Калугіна Юлія 210 211 с Процес творчості в

Калугіна Юлія 210 (211)–с

Процес творчості в мистецтві передбачає певне пере творення вражень, фактів дійсності за допомогою уяви. Автор опрацьовує життєвий матеріал і перетворює його в образи. Художник будує нову ре альність — художній світ. Мистецтво є дією, творінням художнього світу, пере творенням реального світу відповідно до ідеалів художника.

Гедоністична функція мистецтва сприяє розумінню ідеї самоцінності особистості, виходить з цієї ідеї і здійснює її, дарує людині радість відчуття естетичної насолоди. Самоцінність особистості є суттєвою стороною глибинної соціалізації людини, чинником розвитку ЇЇ творчої соціальної активності.

Естетична функція мистецтва реалізується у розвитку естетичного сприймання довкілля та в художньо-естетичній діяльності. Вона дає змо гу формувати естетичні цінності особистості, чим сприяє розвиткові ціннісної орієнтації людини у світі. Естетичні цінності починають функ ціонувати за умов взаємозв'язку між освоєнням, присвоєнням і створен ням краси.

Мистецтво виступає як сугестія, вплив на підсвідомість, навіювання інших думок і почуттів. Сприймання твору мистецтва зачаровує і причаровує людину. Сугестивна функція в напру жені періоди історії відіграє велику, навіть провідну роль у загальній сис теміфункцій мистецтва. її можна розуміти як близьку до виховної функції, але вона не збігається з нею.

Виконуючи названу функцію, мистецтво виступає як катарсис (очищення). Мистецтво комплексно впливає на людину і фор мує цілісну особистість. Ефект «очищення» досягається завдяки «пережи ванню почуттів» . Катарсис — естетичне переживання, яке дає змогу осо бистості відкрити для себе міру і гармонію в соціумі й культурі (катарсична функція).

Мистецтво власною гармонією впливає на внут рішню гармонію особистості і сприяє збереженню та відновленню психіч ної рівноваги. Сприймання художнього твору викликає психічний афект. Характер цього афекту залежить від характеру твору; від типу, життєвого досвіду, культурного рівня і духовного стану особистості.

Виступають важливими аспектами виховного впливу мистецтва на особистість. Треба зазначити, що вплив мистецтва не має нічого спільно гоз дидактичним моралізуванням, повчанням, напученням. Мистецтво впливає на особистість через естетичний ідеал, який виявляє себе як у позитивних, так і в негативних образах.

Розкриває зв'язок мистецтва і соціуму, символізує зв'язок процесів пізнання, ціннісних орієнтацій, творчості, духовного становлення: усвідомлення довкілля, успадкування духовних цінностей, по требив удосконаленні. Вона містить вказівки щодо впливу на суспільну свідомість, духовний світ, соціальну активність особистості, художній досвід якої рівномірно поєднує споживання і створення художніх ціннос тей, тобто самостійну самодіяльну творчість.

Мистецтво є знаковою системою, що містить інформацію, специфічний канал зв'язку. Сприймання твору мистецтва відбувається за законами спілкування. Мистецтво є формою та способом людського спілкування, зустріч за типом «Я — Ти» . Художнє спілкування є здійсненням інтелектуально-емоційного творчого зв'язку автора та реципієнта.

Мистецтво виступає як знання і про світа, воно опановує багатство предметно-чуттєвого світу, розкриває його естетичне різноманіття, відкриває нове у відомому, у звичайному—незви чайне. Воно підказує способи, які уможливлюють динамізм «Я» , збільшують рівень самосвідомості, уміння прогнозувати власне світобачення і моральний вибір у тій чи тій ситуації.

Через аналіз функцій мистецтва в соціумі доходимо висновку, що мис тецтво поліфункціональне: воно пізнає, вивчає, виховує, розважає, оздо ровлює, відновлює, розповідає, інформує, об'єднує людей навколо себе, спонукає до творчості. Найвища ціль мистецтва — соціалізація особис тості і ствердження її самоцінності.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ