Канадсько-український проект “Розбудова демократії” Семінар “Викладання курсу: Основи демократії” Громадянське суспільство: передумова демократії? соціокультурний аспект і/чи Антоніна Колодій Київ, 28 червня-4 липня 2004 р.
Зміст теми 1. 2. 3. 4. 5. Виникнення і розвиток концепції громадянського суспільства та еволюція його емпіричних форм Сучасний зміст і структура поняття. Системність громадянського суспільства. n Інститути громадянського суспільства та їх функції n Культура громадянського суспільства n Громадянські і не-громадянські форми суспільної взаємодії Різновиди (моделі) громадянського суспільства Минуле і сучасне громадянського
Історичні форми (стадії) громадянського суспільства (За Джефрі Александером) Г. С. -І від XVII до першої половини XIX ст. : на практиці було молодим буржуазним суспільством, що утверджувало ліберальні свободи і підкорялося закону. Ринок надавав йому механізми саморегуляції, звільняючи неполітичну сферу від потреби в державній регламентації. А спільні інтереси з’єднували людей поза впливом політиків і уряду. Г. С. -ІІ з середини ХІХ і до ІІ пол. ХХ ст. Це - період панування ідеології соціалізму і “здичавіння” гр. с. Йому відповідало переконання, що термін "громадянське суспільство" відображає романтизований образ раннього буржуазого суспільства і що він належить минулому. Г. С. -ІІІ після ІІ світової війни, а особливо – після краху
Що таке громадянське суспільство? (спроби коротких визначень) 1) 2) 3) 4) “сфера людської солідарності” “простір непримусової людської асоціації” “публічна сфера суспільної взаємодії “ та “життєвий світ людини” соцієтальна сфера у вимірі різних форм солідарної взаємодії, створення стійких і тимчасових об'єднань, інституціалізованого спілкування Використані висловлювання: М. Вольцера, Ю. Габермаса, Дж. Александера.
Вільні, відповідальні дії на загальне благо — саме в цьому полягає сенс діяльності інститутів громадянського суспільства. Системність громадянського суспільства інститути культура взаємодії Добровільні громадські об'єднання Громадянські цінності Добровільність Громадські рухи й політичні партії (частково) Рівність Взаємна повага Незалежні засоби масової інформації Довіра і толерантність Плюралізм Залежні від громадськості елементи судової і правоохоронної систем Відповідальність Поміркованість Вибори та референдуми як Громадянська засіб громадського зацікавленість волевиявлення й захисту інтересів Цивільність (невойовничість, шляхетність, ненасильство)
Інституціалізоване громадянське суспільство n n розгалужена, багатоаспектна мережа різноманітних усталених форм асоціативного життя, волевиявлення й формування громадської думки, забезпечених певною інфраструктурою й автономних стосовно держави взаємодія в такому суспільстві грунтується на демократичних цінностях і здійснюється на засадах добровільності, довіри й толерантності
Будівництво громадянського суспільства? А чому б ні? – У Швейцарії, наприклад.
“Цивільна громада” - основа громадянського суспільства Цивільній громаді властиві: n громадська залученість і громадянська доброчесність як інтерес до суспільних справ і посвята громадській справі (підгрунтя цих рис становить не альтруїзм, а правильно потрактований особистий інтерес, охарактеризований ще Токвілем) n політична рівність: усі члени громади мають рівні права та обов’язки, вони взаємодіють як рівні індивіди, а не як “патрони” та “клієнти” або як “начальники” і “прохачі”; у стосунках між ними домінують горизонтальні зв’язки, налаштованість на взаємність і співпрацю; n солідарність, довіра, толерантність Її антиподом є описаний Е. Бенфілдом “аморальний фаміліалізм” (“сімейственість”) відсталих суспільств. Його принципи такі: "Максимізуй матеріальну,
Соціальний капітал Компонентами соціального капіталу є: n мережа горизонтальних зв’язків між рівними індивідами, n норми взаємності та довіра, n навички колективних дій, n почуття причетності до суспільних справ, обов’язку та відповідальності перед іншими людьми, тобто громадянськість у її неполітичних проявах (civicness).
Соціальний капітал і його вплив на політику Функціонування політичних інститутів ↑ участь (вимоги та підтримка) ↑ громадянські чесноти, довіра ↑ громадяни політична сфера Цивільні громади, асоціативне життя ↓ мережі взаємодій та спілкування ↓ довіра та інші норми взаємності ↓ навички колективних дій громадянське суспільство
Історичні форми громадського життя в Україні (в часи литовсько-польського панування та в козацькій державі (ХІV-ХVІІІ cт. ) n n n Шляхетське самоврядування, (сеймики земель і воєводств, територіальні самоврядні структури); корпоративні організації ремісників і купців (цехи та купецькі братства); братства – громадські організації православних міщан та людей інших станів; до певної міри — судові органи (копні суди і козацькі суди); органи самооборони — січі і застави і головна серед них, що пізніше перетворилась у форму державності — Запорозька Січ; адміністративні одиниці — полки, сотні і т. д. , що склали основу адміністративно-територіального устрою козацької держави.
Минуле громадянського суспільства в Україні Що дає підстави розглядати прото-громадянське суспільство як попередника, предтечу сучасного громадянського суспільства? n n самоорганізація; звичаєве право (правове регулювання міжлюдських взаємин на основі неформальних, але жорстких та обов’язкових для усіх верств соціальних правил); почуття гідності і незалежності людини — члена громад; здатність захишати свої інтереси. Чому ж воно лиш прото-громадянське? Тому що йому бракує: n n n Рівності станів; розвинених конституційних порядків; захищеності прав особи в ліберальному розумінні.
Український менталітет і громадська діяльність Один з найбільших дослідників українських асоціацій проф. Ф. Щербина стверджував, що українська історія повна актів боротьби за асоціативні форми суспільного життя. n “Український індивідуалізм супротивиться стадності, однак особиста самостійність українця, його прив’язання до якоїсь власної ділянки праці дуже легко вливається у найрізніші форми й інтереси. Споконвіку артілі грали в економічнім житті українця (в хліборобстві, торгівлі, ловецтві) дуже важливу ролю”. n “. . . Ніде на землях під Росією нам не доводилося зустрічати такого ясного і розумного розбору прав і інтересів сільської громади, як в українців. Витривалість і завзяття українських громад при обороні своїх інтересів стали прислів’ям. І коли ці всі факти мало знані або й зовсім не знані нашій інтелігенції, то, звичайно, тут нема вини українського народу” Щербина Ф. Очерки украинских артелей. — Одесса, 1880. (Цит. за: Ю. Липа. Призначення України. — Львів: Просвіта, 1994.
Богдан Цимбалістий про причини успіхів та занепаду громадсько-політичного життя Галичини в першій половині ХХ ст. : Наприкінці ХІХ— початку ХХ ст. успіх визначався трьома чинниками: n появою групи високоосвічених, непересічних індивідуальностей, готових служити своєму народові і своїй громаді; n довір’ям широких мас до цих провідників; n тим, що австрійська держава намагалася бути й була правовою державою. Пізніше, громадське життя українців помітно регресувало. Серед причин цього: n діяльність радикальних лідерів типу Д. Донцова, які пропагували “вищість” прихильників своїх ідей відносно “неініціативної решти”, ділили націю на “луччих” і “гірших”; n значно менша ефективність діяльності депутатів у польському сеймі; n панування на Сході і Заході України радикальної ідеології, яка: а) сіяла недовіру “до верстви своїх освічених людей”;
Парадигма „справедливої” держави / установка на державний патерналізм.
ПЕРЕШКОДИ НА ШЛЯХУ ДО більшої єдності і згуртованості СУСПІЛЬСТВА
Ставлення населення України та Львівщини до вибору демократичного шляху розвитку усе населення (%) громадські лідери (%) Як Ви ставитесь до демокpатiї? Україна 2000 (%) Львівщина 2000 (%) Львів 1999 (%) Харків 1999 (%) Пеpехiд до неї необхiдний 24 41 27 29 Пеpехiд до демокpатiї необхiдний, але наше суспiльство до неї ще не готове 28 27 39 26 Прихильники демократії 52 68 66 55 Головне - ефективна система деpжавного пpавлiння, а все iнше додасться 10 12 16 23 Hа пеpехiдний пеpiод деpжавi потpiбна "сильна pука", а демокpатичнi пpоцедуpи тiльки забиpають час 9 11 7 13 "Прагматики" і противники демократії 19 23 23 36 Потpiбно шукати свiй, "тpетiй" тип полiтичного устpою 13 3 0 3 Потpiбно повеpнутися до pадянської системи пpавлiння 5 2 5 3 Інше - 0 5 0 ВВ/HВ 11, 5 5 2 3
Захист громадянами власних прав Що Ви робите, якщо порушують Вашi права? З якою соцiально-етнiчною гpупою Ви себе ототожнюєте? укpаїнц ями % pосiяна ми % іншими % рад. Звертаюсь до суду 14, 63 11, 91 10, 42 Даю хабаря 2, 82 2, 47 Використовую зв'язки 15, 44 Застосовую силу Все населе ння Iнше % В/В % 15, 58 15, 79 15, 71 14, 29 4, 17 2, 27 10, 53 4, 29 2, 86 22, 02 25, 00 17, 85 13, 16 15, 71 16, 93 2, 65 2, 70 2, 08 1, 98 7, 89 1, 43 2, 61 Нiчого не роблю 48, 75 41, 80 31, 25 53, 54 42, 11 44, 29 47, 75 Iнше 4, 23 5, 39 6, 25 3, 12 7, 89 4, 29 4, 36 В/В 11, 48 13, 71 20, 83 5, 67 2, 63 14, 29 11, 21 людь ми %
Захист інтересів через “посередників”
Державні та приватні інтереси у свідомості громадян: Україна, Львівщина, 2000 р.
Установка на авторитарного лідера? (Україна, 1997, “Демократичні ініціативи”)
Громадська думка про здатність сильного політичного лідера покращити ситуацію в державі. Україна, Львівщина, 2000.
Пасивна та активна зацікавленість політикою. Україна, Львівщина, 2000.
Основна література n n n Габермас Ю. Структурні перетворення в сфері відкритости: дослідження категорії громадянське суспільство. Перекл. з нім. – Львів, 2000. Громадянське суспільство / Тематичне число часопису “Ї” – 2001. – № 21 (вебсайт часопису: www. ji-magazine. lviv. ua). Громадянське суспільство як здійснення свободи. Центральносхідноєвропейський досвід. Збірник наук. праць / За ред. А. Карася. – Львів, 1999. Дубентон А. Громадянське суспільство в Україні: на варті демократії. Перекл. з фр. // “Ї” – 2001. – № 22 (також: www. ji-magazine. lviv. ua). Кін Дж. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ, 2000. Колодій А. Ф. На шляху до громадянського суспільства. Соціальна й політична трансформація в Україні. Монографія. – Львів, 2002. Патнам Р. Д. Творення демократії. Традиції громадської активності в сучасній Італії. – Київ, 2001. Полохало В. Середній українець – соціальна основа негромадянського суспільства // Політична думка. – 1999. – № 4. Токвіль А. де. Про демократію в Америці. – Київ, 1999. Цимбалістий Б. Тавро бездержавности. Політична культура українців. – Київ, 1994. Gellner E. Conditions of Liberty: Civil Society and Its Rivals. – London, 1994. Scocpol Th. , Morris P. Fiorina, eds. Civic Engagement in American Democracy. – Washington, D. C. ; – New York, 1999. – VIII.
Соціологічні матеріали n Діаграми та графіки побудовані, якщо не зазначено інше, на матеріалах загальноукраїнського опитування громадської думки, проведеного Центром соціальних і маркетингових досліджень “СОЦИС” на замовлення Фонду держмайна України на основі багатощаблевої, стратифікованої вибірки із застосуванням квотного відбору респондентів на останньому щаблі. Обсяг вибіркової сукупності — 2800 респондентів. Похибка вибірки становить +- 3%. Дані стосовно Львівщини взяті з матеріалів опитувань, що систематично і за сталою методикою проводяться в області з 1997 р. Центром „Соціоінформ”. Вибіркова сукупність
Скачать презентацию Канадсько-український проект Розбудова демократії Семінар Викладання курсу Основи
0e9329bb6a4915180d0a6cf7d9f5f8ff.ppt