КИЇВСЬКА РУСЬ ТА ЇЇ ВИДАТНІ ПОСТАТІ АСКОЛЬД

КИЇВСЬКА РУСЬ ТА ЇЇ ВИДАТНІ ПОСТАТІ

АСКОЛЬД І ДІР За даними літопису, Аскольд і Дір – вояки варязького князя Рюрика, які йдучи шляхом „із варяг у греки” назбирали ватагу таких самих варягів й осілися в Києві, керуючи навколишньою землею. Це сталося 862 року: „І було в нього (Рюрика) два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися вони [в Рюрика піти] до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи: «Чий се город? » А вони, [тамтешні жителі], сказали: «Було троє братів, Кий, Щек [і] Хорив, які зробили город сей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину хозарам» . Аскольд, отож, і Дір зостались удвох у городі цьому, і зібрали багато варягів, і почали володіти Полянською землею”.

ОЛЕГ ВІЩИЙ (ОЛЬГЪ) — НАПІВЛЕГЕНДАРНИЙ КНЯЗЬ КИЇВСЬКОЇ РУСІ. ЗДОБУВ ВЛАДУ НЕ ПІЗНІШЕ 882, ЗАГИНУВ МІЖ 912 І 922 РОКАМИ. Літописи називають Олега родичем Рюрика I, і «князем урманським» (тобто норманським). Цілий ряд дослідників вважали його узурпатором. М. Грушевський навіть допускав, що Олег міг правити у Києві до часів Аскольда, тобто до 860 р. За версією Г. Ловмяньского, Олег був смоленським князем, а його зв'язок з Рюриком — пізніша комбінація. Є версія і тмутараканського походження Олега. А також передпущення, що родичем Рюрика міг бути представник місцевої знаті.

ІГОР РЮРИКОВИЧ (ІГОР I СТАРИЙ), (НАРОДИВСЯ НЕ ПІЗНІШЕ 879 — † 945) — ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ КИЇВСЬКИЙ (912— 945). ЗА ДЕЯКИМИ ДАНИМИ — ОСНОВОПОЛОЖНИК КИЇВСЬКОЇ ДИНАСТІЇ КНЯЗІВ (ЩО ЇХ ПІЗНІШЕ НАЗВАЛИ РЮРИКОВИЧА МИ).

ОЛЬГА (БЛ. 890 — † 24 ЛИПНЯ 969) — дружина князя Ігоря I, київськакнягиня, канонізована Православною Церквою. Помстилась за загибель чоловіка жорстокою розправою бл. 945 р. над деревлянами, які його вбили. Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава (до кінця 50 -х років X ст. ). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости). Близько 955 прийняла християнство, але не змогла зробити його державною релігією. 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Константином VII Багрянородним.

СВЯТОСЛАВ I ІГОРОВИЧ (935— 972) Великий князь Київський (945, самостійно з 964 до 972). Значно розширив територію Київської Русі, провадив активну зовнішню політику. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів. Спричинив занепад юдейського Хазарського каганату та християнського Першого Болгарського царства. Залишався язичником протягом усього життя.

ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ (д. -рус. Володимѣръ Святославичь, 958? — 15 липня 1015) руський державний і політичний діяч з варязькоїдинастії Рюриковичів, князь новгородський (958 -980), великий князь Київський (980 -1015). Син Святослава Ігоровича, великого князя Київського, та його коханкирабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим з руських князів розпочав карбувати власну монету. Канонізований Католицькою і Православ ною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І.

ІЗЯСЛА В I ВОЛОДИ МИРОВИЧ (981 (? ) — 1001) князь полоцький (990— 1001) з династії Рюриковичів, засновник гілки Ізяславичів Полоцьких.

ЯРОСЛАВ I ВОЛОДИМИРОВИЧ (*близько 983 — † 20 лютого 1054, Вишгород) — Ростовський князь (987— 1010), Новгородський князь(1010— 1034), Великий князь Київський (1016— 1018, 1019— 1054), святий. Був другим сином хрестителя Русі князя Володимира I Святославича з династії Рюриковичів від полоцької княжни Рогнеди. В хрещенні мав ім'я Георгій (або Юрій — пізніша форма імені Георгій, широко поширена в давньоруській мові, у XI— XII ст. воно мало вигляд Гюрьгі).

ВСЕВОЛОДИМИРОВИЧ (бл. 983 — до 1015) — Перший князь Володимирський, син Володимира Святого від Рогнеди В 988 р. (за одними літописами, а за іншими - в 987 і 990 роках) він отримав від батька в уділ Володимир (Волинський), - а за переказом Стурлезона, в 1015 р. Всеволод прибув до Швеції і сватався там до вдови королеви Сигріде Сторраде, але за її наказом був вбитий.

СВЯТОПО ЛК ВОЛОДИ МИРОВИЧ (ТАКОЖ СВЯТОПОЛК I ОКАЯННИЙ) (*близько 981 — † 1019) — князь туровський (988 за ін. дан. 1008— 1015), великий князь київський (1015— 1019). Син Володимира I Святославича (за версією — Ярополка I Святославича). У 988 році Святополк посів місто Турів. Його життя, як намісника, в Турові висвітлює західноєвропейське джерело «Хроніка» саксонського єпископа Тітмара.

СВЯТОСЛА В ВОЛОДИ МИРОВИЧ (*бл. 982 — † 1015) — князь древлянський, син Володимира I Святославовича. Княжив у Турові. Літописи згадують про те, що його матір'ю була «чехиня» . Татищев н азиває його матір Малфридою.

МСТИСЛАВ I ВОЛОДИМИРОВИЧ (ХОРОБРИЙ) (*983 — † 1036) — князь тмутаракансь кий (990/1010— 1036) і чернігівський (1024 -1036). Син київського князя Володимира I Великого і полоцької княжни Рогніди. Брат Ярослава I Мудрого.

Підготувала учениця 11 групи Горчинська Олександра 2012 рік