
priorytet-cofee-lviv.ppt
- Количество слайдов: 19
кава. Кава (араб. , ﻗﻬﻮﺓ тур. Kahve, пол. Kawa — назва провінції Каффа у Ефіопії) — напій, що виготовляється зі смажених плодів (бобів, кавового дерева. Стародавній напій, який має багату історію. За деякими оцінками, кавовий напій є другою за об'ємами споживання речовиною на Землі після води. Споживання кави вже давно набуло ознак окремої культури, оспіваної митцями різних епох. Містить у своєму складі кофеїн.
Як правильно готувати смачну каву. В правильно обробленій кави є безліч корисних для людини сполук – в зернах вищого гатунку більше, в каві нижчого сорту – менше. Припускають, що найсмачнішою і ароматною кава буває тоді, коли у воді розчиняється близько 19 -20% помолу. Якщо розчиняється менше, напій виходить слабкий і блідого кольору, поганого смаку, який не поліпшується, навіть якщо ми додамо більше кави (наприклад, 50%-ий розчин стає гірким і терпким). Так що ж потрібно для того, щоб заварити смачну каву? Зерна кави. Бажано, щоб кава була вищого гатунку, ароматна. Відновити аромат можна підсмажуванням зерен. Якщо сильніше підсмажити зерна поганого сорту, кава буде більш темною, гіркою і терпкою. Друга важлива умова – зерна повинні бути тільки що підсмажені і належно змолоті. Скільки брати кави. Кількість меленої кави для заварки набирається за смаком і за способом приготування, в середньому близько 1 -2 ложечок (10 -12 г) на чашку води (180 см куб. ) – Для середньої міцності і стільки ж для міцної кави. Кава не буде смачною ні тоді, коли її береться мало, ні тоді, коли береться багато. Справа в тому, що її розчинність залежить від співвідношення кави і води. Це співвідношення найкраще знайти самому, і, знайшовши, не змінювати. Наприклад, випробувати кілька способів заварки кави – вибрати сорт зерен, величину помолу, кількість води і т. д. Коли ж є необхідність приготувати більш слабкий напій, треба вже готову міцну каву розбавити гарячою водою, щоб вона не придбала неприємного смаку або не наситилася небажаними сполуками.
Вода. Для приготування кави вода повинна бути чиста, прозора, свіжа (жодного разу не кип’ячена), без запаху, досить м’яка. Дуже важливо пам’ятати, що кава не вариться, а заварюється! Ні в якому разі не можна кип’ятити – ні тоді, коли готується, ні тоді, коли підігрівається, так як у відвар потрапляють шкідливі і навіть отруйні речовини (ознака: поганий смак, неприємний запах). Найбільше корисних сполук розчиняється з меленої кави у воді, температурі якої становить 93 -96 °. Час заварювання залежить від способу приготування, від помолу і м’якості води. Отже, смак кави залежить і від того, чи вдається необхідний час підтримувати температуру заварки. Щоб вона швидко не охолола, її трохи підігрівають (наприклад, приготуванні кави по-східному) або заздалегідь підігрівається посуд, в якій кава “дозріває” (при заварюванні в кавнику).
Посуд. Для приготування кави придатний посуд з порцеляни, фаянсу, скла, нержавіючої сталі, срібла, міді або емальований посуд – тільки не з алюмінію чи ржавіючих сплавів: вони псують смак і шкодять здоров’ю. Простий кавник, ібрік (джезва / турка), і більш складні прилади дуже важливо утримувати в чистоті, так як наліт кави з часом гіркне і псує смак напою. Посуд, призначений для приготування та подачі кави не рекомендується утримувати і, тим більше, мити разом з іншими кухонними приладами, щоб він не просочився сторонніми запахами. Для миття придатна сода або трохи підкислена вода – все інше шкодить смаку і аромату кави. Як вибрати хороші кавоварки – про це до дрібниць описують виробники, але є й загальні правила: -нову кавоварку обов’язково треба вимити гарячою водою, потім потримати там гарячу кави. Перші дві заварки вилити (може бути поганий запах). -після використання кавоварку вимити гарячою водою, бурий наліт зчистити содою, а іноді промивати всю систему: налити підкисленої води і закип’ятити. -одноразові паперові фільтри після вживання викидати, а ті, що постійно використовуються ретельно чистити.
Посуд для заварювання. Краще (здоровіше і смачніше), якщо він емальований або з нержавіючої сталі. Приємно користуватися такою, яка має зручний носик для виливання кави, зручну ручку. Кавник підігрівається, насипаєту необхідну кількість кави, заливаєте водою, що тіки що закипіла, ставите на вогонь і, як тільки підніметься піна, знімаєте. Є любителі, які після цього знову ставлять на вогонь і дають піні піднятися ще раз. Знятій з вогню заварці дають постояти 5 -10 хвилин. Щоб гуща швидше осіла на дно, можна влити крапельку холодної кип’яченої води. Заварити каву можна й так: кавник з холодною водою закип’ятити, засипати потрібну кількість кави, розмішати ложкою, потримати на вогні поки не підніметься піна і відразу ж зняти з вогню. При приготуванні кави названим способами він втрачає частину аромату, крім того, у напій потрапляє багато дрібної гущі, тому кава стає не зовсім приємною на смак. Дещо зменшити цей недолік допомагає кавник з сіточкою, що рухається (поршнем) який, на французький манер, називають кафетерій. Заваривши в такому кавнику, його закривають кришечкою з піднятим поршнем, який через кілька хвилин (3 -5 -10), потроху опускають вниз – разом з ним на дно осідає і кавова гуща.
Кавник для заварювання кави. Для цього береться високий тонкий кавник, щоб краще осідала кавова гуща. Прополоскуєте гарячою водою, насипається необхідну кількість кави грубого або середнього помолу, заливаєте свіжокипленою водою, витримуєте пару хвилин, розмішуєте, витримується ще стільки ж і наливаєте в чашки. Кавник з лійкою. Кавник підігрівається, вставляється лійка з пластику або фарфору, в паперове або матерчате ситечко засипають каву дрібного помолу, кладуть у лійку і заливають невеликою кількістю кип’яченої води, щоб порошок набряк. Потім в лійку ще раз наливається потрібна кількість кип’яченої води і залишається. А так як вода крізь густе ситечко просочується повільно, кавник необхідно підігрівати на дуже слабкому вогні не більше півгодини, щоб кава не була гіркою. Кавник з ситечком. Виробляються кавники та ситом – зверху вставляється чашечка з дірочками, в яку кладеться паперове або матерчате ситечко з дрібно меленою кавою і заливається тільки що кипленою водою. Сам кавник ставиться на підігріту плиту. Каву п’ють відразу, як тільки вона перестане капати з ситечка.
Кавоварка з фонтанчиком. Іноді всередину кавника вставляється трубочка, що з’єднується з отворами на дні із чистим ситечком нагорі, куди засипається кава середнього помелу. Вода при кипінні піднімається по трубочці вгору, просочується крізь порошок кави і знову стікає вниз. Найгірше, коли вода вариться 6 -8 хвилин, виходить сильно перевареною, а кава несмачною. Герметична кавоварка з фонтанчиком. Її ще називають вакуумна еспресо, іноді – кавоварка еспресо (італійське espresso – швидкий, вичавлений). Принцип роботи такий же як і у кавоварки з фонтанчиком, але вдосконалений. Складається кавоварка з двох частин, герметично вкручених одна в іншу і з’єднаних трубочкою для підняття киплячої води. Вода, що закипіла в нижній посудині і піднімається під тиском пари по трубочці вгору, в ситечко з кавою середнього помолу, просочується крізь нього і стікає в верхню посудину. Кава, приготована таким способом, буває набагато смачнішою, тому що вода не встигає переваритися.
Пристрій з тиском. У 1946 р. італієць Achilles Gaggia придумав так званий еспресо – пристрій з тиском. У ньому закипівша вода під великим тиском разом з парами вбризкується в мелену каву, тому вона буває набагато міцнішою, ніж просто заварена водою. Великі пристрої використовують в кафе, а для дому вони виробляються значно компактніших розмірів. Східна кавоварка. Це посудина, що розширюється знизу й завужена вгорі, із зручним носиком для виливання кави і з довгою ручкою. Її ще називають турка (ібрік, джезва). В турку засипається кава особливо дрібного помолу, заливається свіжою м’якою водою і нагрівається в гарячому піску або на дуже повільному вогні, поки не підніметься піна. Іноді їй дають піднятися кілька разів, хоча цього робити не ркомендуется. Кава, приготовлена таким способом, міцна і ароматна.
ІСТОРІЯ ЛЬВІВСЬКОЇ КАВИ Львів по-справжньому розсмакував цей напій у XVIII ст. До міста кава потрапляла не лише зі Сходу (зокрема, з Туреччини), але й із Заходу – з Відня, де галичанин Юрій Кульчицький 1683 року відкрив кав’ярню «Під синьою фляжкою» . Згодом заклад відомого галичанина cтворив моду на каву в усій Європі. Замість вивіски тут був почеплений турецький кавник, який згодом став знаком усіх кав’ярень. А віденський скульптор Емануїл Пендель увіковічнив Юрія Кульчицького пам'ятником у столиці Австрії. У XIX ст. Львів немов очманів від кави! Її пили всі: спросоння і натще, вдома і під час гостювання, до їжі і після. Вважалося, що біла кава – з молоком та цукром – напій символічний, а чорну вживали хіба на свята. По-особливому ставилося до кави жіноцтво. Деякі пані брали її із собою до церкви, аби випити після причастя. Час біжить. Знамениті кав’ярні залишаються в минулому, надихають на написання книжок. А Львів не перестає любити каву. Навіть час не може закреслити минулого. Старі кав´ярні оживають знову. Хоч трохи змінився інтер'єр, музика та забаганки кавоманів, але традиції не зникають. © PRіоритет – Українське агентство гуманітарних технологій
ЦУКЕРНІ Історія львівської кави починається з цукерень — закладів, де не подавалися міцні напої і було заборонено курити. Тому вони стали жіночим королівством. Європейська традиція поєднувати пиття запашних напоїв зі споживанням вишуканих солодощів так полюбилася львів’янам, що вже наприкінці ХІХ ст. кількість львівських цукерень успішно конкурувала з кількістю львівських пам'яток архітектури. Сьогодні цукерні залишаються улюбленим місцем для багатьох панянок (саме так називають у Львові всіх жінок), де за філіжанкою ароматної кави можна поспілкуватись про своє, про жіноче… і дозволити маленький гріх – СОЛОДОЩІ!.
ПОЛЬЩА Саме тут живе КАВА… Затишна кав’ярня у центрі старого міста, у маленькому дворику подарує Вам багатство понад 30 видів кави найкращих сортів з усіх куточків світу. Приглушене світло, простий дизайн в пастельних тонах, столики без скатертин, дерев’яні стільці… Предмети інтер’єру складають на стінах: кавомолки різних поколінь та невибагливі картинки. Пиття кави тут – це справжній ритуал… © PRіоритет – Українське агентство гуманітарних технологій
Вранці – ковток чогось теплого і ласкавого. Обідня перерва – швидке espresso. Романтичний вечір – за філіжанкою вже рідної кави. Кава завжди залишиться магічним напоєм, що надихає, збуджує і дарує насолоду. Щоб відчути справжній смак кави – потрібно скуштувати її у Львові!
Види кави 1. АРАБІКА. 2. РОБУСТА. 3. ЛІБЕРІКА. 4. ЭКСЦЕЛЬЗА.
АРАБІКА Офіційна назва рослини - Кавове Дерево Аравійське (Coffea Arabica). Арабіка - найважливіший вид кави у світі - відрізняється складним ароматом та смаком. Дерево Арабіки від природи заввишки 6 -8 метрів (проте, дереву не дають вирости більше 4 метрів для зручності збору врожаю). Цвіте дерево аравійське білими ароматними квітками, по 3 -7 штук в кутах листя. Плід Арабіки завдовжки 14 міліметрів, червоного кольору, а під кінець дозрівання - фіолетовий. Насінини видовжені, плосковипуклі, звернені один до одного плоскими сторонами, на яких помітна поздовжня борозна. Рослина надзвичайно примхлива. Зростає, зазвичай, на гірських плато або на схилах вулканів на висоті до 800 -2100 м над рівнем моря, де середньорічний рівень опадів досягає 1500 -2000 мм, і де теплі дні змінюються досить холодними ночами, при середніх коливаннях середньодобових температур від 15 до 24 градусів Цельсія. Для вирощування кави необхідна повна відсутність морозів. Кавові дерева Арабіки цвітуть після кожного сезону дощів, після чого плодам потрібно приблизно дев'ять місяців, щоб дозріти.
Ґрунт для вирощування Арабіки має бути добре удобрений і багатий безліччю мінералів. Також рослина дуже чутлива до захворювань. Щоб їм запобігти, треба використовувати пестициди і фунгіциди. Розмножується Арабіка зернами. За рік дерево Арабіки дає, зазвичай, не більше 5 кг плодів, з чого виходить близько 1 кг готових зерен. В більшості країнах урожай Арабіки "миють", тобто обробляють водою. Зерна Арабіки більші, довші й рівніші, ніж зерна Робусти, а також менш багаті кофеїном, та мають ніжний кислуватий аромат. Плоди Арабіки містять: 18% ароматичних масел, 1 -1, 5% кофеїну. Смак кави, приготованої з Арабіки - солодкий, з легкою кислинкою. Кращі зерна дають різновиди Арабіки Тіпіка, Бурбон і Марагоджип. Арабіка становить майже 70% усієї виробленої в світі кави. Кількість сортів аравійського дерева, які використовують сьогодні в кавовій промисловості - 45 -50. Проте вирощувати її досить важко, оскільки вона дуже чутлива до хвороб, шкідників і заморозків.
РОБУСТА Офіційна назва рослини - Кавове Дерево Канефора Робуста (Coffea Canephora). Воно було відкрите в басейні річки Конго, (Конго, Африка). Робуста - другий за популярністю вид кави у світі - характеризується високим вмістом кофеїну в зернах. Робусту використовують в кавових сумішах для додання міцності напою. Кава з плодів Канефора має менший аромат і більшу міцність, ніж Арабіка, та до того ж рослина чудово протистоїть хворобам і комахам. Однак міцність кави - далеко не найважливіша її характеристика, та і на смак Робуста цінується нижче Арабіки. У зв'язку з цим, Робуста складає всього 30 відсотків виробленої в світі кави. Незважаючи на те, що деревця Робусти необхідно штучно запилювати і доглядати буквально з перших днів їхнього життя, обробляти цю культуру все ж таки простіше. Цікавий випадок в історії, коли в другій половині XIX ст. численні плантації Арабіки були знищені іржею, то замість неї здебільшого була посаджена саме Робуста. В даний час її вирощують в тропіках всюди, але найбільше Робусти постачають на ринок Східна і Центральна Африка, Південно-Східна Азія і Бразилія. Робуста росте на висоті 200 -900 м над рівнем моря, і є більш стійкою до змін температурного режиму і кількості опадів, ніж Арабіка. Робуста нечутлива до захворювань і шкідливих комах. Плантації не вимагають дбайливого догляду і відрізняються високою врожайністю.
Дерева Робусти цвітуть вроздріб і досить нерегулярно; їх плодам потрібно 10 -11 місяців, щоб дозріти. Боби збирають, зазвичай, вручну, і тільки в Бразилії рівна місцевість і простір плантацій дозволяють збирати врожай за допомогою техніки. Найчастіше, врожай Робусти обробляють "сухим" способом. Зерна у Робусти маленькі й округлі. Їх легко відрізнити за двома маленьким цятками по обидві сторони від борозенки, що як би ділить боб навпіл. З гектара, Робусти отримують дещо більше, ніж Арабіки. Найбільш відомі у світі різновиди Робусти - це Конільон дю Бразиль, Ява Інеак, Нану, Куілу і Конженсіс. Плоди Робусти містять: 8% ароматичних масел, 3% кофеїну. У виробництві Робуста використовується головним чином у сумішах, де є дуже цінним компонентом - завдяки високій міцності її використовують у різних сумішах, а також для виробництва розчинної кави. При переробці дещо пом'якшується надто різкий смак Робусти. В Італії її додають у суміші для еспресо для отримання більш стійкою і щільною пінки.
ЛІБЕРІКА Офіційна назва рослини - Кавове Дерево Ліберійське (Coffea Liberica). Ліберійська кава родом із Західної Африки. В даний час цей вид вирощують майже всі країни африканського континенту, а також Шрі-Ланка, Індонезія, Філіппіни та інші. Отримують каву Ліберіка з плодів кавових дерев висотою 6 -10 метрів з дуже великими листами. Довжина кавового плоду - 30 -35 мм, ширина - 10 -15 мм. Ліберіка стійка до всіх захворювань кавових дерев, крім іржевого грибка. Якість плодів Ліберіки не найвища, тому такий сорт кави використовують рідко. В основному Ліберіку використовують для створення різних сумішей.
ЭКСЦЕЛЬЗА Офіційна назва рослини - Coffea Dewevrei. Ще один вид кави. Ексцельса - або Кава Висока - ще менш відома, ніж Ліберіка. Дерева цього виду досягають у висоту 20 м. Цей вид кави не має господарського значення.
priorytet-cofee-lviv.ppt