра реального багатства", корисна енергія одного виду, що прямо або побічно використовується для виробництва товарів і послуг Калькуляція життєвого циклу LCCA Оцінювання вартості життєвого циклу FLCA Повна калькуляція життєвого циклу 7 Аналіз матеріальних потоків Енергетичний аналіз Аналіз матеріальної інтенсивності Енергетичний аналіз процесів Аналіз матеріальних потоків Ексергетичний аналіз Емергетичний аналіз Odum, H. T. , 1996. Environmental Accounting. EMERGY and Environmental Decision Making. John Wiley & Sons, Toronto.

Системи оцінювання сталого розвитку Індикатори та індекси Індикатори / Індекси Не інтегровані Індикатори екологічного тиску Індикатори КСР ООН … Індикатори регіональних потоків Аналіз матеріальних потоків в масштабах економіки Аналіз матеріальних потоків Енергетичний аналіз витрати-випуск Регіональний емергетичний аналіз Регіональний ексергетичний аналіз … Інтегровані Сталий національний прибуток Індекс добробуту Індикатор дійсного прогресу Індекс сталого розвитку довкілля Показник “дійсних” заощаджень Індекс людського розвитку Екологічний слід …

Системи оцінювання сталого розвитку Індикатори та індекси сталого розвитку 1) Індикатори використовуються для обгрунтування ухвалюваного рішення за допомогою кількісної оцінки і спрощення. 2) Індикатори допомагають інтерпретувати зміни. 3) Використання природокористуванні. індикаторів дозволяє виявляти недоліки|нестачі| в 4) Індикатори дозволяють полегшити доступ до інформації для різних категорій користувачів. 5) Індикатори полегшують обмін науково-технічною інформацією. Будучи інструментом для підтримки рішень і планування, індикатори також можуть виконувати важливу комунікативну функцію. Так індикатори стану навколишнього середовища інформують громадськість і привертають увагу до певних екологічних погроз. Це часто мобілізує людей для самостійного вживання необхідних заходів або звернення по допомогу до представників влади або приватних компаній.

Системи оцінювання сталого розвитку Індикатори та індекси сталого розвитку Світовий досвід в області розробки індикаторів сталого розвитку показує, що існують два підходи до їх побудови: 1) побудова системи індикаторів, кожен з яких відображає окремі аспекти сталого розвитку. Найчастіше в рамках спільної системи виділяються наступні підсистеми показників: – екологічні – економічні – соціальні – інституційні. 2) побудова інтегрального, агрегованого індикатора (індексу), на основі якого можна судити про ступінь сталості эколого-социальноэкономического розвитку. Агрегація зазвичай здійснюється на основі трьох груп показників: – еколого-економічних – эколого-социально-экономических| – екологічних.

Системи оцінювання сталого розвитку Індикатори та індекси сталого розвитку Індикатор – це показник, найчастіше кількісний, який відображає економічний, соціальний і /або/ екологічний розвиток у певному регіоні – звичайно на національному рівні. Індикатор сталого розвитку - це кількісне представлення певної характеристики одного або більше вимірів розвитку, яке дозволяє оцінювати прогрес, підвищувати ефективність і дієвість прийняття рішень за допомогою спрощення й агрегування великих об’ємів інформації й надання її у вигляді такої «згортки» особам, що приймають рішення. Характеристики індикатору • Простота • Має широкий розмах • Є чутливим до змін • Кількісно визначений • Дозволяє робити прогнози і своєчасно визначати тенденції

Системи оцінювання сталого розвитку Індикатори та індекси сталого розвитку Разом з індикаторами розробляються і застосовуються на практиці індекси. Індекс – це агрегований або зважений індикатор, заснований на декількох інших індикаторах або даних. Використання індексів прийнятне там, де добре зрозумілі причинно-наслідкові зв'язки. Індекс виміру сталого розвитку - це агрегована оцінка, яка недвозначно інтерпретується, є зрозумілою широкому загалу та може використовуватись у якості потужного інструменту для прийняття рішень на аналітичній основі в економічному, екологічному або соціальному вимірі сталого розвитку. Розробка індикаторів і індексів сталого розвитку є комплексною і дорогою процедурою, що вимагає великої кількості інформації, отримати яку буває складно, а інколи і просто неможливо. Велика кількість індикаторів, що входять в систему, утрудняє їх використання в багатьох країнах у зв'язку з відсутністю необхідних статистичних даних.

Системи оцінювання сталого розвитку Інформаційна піраміда Індекси Індикатори Аналіз даних Первинні дані Правила збирання даних Hammond A, Adriaanse A, Rodenburg E, Bryant D, Woodward R. Environmental indicators: a systematic approach to measuring and reporting on environmental policy performance in the context of sustainable development. Washington DC: World Resources Institute; 1995.

Системи оцінювання сталого розвитку Характеристика глобальних індексів сталого розвитку Згідно методології вимірювання сталого розвитку (МВСР) сталий розвиток оцінюється за допомогою відповідного індексу (Isd) в просторі трьох вимірів: ü економічного (Iec) ü екологічного (Ie) ü соціального + інституційного (Is). Цей індекс є вектором, норма якого визначає рівень стійкого розвитку, а його просторове положення в системі координат (Isd, Iec, Is) характеризує міру «гармонізації» стійкого розвитку — G. Рівновіддаленість вектора Isd від кожної з координат (Isd, Iec, Is) буде відповідати найбільшій гармонійності сталого розвитку. Наближення ж цього вектора до однієї з координат буде вказувати на пріоритетний розвиток за відповідним виміром і нехтування двома іншими. Індекс (Isd) та ступінь гармонізації сталого розвитку (G) обчислюються по складовим (Isd, Iec, Is).

Системи оцінювання сталого розвитку Математична модель МВСР для визначення індексу і степені гармонізації сталого розвитку

Системи оцінювання сталого розвитку Глобальні індекси, які використовуються для обчислення Isd і G Зміни Глобальний індекс Складові Екологічні (Ie) Соціальні+ Інституційні (Is) конкурентноздатності 3 категорії політики, 12 індикаторів Іef — індекс економічної свободи 10 індикаторів EPI(ESI) — еnvironmental рerformance (sustainability) index 2 категорії політики, 31 індикатор Iq — iндекс якості життя Економічні (Iec) IС — індекс глобальної 9 індикаторів IHD — індекс людського розвитку 3 категорії політики, 34 індикатора Iks — індекс суспільства, яке основане на знаннях 3 категорії політики, 15 індикаторів

Системи оцінювання сталого розвитку Характеристика глобальних індексів сталого розвитку кут між вектором Isd з нормою і «ідеальним» вектором, який є рівновіддалений від кожної з координат Iеc, Ie, Is з нормою

Системи оцінювання сталого розвитку Індекс економічного виміру (Iec) сформуємо з двох індексів: індексу конкурентоспроможностіі який формується з таких двох груп (категорій економічної політики) індикаторів: І - групи індикаторів базових потреб; ІІ - групи індикаторів підприємницької діяльності. У першу групу входять чотири індикатори: валовий національний продукт, промислово-сільськогосподарська сфера, нематеріальна сфера і транспортна інфраструктура. Друга група містить п’ять індикаторів: виробничі можливості, міжнародне торгівельне співробітництво, малий бізнес, споживчий ринок і заборгованість.

Системи оцінювання сталого розвитку Індекс економічного виміру індексу інноваційно-кадрового потенціалу, який формується з таких двох груп (категорій економічної політики) індикаторів: III - групи індикаторів ринку праці; IV- групи індикаторів інноваційно- інвестиційних можливостей. У третю групу входять три індикатори: ефективність ринку праці, можливості ринку праці та доходно- витратний баланс. Четверта група формується з трьох індикаторів: наукова діяльність, рівень інноваційності та інвестиційні можливості.

Системи оцінювання сталого розвитку Індекс екологічного виміру (/е) будемо визначати за допомогою трьох категорій екологічної політики: І - «Екологічні системи» , до якої входять такі індикатори як повітря, біорізноманіття, земля, якість води, кількість води й радіаційна та екологічна небезпека; // - «Екологічне навантаження» , яка містить індикатори викидів в атмосферне повітря, навантаження на екосистеми, утворення і використання відходів, водного навантаження; /// - «Регіональне екологічне керуванню, охоплює індикатори участі в екологічних проектах, викидів парникових газів й трансграничного екологічного тиску.

Системи оцінювання сталого розвитку Індекс соціального виміру (Is) сформовано з чотирьох категорій соціальної політики: І- «Суспільство, засноване на знаннях» ; ІІ - «Розвиток людського потенціалу» ; III - «Інституціональний розвиток» , VІ - «Якість життя» .

Системи оцінювання сталого розвитку Індекс соціального виміру У першу категорію політики входять три індикатори: індикатор інтелектуальних активів суспільства, індикатор перспективності розвитку суспільства та індикатор якості розвитку суспільства. Друга група містить п’ять індикаторів: індикатор розвитку здоров’я та фізичного виховання, індикатор рівня освіти, індикатор демографічного розвитку, індикатор ринку праці й індикатор економічної складової людського розвитку. Третя категорія політики соціального виміру сталого розвитку охоплює три індикатори: індикатор політичної свідомості, індикатор впливу релігійних інституцій та індикатор ефективності державної влади. Четверта група сформована з семи індикаторів: індикаторів відпочинку і культури людей, стану навколишнього середовища, свободи людей, здоров'я людей, стану інфраструктури, ризиків та безпеки життя.

Індикатори та індекси сталого розвитку. Економічний підхід полягає в: Ø оптимальному використанні обмежених ресурсів Ø використанні природо-, енерго- і матеріалозберігаючих технологій для створення потоку сукупного доходу, який би забезпечував збереження (не зменшення) сукупного капіталу (фізичного, природного або людського), з використанням якого цей сукупний дохід створюється. Екологічний підхід Ø повинен забезпечувати цілісність біологічних і фізичних природних систем, їх життєздатність, від чого залежить глобальна стабільність всієї біосфери. Ø Особливого значення набуває здатність самовідновлюватися і адаптуватися до різних змін. таких систем

Індикатори та індекси сталого розвитку. Соціальна складова орієнтована Ø на людський розвиток, Ø на збереження стабільності суспільних і культурних систем, Ø на зменшення кількості конфліктів в суспільстві. Ø на формування життєдіяльності; Ø на прийняття і реалізацію рішень, контролю над їх виконанням. Ø Людина повинна стати не об'єктом, а суб'єктом розвитку. Ø справедливий розподіл благ між людьми; Ø плюралізм думок і толерантність у відносинах між людьми; Ø збереження культурного капіталу і його різноманітності

Енергетичні індикатори сталого розвитку. Комплексний підхід до оцінки рівня енергетичної безпеки визначив і наступний перелік базисних показників та індикаторів показники енергозабезпечення Ø ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів (енергоємність економіки держави) - визначається як відношення загальної кількості спожитих в країні енергоресурсів (ПЕР) до отриманого при цьому ВВП (для більш об’єктивного порівняння даного показника з аналогічними показниками інших країн та регіонів світу ВВП обчисляється з урахуванням паритету купівельної спроможності (ПКС), тобто реальних цін, які складаються в країні); Ø достатність енергопостачання - визначається як відношення загальної кількості спожитих в країні ПЕР до загальної кількості населення в країні; Ø частка використання основних видів ПЕР - відсоток використання основних типів ПЕР (нафта та нафтопродукти, вугілля, природний газ, енергія АЕС, енергія ГЕС та НВДЕ) в їх загальному споживанні; Ø частка стратегічних запасів та резервів - потенціальна тривалість (в днях) споживання виключно стратегічних запасів; Ø зношеність основних виробничих фондів - відсоток виробничих фондів які відпрацювали свій ресурс, у загальній кількості виробничих фондів

Енергетичні індикатори сталого розвитку. Комплексний підхід до оцінки рівня енергетичної безпеки визначив і наступний перелік базисних показників та індикаторів показники енергетичної незалежності Ø залежність при постачанні ПЕР - відношення обсягів імпорту ПЕР (або кожного конкретного його виду) до загальної кількості спожитих в країні ПЕР (або загальної кількості спожитого певного виду ПЕР); Ø монопольна залежність при постачанні ПЕР - відношення обсягів експорту з однієї країни (одного джерела) до загальної кількості спожитих в країні ПЕР; Ø показники екологічної прийнятності: Ø ефективність екологічного забруднення - відношення загальної кількості енергетичних викидів (в тонах еквіваленту СО 2) до отриманого при цьому в країні ВВП (ПКС); Ø інтенсивність екологічних викидів - відношення загальної кількості енергетичних викидів (в тонах еквіваленту СО 2) до загальної кількості населення в країні; Ø відносного екологічного забруднення (рівень виконання Кіотського протоколу) – відношення наявної кількості енергетичних викидів в країні в поточному році до аналогічної кількості енергетичних викидів в 1990 році (базового рівня)

Енергетичні індикатори сталого розвитку. Комплексний підхід до оцінки рівня енергетичної безпеки визначив і наступний перелік базисних показників та індикаторів показники соціальної стабільності Ø достатність (доступність) електро- та теплопостачання; Ø вартість енергетичного кошика для населення В рамках Генерального Директорату Єврокомісії (ГДЄС) з енергетики та транспорту було сформоване свідоме розуміння того, що Європейська енергетична політика має бути тісно пов'язана з трьома цілями: єдина кліматична та енергетична політика, стабільність, конкурентоспроможність та безперебійність енергопостачання. Ці 3 мети повинні бути повністю збалансовані, комплексні та зміцнювати одна одну. У цей період ГДЄС з енергетики та транспорту був в змозі самостійно сформувати цілі 20 -20 -20 до 2020 року, а саме 20% поновлюваних джерел енергії, 20% скорочення викидів і 20% економії первинної енергії до 2020 року.

Поняття й сутність індексу людського потенціалу. Індекс розвитку людського потенціалу (HDI) є одним із самих авторитетних рейтингів серед безлічі світових рейтингів, він публікується з 1990 року в незалежній доповіді про розвиток людського потенціалу (HDR), що складається групою провідних світових учених і практиків на замовленням Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН). Індекс був розроблений пакистанським економістом Махбубом уль -Хаком (Mahbub ul-Haq). Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) – індекс для порівняльної оцінки бідності, грамотності, освіти, середньої тривалості життя й інших показників країни. Доповідь дозволяє оцінити в порівнянні й перспективі рівень життя населення 177 країн світу. довгостроковій

Поняття й сутність індексу людського потенціалу. Визначаються чотири індекси HDI – індекс розвитку людського потенціалу (сумарні виміри людського розвитку) GDI – гендерні питання (нерівність чоловіка й жінки), ИНН – індекс бідності населення (рівень бідності) GEM – заходи щодо реалізації прав жінок

Поняття й сутність індексу людського потенціалу. При підрахунку ІРЛП враховуються 3 види показників: Середня тривалість майбутнього життя при народженні – оцінює довголіття Рівень грамотності дорослого населення країни (2/3 індексу) і сукупна частка учнів (1/3 індексу) Рівень життя, оцінений через ВВП на душу населення, враховуючи купівельну спроможність у доларах США