Кількісна оцінка процентних ризиків Слобода Лариса Ярославівна К.

Кількісна оцінка процентних ризиків Слобода Лариса Ярославівна К.е.н., ст. викладач кафедри банківської справи ЛІБС УБС НБУ

Оцінка ризиків на підставі розрахунку волатильності адекватності основного капіталу (Н3) за формулою середньоквадратичного відхилення

Ризик зміни процентної ставки – це ризик зміни рівня чистої процентної маржі (ЧМП) внаслідок зміни рівня ринкових процентних ставок

Основні форми процентного ризику, до яких чутливі вітчизняні банки: - Ризик встановлення нової ціни, який виникає у зв’язку з різницею в термінах (для фіксованих процентних ставок) і встановлення нової ціни (для плаваючих процентних ставок) банківських активівЇ пасивів і позабалансових позицій; - Ризик кривої доходності, який виникає у зв’язку зі зміною нахилу і форми кривої доходності; - Базисний ризик, який виникає у зв’язку з недосконалою кореляцією зароблених і сплачених за різними інструментами процентами; - Варіантність, яка виникає у зв’язку з прямо вираженими або побічно опціонами, вбудовані в банківські активи і пасивиЇ позабалансові портфелі.

Вплив процентного ризику на прибутковість банку Завдання управління процентним ризиком передбачає мінімізацію цього ризику в межах прибутковості і цілей ліквідності;

Методи вимірювання процентного ризику Метод економічної вартості - (“часової вартості грошей” або “дисконтування” визнає, що певна сума грошей є більш цінною сьогодні, ніж та ж сума коштів у деякий момент часу у майбутньому Приклад: Припустимо, що ми проінвестували 1 грн. на 3 роки за процентною ставкою 10% (1,00)*1.1 = 1,10 (1.10)*1.1 = 1.21 (1.21)*1,1 = 1.33 Отже, 1.33 грн., котрі будуть отримані через 3 роки, мають “теперішню вартість” 1 грн.

Методи вимірювання процентного ризику Аналіз розривів за строками (ГЕП-аналіз) Процентна маржа і спред Метод альтернативної вартості, який передбачає порівняння процентних платежів банку за фінансовими інструментами з процентними платежами за тим ж самими інструментамиЇ але розрахованими за ринковими процентними ставками Імітаційне моделювання – статичне і динамічне

Аналіз розривів за строками (ГЕП-аналіз) Суть методу заключається в тому, що активи і пасиви чутливі до зміни процентної ставки (ЧПА і ЧПП), групуються за строками до погашення або переоцінки. Для кожного проміжку часу ГЕП дорівнює різниці ГЕП = ЧПА – ЧПП Від’ємний ГЕП показує, що більше чутливих пасивів, ніж активів до процентної ставки. Підвищення % ставок приведе до зростання витрат і зменшення прибутку. Тоді як зниження % ставок приведе до зростання чистого процентного доходу

При позитивному Геп у банку більше чутливих активів, ніж пасивів і при зростанні процентних ставок чистий процентний дохід збільшується; При нульовому ГЕП зміна % ставок на одну й ту ж саму величину не вплине на чистий процентний дохід

Зміна чистого процентного доходу за встановлений певний проміжок часу визначається за формулою: ЧПД = ГЕП *∆ і ЧПД – очікувана зміна чистого процентного доходу ∆ і- очікувана зміна % ставок

Приклад: Банк має 13250000 грн. Чутливих активів і 925000 чутливих пасивів з терміном погашення від 60 до 90 днів. Очікується підвищення % ставок на 1,5% річних. Активи банку 20000000 грн. Очікувана зміна чистого процентного доходу дорівнюватиме ЧПД = (13250000 – 925000)* 0,015 = 6000

Очікувана зміна чистого процентного доходу ЧПДМ = (13250000 – 925000)/20000000* 0,015 = 0,3 в.п.

Факторний аналіз фінансового результату Для 1999 року Y = - 0,019X1 + 0,039X2 + 0,049X3 + 0,039X4 + 348,96 (1) R = 0,806 Для 2002 року Y = - 0,02X1 + 0,03X3 + 0,09X4 - 0,01 X5 + 348,96 (2) R = 0,866 Для 2003 року Y = - 0,006X1 + 0,006X2 + 0,005X3 + 0,103X4 - 2046,7 (3) R = 0,882 де Y – прибуток; X1 – загальні активи; X2 – високоліквідні активи; X3 – кредитний портфель; X4 – капітал; X5 – проблемні кредити; R – коефіцієнт множинної кореляції;