Кафедра військової підготовки офіцерів запасу Тема №

Кафедра військової підготовки офіцерів запасу Тема № 1/1: МІСЦЕВІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ БОЙОВОЇ ОБСТАНОВКИ. Навчальні питання 1. Предмет та завдання військової топографії. Місцевість, її елементи та їх вплив на бойові дії. 2. Тактичні властивості місцевості. Види місцевості за характером рельєфу. 3. Основні різновиди місцевості , їх характеристика та тактичні властивості. Література: С. Г. Шмаль "Військова топографія". Вид. Паливода. А. В. , 2008 р. , с. 10 -22, 198 -201. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. II. ( Батальйон, рота). - К. "Варта", 2010 р. , с. 19, 35, 253 -255. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. III. (Взвод, відділення, екіпаж танка). -К. : "Варта", 2010 р. Іщенко. В. Л. , Подвязніков С. М. , "Військова топографія". -Х. : ХФВП НТУ ХПІ, 2013 р. , С. 6 -26

ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ галузь військової науки, яка вивчає місцевість, способи її вивчення та оцінки, орієнтування на ній , використання топографічних і спеціальних карт, аерофотознімків місцевості, здійснення вимірів за картою та на місцевості, порядок складання схем місцевості і бойових графічних документів, а також способи ведення розвідки місцевості та рекогносцировки. ВОГНЕВА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПІДГОТОВКА БТТ ТАКТИКА

МІСЦЕВІСТЬ це частина земної поверхні з усіма її елементами Рєльєф – це Місцеві предмети – всі сукупність різних об’єкти місцевості, які нерівностей земної створені природою чи поверхні. працею людини: грунтово - рослинний покрив, гідрогра- фія, мережа доріг, населені пункти, окремі місцеві предмети.

РЕЛЬЕФ найбільш стабільний елемент, який не змінюється протягом десятків, а то і сотень років, та оцінюється по морфометричним показникам: Шабсолютна висота; Швертикальне і горизонтальне розчленування; Шкрутість схилів.

ФАКТОРИ ВПЛИВУ ВИСОТИ vна кожні 100 м температура знижується на 0, 6° С, атмосферний тиск на 8 -9 мм, щільність повітря на 1, 2%; vзростає кількість опадів і швидкість вітрів; vна висотах вище 1500 м протягом півроку зимові умови з сильними морозами і глибоким сніжним покровом; vутворення селів, зсувів і сніжних лавин; vрідка мережа доріг. НА БО Й О В І Д І Ї Шзнижується потужність двигунів і збільшуються витрати пального; Шзнижується температура кипіння води; Шзменшується маневреність бойової техніки або взагалі виключається можливість її застосування; Ш покращується можливість скритого пересування; Шпогіршуються умови спостереження та ведення вогню, точність ведення вогню; Шзбільшуються можливості захисту військ від усіх видів зброї.

ГІДРОГРАФІЯ водні об'єкти (річки, канали, озера, водоймища), особливо велику роль грають річки ступінь впливу яких залежить від їх кількості, розташування та індивідуальних особливостей кожної.

Оперативно-тактичне значення річок визначається: vособливостями долини і заплави; vшириною і глибиною русла; vшвидкістю течії; vнаявністю гідротехнічних споруджень; vкрутістю спусків, висотою і щільністю грунту берега і русла. В П Л И В НА БО Й О В І ДІЇ Шприродна перешкода на шляху військ; Шзручний рубіж для організації стійкої оборони; Шпридатні для транспортування військ і вантажів; Ш джерела водопостачання; Шявляються орієнтирами для авіації

РІЧКИ ПО ШИРИНІ РУСЛА ПОДІЛЯЮТЬСЯ: Швузькі (шириною до 60 м) перетинаються частинами і підрозділами з використанням штатних переправних засобів; Ш середні (від 60 до 300 м) форсуються з використанням штатних і допоміжних переправних засобів (мостові і паромні переправи); Шширокі (шириною більше ніж 300 м) на яких можливі усі види переправ обладнані за допомогою інженерних підрозділів та можуть залучатись кораблі ВМФ.

РІЧКИ ПО ГЛИБИНІ ПОДІЛЯЮТЬСЯ: Шмілкі (глибиною до 1, 5 м) перетинаються убрід і за допомогою найпростіших табельних і підручних переправних засобів; Шглибокі (глибиною більше ніж 1, 5 м) БТР, БМП можуть форсувати вплав, танки під водою по дну річки інша техніка на переправних засобах.

ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА містить у собі всі наявні: vавтомобільні дороги; vзалізничні і караванні шляхи; vв’ючні і пішохідні стежки; vсезонні дороги колонні шляхи.

Оперативно-тактичне значення дорожньої мережі визначається: vмалюнком дорожньої мережі; vшириною проїжджої частини; vматеріалом покриття; vякістю дорожніх споруд; vсхилами та радіусами поворотів В П Л И В НА БО Й О В І ДІЇ Швпливає на вибір маршрутів і смуг руху; Швизначає напрямки ударів і форми маневру; Швпливає на темпи пересування; Шокремі елементи (перехрестя, вигини) використовуються як орієнтири для військ; Шоперативність транспортування бойових вантажів.

За призначенням дороги поділяються: vосновні – шляхи пересування, маневру, підвозу та евакуації; vдопоміжні - під’їзні, об’їзні, запасні. За напрямком дороги поділяються: vфронтальні – що йдуть до фронту і є основними шляхами пересування, а також для підвозу і евакуації; vрокадні – направлені вздовж фронту і є основними для перегрупування та маневру.

ГРУНТИ узагальнена назва верхнього шару земної поверхні потужністю в кілька метрів.

В П Л И В НА БО Й О В І ДІЇ Шумови інженерного обладнання районів зайнятих військами; Шособливості радіоактивного зараження місцевості; Шпрохідність техніки по ґрунтових дорогах і поза дорогами. По прохідності для техніки поділяються: vдоступні для руху транспорту в будь яку пору року і при будь-якій погоді (галечникові, щебенисті, гравійні); vдопускають рух тільки в суху погоду і у морозний період (глинисті, лесові, супіщані, торфяні, солончакові); vпрактично непридатні для руху (мокрі солончаки і леси, торфовища, сильно зволожені супіщані і глинисті грунти)

РОСЛИННИЙ ПОКРОВ поділяється на деревинну (лісову), кущову та трав’янисту рослинність. Найважливіший вплив має лісова рослинність.

Оперативно-тактичне значення лісу визначається: vпородою дерев; vвіком лісу; vвисотою і товщиною дерев; vгустотою надсадженості і упорядженістю лісу В П Л И В НА БО Й О В І ДІЇ Шпрохідність лісу можлива, якщо на 100 м² приходиться 3 дерева і менше або середня відстань між деревами більше ніж 8 м; Шобмежують дальність видимості і тим самим ускладнюють спостереження; Шзнижують дальність радіозв’язку і ефективність ведення вогню; Шутруднює орієнтування, цілевказання; Шсприяє схованому розташуванню, маскуванню та маневру; Шсприяє захисту від всіх видів зброї.

НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ До них відносяться всі наявні на місцевості: vміста; vселища; vсела; vінші поселення. Найбільш важливими з них є міста, що служать центрами політичного, економічного і культурного життя.

Оперативно-тактичне значення міст визначається vступінню обжитості місцевості; vчислом мешканців; vплощею і конфігурацією міської території; vособливостями місцевості в межах міста і на підступах до нього; vхарактером планування і забудови; vструктурою міської території; vнаявністю підземних споруджень. В П Л И В НА БО Й О В І ДІЇ Шрух можливий тільки по вулицям, які можуть бути легко блоковані; Шспостереження і ведення вогню надзвичайно ускладнене; Шпокращена маскувальна ємкість та можливість укриття особового складу від усіх видів зброї; Шзручні для розквартирування військ, особливо взимку; Шпритаманне розчленування на ряд окремих боїв.

ОБЖИТІСТЬ МІСЦЕВОСТІ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ Основні характеристики обжитості місцевості Тип місцевості густота середня відстань число населених між жителів пунктів на 100 населеними на 1 кв. км пунктами, км Густонаселена більше 100 менше 1 більше 100 Добре обжита 5 – 100 1– 5 10 – 100 Обжита 1– 5 5 – 20 1 – 10 Мало обжита 0, 1 – 1 20 – 50 0, 1 – 1 Необжита менше 0, 1 більше 50 менше 0, 1

За числом жителів характеризують величину міста : vдрібні (до 5 тис жителів) vсередні (20 – 100 тис жителів) vвеликі (100 – 500 тис жителів) vдуже великі (більше ніж 500 тис жителів). Види планування міст: vпрямокутне (Хмельницький, Кривий Ріг, Черкаси); vрадіальне чи радіально-кільцеве (Камянець- Подільський, Чернігів, Перемишль); vнерегулярне (Львів, Чернівці, Ізяслав); vзмішане (Харків, Тернопіль, Одеса).

ОСНОВНІ СПОСОБИ ВИВЧЕННЯ МІСЦЕВОСТІ vшляхом безпосереднього огляду та обстеження; vза картою; vза аерофотознімками; vза різними джерелами. Рельєф і місцеві предмети вивчаються і оцінюються командирами і штабами всіх ступенів відповідно до поставленої задачі.

ТАКТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МІСЦЕВОСТІ змінюються в ході розвитку засобів та способів збройної боротьби і залежать від характеру бойових дій, складу військ, типу місцевості, клімату району, пори року та метеорологічних умов. характеризується визначається • наявністю дорожньої мережі; сприянням або • рельєфом; перешкодою • гідрографією; прохідність руху військ • грунтово-рослинним покровом; • сезонними і погодними явищами послабленням дії • характером рельєфу; вражаючих • наявністю населених пунктів Захисні факторів ядерної (штучних споруд); властивості та звичайної зброї • грунтово-рослинним покровом; сприянням визначен- • характерними формами ня свого рельєфу; умови місцезнаходження • наявністю різко виділених орієнтування І потрібного напрямку орієнтирів;

ТАКТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МІСЦЕВОСТІ характеризується визначається сприянням або • характером рельєфу; перешкодою виз- • рослинним покровом; Умови • наявністю населених пунктів начення відомостей спостереження противника (штучних споруд); дозволяють при- • характером рельєфу; ховати від про- • наявністю населених пунктів Умови тивника розташу- (штучних споруд); маскування • грунтово-рослинним покровом; вання та пересуван- ня своїх військ • кольором і плямистістю місцевості можливістю веден- • характером рельєфу; Умови ня точного • рослинним покровом; ведення вогню • наявністю населених пунктів вогню (штучних споруд); впливом на обсяг • типом грунтів; Умови робіт фортифіка- • рівнем грунтових вод; інженерного ційного обладнан- • начвністю будівельних матеріалів; обладнання • характером перешкод;

РІВНИННА МІСЦЕВІСТЬ характеризується: абсолютними висотами – до 300 м; відносними перевищеннями – до 25 м; крутизною схилів – до 2°

ГОРБКУВАТА МІСЦЕВІСТЬ характеризується: абсолютними висотами – до 500 м; відносними перевищеннями – до 25 -200 м; крутизною схилів – до 2 -3°

НИЗЬКОГІРСЬКА МІСЦЕВІСТЬ характеризується: абсолютними висотами – до 500 -1000 м; відносними перевищеннями – до 200 -500 м; крутизною схилів – 5 -10°

СЕРЕДНЬОГІРСЬКА МІСЦЕВІСТЬ характеризується: абсолютними висотами – від 1000 до 2000 м; відносними перевищеннями – від 500 до 1000 м; крутизною схилів – 10 -25°

ВИСОКОГІРНА МІСЦЕВІСТЬ характеризується: абсолютними висотами – понад 2000 м; відносними перевищеннями – 1000 м і більше; крутизною схилів – понад 25°

ЗА СТУПІННЮ ПЕРЕСІЧЕНОСТІ лощинами, балками, річками та іншими природними перешкодами, які обмежують свободу пересування і маневру місцевість розподіляють на: с л а б о пе р е с і ч е на с и л ь но пе р е с і ч е на с е р е д нь о пе р е с і ч е на до 10% 30% і всієї більш площі всієї від площі 10% до 30% площі

ПО ПРОХІДНОСТІ Легкопрохідна – не обмежує швидкості і напрямку руху, допускає рух колон без посилення грунту Прохідна – обмежує окремі напрямки але не швидкість, допускає повторний рух по одному сліду Важкопрохідна – доступна для руху з невеликою швидкістю, допускає повторний рух по одному сліду кількох машин Непрохідна – недоступна для руху машин без виконання значних робіт з Обладнання доріг

ЗА УМОВАМИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ Відкрита – рівна або злегка горбиста місцевість, до 75% площі якої добре проглядається у всіх напрямках Напівзакрита – площа якої зайнята природними схованками близько 20%, з командних висот проглядається до 50% простору Закрита – гірська, горбиста місцевість вкрита лісами, садами, площа якої зайнята природними схованками 30% і більше, з командних висот проглядається менше 25% простору

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ І МІСЦЕВОСТІ командир зобов’язаний: Швивчити загальний характер місцевості і її вплив на дії підрозділів; Ш визначити найбільш імовірні напрямки дії літаків, гелікоптерів та інших повітряних цілей противника на малих та гранично малих висотах; Ш визначити танконебезпечні напрямки; вибрати найбільш вигідні позиції для розміщення своїх вогневих засобів; Швизначити найбільш доступні напрямки дії підрозділів та ділянки місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони; Шрубежі бойових задач механізованих і танкових підрозділів; Шмісця розгортання командно-спостережних пунктів підрозділів, які будуть забезпечувати найкраще спостереження за місцевістю, противником і діями своїх підрозділів; Шнайбільш стійкі від розрухи місцеві предмети, які можна використовувати в якості орієнтирів. У висновках командир визначає в якій мірі місцевість впливає на виконання поставленої задачі та які заходи необхідно виконати, щоб найбільш повніше використати її позитивний вплив та зменшити негативний.