Календар.pptx
- Количество слайдов: 15
Календар Ще в древні часи людина зіткнувся з проблемою, як визначати час, дізнаватися який зараз день, місяць, рік. Ми звикли жити за календарем, але ж так було не завжди.
Що таке календар? Слово «календа р» має різні значення: • система відліку днів і довших відрізків часу, що базується на 2 періодичних астрономічних явищах: циклі зміни пір року, пов'язаних із обертанням Землі навколо Сонця і зміні фаз Місяця. • список днів усього року з поділом на тижні та місяці й позначенням свят. • періодичне довідкове видання з послідовним переліком днів, тижнів, місяців даного року, а також іншими відомостями різного характеру.
Слово «календар» прийшло до нас від древніх римлян. Слово «календар» походить від лат. calendae, цим словом римляни називали перші і останні числа місяця. Відповідно, боргові списки зі строками сплати боргів називались лат. calendarium. Отже, календар – це система числення великих проміжків часу.
Типи календарів: • Місячний • Сонячний • Місячно-сонячний
Сонячний календар — календар, в основі якого лежить тривалість тропічного року — 365, 24220 доби. Календарний рік має 365 або 366 діб. За сонячним календарем чергуються прості і високосні роки. Протягом чотирьох років здійснюється одна вставка, тобто з кожних чотирьох років три мають по 365 днів, а четвертий — 366 днів. Такою була система високосів у юліанському календарі. Цикл у 29 років з сімома високосними роками не використовувався ніде. Система восьми високосних років за кожні 33 роки була запропонована персидським вченим і поетом Омаром Хайамом і стала основою персидського календаря, введеного у 1079 р. календар цей був у вжитку аж до середини XIX ст. Високосними у ньому були 3 -й, 7 -й, 11 -й, 15 -й, 20 -й, 28 -й і 32 -й роки циклу. Період у 128 років з 31 високосним роком запропонував у 1864 р. професор Дерптського університету Й. Медлер. Важливу роль при виборі календарної системи відіграє, безпосередньо, простота і зрозумілість «правила високосів» , тобто вставки « 366 -го дня» . З тої причини, очевидно, не розглядалися цикли з кількістю років 545 і більше. Сонячний календар
Місячний календар — календар, в основу якого покладені фази місячного циклу. Тривалість синодичного місяця S = 29, 53059 доби. Тому відповідний йому календарний місяць може мати 29 або 30 діб. Синодичний місяць — це середній період обертання місяця відносно сонця. Тривалість астрономічного місячного року розраховують так: 12 х 29, 53059 = 354, 36706 доби. Доба — відтинок часу, приблизно рівний періоду обертання Землі навколо своєї осі. Календарний місячний рік складається з 354 діб: 6 -ти місяців по 30 діб і 6 -ти - по 29 діб (6 х30 + 6 х29 = 354). Проте проміжок часу 12 -ти синодичних місяців на 0, 36706 доби більший від календарного місяця, у якому 355 діб. Тому приблизно через кожні три роки потрібно вставляти один день - 356 -ту добу. Такий рік має назву - високосний рік. Місячний календар
Єгипетський цикл налічував 365 діб. За допомогою циклів Каліппа і Гіппарха було уточнено тривалість тропічного року і синодичного місяця. Метонів цикл відкрив астроном Метон Афінський у 432 році до н. е. , цей цикл налічував 19 тропічних років = 235 синодичних місяців. У 330 році до н. е. давньогрецький астроном Каліпп скоротив чотири метонові цикли на одну добу, отримавши 365 діб 6 годин. Гіппарх зменшив на одну добу чотири каліппові періоди, отримавши 365 діб 5 годин 55 хвилин. Ісламський календар або Hijri - єдиний місячний календар, який широко використовують і зараз, складається з 12 місячних циклів. Ґрунтуючись на розкопаних лічильних паличках, дослідники дійшли висновку, що люди лічили дні за фазами Місяця ще з палеоліту. Синодичні місяці і досі є основою багатьох календарів. Стародавні місячні цикли
Місячний календар у спорті Місячний календар широко використовується в багатьох видах спорту. Насамперед слід зазначити, що місячний календар розділяється на чотири фази, на які і орієнтуються спортсмени при складанні програм тренувань. В залежності від фази спортсмен буде орієнтуватись про спад чи підйом енергетичних резервів, а значить і спортивних показників.
Місячно-сонячний календар — календар, в основі якого лежить періодичність видимих рухів Місяця та Сонця. В основу місячно -сонячних календарів покладено: один тропічний рік (365, 24220 доби) і один синодичний місяць (29, 53059 доби). Місячно-сонячними календарями є фактично єврейський, китайський, український місяцелік, індуїстські календарі. Місячносонячний календар
Теорія календаря • Тривалість синодичний місяця в середньому становить 29, 53059 доби, а тропічного року — 365, 24220. Таким чином, один тропічний рік містить в собі 12, 36827 синодичних місяців. Значить, календарний рік може складатися або з 12 (звичайний рік), або з 13 (емболісмічний рік; дав. -гр. ἐμβολή — вторгнення) календарних місяців, причому місяці в році чергуються, щоб дні місяця якнайкраще потрапляли на одні і ті ж фази Місяця. Для того, щоб середня тривалість календарного року була близька до тривалості тропічного року необхідна система вставки додаткових місяців. Для її визначення можна розкласти дробову частину тривалості тропічного року в синодичних місяцях у ланцюговий дріб: • Обриваючи цю дріб на різних стадіях розподілу, можна отримати такі правила для введення продовжених років різної точності: • Знаменник вказує число років у календарному циклі, а чисельник - число емболісмічних років у цьому циклі. З давніх часів використовувалися цикли 3/8 і 7/19.
• У долині Нілу був створений календар, що проіснував разом з єгипетського цивілізацією близько 4 -х тисячоліть. Походження цього календаря пов'язане із Сіріусом — яскравою зіркою тропічного небосхилу, оспіваною багатьма поетами. Сонячний календар древніх єгиптян лежить в основі літочислення всього Старого Світу, аж досі. • Проміжок часу між двома геліакічними сходженнями Сіріуса (Сотіс), що збігалися в Давньому Єгипті з літнім сонцестоянням та передували розливу Нілу, становить 365, 25 доби. Однак у довжину свого року єгиптянами було покладено ціле число днів — 365. Таким чином, за кожні 4 роки сезонні явища випереджали календар на 1 добу. За відсутності високосних років, Новий рік проходив за 1460 (365 × 4) років усіма сезонами й повертався на початкове число. Період у 1460 років називався сотічним періодом, циклом, або Великим роком Сотіса. Єгипетський календар Календар єгиптян з поховання Сененмут.
• Східний (китайський) календар, який діє вже кілька тисяч років у В'єтнамі, Камбоджі, Китаї, Кореї, Монголії, Японії та в деяких інших країнах Азії, був складений в середині третього тисячоліття до нашої ери. Цей календар являє собою 60 -річну циклічну систему, що утворилася в результаті об'єднання: • дванадцятирічного циклу ( «земні гілки» ), за кожним роком якого було закріплено назву тварини, і десятирічного циклу «стихій» ( «небесні гілки» ) — дерево, вогонь, земля, метал, вода. • • • Кожна з яких відповідала двом циклічним знакам «їнь і ян» , які уособлюють чоловічий і жіночий початок (тому в китайському календарі йдуть підряд роки, що відповідають різним тваринам, але одній стихії). Китайський календар не рахує роки в нескінченній послідовності. Роки мають імена, які повторюються кожні 60 років. Історично, роки відраховуються з початку вступу імператора на престол. Ця традиція була скасовано після революції 1911 року. Згідно з китайською традицією, перший рік правління напівміфічного Жовтого імператора Хуан-ді припав на 2698 рік до н. е. Альтернативна система заснована на тому, що перший історичний запис про початок 60 -річного циклу був зроблений 8 березня 2637 до н. е. . Ця дата вважається датою винаходу календаря, і всі цикли відлічуються від цієї дати. Китайський календар
• Спробу впровадити його було здійснено починаючи з 1 жовтня 1929 в СРСР. Але з 1 грудня 1931 цей календар було частково скасовано. • Під час дії радянського революційного календаря паралельно в деяких випадках використовувався і григоріанський календар. • Попри те, що літочислення відбувалось відповідно до григоріанського календаря, у деяких випадках дата вказувалася, як «NN рік соціалістичної революції» , із пунктом відліку від 7 листопада 1917 року. Фраза «NN рік соціалістичної революції» була у відривних і перекидних календарях до 1991 року включно — до розпаду СРСР. • Кожен місяць складався з 30 днів ( в СРСР в 1930 -1931 р. р. існувало 30 лютого). 5 або 6 днів, що залишилися, було оголошено так званими «безмісячними канікулами» , і вони не входили в жодний місяць й у жодний тиждень, але мали власні імена: День Леніна - після 30 січня Дні праці - два дні після 30 квітня Індустріальні дні - два дні після 7 листопада у високосні роки додатковий високосний день мав вставлятися після 30 лютого. • • • 1 грудня 1931 кількість днів у місяцях було повернуто до колишній вигляду. Радянський революційний календар Сторінка календаря із шестиденним тижнем
Тиждень за радянським революційним календарем • • Тиждень в СРСР в 1929 -30 складався з 5 днів, при цьому всі робітники були розділені на п'ять груп, названих по кольорах (жовтий, рожевий, червоний, фіолетовий, зелений), і кожна група мала свій власний вихідний день у тиждень (так звана рос. «непрерывка» ). Попри те, що вихідних днів стало більше (1 у п'ятиденку, замість 1 у семиденку раніше), ця реформа була непопулярна, тому що значно ускладнювала особисте, суспільне й родинне життя через незбіжність вихідних днів різних членів суспільства. 1 грудня 1931 5 -денний тиждень було замінено на 6 -денний тиждень з фіксованим днем відпочинку, що випадав на 6, 12, 18, 24 й 30 число кожного місяця (1 березня використовувалось замість 30 лютого, кожне 31 число розглядалось як додатковий робочий день). Сліди цього видні, наприклад, в титрах фільму «Волга-Волга» ( «перший день шестиденки» , «другий день шестиденки» …). Звичайний же, 7 -денний тиждень, було впроваджено 26 червня 1940 року. Спочатку (в 40 -і роки), тиждень у СРСР починався з неділі, згодом — з понеділка.
Кінець