Карадазький природний заповідник Л Є представляє Карадазький

Карадазький природний заповідник Л. Є представляє

Карадазький природний заповідник • Карада зький приро дний запові дник — заповідник, розташований у південно-східній частині Кримського півострова за 36 км на південний захід від Феодосіїміж Отузькою (на південному заході) і Коктебельською (на північному сході) долинами, між населеними пунктами: Коктебель, Щебетовка, Курортне.

Місцезнаходження заповідника

Краєвид Карадагу

Історія • Був створений з ініціативи Академії наук Української РСР на базі Карадазької наукової станції імені Т. І. В’яземського 9 серпня 1979 року. Площа заповідника — 2874 га, у тому числі 809 га акваторії Чорного моря. Директор заповідника Морозова Алла Леонтіївна, кандидат біологічних наук. Юридична адреса 98188, АРК, Феодосія, с. Курортне, вул. Науки, 24.

Історія • У 1997 році заповіднику надано статус юридичної особи. З 2001 року рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника та фонд стародруків (XVII–XIX століть) бібліотеки заповідника визнано національним надбанням України. Заповідник входить до переліку територій, що є важливими для збереження різноманітності птахів. З 2004 року «Аквальноскельний комплекс Карадагу» занесений до Рамсарського переліку водно-болотних угідь міжнародного значення.

Природні умови • За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а рослинність згідно з геоботанічним районуванням — до Гірськокримського округу Гірськокримської підпровінції Євксинської провінції Середземноморської лісової області.

Ландшафт • Особливо вражає своєю незвичайністю і самобутністю. У заповіднику охороняється єдиний у Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, до якого підходять степи рівнинного Криму. Вулкан Карадаг (Чорна гора) є природним музеєм мінералів — сердоліку, халцедону, кришталю, аметисту, агату, опалу, яшми, різної форми і відтінків. Найвища вершина — гора Свята (577 м). Неоднорідні за походженням, і за віком гірські хребти: Береговий, Сюрю-Кая, Балали-Кая, Легенер, Ікилмак-Кая. З них найбільш цікавий хребет Береговий, який є надводним фрагментом гігантського масиву вулканічного походження. Основна частина цього масиву сьогодні розташовується на дні Чорного моря. Південна частина Берегового хребта прямовисно обривається в море, створюючи протягом 8 кілометрів звивисту берегову лінію, порізаний невеликими мальовничими бухтами з прозорою водою (Карадазька, Розбійницька, Блакитна, Прикордонна) і гротами (Шайтан, Ревіння). Величні скелі фантастичного вигляду (Іван-Розбійник, Золоті ворота, Маяк, Парус, Слон) завершують незвичайну природну картину.

Клімат • Є перехідним від субсередземноморського до степового, помірно теплого, сухого, характерного для степової частини Криму. Середня температура лютого дорівнює +1, 5 °C, липня — +23, 8 °C при абсолютному максимумі +40 °C і мінімумі − 24 °C. Період із сніговим покровом у прибережній зоні триває в середньому 21 день, а в горах — до 65 днів. Температура води в морі змінюється від 5 до 22 °C.

Біота • Заповідник є однією з територій найвищої пріоритетності для збереження біорізноманіття в Криму. Значення заповідника в збереженні флори (близько 3000 видів) і фауни (близько 5300 видів) величезне, адже на Карадазі можна зустріти половину кримських видів флори і фауни, які внесено до Червоної книги України, серед яких — релікти дольодовикової природи. Третина всіх кримських ендеміків живе на Карадазі.

Флора • У заповіднику 859 видів водоростей, 313 — лишайників, 76 — мохів, 380 — грибів. З 1175 видів вищих судинних рослин заповідника (46 % кримської флори) велика кількість ендемічних рослин (52, з яких 24 включено до різних охоронних переліків) і рідкісних та зникаючих рослин (118). Серед них є карадазькі ендеміки — еремур Юнге, глід Пояркової тощо. 29 видів карадазької флори внесено до Європейського Червоного, 19 — до Міжнародного Червоного списку. 40 % площі заповідника займають ліси, що складаються з граба, ясена, сосни, дуба. Унікальними в заповіднику є карадазькі орхідеї, вісім видів ковили степової, шоломниця східна, житняк понтійський.

Фауна • Не менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Загальна кількість видів зареєстрованих тут тварин становить 5300 видів. Серед них 146 видів молюсків, 196 — ракоподібних, 500 — павукоподібних, 3000 — комах. Тут відмічено мешкання 402 видів хордових тварин, серед яких: 7 видів асцидій, 114 видів риб, 4 — земноводних, 9 — плазунів, 231 — птахів та 35 — ссавців. На території заповідника мешкають 30 ендемічних видів тварин, 30 видів, занесених до Європейського червоного списку, 130 видів, занесених до Червоної книги України та 168 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією. Фауна представлена 3375 видами комах (тільки метеликів 1659 видів). Список тварин кожен рік поповнюється за рахунок нових знахідок. Кількість морських тварин акваторії заповідника — 943 види.

Стан охорони біорізноманіття • У Карадазькому заповіднику тривалий час діяло Положення про заповідник, що незаконно дозволяло заповіднику займатися маркетинговими послугами, послугами зв'язку, громадським харчуванням, торговопосередницькою діяльністю, проведенням операцій із цінними паперами. Після звернення Київського еколого-культурного центру до Генеральної прокуратури України, ці незаконні пункти було вилучено з Положення про заповідник[1]. Адміністрація заповідника в перебігу багатьох років незаконно займалася організацією морських екскурсій для відпочиваючих по заповідній акваторії, що є грубим порушенням закону

Стан охорони біорізноманіття • Крім усього іншого, екскурсії по морю супроводжувалися купанням, ловом риби, гучною музикою, відвідуванням берегів і печер заповідника, що вкрай негативно відбивалося на стані мешкаючих у скелях і гротах кажанів, . чубатих бакланів, балобанів і сапсанів. У 2013 р. , за наполяганням Генеральної прокуратури України, ліміти на катання екскурсантів по заповідній акваторії було скасовано. У заповіднику є велика кількість літніх будиночків, які незаконно використовуються для організації відпочинку сторонніх осіб

Наукова та освітня робота • У 1977 році у заповіднику було створено дельфінарій як експериментальну базу для наукових робіт з морськими ссавцями. Заповідник є науково-дослідною установою, тут здійснюється вивчення стану біорізноманіття і моніторинг наземних і водних екосистем. Науковці заповідника беруть активну участь у поширенні знань про красу і багатство природи Карадагу, у заповіднику діють 2 екостежки: пішохідна (по суходолу) та морська. У 2004 році відкрито музей природи Карадагу.

Автор, Євгеній Лівшун. . .

. . . І як завжди. . .

. . . Дякую за увагу!