Кафедра військової підготовки офіцерів запасу Тема 3

Кафедра військової підготовки офіцерів запасу Тема № 3: Читання карт Заняття 1: Зображення місцевих предметів на топографічних картах Навчальна та виховна мета: 1. Вчити студентів бачити в зображених на карті умовними знаками топографічних елементах місцевості - реальну місцевість в трьохвимірному просторі. 2. Навчити читати умовні топографічні знаки та оцінювати їх тактичні властивості на картах різних масштабів. 3. Виховувати у студентів спостережливість, елементи штабної культури. Час 2 год Заняття групове

Кафедра військової підготовки офіцерів запасу Тема № 3: Читання карт Заняття 1: Зображення місцевих предметів на топографічних картах Навчальні питання 1. Види умовних знаків топографічних карт Збройних Сил Україні. 2. Сутність зображення рельєфу горизонталями. Типові форми рельєфу, визначення стрімкості схилу. 3. Зображення на картах топографічних елементів місцевості, визначення їх кількісних та якісних характеристик. Література: С. Г. Шмаль “ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ”, Київ 2008 рік, стор. 74 -105 Організація та проведення занять з в. топографії, ХФВП НТУ ХПІ, 2008 р. с. 52 -62 Довідник «Умовні знаки топографічних карт» , Москва, 1986 р.

Контрольні питання № зп 1 варіант № зп 2 варіант 1 Дати визначення карти 1 Дати визначення - зміст карти 2 Масштабний ряд карт (записати) 2 Дати визначення - номенклатура карти 3 Записати приклад номенклатури карти М 1: 200 000 3 Записати приклад номенклатури карти М 1: 50 000 4 На карті масштабу 1: 25 000 відстань між нас. пунктами 13, 5 см. Яка відстань між ними на місцевості 4 На карті масштабу 1: 200 000 відстань між нас. пунктами 13, 5 см. Яка відстань між ними на місцевості 5 Карта М- 64 - 72 якого масштабу 5 Карта М- 37 - 167 якого масштабу

Відповіді на контрольні питання № зп 1 1 варіант № зп 2 варіант Зменшене зображення земної поверхні або окремих її частин на площині, виконане за певним математичним законом, і яке показує розміщення, поєднання та зв’язки природних і суспільних явищ, називається картою. 1: 500000 1: 200000 1: 100000 1: 50000 1: 25000 1 Сукупність показаних на карті елементів і об’єктів місцевості називається змістом карти. 2 Систему літерних та цифрових позначень(нумерації) аркушів – називають номенклатурою. 3 М-36 -ІІІ 3 М-36 -1 -А 4 3375 м 4 27 км 5 Не існує 2

Мова графіки – найлаконічніший спосіб передачі інформації. Кожний аркуш топографічної карти містить такий обсяг інформації про позначену на ньому місцевість, який не можливо передати лаконічніше будь-яким іншим способом. Для того, щоб дати характеристику ділянки місцевості зображеній на аркуші карти 1 : 100 000 у середньому треба приблизно 200 000 слів. Текст такого опису займе близько 400 сторінок книжки звичайного формату. Карта відображає реальну місцевість, де всі топографічні елементи перебувають у діалектичному взаємозв’язку. Умовні знаки – літери карти. Знання літер алфавіту ще не свідчить про знання тієї чи іншої мови. Для отримання інформації з карти треба навчитися складати літери у склади, а потім вже – швидкому читанню.

Топографічні елементи місцевості зображуються на топографічних картах у вигляді умовних знаків, знаючи які, можна уявити характер і взаємне розташування місцевих предметів. Абсолютно всі об'єкти місцевості позначити неможливо, навіть на карті найбільшого масштабу. З метою підвищення наочності та читання топографічної карти дрібні та незначні об'єкти на ній не позначається.

УМОВНІ ЗНАКИ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ це система графічних, літерних, цифрових та кольорових позначень, яка дозволяє зобразити місцевість на карті. Вимоги до умовних знаків: vзнаків не повинно бути багато, тому що їх всі треба знати; vзнаки мають нагадувати об’єкт, який зображають; vзнаки мають бути простими зображення та запам’ятовування.

ГРАФІЧНІ УМОВНІ ЗНАКИ qмасштабні для зображення місцевих предметів розміри яких виражені в масштабі карти; qлінійні – у яких за картою можна вимірювати довжину, але не можна виміряти ширину; qпояснювальні – вказують на рід рослинності, напрямок течії, глибину; qпозамасштабні – для зображення об’єктів, розміри яких не можна показати в масштабі карти.

Головні точки позамасштабних умовних знаків u. Геометричний центр фігури v. Геометричний центр нижньої фігури u. Середина основи знака v. Вершина прямого кута основи знака

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИВЧЕННЯ МІСЦЕВОСТІ Основний принцип – від загального до детального q. Читання карти – уявлення реальної місцевості за її графічним зображенням: Ш місцевості за рельєфом; тип Ш ступінь пересіченості та огляду; Ш заселеність району; Ш густота і напрямок дорожньої мережі q. Вивчення місцевості та її оцінка: Ш визначення кількісних та якісних характеристик окремих елементів місцевості; Ш виявлення їх тактичних властивостей та впливу на вирішення поставленого бойового завдання. q Висновки Визначення вигідних варіантів використання сприятливих властивостей місцевості та заходів щодо обмеження її негативного впливу.

СУТНІСТЬ ЗОБРАЖЕННЯ РЕЛЬЄФУ ГОРИЗОНТАЛЯМИ

СУТНІСТЬ ЗОБРАЖЕННЯ РЕЛЬЄФУ ГОРИЗОНТАЛЯМИ

ГОРИЗОНТАЛЬ це лінія однакових висот або замкнена крива, що поєднує на карті точки однакових висот. Види горизонталей: б – основні, які проводяться через висоту перерізу і служать для відображення основних форм рельєфу; а – додаткові (напів горизонталі), які проводяться через ½ висоти перерізу і служать для відображення важливих форм рельєфу, що не виражаються основними горизонталями; в, г – допоміжні (чверті), які проводяться через ¼ висоти перерізу. Кожна п’ята основна горизонталь потовщується для полегшення рахунку висоти і зручності читання рельєфу.

ВИСОТА ПЕРЕРІЗУ відстань між двома суміжними основними горизонталями по висоті на картах різних масштабів прийняті Масштаб карти 1: 25 000 1: 50 000 1: 100 000 1: 200 000 1: 500 000 Для рівнинної і горбистої місцевості Для гірської місцевості Для високогірної місцевості 5 10 20 20 50 5 10 20 40 80 100

ТИПОВІ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ q. Гора – значне за висотою куполоподібне або конічне підвищення, яке має підошву і вершину. q. Хребет - витягнуте підвищення, яке знижується одному напрямку. в q. Улоговина – замкнуте чашоподібне заглиблення, яке має край і дно. q. Лощина – витягнуте заглиблення, яке знижується в одному напрямку (долина, ущелина, яр, балка). q. Сідловина – зниження на гребені хребта між двома сусідніми вершинами

ВИДИ СХИЛІВ 1 – рівний схил 2 – випуклий схил 3 – увігнутий схил 4 – хвилястий схил

СТРІМКІСТЬ СХИЛУ впливає на прохідні і захисні властивості місцевості. Визначають її за формулою: α =60 х h / d , де: α - стрімкість схилу; h - висота перерізу; d - закладення.

ОЗНАКИ ЗНИЖЕННЯ СХИЛУ: показчик схилу зниження; завжди спрямований у бік схил починається в напрямку водоймища (хребет лізе у воду, а лощина від води біжить); висоти горизонталей вказують коричневими цифрами, кратними висоті перерізу. Верх цифр завжди спрямований у бік підняття схилу; зубці знаків скель та обривів завжди спрямовані у бік зниження; виїмки на дорогах робляться в позитивних формах рельєфу (гора, хребет), а насипи у негативних (улоговина, лощина); різниця двох висот показує напрямок загального зниження місцевості.

ЕЛЕМЕНТИ РЕЛЬЄФУ: які зображаються спеціальними знаками Кургани Осипи рихлих і твердих порід Ями Скелі і скелясті обриви Обриви Лавові потоки Вимоїни і яри Бугристі поверхні

ПОБУДОВА ВЕРТИКАЛЬНОГО ПРОФІЛЮ РЕЛЬЄФУ дозволяє найточніше визначити ділянки місцевості, які не можна проглядати.

РЕЛЬЄФ q. Зображують обриви, насипи та виїмки довжиною більше ніж 3 м М 1: 50 000 - глибиною більше ніж 1 м М 1: 100 000 - глибиною більше ніж 2 м М 1: 200 000 - глибиною більше ніж 3 м q. Порядок вивчення: Ш визначення типу рельєфу Ш Визначення пересіченості (сильнопересічена, якщо середня відстань між лощинами 2 м і менше) Ш Детальне вивчення: визначення взаємовидимості, крутизни схилів, ширини і глибини лощин, балок, ярів та їх впливу на прохідність, спостереження, ведення вогню, маскування, організації захисту від ЗМУ, орієнтування

НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ МІСТА – прямим шрифтом великими літерами СЕЛИЩА МІСЬКОГО ТИПУ – нахиленим шрифтом великими літерами Селище сільського типу – прямим шрифтом малими літерами Селище дачного типу – нахиленим шрифтом, малими літерами Ш Неофіційні назви вказують в дужках; Ш Під назвою вказують кількість мешканців (дворів); Ш Підкреслюють ті, де є однойменна залізнична станція; Ш Магістральні і головні проїзди виділяють більш широким знаком; Ш Місцеві предмети – орієнтири наносяться поза масштаб ними знаками; Квартали зафарбовані оранжевим кольором: v на картах М 1: 50 000 і нижче – вогнестійкі; v на картах М більше 1: 50 000 – населення міста більше 50 тисяч.

При вивченні населеного пункту уяснюють: » політичне, адміністративне та економічне значення; » місцеположення населеного пункту та підступи до нього; » планування (площа і конфігурація міської території, ) та головні магістралі; » характер і щільність забудови, матеріал; » наявність підземних споруд (метро, каналізаційні та водогінні трубопроводи, тунелі тощо).

ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА Залізниці позначають на картах усі без винятку і класифікують за: Ø шириною колії (стандартна - 1435 мм, вузькоколійні або трамвайні шляхи); Ø видом тяги (електрифіковані та не електрифіковані); Ø кількістю колій (одноколійні, двоколійні, триколійні); Ø станом (діючі, ті, що будуються, розібрані). На залізницях позначаються станції роз'їзди, платформи, депо, колійні пости і й будки, насипи, виїмки, насипи, тунелі тощо. Триколійна залізниця, семафори та світлофори, поворотні круги Двоколійна залізниця та станція Одноколійна залізниця та станція Розташування головної будівлі станції: 1) збоку шляхів; 2) між шляхами; 3) місце розташування невідомо Шляхові пости, вантажно розватажувальні майданчики, тупики та під’їдні шляхи Електрофіковані залізниці: 1) триколійна: 2) двоколійна; 3) одноколійна; 4) блокпости 1) Насипи; 2) виїмки (4—висота або глибина в метрах); 3) ділянки з великими схилами - більше 0, 020 (тільки в гірських районах) Полотно разібранних залізниць Ширококолійна залізниця, що будується Вузькоколійні залізничні дороги та станції на них, трамвайні лінії

ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА До доріг із покриттям належать: Ш автомагістралі (товщина покриття яких 0, 5 м, ширина не менше 14 м, схили не більше 4%); Ш удосконаленим покриттям (удосконалені шосе, покриття шириною не менше з 6 м); Ш покриттям (шосе – мають менш капітальну основу і ширину). з Автостради: 8 -ширина однієї смуги в метрах, 2 -кількість смуг, Ц-матеріал покриття (Ц-цементобетон, А-асфальтобетон); насипи (4 -висота насипи в метрах Усовершенствованные шоссе: 8 ширина покрытой части; 10 ширина всей дороги от канавы до канавы в метрах, А-материал покрытия (А-асфальтобетон, Ццементобетон, Бр-брусчатка, Клклинкер), выемки (5 -глубина выемки в метрах) Шосе: 5 -ширина покритої частини 8 -ширина всієї дороги від канави до канави в метрах; Б-матеріал покриття (Б-булижник, ггравій, До - камінь колений, Шлшлак, Щ-щебінь); обсадження Покращені ґрунтові дороги (8 -ширина проїзної частини в метрах) та тяжко долаємі ділянки доріг Дороги, що будуються: 1) автостради; 2) удосконалені шосе; 3) шосе, 4) покращені ґрунтові дороги 1) Мости через незначні перешкоди 2) Ділянки доріг з великими схилами (8% и більше), 3) Номери автомобільних доріг

ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА До доріг без покриття належать: Ш Автодороги без покриття - профільовані дороги, які не мають основи і покриття. Ш Ґрунтові дороги - не профільовані, без покриття. Прохідність залежить від якості ґрунту, пори року і погоди. Ш Польові й лісові дороги - тимчасові ґрунтові дороги, рух здійснюється епізодично. Ґрунтові дороги та ділянки доріг, що тяжко долаються Польові та лісові дороги Кордон зміни матеріалу покриття на шосейних дорогах Шляхопроводи над залізницею Пішохідні Переїзди на одному рівні стежки и пішохідні мости Шляхопроводи над шосейною дорогою (пр. - проїзд під шляхопроводом: 5 -висота, 9 -ширина проїзду в метрах) Тунелі (в чисельнику - висота та ширина, в знаменнику – довжина в метрах)

Вивчаючи характер доріг уяснюють : ◘ характеристику дороги; ◘ стан і грузопідйомність мостів, труб і інших споруд; ◘ наявність вузьких місць, радіуси поворотів, крутизна підйомів (спусків); ◘ можливість рухатись паралельним шляхом; ◘ наявність матеріалу для ремонту зруйнованих дорожніх споруд. К – кам’яний; 8 - висота над рівнем води; 150 – довжина моста; 10 – ширина проїжджої частини; 100 – вантажопідйомність

ГІДРОГРАФІЯ Річки, канали позначаються на картах усі без винятку: Ш при ширині 5 метрів і більше на картах 1 : 25 000 і 1 : 50 000 позначаються у дві лінії, Ш метрів і більше на картах 10 1 : 100 000. ІСТРА – назва судноплавної річки Агра – назва несудноплавної річки Сухі русла рік показують перерваною лінією коричневого кольору Мости довжиною 3 м и більше Мости через незначні перешкоди ( менше 3 м) Водопроводи наземні Водопроводи підземні Колодці Гейзери 1) Джерела (ключі); 2) обладнані джерела Пристані без обладнаних причалів Шлюзи, що виражені в масштабі карти Греблі по яким дозволено рух

Підписи назв суднохідних річок та каналів Підписи назв несудноплавних річок, струмків и каналів Ріки, канали и канави с дамбами з однієї та з двох сторін Дамби та штучні вали (2 -висота в метрах) Відмітки урізів води Перевози Броди: 1, 2 -глибина, 180 довжина в метрах, Тхарактер ґрунту, 0, 5 швидкість течії в м/сек Стрілки, що показують напрямки течій річок (0, 2—швидкість течії в м/сек) Пороми: 195 -ширина річки; 4 х3 -розміри порому в метрах; 8 -вантажопідємність в тонах Характеристика річок и каналів: 170 -ширина, 1, 7 - глибина в метрах, П - характер ґрунту дна (П-пісчаний, Т-твердий, В - в’язкий, Ккаменистий)

Вивчаючи характер водоймищ, уяснюють: o ширину, глибину і характер дна; o наявність рукавів, мілин, островів; o ширину долини, пойми, її прохідність і характер грунту; o хвилястість русла річки. o характер берегів (їх форму, висоту і крутизну), скриті підходи до берега; o течію (швидкість і напрямок); o наявність мостів, бродів, гідротехнічних споруджень;

РОСЛИННИЙ ПОКРОВ Хвойні ліси (ялина, піхта, сосна, кедр) Характеристика дерев в метрах: в чисельнику - висота дерев, в знаменнику-товщина, праворуч від дробу - відстань між деревами Листяні ліси (дуб, бук, клен, береза, осина) Змішані ліси Поросль лісу, лісні розплідники та молоді посадки лісу висотою до 4 м (2 -середня висота дерев в метрах) Окремі дерева, що мають значення орієнтирів: 1) хвойні; 2) листяні Окремі гаї, не виражені в масштабі карти: 1) хвойні; 2) листяні; 3) змішані Буреломи 1) Горілі та сухостійні ліси 2) вирубані ліси Просіки в лісі лінії електропередачі по просікам Просіки в лісі (4 -ширина просіки в метрах); 22, 23 -номера лісних кварталів Лісні дороги по просікам Вузькі смуги лісу ат захисні лісопосадки (2 - середня висота дерев в метрах) Чагарники: 1) окремі кущі та групи кущів; 2) суцільні зарослі 1) Рідкі ліси (рідколісся) 2) рідкий низькорослий ліс

ГРУНТИ на картах позначаються лише ті, які суттєво відрізняються характером своєї поверхні від навколишнього середовища (солончаки, піски такири, кам'янисті поверхні тощо). По прохідності грунти поділяються : Камянисті – важкопрохідні чи непрохідні; Піщані – в сухому стані важко прохідні; Супіщані (глини від 3 до 10%) – в сухому стані прохідні, вологі гірше; Суглинисті (глини 10 -20%) – в сухому стані прохідні, вологі значно гірше; Глинисті (глини більше 30%) – сухі прохідні, вологі важко прохідні; Торфяні – вологі непрохідні, сухі можна подолати; Лесові (пиль, пісок, глина) – сухі прохідні, вологі непрохідні; Солончакові – по сухим можна рухатись

БОЛОТА позначаються на карті штриховкою синього кольору з поділом їх на: qпрохідні (перервана штриховка), qверхові і торфяні qважко прохідні qнизинні qнепрохідні (суцільна штриховка). qтоплені Прохідними прийнято вважати болота глибиною не більше 0, 6 м, їх глибину на картах, як правило, не підписують. Глибину важко прохідних і непрохідних боліт вказують з точністю до 0, 1 м і підписують поруч із вертикальною стрілкою, якщо глибина більше 2 -х метрів – записують «глибше 2 м» .

Товариші студенти! Тема № 3: Читання карт Заняття 1: Зображення місцевих предметів на топографічних картах Навчальна та виховна мета - досягнуті! Після заняття Ви повинні знати види умовних топографічних знаків, навчитись читати умовні топографічні знаки на картах різних масштабів та виявляти їх тактичні властивості. Завданяя для самостійного вивчення Література: С. Г. Шмаль "Військова топографія". К: , вид. Паливода. 2008 р. , с. 74 -105. Вивчити умовні знаки топографічних карт !!!!