Календарне і ресурсне планування 1 Календарне планування 2

Календарне і ресурсне планування 1. Календарне планування 2. Ресурсне планування

1. Календарне планування Центральне місце у плануванні проекту займають задачі календарного планування - складання і коригування розкладу, в якому роботи, виконані різними організаціями, ув'язуються в часі між собою і з можливостями їх забезпечення різними видами матеріально-технічних ресурсів. При ув'язці повинно бути забезпечено дотримання заданих обмежень (строки пакетів робіт, обсяги ресурсів, фінансування та ін. ), оптимальне (за прийнятим критерієм) розподілення ресурсів.

У ході реалізації проекту застосовуються різні типи календарних планів: За рівнем планування розрізняють: Календарні плани проекту (розробляються до укладання контрактів); Функціональні календарні плани робіт (ФКПР). За глибиною планування: перспективні графіки; графіки початку і завершення робіт по проекту; щомісячні, щотижневі, щоденні. За формою подання: логічні сіті; графіки; діаграми і т. д. У свою чергу функціональні календарні плани робіт поділяються: За типами робіт: ФКПР проектування; ФКПР МТС; ФКПР будівництво; ФКПР введення в експлуатацію і освоєння. ФКПР також можуть бути складені: на окремі черги, підсистеми, комплекси великого проекту, які в цьому випадку розглядаються як мініпроекти.

Призначення календарного плану варіюється в залежності від рівня управління, на якому він використовується: керівник вищої ланки - для контролю термінів досягнення основних корпоративних цілей; функціональні керівники - для контролю виконання функціональних календарних планів робіт; менеджер проекту - для контролю виконання основних етапів календарних планів і рівня готовності проектних вузлів.

Кожна робота в календарному плані характеризується: тривалістю (часом виконання); датами початку і закінчення; ресурсами, що необхідні для виконання; відповідальним виконавцем. При аналізі календарних планів визначають також резерв часу (величина можливого відхилення тривалості для кожної роботи, яка не вплине на завершення проекту вчасно). У більшості складних календарних планів існує до 6 варіантів моментів початку, закінчення, тривалості робіт і резерву часу. Це - ранні, пізні, базові, планові і фактичні дати, резерв часу.

У повній системі календарного планування використовують до 15 дат і моментів часу, що визначають роботу: Ранній початок Тривалість Раннє закінчення Пізній початок Резерв часу Пізнє закінчення Базовий початок Базовий резерв часу Базове закінчення Поточний початок Резерв часу, Поточне що залишився закінчення Фактичний початок Тривалість, що залишилася Фактичне закінчення

Процес складання календарного плану полягає у визначенні значень цих дат і моментів часу. Планові дати вибираються між ранніми і пізніми датами виконання робіт. Однак, дата, яка планується для роботи перед початком виконання проекту, може відрізнятися від дати поточного плану. Дуже важливо зареєструвати первинний план, тому що він є базою, відносно якої надалі здійснюється контроль за часом. Ця дата називається базовою датою, а дата поточного плану - поточною плановою датою. При призначенні базових або поточних планових дат необхідно також враховувати ресурсні обмеження.

Методи розрахунку сітьових моделей дозволяють обчислювати тільки ранні та пізні дати. Базові і поточні планові дати необхідно вибирати з урахуванням інших факторів. Існують три варіанти вибору: календарний план по ранніх початках (жорстко зліва): використовується для стимулювання виконавців проекту; календарний план по пізніх закінченнях (жорстко справа): використовується для подання ходу виконання проекту у кращому вигляді для споживача; календарний план між ними: робиться або для згладжування використовуваних ресурсів або для показу замовнику найбільш вірогідного закінчення.

Визначення тривалості роботи Тривалість роботи - це головний параметр планування на основі якого розраховуються початок і закінчення роботи. У загальному вигляді тривалість роботи залежить від сумарної трудомісткості кожного елементу роботи, і числа працюючих, які можуть її виконати

При оцінці реальної тривалості необхідно також враховувати й інші чинники: Час, втрачений на непроектні роботи. Робота неповний день. Перешкоди, що виникають між людьми, що виконують цю роботу тощо. Як правило, втрати часу (свята, хвороби, навчання і т. п. складають до 30% від загального робочого часу. Отже min тривалість роботи треба збільшити на 40 %.

Слід враховувати також, що деякі співробітники можуть працювати над проектом неповний день. Тому загальна їх кількість повинна розраховуватися виходячи з числа працюючих повний день. (При коригуванні тривалості необхідно точно знати, враховані вони чи ні при обліку втраченого часу, тобто до того, як збільшити тривалість на 40%).

Тривалість деяких робіт залежить від часу очікування пакету робіт або постачання матеріалів, яке не залежить від числа працівників, що виконують роботу, від додаткової інформації або від очікування здійснення якихось змін. У цих випадках вірогідна тривалість роботи може бути отримана на основі попереднього досвіду або на базі оперативних і статистичних даних реалізації аналогічних проектів. При оцінці тривалості необхідно враховувати також логічний взаємозв'язок робіт.

В задачах управління проектом зазвичай розрізняють два види ресурсів: 1. 2. Непоновлювані, складовані, накопичувані Поновлювані, нескладовані, ненакопичувані

1. Непоновлювані, складовані, накопичувані Ресурси, які при виконанні робіт повністю використовуються, і які повторно використати неможливо. Не використані у певний час ресурси можуть бути використані потім, тобто такі ресурси можна накопичувати (складувати) з наступним використанням запасів. Такі ресурси часто називають ресурсами типу "енергія". Приклад: предмети праці, паливо, фінансові кошти.

2. Поновлювані, нескладовані, ненакопичувані Ресурси - зберігають свою натурально-речовинну форму і з вивільненням можуть використовуватись на інших роботах. Якщо ці ресурси простоюють, їх не можна використати потім, вони не накопичуються. Такі ресурси часто називають ресурсами типу "потужності". Приклад: люди і засоби праці багаторазового використання (машини, механізми, тощо).

Перевірка ресурсного забезпечення календарного плану означає співставлення наявних і необхідних ресурсів для проекту в цілому. У загальному вигляді алгоритм ресурсного планування включає три етапи: 1 - визначення ресурсів (опис ресурсу і визначення максимуму доступної кількості даного ресурсу); 2 - призначення ресурсів задачам (елементарним роботам); 3 - аналіз розкладу і розв’язання протиріч, що виникли між необхідною і наявною кількістю ресурсу.

Оскільки наявність необхідних ресурсів для виконання робіт часто є ключовим фактором УП, керівник може розробити реальний план тільки у тому випадку, коли описані доступні ресурси. Процес призначення ресурсів полягає у зазначенні (указанні) для кожної роботи (задачі) необхідних ресурсів і визначенні їх необхідної кількості.

Ресурсне планування за обмеження у часі передбачає фіксовану дату завершення проекту і призначення на проект додаткових ресурсів на періоди перегрузок. Планування за обмежених ресурсів передбачає, що початково задана кількість доступних ресурсів не може бути змінена і є основним обмеженням проекту. За даного підходу наявна кількість ресурсу є незмінною, а розв’язання конфліктних ситуацій здійснюється за рахунок зміни дати закінчення робіт. Інформація, отримана на основі використання обох цих підходів, дозволяє проект-менеджеру біль обґрунтовано підходити до переговорів щодо дат закінчення і ресурсного забезпечення з вищим керівництвом, із замовником і функціональними менеджерами.

Існує три основних види залежності потреби у ресурсах від ходу роботи (тривалості): постійний - протягом всієї роботи завантаження (фронт робіт) ресурсу не змінюється; східчастий - протягом роботи завантаження ресурсу змінюється стрибкоподібно (сходинками); трикутний - завантаження ресурсу лінійно наростає від початку роботи до максимального значення, а потім спадає до закінчення роботи.

Дякую за увагу!