КЦІОНУ ВАННЯ ФУН РИНКУ ПРАЦІ В

КЦІОНУ ВАННЯ ФУН РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ Підготувала: студентка 331 групи Дичаківська Валентина

Економічне зростання створює передумови для збільшення зайнятості та доходів населення, підвищення продуктивності його праці. Ринок праці — сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу. Через ринок праці здійснюється продаж робочої сили на визначений термін. Ринок впливає на всi сфери економiки. Вiн дає вiдповiдi на питання ЩО, ДЛЯ КОГО, ЯК виробляти. Ринок працi, зокрема, регулює рух трудових ресурсiв у народному господарствi та відіграє істотну роль у державотвочих процесах.

Основні характеристики ринку праці Участь жінок у робочій силі (на фоні загального зменшення у 2009 р. рівня зайнятості населення (у віці 15 -70 років) з 59, 3% до 57, 7% рівень зайнятості серед жінок зменшився лише на 0, 1 в. п. до 53, 9%, тоді як серед чоловіків - на 3, 1 в. п. до 62, 1%. При цьому рівень економічної активності серед жінок по Україні продовжує зростати і у 2009 р. склав 58, 1%. ) Джерело: Євростат, Україна (Держкомстат ) Міністерство економіки України Департамент макроекономіки

Пропозиція робочої сили в Україні, незалежно від економічної ситуації, визначається демографічними чинниками, передусім чисельністю населення віком 20 -65 років. Саме ці вікові рамки всупереч законодавству реально окреслюють економічно активний вік в Україні - до 20 років молодь переважно навчається і не виходить на ринок праці, а по досягненні пенсійного віку населення, як правило, не припиняє трудової діяльності. Водночас пропозиція робочої сили, особливо її якість, може стати або додатковим чинником прискорення, або бар'єром економічного зростання.

Попит і працевлаштування робочої сили на ринку праці На ринку праці зустрічаються продавець і покупець. Продавці - це працівники, що пропонують свою робочу силу (здатність до праці), а покупці - це трудові чи колективи окремі підприємці, що можуть самостійно вирішувати, скільки і які працівники їм потрібні. На початку 2009 -го показник робочої сили становив 662, 8 тис. осіб. В лютому відбулося його незначне зростання - на 8, 3 тис. осіб або 1, 2 %. Протягом наступних шести місяців кількість безробітних зменшувалася. В березні порівняно із попереднім місяцем зменшення становило 31, 5 тис. осіб або 5 %. Найкращу динаміку скорочення безробітних становив травень. Мінімальна кількість, а саме: 509, 5 тис. осіб, було зафіксовано в серпні 2009 року.

Інфраструктура ринку праці Під інфраструктурою ринку праці слід розуміти сукупність соціальних інститутів, які здійснюють посередницькі функції між працівниками і роботодавцями, збирають і надають інформацію про наявність вакансій, сприяють підготовці й професійному навчанню кадрів, створенню робочих місць, забезпеченню ефективної зайнятості працездатного населення. Основними тенденціями розвитку інфраструктури ринку праці є зростання вартості освітніх послуг, нерозвиненість інфраструктурних ланок недержавного соціального та пенсійного забезпечення тощо.

На тлі позитивних зрушень, пов'язаних передусім зі сприятливими економічними тенденціями, в Україні зберігається нераціональна структура зайнятості. Відбувається скорочення обсягів промислового виробництва і відповідне зменшення попиту на робочу силу цієї галузі. У результаті нині в Україні частка працівників промисловості істотно нижче, ніж у більшості економічно розвинених країн. Але все ж таки висока питома вага зайнятих у сільському господарстві та секторі самостійної зайнятості; поширеність вимушеної неповної зайнятості; робота не за фахом спричинює серйозні проблеми для ринку праці.

Розмір ринку праці України 38 місце Міністерство економіки України *найкраще місце - 1 Департамент макроекономіки

Ефективність ринку праці 54 місце Втрата позицій (на 5 пунктів ) повернула субіндекс ефективності ринку праці з конкурентних переваг до сегменту потенційних загроз. Найбільшими відставаннями є: • зниження довіри до професійного менеджменту; • продовження відпливу обдарованих людей; • погіршення співпраці між робітником та роботодавцем; • зниження зайнятості в економіці; • існування розриву між динамікою заробітної плати та темпами зростання продуктивності праці. Водночас відбулися позитивні зміни у гнучкості трудового законодавства.

За останнє десятиріччя в основному було створено необхідну інфраструктуру ринку праці. Безпосередньо політику ринку праці в країні формують Міністерство праці та соціальної політики, його регіональні структури. До складу інфраструктури ринку праці входять органи, які формують попит на робочу силу. Це передусім структури галузевих органів управління та місцеві органи влади. Неузгодженість їхньої діяльності призводить до формування регіонального безробіття, Своєчасним надходженням інформації до споживачів робочої сили займаються центри зайнятості населення. За роки створення мережі центрів (а нині їх в Україні 674). Протягом 2008 р. працевлаштоване 44, 3% незайнятих громадян, які скористалися послугами служби, у т. ч. 30, 9% - на умовах постійної зайнятості. Соціальний захист безробітних, фінансується переважно з коштів Фонду сприяння зайнятості населення, річний бюджет становить 1, 5 млрд. грн.

Напрями збільшення кількості та поліпшення якості робочих місць. Економічне зростання створює передумови для створення нових та реконструкції вже існуючих робочих місць. Метою такої реконструкції має бути зменшення питомої ваги робочих місць з важкими та шкідливими умовами праці, забезпечення сучасного технологічного рівня виробництва, захист навколишнього середовища. Відповідно необхідно: Верховній Раді України забезпечити прийняття Законів України: "Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2005 -2008 роки"; запровадити спеціальні посади у дипломатичних та консульських представництвах за кордоном у країнах призначення мігрантів, створити спеціальні приймальні, забезпечити надання юридичних консультацій; розробити програму стимулювання самозайнятості та мікропідприємництва для осіб, які повертаються після трудової діяльності за кордоном. Кабінету Міністрів України запровадити: механізм пільгового кредитування створення нових робочих місць на визначений термін та відповідно до кількості створених робочих місць; систему дотацій підприємцям на створення нових робочих місць; розширення практики державного замовлення; забезпечити трансформацію професійно-технічної освіти, належну її відповідність потребам ринку праці; істотно збільшити масштаби професійної підготовки та перепідготовки безробітних; направляти осіб, що втратили роботу, на перекваліфікацію якомога раніше;

Держкомстат України склав систему аналітичних показників ринку праці : 1. Економічна активність населення — характеризується розподіл населення за статусом економічної активності, сюди відносять абсолютні показники і відносні рінні економічної активності, зайнятості, безробіття. 2. Чисельність і категорії зайнятих — містить показники чисельності основних категорій зайнятого населення. 3. Рух робочої сили — дає змогу простежити рух робочої сили, тобто процес прийому-звільнення працівників та зовнішню трудову міграцію. 4. Робочий час і його використання — охоплює показники робочого часу та його використання, які розраховуються в основному за даними статистичної звітності підприємств. 5. 0 плата праці — дає можливість простежити об'ємні та середні показники оплати праці, їх структуру й динаміку. Основним джерелом їх визначення також е статистична звітність підприємств. 6. Умови праці та соціальний захист працівників — містить показники, що характеризують умови праці, соціальний захист працівників та підвищення їхньої кваліфікації. Інформаційною базою для визначення цих показників е статистична звітність та вибіркові обстеження підприємств.

У сучасних умовах важливу роль в ефективному використанні трудового потенціалу відіграє економічна та соціальна політика держави. Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці є вдосконалення системи оплати праці, розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, соціальна підтримка окремих груп; підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили; сприяння ефективним і доцільним переміщенням працездатного населення; запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел фінансування, впровадження механізмів звільнення і перерозподілу зайнятих, реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва.

Прогнозування ринку праці — це оцінка перспектив розвитку його кон'юнктури та зміни умов, які впливають на кількісний та якісний аспекти попиту і пропозиції праці на прогнозований період. Основна мета прогнозу— визначення тенденцій зміни факторів впливу на попит і пропозицію робочої сили та оцінка можливих наслідків рішень, що приймаються в сфері їх регулювання. Прогнозується скорочення кількості населення України у віці 15— 70 років на 2153, 5 тис. осіб, відповідно відбудеться скорочення економічно активного населення як щодо зайнятих, так і щодо безробітних. Скорочення зайнятості відбудеться по всіх видах економічної діяльності, крім охорони здоров'я та соціальної допомоги та будівництва. Кількість зайнятих в закладах охорони здоров'я та соціальної допомоги в 2015 році збільшиться на 20, 9% порівняно із 2005 роком. Кількість зайнятих в будівництві підвищиться відповідно на 5, 2%.

Висновок Ринок праці є одним з основних елементів ринкової економіки. Формування ринку праці як складової ринкових відносин у нашій країні знаходиться на початковій фазі розвитку. Поки що, він є механічною сумою множини регіональних і локальних ринків, нерозвинута його інфраструктура, слабо діють механізми саморегулювання. Разом із тим різко зросла відповідальність кожного працівника за міру своєї праці і споживання, сформувався діяльний мотиваційний механізм кваліфікованої професійної праці, зросла ініціатива більшості працюючого населення України. Отже, трансформація політики ринку праці має бути спрямована на забезпечення достойною роботою населення незалежно від місця проживання, на стимулювання економічної активності населення, розвиток та реалізацію трудового потенціалу. Це стане вагомим чинником дальшого економічного зростання.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!