КАЛЕНДАРНИЙ ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ Кучер Юлія 1 -АД

Із того ми, друже, і горді, й щасливі, Що вельми шануємо звичаї давні І протягом року святкуєм красиві Та дуже врочисті свята православні. Вже знаєш, свята, що тобою побачені, Кожного роблять душею щедрішим. . . Тож розберися в їх суті, в їх значенні – Станеш дорослішим, станеш мудрішим. . . Виростеш – знатимеш дуже багато З Біблії, котра є книгою книг. . . Але зерниноньку кожного свята Добре, щоб зараз розгледіти зміг. . . Бойко В. , Стельмах А.

Календарна обрядовість українців є аграрно-магічною, пов’язаною із шануванням сонця, рослинності, предків. Один із її циклів – зимовий, пов’язаний зі святом народження сонця і початком нового року.

Календи – назва першого дня місяця в давньоримському календарі, фіксували певну ритмічність життя.

Звичай – загальновизнаний порядок, традиційно встановлені правила поведінки певного народу, колективу на роботі, в побуті тощо. Виглянь, виглянь, зірко, Ми тебе чекаєм На вечерю з нами За старим звичаєм. Марія Хоросницька.

Традиція – досвід, звичаї, норми поведінки, смаки і таке інше, що склалися історично й передаються з покоління в покоління. Стару традицію, мов світ, Ми бережем, як святість: Коли живі ще баба й дід – Їм перше місце в хаті. Марія Хоросницька.

Обряд – сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних із традиціями або релігійними настановами; церемонія. Свято – день або дні, коли відзначають видатні події, знаменні дати.

Св. Миколай (19 грудня) – покровитель дітей, усіх бідних і знедолених, а також землеробства і тваринництва.

Новий рік – свято зустрічі календарного року. Його святкування 1 січня запроваджено на території України від 1721 року згідно з указом Петра І. Традиційно його відзначали 1 березня.

Коляда – старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями (колядками). Коляда – свято народження Сонця (відзначається напередодні Різдва 6 січня). На Свят-вечір раз юрбою Ми ходили з колядою. Коляда – колядка, Для мами, для татка І для всього роду На добро, на згоду. Катерина Перелісна.

Добрий вечір тобі, пане господарю, Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Свят-вечір, Багата кутя (6 січня). Розпалювали піч 12 полінами, що висушувалися 12 днів, готували 12 ритуальних страв. Головні з них – різдвяна кутя і узвар – мають ритуальний характер.

Під вечір до хати вносили „дідуха” та обжинковий сніп. Вважалося, що вони набували чудодійної сили і приносили щастя. По вечері діти йшли колядувати, до родичів несли кутю та подарунки, аби пом’янути душі померлих.

Різдво (7 січня) - християнське свято народження Ісуса Христа. По хатах ходили колядники з різдвяними виставами про народження Христа.

Хай за вікном Хуртеча злиться, А нам співати і радіти. Горить ялинка у світлиці – З Різдвом Христовим, Любі діти! Дніпро обняв Дзвінкі Карпати, А в хаті вже – кутя і сіно. Дозвольте заколядувати: З різдвом Христовим, Україно! Йосип Струцюк

Вертеп поширений із XVII ст. звичай в Україні ходити по хатах у день Різдва з ляльковим театром і звіздою.

Ой у полі, там стоїть стаєнка. Там Ісусик народився, Дитина Маленька. Пастушки у полі ягняток стерігли, Як почули про Ісуса, швиденько прибігли. Прибігли, прибігли та й стали питати: Чи дозволить Божа Мати з Ісусиком грати. Грали вони, грали, стали відходити, Чи дозволить Божа Мати Ісуса просити: , , Ісусе, Ти Найкращий Цвіте, Привітай же, Божий Сину, всі маленькі діти” „ Ісусе, Ти Дитина Божа, Дай, щоб цвіла Україна, як та квітка рожа. ”

Щедрий вечір. Свято Меланки. Щедра кутя (13 січня) - обрядове дійство, під час якого щедрівники ходили від хати до хати, бажаючи господарям щедрого вечора і доброго здоров’я.

Ой сивая та і зозуленька, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!

Старий Новий рік, празник св. Василя (14 січня) відзначення Нового року за старим календарем. Щедрівники ходили по хатах, засівали зерном, бажаючи господарям здоров’я та доброго урожаю. Щедрівки адресувалися не усій родині, а кожному її члену.

Щедрівка українська народна обрядова пісня Щедрик-ведрик, дайте вареник, Грудочку кашки, кільце ковбаски. Коли мало – дайте сало, Коли донесу – дайте ковбасу. Горобчик летів, хвостиком вертів, А ти, дядьку, знай – копієчку дай!

Свят-вечір. Голодна кутя (18 січня). Водохреще, Богоявлення (19 січня) Святкування охоплювало три основні обрядові дії: Свят-вечір (Голодна кутя), святкову церковну службу та освячення води. Наступного дня (20 січня) Коляду „забивали” стрілами, що слугувало сигналом завершення календарно-різдвяних свят.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!