КАРБОНІЛЬНІ СПОЛУКИ — АЛЬДЕГІДИ ТА КЕТОНИ Альдегідами і

КАРБОНІЛЬНІ СПОЛУКИ — АЛЬДЕГІДИ ТА КЕТОНИ Альдегідами і кетонами називають похідні вуглеводнів, у яких при одному атомі Кабону два атоми водню за міщено Оксигеном. Сполуки, в яких на Оксиген заміщено Гідрогени при первинному атомі Карбону, називаються альдегідами : Якщо ж два атоми Гідрогени заміщено Оксиген при вторинному атомі Карбону, то такі оксосполуки називаються кетонами : У цьому випадку групу С = О називають кетогрупою.

НАСИЧЕНІ АЛЬДЕГІДИ ТА КЕТОНИ • За номенклатурою IUPAC альдегіди називають за назвою відповідного вуглеводню з додаванням закінчення -аль. Кетони — з додаванням закінчення -он. Нумерація ланцюга в молекулах альдегідів починається з атома С оксогрупи, а у кетонів — з того кінця ланцюга, до якого ближче розташована карбонільна група , п ри цьому положення оксогрупи вказують локантом. • За радикало-функціональною номенклатурою кетони називають, вказуючи за алфавітним порядком вуглеводневі залишки, що зв’язані з карбонільною групою з додаванням суфіксу — кетон. Тривіальні назви альдегідів походять, як правило, від назв кислот, в які вони перетворюються при окис н енні , з додаванням у кінці слова «альдегід «.

Назви альдегідів і кетонів Структурна формула Номенклатура Замісникова Ра дикало — функціональна (тривіальна) Альдегіди HÑ H O Метаналь (Мурашиний альдегід , формальдегід ) С Н 3 HС O Етаналь (Оцтовий альдегід , ацетальдегід) C H 2 С Н 3 HС O Пропаналь (Пропіоновий або пропіонатний альдегід) C H 2 С Н 3 C H 2 HС O Бутана ль (Масляний або бутират ний альдегід) С Н 3 С НС Н 3 HС O 2 — Метилпропаналь (Ізомасляний або ізоб утиратний альдегід) К етони С Н 3 С О Пропанон Диметилкетон (ацетон) C H 3 — C H 2 — C H 3 O Бут анон Етилметилкет он O C H 3 — С — C H 2 — C Н 2 — C H 3 2 — Пентанон Метилпропілкетон С Н 3 C H 3 — С — C H 3 O 3 — Метил — 2 — б утанон Ізопропілметил кетон

СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ • 1. Окиснення 1. 1. Окис н ення або каталітичне дегідрування спиртів Як окис н ювач найчастіше використовується кисень повітря у присутності С u. При цьому з первинних спиртів отримують альдегіди, а з вторинних – кетони: O[ ]H 2 H 2 O Ê à ò. 1 — Ï ð î ï à í î ë Ï ð î ï à í à ë ü C H 2 Ñ Í 3 C H 2 ÎÍ C H 3 — C H 2 t = 3 0 0 — 3 5 0 î Ñ t = 1 0 0 — 1 8 0 î Ñ Ñ ÍO À ö å ò î íO[ ] H 2 H 2 O Ê à ò. Î ÍÍ Ñ Í 3Ñ Í 3 Ñ Î Ñ Í 3 Ñ

1. 2. Окис н ення алкенів за С=С зв’язком Під дією сильних окиснювачів ( Cr. O 3 , HNO 3 , K 2 Cr 2 O 7 ) відбувається розрив подвійного зв’язку алкану з утворенням альдегідів, кетонів та карбонових кислот 2 -Метилбутен-2 Ацетон Оцтов ий альдегід (кетон) Утворені альдегіди за умов реакції окиснюються до відповідних карбонових кислот K 2 C r 2 O 7 Ñ Í 3Ñ Í 3 Ñ Î Ñ Í 3 Ñ Ñ Í 3Ñ Í O [ O ]ÑÍ 3 H Ñ O ÑÍ 3Ñ O ÎÍ

1. 3. Окис н ення алканів Важливою промисловою реакцією є каталітичне окиснення метану до формальдегіду: 2. Реакція оксосинтезу (гідроформілювання алкенів), О. Роєлен, 1938 р. Алкени в присутності кобальтового каталізатор а під тиском взаємодіють з синтез-газом з утворенням альдегідів: Ê à ò. t îÑ Í 4 + Î 2 Ñ Í 2 Î + Í 2 ÎÍ2 R CÍ=CH 2Î Ñ 1 0 0 — 1 5 0 î Ñ Ð , Ñ î ( Ñ Î ) 5 R Î ÍÑÑÍ2ÑÍ

3. Гідроліз гемінальних дигалогенопохідних У випадку перебування галогенів на кінці ланцюга (при первинному атомі вуглецю) утворюються альдегіди, а в середині (при вторинному) — кетони: 4. Піроліз солей карбонових кислот При пропусканні суміші карбонових кислот над каталізатором ( Mg. O , Zn. O тощо) утворюються солі кислот, які при підвищених температурах розпадаються. Кислоти можуть бути однакові або різні. Якщо одна з кислот мурашина — утворюються альдегіди. В усіх інших випадках — кетони: Î Í Ñ ²C H 3 — Ñ Í Ñ ² 2 C H 3 — C H Í å ñ ò ³ é ê è é õ ë î ð ã ³ ä ð è í- Í Ñ ² ÍÎ Í Ñ Í 3 Ñ ÍO O HC O R Z n O 4 0 0 — 4 5 0 o C R C OR — H 2 Î Z n. OC O R Z n C O 3 Ñ ³ ë ü ê è ñ ë î ò

• 5. Гідратація ацетилену та його гомологів За реакцією Кучерова з ацетилену утворюється оцтовий альдегід, з усіх інших алкінів – кетони. Z n O 4 0 0 — 4 5 0 o C — H 2 Î Z n C O 3 O HC O R O HC O C ORZ n. OC O R OC O H H H

ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ Насичені альдегіди та кетони — це безбарвні рідини. Метаналь — газ з різким запахом. Ї х температури кипіння нижчі, ніж у спиртів, тому що для альдегідів і кетонів утворення водневого зв’язку не характерн е. Кетони киплять при вищій температурі, ніж альдегіди.

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ • Хімічні властивості альдегідів і кетонів зумовлені наявністю в їх молекулах карбонільної групи. Атоми вуглецю та кисню мають різну електронегативність, тому зв’язок С = О сильно полярний. Завдяки цьому атоми вуглецю і кисню в карбонільній групі набувають значних ефективних зарядів. • Крім того, карбонільна група здатна ще більше поляр изуватись під впливом зовнішніх факторів. • З авдяки високій полярності, і поляризовності реакційна здатність карбонільно ї групи значно вища, ніж С = С-зв’язку. C Î RR 0 , 1 2 2 í ì ÎÑR R

• Атом Карбону карбонільно ї групи виявляє електрофільні властивості, а Оксиген — нуклеофільні. Завдяки цьому, атом Карбону карбонільної групи здатний реагувати з нуклеофільними реагентами, а атом Оксигену з електрофільними. • Головними типами хімічних реакцій альдегідів і кетонів є: • 1) реакці ї приєднання за карбонільною групою; • 2) реакці ї заміщення; • 3) реакці ї окис н ення; • 4) реакці ї полімеризаці ї та поліконденсаці ї.

Реакції приєднання за подвійним зв’язком карбонільної групи • 1. Приєднання водню (гідрування) При гідруванні альдегіди утворюють первинні спирти, а кетони вторинні: • 2. Реакції нуклеофільного приєднання (А N ) • 2. 1. Приєднання цианідної кислоти ( HCN ) + H 2 N i R Ñ Î Í O HC H 2 R =C Î RR + H 2 N i Ñ Í O H RR Í+ O Í H C N R C C NR Ñ Î Í

2. 2. Приєднання натрій гідросульфіту Na. HSO 3 Гідросульфітне похідне альдегіду Гідросульфітні похідні — це кристалічні речовини. Завдяки легкості їх кристалізації ця реакція застосовується для виділення альдегідів і кетонів. У сл а б олужному середовищі реакція протік ає у зворотн ь о му напрямі : O + N a — O — S — O — HR Î ÍÑ R C H S O N a. O Í OO R C H S O N a. O Í O O + N a 2 C O 3 + N a 2 S O 3 N a H C O 3 + R Ñ Î Í

З кетонів з гідросульфітом натрію реагують тільки метилкетони . Протіканню реакції з іншими кетонами заважає так званий стеричний фактор. • 2. 3. Приєднання спиртів Напівацеталь в кислому середовищі може взаємодіяти ще з однією молекулою спирту з утворенням ацеталю. Í à ï ³ â à ö å ò à ë üH — O R+ R — Ñ Î Í ÍR O Í C — O R Í 2 Î ++ H — O R Í ÍR O R C — O R A ö å ò à ë üR C O RO Í Í

Ацеталі при нагріванні з роз вед еними кислотами піддаються гідролізу: • 2. 5. Приєднання аміаку Альдегіди приєднують аміак з утворенням гідроксиамінів. Дана реакція практично завжди закінчується відщепленням води і утворенням зв’язку C = N. Одержані сполуки називають альдімінами. Кет о ни з аміаком реагують складніше і значно повільніше. Í2 Î + R — Ñ Î Í + H — O RÍ R O R C — O R to 2 Í Ã ³ ä ð î ê ñ è à ì ³ í À ë ü ä ³ ì ³ í ( à ë ê à í ³ ì ³ í )R C H N H H 2 ON H 3 ÍR C O HN H 2 ÍR C ON H 3 R Î Ñ Í

2. 6. Взаємодія з гідроксиламіном ( NH 2 OH ) Дана реакція застосовується для кількісного визначення альдегідів і кетонів. При цьому утворюються альдоксими і кетоксими: HÎ Î Í Ñ Í 3 C H 3 Ñ Í N — Ñ Î Í N H 2 Î Í Í 2 ÎÎ Í Ñ Í 3 Í N H Ñ À ë ü ä î ê ñ è ì ( À ö å ò à ë ü ä î ê ñ è ì )Î Í Ñ Í 3 Í N H 2Î Ñ C H 3 HÎ Î Í Ñ Í 3 C H 3 N Ñ = Î N H 2 Î Í Í 2 ÎÎ Í Ñ Í 3 N H ÑÎ ÍÑ Í 3 N H 2Ñ Ñ Í 3 Ê å ò î ê ñ è ì ( À ö å ò î í î ê ñ è ì )

2. 7. Приєднання гідразину та його похідних Гідразин, аналогічно до аміаку і гідроксиламіну, приєднується до електрофільного атома вуглецю карбонільної групи з наступним відщепленням води. При співвідношенні 1: 1 утворюються гідразони : При співвідношенні карбонільна сполука гідразин — 2: 1 утворюються азини ( альдазини і кетазини): ÍO H H 2 O Ã ³ ä ð à ç î í 1 : 1 N H 2Ñ Î ÍR R O ÍC N H 2 R C H N H 2 NÑÍ 3 ÑÍ=N N=ÑÍ ÑÍ 3 — 2 H 2 ONH 2 H 2 NCH 3 Ñ Î Í Ñ ÑÍ 3 Î H

Аналогічно протікають реакції з фенілгідразином NH 2 — NH — C 6 H 5. При цьому утворюються фенілгідразони: • 2. 9. Взаємодіяз галоген-нуклеофілами (РСІ 5 , PCl 3 ) При в заємоді ї з РСІ 5 , який є сильним електрофілом, спочатку відбувається активація карбонільно ї сполуки, а потім реакція з галогенід- й оном. Цю реакцію використовують для одержання гемінальних дихлоралканів: R — Ñ Î Í NR C H N HÍ 2 N — N H — C 6 H 5 Ô å í ³ ë ã ³ ä ð à ç î íH 2 O Ð Ñ ² 5 R Ñ Î Í Ð Ñ ² 4 Ñ ² Ð Î Ñ ² 3 R C Ñ ²Ñ ² Í Ñ Î Í R C Ñ ²Î Ð Ñ ² 4 ÍR

Реакції заміщення (S) • Атоми гідрогену біля α-вуглецевого атому характеризуються підвищеною рухливістю і можуть легко обмінюватися на інші атоми чи функціональні групи. Ці реакції протікають за механізмом електрофільного заміщення ( S Е ): 2 -Хлор о пропанальÑ ² 2 Ñ ²Í à á î Î ÍÎ ÍC H 3 H Ñ ÍC C H 3 ÑC H H Ñ ²

Реакції окиснення • При окисненні альдегідів утворюються відповідні кислоти: Оцтовий альдегід Оцтова (ацетатна) кислота • Окиснення аміачним розчином оксиду срібла (реактивом Толенса) називається «реакцією срібного дзеркала» і може служити якісною реакцією на альдегідну групу: • Кетони в “реакцію срібного дзеркала” не вступають. [ O ] C H 3 Ñ Î Í C H 3 Ñ Î O H 2 [Ag(NH 3)2]OH 2 Ag ONH 4 H 2 OR С О NH 33 R С О Н

Окиснення кетонів відбувається складніше і протікає лише в жорстких умовах. При ї х окис н енні спостерігається розрив вуглецевого ланцюга: Суміш карбонових кислот OÑ Í 3 Ñ Í 2 C Ñ Í 2 Ñ Í 3 [ O ] t o Ñ Í 3 Í Î Ñ Í 3 Ñ Í 2 Í Î ÑÎ

Реакції полімеризації і конденсації • Реакці ї полімеризаці ї характерні тільки для альдегідів. 1. Полімеризація формальдегіду У присутності певних каталізаторів формальдегід здатний до полімеризації за рахунок розкриття π -зв’язку карбонільної групи (аналогічно до полімеризації алкенів): При цьому утворюється лінійний високомолекулярний поліформальдегід, який застосовується для виробництва синтетичного волокна. n H 2 CO F e ( C O ) 5 H ( CH 2 O ) n H, ( ò î ë ó º í , ã å ê ñ à í ) Ñ ó õ è é ã à ç

У випадку протікання ступінчасто ї полімеризаці ї у водних розчинах, в залежності від умов, утворюється α -поліоксиметилен або параформальдегід (параформ): • (40%-ний водний Метиленгліколь розчин формальдегіду (формалін) п= 8 — 100 (параформ), 1 000> n >100 ( α -поліоксиметилен)H O H+H Ñ Î Í H O C H 2 Î Í H H C=ÎHO CH 2 ÎÍHO ( CH 2 O ) n + 1 H n

2. Реакції конденсації (димеризації) • Особливу групу реакцій альдегідів і кетонів складають реакції конденсації, зумовлені рухливістю атомів водню в α -положенні відносно карбонільної групи. • 2. 1. Альдольна конденсація або альдольне приєднання (О. П. Бородін, Ж. Вюрц, 1872) У цю реакцію вступають альдегіди, які в α -положенні до С = О групи мають Î Í HC H 3 CÍ Ñ Í 2 1234 3 — Ã ³ ä ð î ê ñ è á ó ò à í à ë üN a O H ã ³ ä ð î ê ñ è ì à ñ ë ÿ í è é à ë ü ä å ã ³ ä )С Н 3 НС О О С Н Ñ Í 2 Ñ Í O

Продукт реакції містить спиртову і альдегідну функціональні групи. Такі сполуки називаються альдолями. Механізм альдольно ї конденсаці ї. Під впливом карбонільної групи атом водню, що зв’язаний з α -вуглецевим атомом, протонізується і набуває здатності в присутності основ легко відщеплюватися у вигляді протона: Í O ÍÎH À í ³ î í ( í ó ê ë å î ô ³ ë ) Ñ Í 2 Î Ñ ÍÍ Ñ Í 2 Î Ñ Í ÍÎ Ñ Í 3 ÍÑ Î Ñ Í 2 C H 3 C Ñ Í 2 ÍÑ Î Î Ñ ÍH Ñ Í 2 Î Ñ ÍÑ Í 2 À ë ü ä î ë üHÎ C H 3 C Ñ Í 2Í ÍÑ Î

2. 2. Кротонова конденсація Якщо утворений в результаті альдольної конденсації альдоль містить в α-положенні атоми водню, то при нагрівання він може відщеплювати воду з утворенням ненасиченого альдегіду. Таке продовження реакції альдольної конденсації називається кротоновою конденсацією, за назвою альдегіду, вперше одержаного таким шляхом. ÍHÎ — Í 2 Ît o C H 3 C Ñ Í Í- Ñ Î Í ( ê ð î ò î í î â è é à ë ü ä å ã ³ ä ) 2 — Á ó ò å í à ë üC H 3 C Ñ Í Í- Ñ Î Í

2. 3. Реакція диспропорціювання (Канніццаро 1853) (формальдегід і альдегіди) при α –вуглецевому атомі, які в α -положенні до групи не мають атомів водню (четвертинний атом вуглецю), вступають в реакцію диспропорціювання (окиснення-відновлення). Одна молекула альдегіду відновлюється і перетворюється на спирт, а друга окиснюється і перетворюється на карбонову кислоту. Ê Î Í ( Ñ Í 3 ) 3 Ñ Î Ê Ñ Î Ñ Í 3 Ñ Í 2 Î Í C Ñ Í 3 Ñ C H 3 ÍÑ Î Ô î ð ì ³ à ò ê à ë ³ þ Ì å ò à í î ëO Í HÊ Î Í C H 3à á î Í ÍÑ Î Î Ê Ñ Î

Отже, в лужному середовищі альдегіди, що містять хоча б один атом водню при α-вуглецевому атомі вступають в альдольну конденсацію. Якщо цих атомів водню є хоча б два, то альдольна конденсація супроводжується кротоновою. А якщо у молекулі альдегіду нема жодного атома водню при α-вуглецевому атомі, то такі альдегіди вступають у реакцію Канніццаро.

2. 4. Есте рна конденсація (В. Є. Тищенко, 1906 ) • У присутності алкоголяту алюмінію відбувається диспропорціювання альдегідів, тобто одна молекула альдегіду відновлюється, а друга окиснюється за рахунок переносу гідрид-йона, з утворенням естеру: H Í Í OÑ Í3 — C — O — Ñ Í3Î — Ñ ÍÑ Í3 Ñ — Ñ Í 3Î A l ( O R ) 3 Å ò è ë î â è é å ñ ò å ð î ö ò î â î ¿ ê è ñ ë î ò è

НЕНАСИЧЕНІ АЛЬДЕГІДИ ТА КЕТОНИ • Ненасиченими альдегідами і кетонами називаються сполуки, які містять в молекулі карбонільну групу і кратні зв’язки С=С або С≡С. Структурна формула Номенклатура Замісни кова Радикало-функціональна (тривіальн а) СН 2 H С O СН 2 -Пропеналь (Акролеїн) CH 3 C СН Н -С О Н 2 -Б утеналь (Кротоновий альдегід) С Н O СНС Пропіналь (Пропа ргіловий альдегід) CH 3 -С-CH=CH 2 O 3 -Б утен-2 -он Вінілметилкетон CH 3 -С-CH 2 -С CH O 4 -Пентин-2 -он Метилпропаргілкетон

Акроле ї н (2 -пропеналь) одержують кротоновою конденсацією суміші метаналю та етеналю через стадію альдолю: 3 -Гідроксипропаналь Пропеналь (акролеїн) Крім того його отримують окисненням пропену молекулярним киснем без каталізатора. При цьому утворюється гідропероксид, який далі розпадається на спирт та альдегід: ÍÎ Í Ñ ÍH ÎC Í Ñ Î Í 2 Ñ Ñ Í 2 Í Ñ Î C H — Í 2 Ît o Í Ñ Í 2 Í Ñ Î Í 3 -Г ідрок сипропаналь Пропеналь (акролеїн ) À ê ð î ë å ¿ í Î Ít î C Í 2 = Ñ Í — Ñ Í 2 — Í C Í 2 = Ñ Í — Ñ Í 2 — Î Î Í Ã ³ ä ð î ï å ð î ê ñ è ä à ë ³ ë óÎ 2 , H C Í 2 Ñ Í Ñ Í 2 Î À ë ³ ë î â è é ñ ï è ð òC Í 2 Ñ Í 2 Î Ñ ÍOt î 2 C Í 2 Ñ Í 2 Î

Кротоновий альдегід (2 -бутеналь). Кротоновий альдегід отримують реакцією кротонової конденсації оцтового альдегіду. Вінілметилкетон (3 -бутен-2 — он) — кротоновою конденсацією формальдегіду з ацетоном через альдоль: C H 3 C O Ñ Í 3 Ñ — Ñ Í 3 Í Î Í Ñ Í 2 C H ÎÎ Í Ñ Í 2 ÍH C — Ñ Î-Í2Ît o

Хімічні властивості • Хімічні властивості ненасичених альдегідів і кетонів залежать від взаємного розташування і впливу один на одного карбонільної групи і кратних зв’язків. У випадку спряження зв’язків С=С і С О ї м притаманні специфічні властивості. Так, за рахунок значних (-І) і (-М)-ефектів, що проявляє карбонільна група, подвійний С = С-зв’язок сильно поляризується. Тому, приєднання галогеноводнів відбувається проти правила Марковнікова: • Приєднання HCN ( цианід но ї кислоти) відбувається тільки за участю С О групи: Ñ ÍO C Í 2 Ñ Í C Î H — B r. O Í Ñ Ñ Í 2 C H B r O ÍÑ Ñ Í 2 C H H Ñ Í 2 Í B r C Ñ Í 2 Î Í Ñ Í 2 C H Í Ñ N ÍC H Ñ N ÍÑ Î

Кетени • Кетенами називаються сполуки з системою кумульованих зв’язків, подібних до алкадієнів типу алену. Кетен (Н 2 С = О) отримують піролізом ацетону: Кетени характеризуються значним позитивним зарядом на карбонільному атомі вуглецю, що перебуває в sp -гібридному стані. Тому вони проявляють високу реакційну здатність і реагують з водою, спиртами, кислотами (нуклеофільними сполуками) C H 3 Î Ñ Í 2 = C = OC H 4 C H 3 C 7 0 0 o C H 2 C = O + H 2 O H 3 C O ÍÑ Î Î ö ò î â à ê è ñ ë î ò à C Ñ Í 3 H 2 C = O + H 3 C O ÍÑ Î Ñ Í 3 CO Î ö ò î â è é à í ã ³ ä ð è äO O

Å ò è ë à ö å ò à òH 2 C=C=O + Ñ 2Í 5ÎÍ Î Ñ 2Í 5 H 3 CÑ Î Õ ë î ð à í ã ³ ä ð è ä î ö ò î â î ¿ ê è ñ ë î ò èH 2 C = O + Í Ñ ² H 3 C Ñ Î

ДИКАРБОНІЛЬНІ СПОЛУКИ • Сполуки, що містять дві карбонільні групи називаються діальдегідами і дикетонами. Етандіаль, гліоксаль ( α -діальдегід) Пропандіаль, малоновий альдегід ( β — діальдегід) 2, 3 — Бутандіон, діацетил ( α -дикетон) 2, 4 — Пентандіон, ацетилацетон ( β -дикетон)Î Í C Ñ Î Í C C H 2 Ñ Î Í OO C ÑÍ 3 C C H 2 ÎÑ O C Ñ Í 3 H

Гліоксаль одержують м’яким окисненням етиленгліколю або оцтового альдегіду: • Гліоксаль виявляє всі властивості альдегідів: Монооксим Діоксим гліоксалю (гліоксим)H O — C H 2 — O HKMïO 4 [O] 2 H 2 OÎ Í C — Ñ Î Í Í Ñ Í 3 Ñ Î KMïO 4 Î Í C — Ñ Î Í H H ÍO Ñ Ñ O H 2 N — O H H 2 O C Ñ Î Í N — O H H 2 O HÍ ÑÑ N — O H

Діацетил одержують з метилкетону: Монооксим Діацетил або дикетону бутандіон α-Дикетони маіють підвищену реакційну здатність, вони легко утворюють діоксими: Діоксим бутандіону або диметилгліоксим (реактив Чугаєва)Î N = O O+ H 2 O , t o H 2 S O 4 ÎÑ Í 3 — Ñ — Ñ Í 3 N H 2 O H ÎÑ Í 3 — Ñ — Ñ Í 3 N O HO Ñ Í 3 — Ñ Í 2 — Ñ Í 3 — Í 2 ÎH O — N = O ² ç î ì å ð è ç à ö ³ ÿ Ò à ó ò î ì å ð ³ ÿÑ Í 3 — Ñ Í 3 H 2 O 2 H 2 N O H 2 Ñ Í 3 Ñ Ñ Ñ Í 3 H O N N O H O ÎÑ Í 3 Ñ Ñ Ñ Í

Д иметилгліоксим застосовується як реактив на іони Ni 2+ з якими він утворює комплексну сполуку хелат — яскраво-червоного кольору: 2Ñ Í 3 — Ñ — Ñ Í 3 H O — N N — O H H +2 N i 2 + C H 3 N i 2 + N NN N C — C O O H HC H

` Ацетилацетон • Ацетилацетон є прикладом сполуки, що утворює доволі стабільну енольну форму, тому він схильний до кето-енольно ї таутомері ї : Кетон н а форма 15% Енольна форма 85%Î OÑ Í 3 — Ñ — C H 2 — Ñ Í 3 Ò à ó ò î ì å ð ³ ÿ Í 3 Ñ O HÑ = Ñ Í Î Ñ Ñ Í